Структура кваліфікаційних характеристик

1. Введення (ким розроблена, коли затверджена).

2. Призначення (де й при яких умовах вона застосовується).

3. Призначення фахівця (спеціальність, напрямок підготовки, освітній рівень, освітньо-кваліфікаційний рівень, узагальнений об'єкт діяльності й т.д.)

4. Структура професійної діяльності (функції й типових завдань).

5. Здатності фахівця для рішення проблем у соціальній діяльності.

6. Вимоги до професійного відбору.

7. Вимоги до атестації й відповідальність за випуск.

Кваліфікаційна характеристика вказує професійне призначення фахівця й визначає сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання трудових і суспільних обов'язків.

Даний документ є паспортом або так званим завданням навчальному закладу на підготовку фахівця. Деякі характеристики застаріли, вимагають змін у зв'язку із впровадженням нової техніки, технології й т.д.

Розглянемо алгоритм діяльності при аналізі проф. діяльності (рис. 2.1).

Розглянемо послідовно кожний етап.

Перший етап- аналіз галузі народного господарства для заданої професії із вказівкою основних напрямків розвитку галузі, основні протиріччя й проблеми, що існують у галузі.

Другий етап–установлення освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівнів (табл. 2.2)

Рис 2.1. - Алгоритм аналізу професійної діяльності

Таблиця 2.2. – Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів

Третій етап– установленняпредмета діяльності або підгалузі народного господарства, до якої належить задана професія й ті предмети, об'єкти і процеси у галузі, на які спрямована діяльність фахівця (згадаємо попередню нашу таблицю)

Четвертий етап –установлення видів діяльності, що властиві даному кваліфікаційному рівню, і визначення їхньої уточненої характеристики.

П'ятийетап – формулювання професійного призначення й умов використання фахівців.

Шостий етап– опис характеристики діяльності (засоби, предмет, процес і т.д.)

Сьомий етап – визначення переліку типових завдань і вимог до фахівця/робітникові, виражених у формі знань і вмінь.

Восьмий етап - формування кваліфікаційних вимог.

2.2. Методика формування навчального плану підготовки фахівця

Кожний викладач, приходячи працювати в навчальний заклад, повинен мати відомості про свою систему навчання фахівця. Для цього інженерові-педагогові необхідно вміти аналізувати навчальний план підготовки фахівця для того, щоб відомості про ті дисципліни, які беруть участь у формуванні майбутнього фахівця.

Відповідно до цього, у цьому розділі розглядається методика аналізу навчального плану шляхом розкриття механізму його конструювання.

Як відомо, навчальний план містить опис переліку дисциплін, взаємозалежних між собою, і кількість годин, відведених на кожну з них.

Відомо, що навчальний план, що відбиває зміст утворення, включає перелік дисциплін, що забезпечують загальноосвітню, політехнічну й професійну підготовку.

У цей час названі цикли дисциплін в освітній програмі мають наступні назви: загальноосвітні включають цикл гуманітарних, соціально-економічних і фундаментальних, політехнічні – професійно-орієнтовані; спеціальні - професійно-практичні.

Дисципліни гуманітарного, фундаментального й соціально - економічного циклів вносять свій безсумнівний внесок у професійний розвиток особистості, формує рівень освіченості й мислення, що включає знання й досвід використання загальної методології, філософії, гуманітарних і фундаментальних знань. Всі ці дисципліни забезпечують базу для засвоєння професійних дисциплін.

Набір даних предметів формується на основі двох факторів: об'єкта вивчення й діяльності. При цьому діяльність визначається тим набором елементів, які властиві будь-якій людині в його життєдіяльності й включають варіантні види діяльності. Вони відбиті в структурі особистості і є відносно самостійними, реально існуючими видами діяльності, які визначають сфери діяльності людини.

На сьогоднішній день найбільш відомою класифікацією наук, що може бути застосована при формуванні змісту дисциплін загальноосвітньої підготовки, є класифікація, запропонована Кедровим В.М. Автор затверджує, що науки можна підрозділити на філософські, математичні, природні, технічні й соціальні.

Взаємозв'язок розглянутих факторів і визначає набір навчальних дисциплін, що у самому загальному вигляді містить у собі гуманітарні, фундаментальні й соціально-економічний, і природничо-науковий види дисциплін. Кожній із рівнів освіти властивий свій перелік предметів, що постійно доповнюють при переході до більш високого рівня кваліфікації.

Перелік дисциплін загальноосвітньої підготовки не залежить від профілю підготовки фахівця, його майбутньої спеціальності, залежить тільки від загальноосвітнього й освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівця. Отже для визначення складу загальноосвітньої підготовки, необхідно, залежно від рівня кваліфікації, вибрати необхідний перелік, що охоплює елементи структури загальнолюдської діяльності й об'єкта пізнання. Як правило, даний перелік наведений в освітніх програмах підготовки фахівців (табл. 2.3.).

Трохи по іншому будується структура політехнічної підготовки або професійно орієнтованих дисциплін. Політехнічне навчання ставить завдання засвоєння тими, яких навчають, основних закономірностей побудови й функціонування технічних систем, вивчення основ технології, а також формування навичок, які необхідні кожній людині при зіткненні з технікою, незалежно від характеру його майбутньої діяльності. Цей компонент змісту освіти також є наскрізною лінією освіти й відбивається в навчальних планах підготовки фахівців будь-якого профілю й кваліфікації.

Предметом політехнічної підготовки є загальні основи техніки й технології. Перехід до технічної освіти політехнічного навчання носить професійний характер, цей цикл дисциплін справедливо названий професійно-орієнтований. При цьому предметом його вивчення служить техніка й технологія.

На сьогоднішній день під технікою розуміють клас штучних матеріальних утворень, що є продуктом і засобом суспільної праці людини й одним із засобів його життєдіяльності.

Професійно-орієнтований цикл дисциплін, як наскрізний компонент змісту освіти, має чітко позначені функції в рамках професійної підготовки фахівців. Вона займає проміжне значення між загальноосвітньою й професійною підготовками.

Таблиця 2.3. – Формування набору дисциплін гуманітарного, фундаментального й соціально-економічного циклу

Політехнічна підготовка вносить істотний вклад у розвиток і виховання особистості. Вона впливає на розумові, фізичні, моральні й комунікативні особливості особистості. Вплив на розумові здатності виражаються у формуванні пізнавальних якостей в області техніки, на моральні особливості - через формування відносин людини до техніки, як невід'ємної частини навколишнього середовища, на естетичні - через формування техніко-економічних якостей, на фізичні - через формування фізичних якостей людини, пов'язаних з ефективними використанням знарядь сучасної праці.

Слід зазначити, що політехнічна підготовка, як набір навчальних курсів, починається вже на початковому етапі загальноосвітньої школи, а далі триває в рамках професійної освіти в технічних училищах і установах вищої освіти різних рівнів. Систематичне ж політехнічна освіта починає здійснюватися в професійно-технічних училищах, триває в технічних коледжах і закінчується у вузі.

Політехнічна підготовка містить у собі два цикли - загальтехнічний і загально технологічний. Загальтехнічна підготовка - це набір предметів політехнічного циклу, які не залежать від спеціальності, але є базовими для освоєння інших предметів. Загально технологічна підготовка містить у собі набір дисциплін політехнічного циклу, які визначаються характером спеціальності.

Дисципліни політехнічного циклу повинні залежати від профілю підготовки фахівця й мати професійну спрямованість. Виходячи із цього, дисципліни політехнічної підготовки називають професійно-орієнтовними. При цьому дані дисципліни в освітній програмі носять обов'язковий характер (у цьому випадку це загальтехнічні дисципліни), а частина можуть бути обрані з переліку запропонованих (загально технологічні). Такий підхід не змінює сутності політехнічної підготовки, порядку й правил компонування навчальних дисциплін і їхнього змісту.

Система загальтехнічних дисциплін містить у собі загальні питання техніки (визначення, сутності, класифікацію, історію розвитку, соціально-економічної значення техніки, економічні питання), а також принципи дії й пристрій функціональних технічних систем, застосування техніки, виробництво техніки, креслення як мова техніки й т.д.

Набір навчальних курсів політехнічної підготовки енергетиків залежить від певних факторів. Відомо, що для потреб людини сьогодні використовуються такі види енергії: теплова, електрична, ядерна, хімічна.

У зв'язку із цим він зобов'язаний знати основні принципи нормування змісту політехнічної підготовки.

Виходячи із усього названого вище, для складання навчального плану необхідно:

· визначити перелік дисципліни загальноосвітньої підготовки відповідно до рівня кваліфікації фахівця, вибравши їх залежно від структури загальнолюдської діяльності в області знань;

· сформулювати набір дисциплін загальтехнічної підготовки;

· сформувати набір дисциплін загальтехнічної (професійно-орієнтовних підготовок) залежно від профілю підготовки фахівців;

· скласти програми дисциплін загальтехнічної (політехнічної) підготовки;

· визначити порядок і час вивчення дисциплін навчального плану відповідно до умов підготовки фахівця.

Більшу частину навчального плану по обсязі займають дисципліни професійної підготовки. Причому, у випадку підготовки робітників дані дисципліни інтегруються в групи, кожна з яких охоплює весь цикл професійно-теоретичної підготовки («Спец технологія») і професійно-практичної («Виробниче навчання»). У навчальному плані молодшого фахівця й фахівця професійна підготовка містить у собі набір окремих навчальних дисциплін і практик. Не дивлячись на розходження обсягів, дисциплін, принципи формування професійної підготовки робітників, молодших фахівців і фахівців залишаються однаковими. Відповідно до цього методику формування змісту професійної підготовки варто розглянути на прикладі складання програм курсів професійної підготовки.