Загальна характеристика дидактичного проектування.

Педагогічне проектування – це попередня розробка основних деталей майбутньої діяльності учнів і педагогів.

Принципи педагогічного проектування

1. Принцип людських пріоритетів як принцип орієнтації на людину.

Даний принцип будується на виконанні наступних правил:

· підпорядковуйте проектовані підсистеми, процеси реальним потребам, інтересам та можливостям учнів;

· не нав’язуйте учням виконання своїх проектів, вмійте відійти та замінити їх іншими;

· жорстко та детально не проектуйте, залишайте можливість для імпровізації.

1. Принцип саморозвитку проектованих систем, процесів, ситуацій означає створення їх динамічними, гнучкими, здатними по ходу реалізації до змін, перебудові, ускладненню або спрощенню.

Загальний алгоритм педагогічного проектування (С.Я. Батишев)

1. Аналіз об'єкта проектування вимагає насамперед визначити, що саме ми проектуємо: систему, процес або ситуацію? Особливістю кожного їхнього цього об'єктів є стратометрична побудова. Це означає, що й більші системи, і маленькі ситуації нелінейні, мають безліч структур, що накладаються (шарів, шарів). Стратометрична побудова означає взаємодію, співвідношення, зв'язок шарів, структур, підсистем, що виникають усередині самої системи, процесу або ситуації.

Аналіз об'єкта проектування припускає насамперед розгляд його структур, стан кожної з них окремо, а також зв'язків між ними. У ході аналізу з'ясовуються слабкі сторони, недоліки об'єкта з погляду суспільно-державних і особистісних вимог до нього. У результаті аналізу виявляється протиріччя, тобто найбільш істотна невідповідність між компонентами об'єкта або стан його в цілому й вимогам до нього. Саме цей вузол потім буде піддаватися змінам у ході проектування.

Складніше й більше об'єкт проектування, чим вище його етап, наприклад моделювання, тим ширше потрібен аналіз. Наприклад, при створенні моделі системи освіти або профтехучилища у формі концепції глибокий і широкий аналіз потрібно для визначення вихідного положення у зв'язку з тим, що ніщо нове не виникає без певної бази, усяке нове є перебудова старого, будь те реально існуючий об'єкт або його аналогії.

2. Вибір форми проектування залежить від того, який етап обраний, і яка кількість етапів треба буде пройти. Так, зараз, на базі деяких ВПТЗ створюються коледжі. Для того щоб це зробити, треба розробити концепцію коледжу, його устав, кваліфікаційні характеристики випускників, навчальний план і т.д. навчальний заклад проектується через ці форми. Названі тут форми охоплюють два етапи моделювання й проектування. Якщо проектується педагогічний процес на уроці то мається на увазі, що його моделювання закладене в поданні, знанні про нього педагога й учнів. У цьому полягає концепція уроку. Безпосереднє проектування уроку починається з етапу конструювання - створення плану, конспекту або сценарію уроку.

3. Теоретичне забезпечення проектування - це пошук інформації:

• про досвід діяльності подібних об'єктів в інших місцях;
• про досвід проектування подібних об'єктів іншими педагогами;
• у теоретичних і емпіричних дослідженнях впливах на людину педагогічних систем і процесів і того або іншого рішення педагогічних ситуацій.

4. Методичне забезпечення проектування включає створення інструментарію проектування: заготовляння схем, зразків, документів і т.д. Добре мати кілька варіантів кожного документа для вибору найбільш зручної й доцільної структури. Сюди входить і змістовне забезпечення проектування педагогічних процесів або ситуацій. У цих цілях у ПТЗН, наприклад, рекомендується мати поурочні або тематичні папки. У них викладач або майстер накопичує різноманітний матеріал по окремій темі для навчальної групи, що має конкретну спеціальність. У таку поурочну папку входять: картки взаємозв'язку загальноосвітнього й професійного навчання; документальний матеріал; доповіді, розробки учнів; наочні приладдя або їхня картотека; картки-завдання для самостійної роботи учнів і т.п. можливе використання блочно-модульного підходу.

5. Просторово-часове забезпечення проектування пов'язане з тим, що будь-який проект тільки тоді одержує реальну цінність і здатний бути реалізований, якщо при його розробці враховуються конкретний час і певний простір. Урок по інформатиці й обчислювальній техніці, проведений у комп'ютерному класі або у звичайному кабінеті, - це різні уроки. Просторово-тимчасове забезпечення - необхідна умова педагогічного проектування.

Просторове забезпечення означає визначення (підготовку) оптимального місця для реалізації даної моделі, проекту або конструкта, облік впливу місця на здійснення систем, процесів або ситуацій. Наприклад, реалізація проекту залежить від розміру навчальних площ, їхнього встаткування, зовнішнього вигляду й багато чого іншого. Сьогодні вважається нераціональним проводити дискусію в типовій класній кімнаті, не пристосованої для цієї мети, проводити уроки по технічних дисциплінах у приміщеннях без спеціального устаткування. Будь-яка модель, проект привязуються до конкретного простору. Це допомагає пророкувати дії учасників педагогічного процесу.

Часове забезпечення проектування – це співвідношення проекту часу та його обсягу, тобто діяльності, що вміщається в певний строк, по темпу реалізації, по ритму, послідовності, швидкості й т.д. Час виміряється діяльністю, що вміщається в ньому. Наприклад, треба знати час як тривалість формування професійних умінь, професійного досвіду, майстерності; як тривалість заходів, впливів, стадій розвитку тих або інших педагогічних явищ (систем, процесів, ситуацій). Все це дозволяє раціонально розподілити сили, енергію, увагу й час педагога й учнів. Так само проявляють себе ритм, частота, проміжок, послідовність, швидкість і обсяг часу.

Кожний метод по-своєму трудомісткий, зміст теж вимагає певного часу для своєї передачі й засвоєння. Кожна форма розрахована на певну тривалість.

6. Матеріально-технічне забезпечення виконує кілька функцій у процесі проектування. Функції (формоутворення, процесоутворення, системоутворення, целеутворення, принципоположення).

По-перше, воно надає педагогічну техніку й засоби для здійснення безпосередньо самої діяльності по проектуванню.

По-друге, оскільки матеріально-технічна частина в ПТЗН забезпечується з різних джерел (держбюджет і розподіл фондів, госпрозрахунок і продуктивна праця учнів), то природно, що вона теж повинна проектуватися, тобто бути об'єктом моделювання, проектування й конструювання.

По-третє, матеріально-технічне забезпечення завжди було засобом рішення виховних цілей, отже, воно повинне проектуватися як складова частина педагогічних моделей, проектів і конструктів, чи йде мова про системи, процеси або ситуації.

У процесі проектування варто домагатися досить повної матеріально-технічної забезпеченості педагогічних систем, процесів, ситуацій, концентрації їх на головних напрямках діяльності, мобільного використання засобів, їхнього раціонального сполучення, взаємозамінності.

Від матеріально-технічного забезпечення проектування залежить простота самого проектування й реалізації проекту, зручність у діяльності педагогів і учнів, стійкість результатів виховання і їхня надійність. Погана матеріально-технічна база може звести нанівець всю працю по педагогічному проектуванню. У цьому випадку будь-які моделі, проекти, конструкти залишаються в області педагогічної фантазії.

7. Правове забезпечення проектування – це створення юридичних основ або їхній облік при розробці діяльності учнів і педагогів у рамках систем, процесів або ситуацій. Жоден педагогічний проект не може порушити конституції республіки, законів і указів верховної влади й сфери безпосереднє управління освітою.

8. Вибір системоутворюючого фактора необхідний для створення цілісного проекту у взаємозв'язку всіх його складових частин. Установлення зв'язків іде мимоволі. Ця процедура вимагає виділення головної ланки, залежно від якого визначаються всі інші зв'язки. Ця провідна ланка називається системоутворюючою. Вона служить підставою, стрижнем для об'єднання компонентів (ефект шампура при готуванні шашлику).

Системоутворюючий компонент – це той, котрий здатний об'єднати всі інші компоненти в цілісну єдність, целенаправлять їх і стимулювати розвиток. І при цьому системоутворюючий компонент залишається вільним сам і не заважає маневреності інших компонентів. Тільки завдяки йому можливе створення нових стійких педагогічних утворень, так що визначити його надзвичайно важливо.

Вибір системоутворюючого фактора впливає на стратегію й тактику виховання особистості. Психологи виявили й описали дві стратегії поводження педагога в процесі проектування: змістовну й динамічну.

Змістовна стратегія педагогічного проектування бере за основу мету й завдання виховання особистості й, зберігаючи їх незмінними, варіює лише зміст, методи й форми. Мета й завдання при цьому беруться як вихідні й об'єктивно задані. Педагог у цьому випадку шукає такі способи впливу на особистість, які б спонукали її розвиватися саме відповідно до поставлених мети.

Динамічна стратегія в якості системоутворюючих компонентів бере можливості особистості вихованця й педагога. Логіка мислення в даній стратегії полягає в тому, що потрібно виходити з об'єктивно заданих можливостей учасників систем, процесів і ситуацій і далі рухатися до визначення цілей, принципів, змісту, методів, засобів і форм.

9. Установлення зв'язків і залежностей компонентів є центральною процедурою проектування. Існує безліч видів зв'язків між компонентами в системі. Основні з них: зв'язки походження (породження), побудови, змісти й керування.

Зв'язок походження можна використовувати при проектуванні інтегративного виду утворення, або інтегративного навчального предмета, або інтегративного уроку. При встановленні зв'язків між структурами, змістом, методичними компонентами уроку народжуються нові утворення: новий вид освіти (наприклад, інженерно-педагогічне), нова дисципліна (екологія),новий вид уроку (інтегративний урок).

Зв'язки побудови торкаються структури, розташування частин, компонентів процесу. Використовуючи їх, в урок можна ввести знання з інших дисциплін, збільшити або зменшити, а також переставити місцями компоненти. По суті, проектований об'єкт залишається колишнім, він піддається легкої модернізації.

Зв'язки змісту навпроти, торкають сутність взаємодіючих компонентів – складу й змісту. Так, під впливом передових форм праці на виробництві, особливостей застосовуваної технології можна кардинально змінити методику виробничого навчання майбутніх робітників відповідної спеціальності.

Зв'язки керування, зберігаючи традиційний підхід до об'єкта проектування, дозволяють його злегка змінити, пристосовуючи до нового середовища, до систем. Наприклад, такі зв'язки встановлюються, коли хочуть зробити їх професійно доцільними.

10. Складання документа, як правило, проводиться з обліком відповідного загальноприйнятого алгоритму, тобто переліку обов'язкових розділів і їхньої структурної побудови.

11. Уявне експериментування застосування проекту – це програвання в розумі створеного проекту, його самоперевірка. Подумки представляються всі особливості його прояву на практиці, особливості його впливу на учасників, наслідки цього впливу. Уявне експериментування припускає попередню перевірку поводження учнів і педагогів у спроектованій системі, процесі, ситуації, прогнозування результату у вигляді передбачуваного прояву індивідуальних якостей.

12. Експертна оцінка проекту – це перевірка створеної форми проекту сторонніми фахівцями, а також людьми, зацікавленими в його реалізації. За допомогою сторонньої експертизи створюється незалежна характеристика проекту.

13. Коректування проекту відбувається після терплячого експериментування й широкої експертної оцінки. Одержавши зауваження, визначивши недоліки, творці проекту ще раз переглядають його, редагують, виправляють, удосконалюють, збагачують. Все це і є коректування.

14. Ухвалення рішення про використання проекту - завершальна дія проектування. Після нього починається його застосування на практиці. Ухвалення рішення - це завжди психологічний акт, пов'язаний з відповідальністю за якість проекту й результати його використання. Це до того ж, завжди моральне рішення.

На закінчення треба сказати, що всі ці етапи так чи інакше, але проявляються в проектуванні будь-якого педагогічного об'єкта, у будь-якій формі його проектування. Осмислення їх допоможе саму процедуру зробити більше ощадливої й цілеспрямованої, більше грамотної.

Контрольні питання .

1.Назвати завдання МПН як науки і учбового предмету.

2.Продемонструвати інтегруючу функцію МПО в системі освіти інженера-педагога.

3.Назвати елементи трудового процесу, конкретизувати їх стосовно діяльності педагога.

4.Назвати функції методичної підготовки.

5.Охарактеризувати особу інженера-педагога, виділивши основні її характеристики, необхідні для здійснення дидактичного проектування.

6.Назвати елементи змісту методичної підготовки інженера-педагога

7. Охарактеризувати мету дидактичного проектування, назвати її продукт і результат.

1. Описати процес методичної діяльності.