В огляді... 1. Центральна нервова система складається з головного та спинного мозку.

1. Центральна нервова система складається з головного та спинного мозку.

2. Чотири основні частини головного мозку: кінцевий мозок, проміжний мозок, мозочок та стовбур мозку.

3. Кора головного мозку — наш інтелект.

4. Проміжний мозок складається з таламуса, що сприймає усі сенсорні сигнали, котрі надходять у головний мозок, та гіпоталамуса — головного центра контролю гомеостазу.

5. Мозочок, з'єднаний з багатьма частинами головного мозку, має велике значення для виконання рухів.

6. Стовбур мозку складається з середнього мозку, варолієвого мосту та довгастого мозку.

7. Спинний мозок в основному складається з сенсорних та рухових волокон, що забезпечують обмін інформацією між головним мозком та периферією.

ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА (ПНС)

ПНС включає 43 пари нервів: 12 пар черепних нервів, з'єднаних з головним мозком, та 31 пару спинномозкових, з'єднаних зі спинним мозком. Спинномозкові нерви безпосередньо «обслуговують» скелетні м'язи. Згадаймо структуру спинномозкового нерва (рис. 2.9). Кожному спинномозковому нерву відповідає сенсорний нейрон, що входить у спинний мозок через дорсальний корінець; тіла нейронів розміщуються на дорсальному корінці ганглія. Рухові нейрони виходять зі спинного мозку через вентральний корінець. Вони є останньою ланкою у ланцюгу контролю м'язової діяльності й закінчуються коло нейром'язових сполучень.

Периферична нервова система має два основних відділи: сенсорний та руховий. Розглянемо їх.

СЕНСОРНИЙ ВІДДІЛ

Сенсорний відділ периферичної нервової системи передає сенсорну інформацію до ЦНС. Сенсорні (аферентні) нейрони беруть початок у кровоносних та лімфатичних судинах; внутрішніх органах; органах відчуттів (смаку, запаху, зору, слуху, дотику); шкірі, а також м'язах та сухожилках.

Сенсорні нейрони ПНС закінчуються або у спинному, або у головному мозку; вони передають до ЦНС інформацію про постійну зміну статусу організму. Таким чином, головний мозок має повне уявлення про те, що відбувається в усіх частинах тіла, а також навколо нього. Вставні нейрони ЦНС пересилають інформацію у ділянки, де вона може бути оброблена та інтегрована з іншою інформацією, що надходить.

Сенсорний відділ отримує інформацію від п'яти основних видів рецепторів:

1) механорецепторів, котрі реагують на механічну силу, таку, як тиск, дотик або розтягнення;

2) терморецепторів, що реагують на зміни температури;

3) больових рецепторів, що реагують на больові стимули;

4) фоторецепторів, що реагують на електромагнітне випромінювання і забезпечують здорове сприйняття;

5) хеморецепторів, котрі реагують на хімічні стимули, такі, як їжа, запах або зміни концентрацій речовин у крові (кисню, діоксиду вуглецю, глюкози, електролітів тощо).

Деякі з цих рецепторів відіграють важливу роль у м'язовій та спортивній діяльності. Розглянемо їх. Вільні нервові закінчення виявляють грубий дотик, тиск, біль, спеку та холод. Отже, вони функціонують як механорецептори, больові рецептори та терморецептори. Ці нервові закінчення відіграють важливу роль у профілактиці травм під час спортивної діяльності.

Нервові закінчення деяких м'язів та суглобів бувають різних видів і виконують багато функцій, кожний вид реагує на певний стимул. Розглянемо приклади: кінестетичні рецептори суглобів, що є у суглобових капсулах, чутливі до кута суглоба та швидкості зміни кута, отже, вони сприймають положення і будь-який рух суглобів; нервово-м'язове веретено визначає ступінь розтягнення м'яза; нервово-сухожилкові веретена визначають ступінь розтягнення сухожилків м'язів, забезпечуючи інформацію про силу м'язових скорочень.

РУХОВИЙ ВІДДІЛ

ЦНС передає інформацію в різні ділянки тіла через руховий, або еферентний відділ ПНС. Обробивши інформацію, що надійшла з сенсорного відділу, ЦНС вирішує, як на неї реагувати. По найскладнішій сітці нейронів, що йдуть від спинного та головного мозку в усі частини тіла, передаються докладні інструкції в ділянки-мішені, у нашому випадку — у м'язи.

АВТОНОМНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Автономна нервова система, котру часто розглядають як частину рухового відділу ПНС, забезпечує контроль мимовільних внутрішніх функцій. Деякі з них дуже важливі для спортсмена. Це

•ЧСС;

• артеріальнийтиск крові;

• розподіл крові;

• дихання.

Автономна нервова система має два основних відділи: симпатичний та парасимпатичний. Вони беруть початок у різних ділянках спинного мозку, а також коло основи головного мозку. Їх дії здебільшого є антагоністичними, однак вони завжди функціонують разом.

СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Симпатична нервова система являє собою систему, що забезпечує реакцію «боротьба або втеча», тобто вона готує наш організм до «зустрічі з кризою». Коли людина збуджена, симпатична нервова система здійснює значний розряд, готуючи тіло до дії. Несподіване голосне скрикування, ситуація, що загрожує життю, останні секунди перед стартом змагань — все це приклади, коли людина зазнає на собі дію симпатичної нервової системи. Стимуляція з боку цієї системи має велике значення для спортсменів:

— збільшуються ЧСС та сила серцевих скорочень;

— розширюються кровоносні судини, збільшуючи кровопостачання серцевого м'яза з метою задовольнити зрослі потреби;

— розширення судин забезпечує надходження більшого обсягу крові до активних скелетних м'язів;

— звуження судин у більшості інших тканин спрямовує кров від них до активних м'язів;

— підвищується артеріальний тиск, поліпшуючи перфузію м'язів та венозне повернення;

— розширюються бронхи, поліпшуючи газообмін;

— зростає інтенсивність процесів обміну, що відбиває підвищені зусилля організму, спрямовані на задоволення зрослих потреб, обумовлених м'язовою діяльністю;

— поліпшується розумова діяльність, що дозволяє краще сприймати сенсорні стимули і краще сконцентруватися на виконанні м'язової діяльності;

— з печінки у кров виділяється глюкоза у якості джерела енергії;

— сповільнюються функції, що не є у даний момент першочерговими (функція нирок, засвоєння їжі), тим самим зберігається енергія, котра може бути використана.

Наведені зміни полегшують рухову реакцію і демонструють важливість автономної нервової системи у підготовці організму до короткочасної стресової ситуації або м'язової діяльності.

ПАРАСИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Парасимпатична нервова система виконує роль «домогосподарки». Вона займається такими процесами, як засвоєння їжі, сечовипускання, секреція залоз та збереження енергії. Ця система більш активна, коли людина спокійна і відпочиває. Її дії протилежні діям симпатичної нервової системи. Вона викликає

— зниження ЧСС;

— звуження коронарних судин;

— звуження бронхів.

Таблиця 2.2