РУХОВА РЕАКЦІЯ

З'ясувавши, як інтегрується сенсорний імпульс для визначення відповідної рухової реакції, нам залишилося розглянути процес реакції м'язів на рухові імпульси після досягнення ними м'язових волокон.

РУХОВА ОДИНИЦЯ

Досягнувши рухового нейрона, електричний імпульс йде по ньому до нервово-м'язового з'єднання. Тут він поширюється в усі м'язові волокна, котрі іннервуються певним руховим нервовим волокном. Згадаймо, що руховий нейрон та всі м'язові волокна, котрі він іннервує, утворюють окрему рухову одиницю. Кожне м'язове волокно іннервується лише одним руховим нейроном, у той час як кожний руховий нейрон залежно від функції м'яза іннервує декілька тисяч м'язових волокон. М'язи, що контролюють виконання тонких рухів (наприклад, рух очей), мають невелику кількість м'язових волокон на руховий нейрон. У м'язах, котрі мають ширші функції, міститься багато волокон на руховий нейрон.

М'язові волокна певної рухової одиниці є гомогенними щодо типу волокна. Отож, ви не знайдете рухової одиниці, котра містить як швидко-, так і повільноскоротні волокна. Як вказувалося у розділі 1, вважається, що характеристики рухового нейрона визначають тип волокна у даній руховій одиниці.

М'язи, що контролюють рухи очей (екстраокулярні м'язи), мають коефіцієнт іннервації 1:15. Це означає, що один нейрон обслуговує усього 15 м'язових волокон, а литковий та передній великогомілковий м'язи мають коефіцієнт іннервації близько 1:2000

ВПОРЯДКОВАНЕ РЕКРУТУВАННЯ М'ЯЗОВИХ ВОЛОКОН

Більшість учених вважають, що рухові одиниці, як правило, активуються на основі впорядкованого рекрутування. Це так званий принцип впорядкованого рекрутування, згідно з котрим рухові одиниці певного м'яза мають свій порядковий номер. Візьмемо, наприклад, двоголовий м'яз, припустимо, що у ньому міститься 200 рухових одиниць, котрі будуть мати порядкові номери від 1 до 200. Для виконання дуже тонких дій потрібно небагато зусиль, тому буде рекрутована рухова одиниця під номером 1. Із збільшенням зусиль, що докладаються, будуть рекрутуватися одиниці під номерами 2, 3, 4 і т.д. до максимального м'язового скорочення, при котрому активуються 50-70 % рухових одиниць. При певному зусиллі завжди будуть рекрутуватися одні й ті ж рухові одиниці.

Механізм, котрий хоча б частково дає змогу пояснити це впорядковане рекрутування, оснований на принципі розміру, згідно з котрим залучення рухової одиниці безпосередньо пов'язане з розміром рухового нейрона. Першими рекрутуються рухові одиниці, що мають невеликі рухові нейрони. Оскільки повільноскоротні рухові одиниці мають невеликі рухові нейрони, то вони рекрутуються першими для виконання диференційованого руху (від низької до дуже високої інтенсивності вироблення зусилля). Потім зі збільшенням сили, необхідної для виконання руху, рекрутуються швидкоскоротні рухові одиниці. Не зовсім зрозуміло, як можна застосувати даний принцип до більшості спортивних рухів, оскільки він розглядається тільки при виконанні диференційованих рухів, котрі представляють відносну інтенсивність м'язового скорочення менше 25 %.

Нервово-м'язова активність диференціюється на основі фіксованого впорядкованого рекрутування рухових одиниць. Чим більша сила, необхідна для виконання певного руху, тим більше залучається рухових одиниць