Історія кафедри «Факультетської терапії та ендокринології

»

У передвоєнні роки однією з трьох терапевтичних кафедр була кафедра факультетської терапії, що працювала на базі обласної лікарні. Після війни викладання курсу факультетської терапії велося на двох кафедрах.

На чолі кафедри факультетської терапії лікувального факультету, створеної на базі міської клінічної лікарні № 1, стояли доктори медичних наук, професори Є.С. Медведєв, Є.І. Ємельяненко, доцент Г.В. Дзяк. Згодом ця кафедра була реорганізована та увійшла до складу кафедри госпітальної терапії №2.

Кафедра факультетської терапії № 2 була заснована у 1954 р. на базі міської лікарні № 10, а з 1955 р. її клінічною базою стала міська лікарня № 9. У 1954-1957 рр. співробітники викладали курс факультетської терапії студентам педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів, а з 1968 р. – також і студентам вечірнього відділення лікувального факультету. У 1976 р. кафедра була реорганізована у кафедру факультетської терапії лікувального факультету, де велося викладання з факультетської терапії та фізіотерапії.

З 1983 р. по 1989 р. кафедра була реорганізована у кафедру внутрішніх хвороб № З, де викладалися курси факультетської та госпітальної терапії, а також клінічної фармакології. З 1989 р. кафедра знову була реорганізована у кафедру факультетської терапії, на якій продовжилося викладання курсів факультетської терапії та фізіотерапії студентам медичного факультету. З 1994 р. і до нині на кафедрі проводиться навчання і за курсом ендокринології. З 1998 р. на базах кафедри (міські клінічні лікарні № 6 та № 9, обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова) ведеться навчання студентів лікувального, педіатричного профілів, з 1999 р. – студентів медико-профілактичного напряму, пізніше – й студентів іноземного факультету (російськомовних та англомовних), а також лікарів-інтернів. Завідувачами кафедри були к.мед.н., доцент Єлізар Веніамінович Хаїт (1954—1956), д.мед.н., професор Інна Іларіонівна Крижанівська (1956-1957), професор Абрам Йосипович Ентін (1958-1965), д.мед.н., професор Катерина Василівна Попова (1965-1991). З 1991 р. кафедру очолює член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор Тетяна Олексіївна Перцева, перший проректор академії, заслужений працівник народної освіти України, відмінник охорони здоров'я України.

Сьогодні на кафедрі, очолюваній Т.О. Перцевою, працюють досвідчені викладачі та висококваліфіковані лікарі – д.мед.н., професор ЛІ. Конопкіна, к.мед.н., доценти К.Є. Богацька, Т.В. Кіреєва, О.Г. Черкасова, Є.М. Марцинік, К.Ю. Гашинова, к.мед.н., асистенти І.В. Тищенко, О.Б. Павленко, Л.А. Ботвінікова, О.В. Мироненко, Т.В. Чурсіно-ва, Г.А. Гарагуля, О.В. Гуржій, О.О. Бондарева, О.В. Плеханова, асистенти Ю.В. Губа, В.В. Дмитриченко, Ю.І. Віклієнко. На кафедрі навчаються студенти 4 курсу та лікарі-інтерни 1-го і 2-го років навчання. Викладачі кафедри приділяють велику увагу уніфікації викладання, впроваджують нові форми навчання. Згідно з вимогами Болонської системи з 2008 р. навчання проводиться за кредитно-модульною системою. Лекційний матеріал викладається на високому рівні з використанням сучасних технологій (відео-, аудіо-матеріал, мультимедійні презентації, телекомунікаційні методики). На практичних заняттях студенти та інтерни вдосконалюють свої практичні навички, беруть участь у діагностичному та лікувальному процесах. Колективом кафедри створена велика база методичного матеріалу для самостійної роботи студентів, обладнано клас для відпрацювання практичних навичок. Широко використовуються комп'ютерні технології -як для контролю знань, так і з метою самостійної підготовки.

Протягом останніх 10 років на кафедрі активно працює студентський науковий гурток, де студенти мають можливість виконати наукову роботу під керівництвом старших колег. Найкращі роботи щорічно публікуються та доповідаються на студентських наукових конференціях. Кращі студенти неодноразово посідали призові місця на республіканських олімпіадах із внутрішньої медицини (К.О. Бєлослудцева, І.В. Авраменко, Н.К. Кравченко та ін.). Сьогодні вони продовжують своє навчання в магістратурі та аспірантурі.

Основним науковим напрямом діяльності кафедри є проблеми пульмонології.

Співробітниками кафедри – професорами Т.О. Перцевою та Л.І. Конопкіною, доцентами К.Є. Богацькою, Т.В. Кіреєвою, К.Ю. Гашиновою, асистентами Л.А. Ботвініковою, О.В. Мироненко, О.В. Гуржій, Т.В. Чурсіновою, Г.А. Гарагулею, О.В. Плехановою, В.В. Дмитриченко – проводяться дослідження щодо визначення особливостей перебігу, діагностики, лікування й профілактики при хронічному обструктивному захворюванні легень, бронхіальній астмі, пневмоніях тощо, розробляються методи реабілітації хворих з урахуванням впливу їх на якість життя. Велика увага приділяється впровадженню та удосконаленню нових методів дослідження в пульмонології: комп'ютерному спірографічному дослідженню функції зовнішнього дихання з проведенням фармакологічних проб, методиці вивчення гіперреактивності бронхів та втомлюваності дихальної мускулатури, визначенню активності маркерів локального та системного запалення, ультразвуковому дослідженню стану та функції правих відділів серця, методам оцінки психологічного статусу хворих. Розробляються схеми лікування хворих з урахуванням впливу лікарських препаратів на серцево-судинну систему та шлунково-кишковий тракт. Щороку співробітники кафедри доповідають результати своїх наукових робіт на національних та міжнародних конференціях, отримують гранти на участь у конгресах Європейського респіраторного товариства (2001-2010). Три співробітники кафедри – К.Ю. Гашинова, Л.А. Ботвінікова та О.О. Бондарева – отримали премію Академії Медичних Наук України для молодих вчених за серію робіт, присвячених «Астма-школі».

Інші наукові напрями, які успішно розробляються співробітниками кафедри, присвячені питанням ендокринології (доцент Є.М. Марцинік, асистент Т.В. Чурсінова), кардіології (доцент О.Г. Черкасова, асистент І.В. Тищенко), психофізіологічним та психотерапевтичним аспектам при захворюваннях внутрішніх органів (асистент Л.А. Ботвінікова).

Під керівництвом ТО. Перцевої захищено 1 докторська та 27 кандидатських дисертацій, виконуються 2 докторські та 5 кандидатських. На кафедрі пройшли навчання 12 аспірантів, 10 магістрантів, 10 клінічних ординаторів.

Основні наукові праці ТО Перцевої та колективу кафедри – методичний посібник «Болезни органов днхания» (2001), навчальний посібник «Диференційований підхід до діагностики і лікування артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті» (2002), монографія «Сепсис и нозокомиальная инфекция» (2002), підручник «Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб» (2002), підручник «Ендокринологія» (два видання – 2002 та 2008 рр.), посібник для студентів та лікарів «Основи інгаляційної терапії при хронічному обструктивному бронхіті та бронхіальній астмі» (2004), монографія «Сепсис и полиорганная недостаточность» (2005), методичний посібник «Курс лекций по клинической пульмонологии» (2005) посібник для лікарів «Основи інгаляційної терапії при хронічному обструктивному захворюванні легень та бронхіальній астмі» (2005) та ін. Професор Т.О. Перцева взяла активну участь у розробці Українських консенсусів з діагностики та лікування хворих на бронхіальну астму, пневмонію, хронічне обструктивне захворювання легень. Кафедра є базою Фармакологічного комітету України, на якій виконуються міжнародні мультицентрові клінічні дослідження.

Велика увага співробітниками кафедри приділяється лікувальному процесу. На кафедрі створені й функціонують «Астма-школа» та «Школа для хворих на хронічне обструктивне захворювання легень», «Школа для пацієнтів високого серцево-судинного ризику», «Школа для хворих на цукровий діабет». У 1997 р. в рамках Всеукраїнської програми «Здорові легені України» було відкрито регіональний консультативно-діагностичний кабінет «Пульміс», згодом - аналогічний кабінет «Спіро», де асистентами кафедри О.Б. Павленко й Н.І. Кліменко і сьогодні надається висококваліфікована допомога хворим на бронхообструктивні захворювання. Протягом усіх років колектив кафедри бере активну участь у діяльності органів охорони здоров'я, проводячи консультативну роботу і надаючи методичну допомогу населенню і лікарям міста та області. Для лікарів організовано постійно діючий семінар з актуальних проблем пульмонології, у роботі якого активну участь беруть професор Т.О. Перцева, доценти Т.В. Кіреєва, К.Є. Богацька, професор ЛІ. Конопкіна. З 2000 р. доцент кафедри Т.В. Кіреєва, виконуючи обов'язки позаштатного спеціаліста з пульмонологічної допомоги управління охорони здоров'я при обласній державній адміністрації, разом з іншими співробітниками кафедри проводить широкомасштабну роботу щодо вдосконалення пульмонологічної допомоги у містах і селах.

Т.О. Перцева є головою Дніпропетровського обласного товариства терапевтів, членом редакційних колегій 5 фахових журналів («Медичні перспективи», «Астма і алергія», «Український пульмонологічний журнал», «Український терапевтичний журнал», «Український хіміотерапевтичний журнал»), автором понад 450 наукових праць, серед яких навчальні програми та підручники, монографії та методичні посібники, винаходи та галузеві нововведення. Вона – активний учасник роботи Європейської асоціації з медичної освіти, на засіданнях якої неодноразово виступала з доповідями стосовно проблем викладання внутрішніх хвороб у медичних вузах. Т.О. Перцева неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами МОЗ України, Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, була нагороджена відзнакою за розвиток міста Дніпропетровськ. Професори Т.О. Перцева та Л.І. Конопкіна, доценти Т.В. Кіреєва та К.Ю. Гашинова, асистенти Л.А. Ботвінікова, О.В. Мироненко, О.В. Гуржій, Т.В. Чурсінова, Г.А. Гарагуля, О.В. Плеханова, В.В. Дмитриченко є членами Європейського респіраторного товариства, а Т.О. Перцева – ще і його національним делегатом.

Колектив кафедри постійно приділяє увагу вихованню молоді. Різнобічна робота клінік кафедри дозволяє співробітникам у практичних умовах виховувати студентів та лікарів-інтернів. Перспективи розвитку кафедри стосуються всіх видів діяльності та полягають у подальшому вдосконаленні матеріально-технічної бази, оптимізації навчального процесу, збагаченні навчально-методичного забезпечення, зміцненні наукових зв'язків із провідними науковими школами в галузі внутрішньої медицини, впровадженні нових методів лікування хворих на захворювання бронхолегеневої, серцево-судинної та ендокринної систем, апробації нових лікарських засобів. Зрештою, виконання усіх видів роботи створює атмосферу діловитості, доброзичливості й цілеспрямованості для успішного вирішення основного завдання вищої медичної школи – підвищення ефективності підготовки висококваліфікованих спеціалістів для практичної охорони здоров'я.