С 1981 года по настоящее время

ДЗЯК Г.В.Академик АМН Украины, Заслуженный деятель наук Украины, доктор мед.наук, профессор

Г.В. ДЗЯК, 1945 года рождения, украинец, в 1968 году с отличием закончил лечебный факультет Днепропетровского медицинского института, с 1968 года – аспирант, с 1971 года – ассистент, с 1974 года – доцент, с 1979 года – заведующий кафедрой внутренних болезней Днепропетровского медицинс-кого института. В 1970 году защитил кандидатскую диссертацию, а в 1980 году – докторскую диссертацию. В 1983 году присвоена ученая степень профессора, в 1992 году присвоено звание Заслуженного деятеля науки и техники Украины. С 1987 года – проректор по научной работе, а с 1996 года – ректор медицинской академии. В марте 1994 года избирается в член-корреспонденты АМН Украины по специальности «Терапия», в 1999 году – действительным членом НАМН Украины.

Нагороджений знаком Міністерства освіти СРСР «За відмінні успіхи в роботі» (1986р.), лауреат Державної премії України (2003р. Дійсний член (академік) Нью-Йорської академії наук (з 1995 р.), дійсний член (академік) Академії медичних наук України (з 1997р.), дійсний член Петровської академії наук і мистецтв Росії (з 1998р.), член Академії медицини Польщі (з 1998р.), заступник голови асоціації кардіологів україни, член Української асоціації ревматологів, член Ради науки і техніки при Кабінеті Міністрів України, голова експертної Ради ВАК України, голова проблемної комісії МОЗ та АМН України «Кардіологія та ревматологія», заступник головного редактора «Українського кардіологічного журналу», голова редакційної ради журналу «Медичні перспективи», член Асоціації міжнародної професорської академії (з 1998р)

Проф. ДЗЯК Г.В. является главой республиканской проблемной комиссии МОЗ и АМН Украины «Кардиология и ревматология», членом экспертного Совета АМН Украины, членом президиума специализированного Совета при министерстве образования Украины, заместителем главного редактора журнала «Украинский кардиологический журнал», главой экспертного Совета ВАКа Украины, членом президиума.

Історія кафедри «Кафедра загальної хірургії»

Організована у вересні 1918 р. для викладання загальної хірургії на базі колишньої губернської земської лікарні.

Першим завідувачем був д.м.н., проф. Вікентій Цезарович Томашевич, учень проф. С.П. Д'яконова. Він керував кафедрою з 1918 р. по 1923 р.

З 1923 р. по 1940 рр. в різні періоди кафедру очолювали проф. Володимир Миколайович Деревенко, проф. Яків Йосипович Гальперн, проф. Валентин Васильович Москаленко, проф. Михайло Тимофійович Фрідман.

З 1941 р. по 1943 р. під час окупації України гітлерівськими загарбниками кафедра загальної хірургії не функціонувала.

З 1945 р. по 1996 р. кафедрою керували проф.Борис Гаврилович Векснер, проф. Дмитро Аверкійович Василенко, доцентРудольф Карлович Крікент, проф. Людмила Несторівна Коваленко, проф. Володимир Григорович Харченко.

Другою кафедрою, що увійшла в об'єднання з кафедрою хірургічних хвороб була кафедра загальної, а потім госпітальної хірургії, яка була організована в 1972 р. Керівником кафедри став проф. Іван Степанович Білий.

В 1996 р. в медичній академії внаслідок об'єднання кафедр загальної хірургії лікувального факультету і кафедри хірургічних хвороб № 3 була створена кафедра хірургічних хвороб, яку очолив заслужений діяч науки і техніки України, д.м.н., проф. Микола Матвійович Бондаренко.

Зараз на кафедрі працюють: завідувач – проф., заслужений лікар України, член Української академії наук Сергій Олексійович Мунтян; проф., член Європейського Товариства хірургів, Валерій Павлович Кришень; проф. Сергій Іванович Баранник; доц. Микола Володимирович Трофімов, доц. Борис Вікторович Гузенко, ас. Віктор Васильович Задорожний, ас., кандидат медичних наук Надія Миколаївна Нор, ас. Тетяна Миколаївна Панікова.

Кафедра розташована на трьох клінічних базах, головною з них є КЗ «ДКОШМД» ДОР».

Перед колективом кафедри стоять нові завдання, якими є впровадження в навчальний процес сучасних досягнень в області хірургії та медицини в цілому з залученням новітніх освітніх технологій.

Історія кафедри «Кафедра Хірургії №2»

Кафедра госпітальної хірургії була заснована в 1919 році, організатором і першим завідуючим був проф. Є.К.Істомін.

З 1922 по 1941 рік кафедру очолював проф. Гальперн Я.О. Його наукова діяльність була присвячена: хірургії шлунку, стравоходу, переливанню крові.

З 1945 р. по 1960 р. кафедрою керував проф. Гнилорибов Т.Є. Головні розробки: кишкова пластика стравоходу, відновлення піхви при її атрезії, сечового міхура при його екстрофії, роботи по трансплантації органів і тканин.

У 1956 році була організована кафедра госпітальної хірургії №2, яку очолив проф. Чухрієнко Д.П. Вирішувалися проблем патології серця, легень, шлунково-кишкового тракту, молочної залози, органів сечовидільної системи.

З 1960 року кафедрою госпітальної хірургії №1 завідував проф. Хорошманенко М.Я., колектив займався проблемами правця, захворювань щитовидної й підшлункової залоз.

Проф. Любін Ф.А. у 1971 році був обраний на посаду завідуючого кафедрою госпітальної хірургії №1, головний науковий напрямок - лікування кишкових нориць.

Проф. Колесов Є.В. керував кафедрою з 1983 по 1993 рр., у його клініці почала розвиватися кардіохірургія.

З 1993 по 2007 р. кафедрою завідував професор Люлько І.В. У цей час найбільша увага приділялась вивченню жовчно-кам’яної хвороби.

З 2007 року очолює кафедру професор Кутовий О.Б.

Історія кафедри «Кафедра інфекційних хвороб»

Історія кафедри інфекційних хвороб ДМА починається з 1927 р., коли проф. М.Б. Станішевською було розпочато викладання інфекційних хвороб, як окремої дисципліни. У 1937 р. кафедру очолила Є.Г. Попкова. За заслуги в роки Великої Вітчизняної війни та внесок у розвиток інфекційної служби інфекційній лікарні було присвоєно її ім'я.

У 1948 р. кафедру очолив проф. І.М. Левін та у 1950 р. він засновав кафедру інфекційних хвороб дитячого віку.

У різні роки кафедру інфекційних хвороб очолювали проф. А.І. Трипольська, проф. Бичкова, доц. М.С. Суременко (з 2000-06 р. кафедра інфекційних хвороб та епідеміології). Кафедру дитячих інфекційних хвороб – доц. Г.В. Левіна, проф. Н.В. Беляєва, проф. Л.Р. Шостакович-Корецька (з 1996-2008 р. кафедру факультетської педіатрії та дитячих інфекційних хвороб).

У 2008 році кафедра інфекційних хвороб була об’єднана з кафедрою дитячих інфекційних хвороб яку очолила проф. Л.Р. Шостакович-Корецька. Вихованці кафедри стали відомими лікарями, вченими, організаторами закладів охорони здоров’я, які працюють в Україні та за кордоном.

Історія кафедри «Кафедра патологічної анатомії і судової медицини»

Кафедра була заснована восени 1916 р. при медичному факультеті Катеринославських жіночих курсів. Першим завідувачем і єдиним на той час її співробітником став вихованець Харківської школи патологоанатомів, професор С.Н. Салтиков. Кафедра зайняла приміщення, в якому раніше розташовувалося психіатричне відділення земської лікарні. Оснащення кафедри складали всього два мікроскопи та деяке наочне приладдя. На чолі кафедри у 1921 році стає професор М.П.Сагредо (фото 1). Талановитий прозектор, прекрасний педагог, М.П.Сагредо за роки роботи на кафедрі створив унікальний музей макроскопічних препаратів, наукову бібліотеку, оснастив кафедру навчальними обладнанням. У грудні 1923 р. завідувачем кафедри обрано представника петербурзької школи патологоанатомів професора Івана Петровича Коровіна (1923—1927), який приділяв велику увагу поліпшенню викладання предмету і підготовці науково-педагогічних кадрів. У цей час на кафедрі працювали 5 асистентів. Професор І.П.Коровін був автором понад 20 великих наукових праць, серед яких слід відзначити монографію «Техника вскрытия трупов и патогистологических исследований» (1923). Під керівництвом І.П. Коровіна у 1927 р. вийшла робота Є.О.Кураєва, присвячена вивченню злоякісних новоутворень у Дніпропетровську.

У 1927 р. кафедру очолив професор Юрій Маркович Кернер (1927—1931), який водночас завідував кафедрою судової медицини. У цей час до штату кафедри уже введено посаду доцента, яку займає Євген Олександрович Кураєв. У 1931 р. після від'їзду Ю.М.Кернера він очолив кафедру патологічної анатомії. Наполеглива і творча робота Є.О.Кураєва і його молодих співробітників відзначається значним розвитком усіх підрозділів кафедри, збільшується штат кафедри: працюють два доценти, чотири асистенти і шість осіб допоміжного персоналу.

У 1937 р. на посаду завідувача кафедри за конкурсом обирається професор 3ахар Йосипович Моргенштерн. Наукова тематика 3.Й.Моргенштерна присвячувалася головним чином вивченню патогенетичних основ амилоїдоза, пухлин нервової системи та іншим проблемам. У 1940 р. кафедра перебазовується у побудований морфологічний корпус, однак базою для практичних занять зі студентами залишається прозектура обласної лікарні ім. І.І.Мечникова. На цей час штат кафедри збільшився до 18 осіб. Якісних змін набуло оснащення навчального процесу.

У 1941 р. у зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни інститут евакуйований у Ставрополь, де кафедру очолив професор Київського інституту удосконалення лікарів В.В.Лауер. Після повернення інституту до звільненого Дніпропетровська кафедра розташувалася на своїй старій, напівзруйнованій базі - у лікарні ім. І.І.Мечникова. Повернувся з діючої армії і знову очолив кафедру 3.Й.Моргенштерн. Колектив працював у досить важких умовах: приміщення не опалювались, всі навчальні групи займались в одній аудиторії. Після смерті 3.Й.Моргенштерна (1947) кафедрою тимчасово завідувала асистент К.О.Снігуровська, а в 1948 році завідувачем було обрано професора Олександра Васильовича Ривкінда (1948—1951), вихованця московської школи патологоанатомів. Професор О.В.Ривкінд був відомим вченим, головні розробки були присвячені вивченню патології серцево-судинної системи. Під його керівництвом захищаються кандидатські дисертації асистентів кафедри К.О.Снігуровської та С.І. Зубалової. Проводилась значна консультативна допомога співробітникам інших кафедр інституту, прозекторам міста й області.

Після від’їзду О.В.Ривкінда до Москви у 1951 р. завідувачем кафедри обирається професор Іван Іванович Мєдвєдєв (1951—1955). Особливу увагу він приділяв збільшенню музея макропрепаратів, поновленню навчально-методичного фонду кафедри, зміцненню матеріальної бази прозектури. У 1954 р. І.І.Медведєв вперше в Дніпропетровському регіоні організував обласне наукове товариство патологоанатомів, яке стає організуючим центром наукової і практичної діяльності прозекторів області.

У 1955 р. на посаду завідувача кафедри за конкурсом обирається професор Ганна Миколаївна Морозова (1955—1963). Велика увага приділяється впровадженню самостійної роботи студентів при проходженні курсу патологічної анатомії. Співробітники активно працюють над розробками проблем - «Онкологія» і «Родопоміч». Виконуються дві докторські та дві кандидатські дисертації. Після виходу Г.М.Морозової на пенсію протягом 1963-1964 рр. кафедрою керувала доцент С.І.Зубалова.

У 1964 р. на посаду завідувача обрано професора Георгія Степановича Беспалова (фото 2) , вихованця ленінградської школи патологоанатомів. Його приїзд збігся з переміщенням кафедри до нового будинку патологоанатомічного відділення лікарні ім. І.І.Мечникова. Це дало можливість раціонально розмістити в новому корпусі всі служби кафедри, прозектури і морфологічного відділення ЦНДЛ. Завдяки впровадженню сучасних методів морфологічного дослідження, нового якісного рівня набули наукові розробки співробітників кафедри.

Основною науковою тематикою було питання патоморфології онкологічних захворювань. Під керівництвом Г.С.Беспалова співробітники кафедри виконали 7 кандидатських дисертацій. Видана монографія професора Г.С.Беспалова «Закономірності розвитку метастазів пухлин у кістках».

У 70-ті роки подальшого розвитку набувають наукові розробки, присвячені питанням патогенетичних механізмів тромбоемболічних ускладнень при серцево-судинних захворюваннях і злоякісних пухлинах. За даною тематикою виконана докторська дисертація В.І.Неводника. Усього за 20 років керування кафедрою Г.С. Беспаловим було підготовлено 13 докторських та 40 кандидатських дисертацій. Значну частку у наукових розробках складає консультативна допомога при виконанні морфологічних фрагментів дисертаційних робіт співробітників клінічних кафедр. У 1969 р. на базі ДМІ проведено 6-й пленум Всесоюзного товариства патологоанатомів, а в 1978 р. – 3-й пленум правління Українського товариства патологоанатомів.

У 1984 р. кафедру очолив випускник ДМІ, доктор медичних наук, проректор з навчальної роботи, професор Вольдемар Іванович Неводник. Штат кафедри поповнюється молодими викладачами, які пройшли інтернатуру за спеціальністю. Оновлено оснащення лекційної аудиторії, поповнено та систематизовано лекційний демонстраційний матеріал. Велика увага приділялася методиці проведення практичних занять. У 1984 р. співробітниками було видано 6 посібників з розділів курсу патологічної анатомії. У цей період на кафедрі розроблялись комплексні теми за всесоюзною науково-технічною програмою: «Вивчення ефективності променевої терапії онкологічних хворих при короткочасній гіпоксії» та «Сурфактантна система легень при ендогенних токсикозах, обструктивному легеневому синдромі та при гемосорбції». За цими темами було захищено 2 докторські та 6 кандидатських дисертації, крім того, співробітники консультували виконання морфологічних розділів 12 докторських та 26 кандидатських дисертацій співробітників академії та лікарів області.

З 1996 по 1999 рр. кафедру очолював професор Микола Петрович Федченко, який почав працювати на посаді професора кафедри з 1989 р. До цього Микола Петрович багато років очолював відділ патоморфології та електронної мікроскопії ЦНДЛ. Наукові розробки в цей період були присвячені вивченню захворювань щитовидної залози, а також розробці та експериментальному обґрунтуванню нової теорії патогенезу атеросклерозу. За цією тематикою професор М.П. Федченко отримав патент на спосіб моделювання атеросклерозу, були зроблені численні доповіді на міжнародних наукових конференціях.

З вересня 1999 р. роботу кафедри очолив доктор медичних наук Ігор Станіславович Шпонька, який після закінчення лікувального факультету ДМА протягом 10 років працював на кафедрі нормальної анатомії людини. Автор понад 120 наукових робіт, 8 патентів, І.С. Шпонька протягом двох років обирався головою профспілки співробітників ДМА, а з 2006 р. став деканом І-го медичного факультету. Будучи морфологом з високою ерудицією і енергією, він приніс новий струмінь і в життя кафедри патанатомії. Затверджена ініціативна НДР „Патоморфологічні діагностика та прогноз перебігу новоутворень різних локалізацій з урахуванням маркерів біологічних властивостей”, працює лабораторія імуноморфологічних досліджень, значно оновилось устаткування кафедри. Нового стану набуло і викладання на кафедрі: цикл лекцій став повністю мультимедійним.

В даний час на кафедрі працюють досвідченні педагоги та висококласні патоморфологи: професори В.І.Неводник та М.П.Федченко, доценти О.А.Легеза, Г.С.Короленко, І.О.Мальцев, О.А.Алєксєєнко, С.М.Чекан, Б.Ю.Корнілов, П.О.Гриценко, асистенти В.О.Бондарєва, О.О.Бондаренко, М.М.Федченко, О.В.Пославська, аспірант Г.С.Гончарова (фото 3).

Співробітники надають значну консультативну допомогу лікарям області та міста з біопсійного, операційного і аутопсійного матеріалу, систематично беруть участь у клініко-анатомічних конференціях обласної лікарні, виїжджають до районів для розтину померлих і консультацій на місцях, беруть участь у роботі ради родопомочі з вивчення материнської смертності. Кафедра є науково-методичним центром підвищення кваліфікації й оволодіння сучасними морфологічними методами для лаборантів наукових і лікувальних закладів міста і області.

Матеріали наукових розробок колективу кафедри широко висвітлюються в періодичній пресі та втілюються в практичну роботу патологоанатомічних відділень. Колектив плідно працює як в галузі практичної медицини, так і в сфері навчально-методичних розробок. За роки існування співробітники опублікували сотні наукових та науково-методичних робіт, брали участь у розробці та випустили цілу низку власних посібників і підручників.

Кафедра судової медицини при Дніпропетровській державній медичній академії була організована в 1927 р. До цього часу лекції з судової медицини читали завідувачі кафедри патологічної анатомії С.Н.Салтиков, М.П.Сагредо, І.П.Коровін. Першим завідувачем кафедри судової медицини був Ю.М.Кернер. Після Є.О.Кураев, О.І.Законов, у 1937-1956 рр. В.І.Воскобойников і К.Е.Пірогова, а у 1967-1987 рр. проф. А.Ф. Рубіжанський. Основний науковий напрям з 1967 р. – проблема встановлення фізичними та біохімічними методами часу настання смерті за кістками та іншими тканинами загнилого і скелетованого трупа, виявленого на відкритому повітрі, в ґрунті та воді. За цим напрямом було захищено 7 кандидатських дисертацій. У 1978 р. була опублікована монографія А.Ф. Рубіжанського "Определение по костным останкам давности захоронения трупа". В подальшому завідувачем кафедри був доцент К.М.Пантелєєв, а з 1995 р. кафедрою керує доцент О.М. Юрченко, який вивчає морфологічні зміни внутрішніх органів при хронічних наркоманіях.

З 2000 р. на кафедрі на посаді професора працює д.мед.н. В.Д.Мішалов, який з 2001 р. був призначений за конкурсом завідувачем кафедри судової медицини і плідно працював до 2005 р. За цей період під його керівництвом були захищені кандидатські дисертації начальником обласного бюро судово-медичної експертизи В.В.Войченком, асистентом К.М.Сулоєвим та аспірантом В.В.Черевашком. У 2005 р. професор В.Д.Мішалов призначається завідувачем кафедри судової медицини при НМАПО в м. Києві. У зв’язку зі зміною штатного розкладу кафедра судової медицини ДМА об’єднується з кафедрою патологічної анатомії, яку очолює і дотепер професор, д.мед.н, Ігор Станіславович Шпонька. Зараз на кафедрі працюють: доц. О.М. Юрченко, доц. К.М. Сулоєв, доц. С.В.Козлов, к.мед.н. асистент Г.Б.Алексін, ст. лаб. О.О.Гаврилова.