I медичний факультет

Історія кафедри «Кафедра акушерства та гінекології»

Кафедра акушерства та гінекології у Дніпропетровському медичному інституті була заснована 01.09.1922 р. і розташовувалась на базі обласної лікарні ім. І.І. Мечникова. Першим завідуючим кафедрою (1922-1929 рр.) був проф. Г.Ф. Цомакіон, автор 60 наукових праць, один із засновників класифікації пухлин матки. Співробітниками кафедри було забезпечено викладання фантомного, факультетського та госпітального курсів акушерства та гінекології.

З 1929 р. по 1939 р. – кафедру очолював проф. Д.Е. Шмундак, автор понад 100 наукових праць. Науковим напрямком кафедри була розробка принципів консервативного лікування запальних захворювань геніталій та знеболення пологів. Під його керівництвом було захищено 7 кандидатських дисертацій.

У 1929 р. була заснована ще одна кафедра акушерства та гінекології з факультетським курсом. Завідуючим був обраний проф. О.В. Хохлов, автор 150 наукових праць з лабораторної діагностики, оперативного лікування запальних процесів геніталій та оперативних втручань піхвовим способом. Під його керівництвом виконані та захищені 8 кандидатських дисертацій. У 1939 року проф. О.В. Хохлов прийняв кафедру госпітальним курсом, а завідуючим кафедри з факультетським курсом став проф. М.О. Харітонов, відомий гінеколог-онколог.

У 1941 році кафедри у складі інституту були евакуйовані до м. Ставрополь, а більшість співробітників стали військовими хірургами. Після повернення медичного інституту до Дніпропетровська у 1943 році була створена єдина кафедра акушерства та гінекології. Обов’язки завідуючого у 1944 році виконувала доцент М.А. Тристонецька і далі, до 1946 року - доцент М.І. Волпянська.

У 1946-1948 рр. кафедру очолював проф. Н.А. Мельніков, а у 1948-1951 рр. – проф. А.В. Вікулов. Під керівництвом обох значно зміцнена матеріально-технічна база кафедри та якість викладання курсу.

У 1951-1959 роках кафедрою завідував професор Я.В. Куколев, автор 50 наукових праць, трьох монографій з удосконалення засобів оперативного лікування кишково-очеревинних запалень, керівник п’яти захищених кандидатських дисертацій.

У 1959-1975 рр. завідувачем кафедрою працював професор О.С. Єгоров, автор 160 наукових праць, керівник трьох докторських і 22 кандидатських дисертацій. Головним напрямом наукових досліджень було вивчення етіології та патогенезу гіпоксії плода та асфіксії новонародженого, профпатології робітниць хімічної промисловості.

У 1954 році організована ще одна кафедра педіатричного факультету для викладання акушерства та гінекології студентам педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів на базі міської лікарні №9. Завідуючим обрано професора Б.М. Мошкова, автора понад 100 друкованих праць, керівника трьох докторських та одинадцяти кандидатських дисертацій.

У 1976 році, кафедра лікувального факультету, що розташована на базі обласної лікарні, реорганізована для викладання акушерства та гінекології студентам педіатричного, санітарно-гігієнічного та стоматологічного факультетів, а кафедру очолила професор Г.В. Антропова. З 1993 р. до 1996 р. завідуючою кафедрою була професор Т.Т. Овчар.

У тому ж 1976 році із розширенням акушерсько-гінекологічного об’єднання 9-ї міської лікарні кафедра педіатричного факультету була реорганізована для викладання студентам лікувального факультету. Завідував Г.П. Стасевич, автор понад 50 наукових праць. При ньому покращена матеріальна база кафедри здійснена спеціалізація пологового будинку, створена база для надання допомоги вагітним та роділлям із серцево-судинними та ендокринними захворюваннями. На кафедрі лікувального факультету у 1981 році обов’язки завідуючого тимчасово виконував доцент А.І. Жержов, а у 1981 р. – завідуючим кафедрою обраний за конкурсом проф. К.В. Воронін. Головним науково-дослідницьким напрямком кафедри стало вивчення етіології, патогенезу та лікування тяжких гестозів, особливо їх превентивна діагностика, профілактика та визначення стану плода у вагітних та роділь.

З 1996 року дві кафедри об’єднані під керівництвом проф. К.В. Вороніна для викладання курсу акушерства та гінекології студентам медичного, стоматологічного факультетів, факультетів іноземних студентів та студентів коледжу медичної академії. В цей час значно зміцнена матеріально-технічна та клінічні бази кафедри, організовано одне з перших на Україні обласне відділення акушерсько-гінекологічної реанімації. Професор К.В.Воронін відомий в Україні фахівець, автор понад 200 наукових праць, 9-ти монографій, 4 авторських свідоцтв. Під його керівництвом були захищені одна докторська і 30 кандидатських дисертацій.

З 2002 р. і до цього часу кафедрою акушерства та гінекології Дніпропетровської державної медичної академії завідує проф. В.О. Потапов - талановитий вчений, практик акушер-гінеколог, який має високі досягнення в фундаментальних проблемах теоретичної та клінічної медицини, новатор та винахідник, голова Дніпропетровського відділення асоціації акушерів-гінекологів України. Він є автором понад 200 наукових праць, зокрема 6 монографій, 2 підручників, 18 навчальних посібників, 11 патентів на винахід. Підготував 9 кандидатів медичних наук.

Під його керівництвом основними напрямками наукової діяльності кафедри є розробка органозберігаючих та реконструктивних методів хірургії в гінекології, малоінвазивних хірургічних технологій, профілактика та лікування гормон-залежних захворювань жіночої репродуктивної системи, передракових захворювань шийки матки, інфектологія в акушерстві та гінекології, медицина плода, невиношування вагітності.

За участю співробітників кафедри акушерства та гінекології у Дніпропетровську засновані науково-практичні центри пластичної хірургії в гінекології та органозберігаючого лікування міоми матки. Наукові розробки кафедри у напрямку створення сучасної концепції перинатальної охорони плоду втілені в накази МОЗ України та галузеві клінічні протоколи: «Затримка росту плода», «Дистрес плода під час вагітності та пологів». Професор В.О. Потапов є автором нового наукового напрямку в акушерстві та перинатології: «Стрес-адаптивного тренування плоду від час вагітності», та одним із розробників нового виду лікувального впливу на організм людини – біорезонансної вібро-акустичної стимуляції тканин, апарату для його здійснення.

Клінічними базами кафедри є лікувальні комунальні заклади: обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова, міська клінічна лікарня №9, міський пологовий будинок №1, лікарня Міністерства залізничного транспорту, із загальною кількістю 365 пологових та 170 гінекологічних ліжок, де набувають практичного досвіду з акушерства та гінекології майже 1200 студентів 4, 5 та 6 курсів.

Зараз на кафедрі акушерства та гінекології працює 2 професори (В.О. Потапов, К.В. Воронін), 7 доцентів (К.Б. Акімова, Т.В. Демченко, І.С. Гарагуля, Ю.М. Дзюба, М.В. Медведєв, Р.М. Банахевич, Т.О. Лоскутова), 7 асистентів (В.І. Чуйко, В.А. Кривий, Н.П. Ксаверчук, Н.В. Крячкова, А.П. Петулько, А.В. Березницька, Д.Ю. Стєпанова). На початок 2013 року на базі кафедри виконуються 5 докторських та 17 кандидатських дисертацій, навчається 9 клінічних ординаторів (з них 8 – іноземців) та 3 аспіранти. На кафедрі вперше на Україні засновано дискусійний науко-практичний клуб акушерів-гінекологів та суботні школи-семінари для безперервного навчання акушерів-гінекологів та молодих фахівців Дніпропетровської області, а також молодіжний волонтерський центр «Репродуктивне здоров’я та здоровий спосіб життя».

Всього за час існування кафедри (1922-2013 рр.) її співробітниками виконано 13 докторських, 96 кандидатських дисертацій, надруковано 27 монографій, 1277 наукових праць, зроблено 27 винаходів.

Історія кафедри «Госпітальної терапії №1 та профпатології»

Кафедра госпітальної терапії № 1 і профпатології, одна з провідних кафедр академії, була заснована в 1919р., на базі обласної лікарні учнем і послідовником відомого клініциста Г.А.Захар'їна професором Н.А.Кабановим, якого у 1922р. змінив видатний терапевт професор К.И.Пенкославський, який очолював кафедру до 1930р.

Протягом наступних 7 років (1930-1937) кафедрою керував учень академіка Н.Д.Стражеска професор С.Я.Штейнберг, значна захворюваність малярією і туберкульозом у нашому регіоні визначила науковий напрямок кафедри.

З 1938р. терміном понад 19 років кафедру очолював відомий клініцист – професор І.С.Слуцький. Прихід нового керівника – спеціаліста в області вітамінології, поширив науковий напрямок.

З 1957 по 1959рр. кафедру очолював професор С.Ф.Олійник, який направляв свої зусилля на створення електрофізіологічної лабораторії та поширення використання фізіотерапевтичних методів лікування внутрішніх хвороб.

З 1959 по 1989рр. кафедру очолювала заслужений діяч науки УРСР, заслужений робітник вищої школи УРСР, доктор медичних наук, професор І.І.Крижанівська, з 1964 по 1981рр. була ректором Дніпропетровського медичного інституту, депутатом Верховної ради УРСР. У 1956-1957 навчальні роки на кафедрі організовано курс професійних захворювань, який очолив доцент Л.І.Рогачевський. Значний внесок у розширення наукового напрямку зробив наступний завідуючий кафедрою професор С.С.Короленко (1989-1996 рр.).

З вересня 1996 по 2002рр. кафедру очолювала професор В.П.Гейченко, на той час голова обласного науково-практичного товариства терапевтів, заступник проректора з гуманітарної роботи. З 2002р. кафедру очолює професор О.В.Курята.

Історія кафедри «Кафедра госпітальної терапії №2»

В сентябре 1956 года приказом ректора, на основании приказа МЗ УССР была создана кафедра госпитальной терапии №2 для обучения студентов 6-го курса внутренним болезням.

Заведующие кафедрой:

Г.г.

ХАИТ Л.В. канд. мед. наук, доцент

Доцент ХАИТ Л.В. – выпускник Днепропетровского института, до войны работал доцентом кафедры факультетской терапии. Во время войны – старший ординатор в терапевтическом полевом госпитале. После демобилизации с 1946 по 1956 – доцент кафедры факультетской терапии ДМИ.

Г.г.

ДЗЯК В.Н. Лауреат Государственной премии УССР, Заслуженный деятель науки УССР, доктор мед. наук, профессор

ДЗЯК Виктор Николаевич родился в 1920 году в г. Днепропетровске в семье рабочего. После окончания службы он поступил на 1-й курс Днепро-петровского медицинского института, который с отличием окончил в 1951 году, будучи Сталинским стипендиатом на протяжении всего курса обучения. После окончания института вся трудовая жизнь В.Н. Дзяка связана с Днепро-петровским медицинским институтом – клинический ординатор, ассистент, до-цент, заведующий кафедры. Его жизненный путь – пример высокого служения людям, образец неутомимого трудолюбия, постоянного научного поиска.