I міжнародний факультет

Історія кафедри «Кафедра Анатомії людини»

Кафедра нормальної анатомії була організована при Катеринославських вищих жіночих курсах у 1916 р. Першим керівником і творцем кафедри слід вважати професора Миколу Сауловича Кахіані, учня професора Н.А.Батуєва. Перший навчальний рік курс анатомії читав запрошений з Харкова професор А.Г.Зоммер.

В подальшому кафедрой завідували професори С.Е. Цимммерман (1920-1922), М.М. Тростанецький (1923-1950), доцент О.М. Малигин (1951-1953); професор К. Д. Філатова (1953-1972); професор С. Є. Стебельський (1972-1982). З 1993 по 2009 рік кафедрою керував учень та послідовник професорів Стебельського С.Є. та Маковецького В.Д., доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Володимир Олексійович Козлов.

З 2010 по 2012 рік завідувачка кафедри – доктор медичних наук, професор Довгаль Марина Анатоліївна, з 2012 року - доктор медичних наук, доцент Довгаль Геннадій Володимирович.

Кафедра має добре оснащені секційні зали, лекційну аудиторію, наукову лабораторію та два музеї, один з яких є фундаментальним анатомічним з унікальними препаратами. Особливою гордістю фундаментального музею є інтер’єри кабінетів та воскові фігури видатних анатомів, створені руками митця, професора Сергія Євгеновича Стебельського.

Історія кафедри «Кафедра гістології»

Народження школи, яка б успішно поєднувала вирішення суттєвих педагогічних і наукових завдань, є результатом діяльності великого вченого та видатної особи. Таким вченим – засновником Дніпропетровської гістологічної школи – був професор Володимир Порфирійович Карпов. Саме його зусил-лями у 1917 р. була створена кафедра гістології у стінах невеликої будівлі Олексіївського госпіталю. Провівши фундаментальні цитологічні експерименти у школі професора І.Ф.Огнєва, він став по праву одним з видатних морфологів минулого століття. У 1917 р. В.П.Карпов переїхав з Москви до Катеринослава і взяв активну участь в організації кафедри гістології. Будучи ректором Катеринославської медичної академії і першим завідувачем створеної ним кафедри, В.П.Карпов розвинув широкі дослідження в галузі загальної гістології та цитології. Будучи вченим з колосальною ерудицією, він організував і редагував "Катеринославський медичний журнал".

Після переїзду В.П.Карпова до Москви у 1925 р. його послідовником став професор Мілош Мілошевич Марич, учень відомого угорського гістолога академіка Іштвана Апаті, а згодом – професор Борис Олексійович Алексенко, учень академіка І.І.Шмальгаузена. Наукові пошуки значно активізувалися, істотно змінилася методика викладання. На жаль, подальшому розвитку активних та важливих наукових досліджень, а також проведенню педагогічного процесу завадила війна.

Новий період розвитку Дніпропетровської гістологічної школи пов’язаний з іменем член-кореспондента АМН СРСР професора Миколи Івановича Зазибіна, який завідував кафедрою з 1944 р. до 1954 р. М.І.Зазибін спільно із співробітниками кафедри не тільки відновив та істотно розширив матеріальну базу, майже повністю втрачену під час війни, не тільки організував на високому рівні педагогічний процес, але й широко розвинув дослідження розвитку і реактивності периферійної нервової системи тварин і людини.

Професор Ольга Петрівна Лисогор керувала кафедрою з 1954 р. до 1962 р. Учениця видатного гістолога професора Б.В.Альошина, О.П.Лисогор та її учні вивчали дію різних факторів на органи ендок-ринної та статевої систем.

Подальший розвиток кафедри з 1962 р. до 1989 р. пов’язаний з іменем професора Володимира Івановича Архипенка. У зв'язку з отриманням кафедрою нового приміщення у відбудованому морфологічному корпусі й оснащенням спеціальною, складною апаратурою для виконання необхідних досліджень, на кафедрі були організовані нові лабораторії, впроваджено нові методи дослідження. В.І.Архипенко був яскравою особистістю, прекрасним лектором і завжди міг зацікавити талановитих студентів своїми науковими ідеями. Наукові пошуки В.І.Архипенка і його учнів присвячені питанням гістофізіології ендокринної системи, проблемі механізму дії гормонів. Ним сформульована оригінальна наукова концепція – унітарна теорія механізму дії гормонів, яка була покладена в основу наукової діяльності кафедри протягом багатьох років.

У 1989-1996 рр. кафедра працювала під керівництвом професора Лева Вікторовича Гербільського. У цей період вона була націлена на розробку проблем екологічної гістології.

З 1999 р. відновлену кафедру гістології очолив учень В.І.Архипенка – професор Ігор Володимирович Твердохліб. На кафедрі значно зросла матеріальна база для забезпечення педагогічного процесу за рахунок розширення площі навчальних аудиторій і лабораторій, удосконалення навчального обладнання, повної комп’ютеризації всіх напрямків діяльності. Очоливши комісію ДМА з впровадження нової системи навчання на засадах Болонського процесу, професор І.В.Твердохліб сприяв виходу кафедри гістологіїї на провідні позиції у вузі щодо розробки і апробації новітніх навчальних технологій. Вперше у практиці вітчизняної гістології на кафедрі започатковано і проведено у 2004-2006 рр. Всеукраїнську предметну студентську олімпіаду, запроваджено проведення Всеукраїнської конференції морфологів «Карповські читання».

Велику увагу викладачі приділяють інтеграції викладання гістології, цитології та ембріології з програмами інших суміжних дисциплін – нормальної та патологічної анатомії, біології, нормальної та патологічної фізіології, мікробіології, біохімії. Протягом останніх років впроваджена ще одна важлива форма інтеграції базової освіти з інтересами клінічних дисциплін – проведення міжкафедральних студентських конференцій сумісно з клінічними кафедрами.

Під керівництвом професора І.В.Твердохліба наукові інтереси кафедри зосередились в галузі теоретичної кардіології та проблем гістогенезу різних компонентів серцево-судинної системи. При цьому широко використовується системний підхід до поставленої наукової проблеми із залученням методів кількісної морфології, біохімії, тривимірного комп’ютерного моделювання, електронної мікроскопії. За результатами комплексу досліджень у співробітництві з іншими теоретичними кафедрами створено 7 монографій, опубліковано численні статті та винаходи.

Заохочені сили студентської молоді. Студентський науковий гурток надбав великого виховного значення; специфікою його стала серйозна експериментальна робота, що сприяє підготовці кваліфікованих фахівців. У студентському науковому гуртку студенти під керівництвом викладачів-кураторів проводять фрагменти самостійних наукових досліджень, результати доповідають на міжкафедральних та підсумкових наукових конференціях факультету та академії, представляють у всеукраїнських конкурсах наукових робіт, публікують результати власних досліджень у фахових наукових виданнях. Серед досвідчених студентів-гуртківців кафедри – лауреати Премії НАН України, переможці всеукраїнських олімпіад з гістології та Всеукраїнських конкурсів наукових робіт у галузі теоретичних дисциплін.

Результати науково-дослідної роботи регулярно обговорюються на міжкафедральних семінарах, засіданнях наукового товариства морфологів, доповідаються на морфологічних з’їздах, симпозіумах, конференціях та інших наукових форумах. Результати досліджень, що проводяться на кафедрі гістології, широко використовуються при проведенні наукових розробок в інших наукових установах, а також у педагогічній діяльності багатьох кафедр. Велику увагу кафедра приділяє спілкуванню з колегами з інших наукових установ України та інших країн, бере участь у роботі спеціалізованих вчених рад, у роботі Національного наукового товариства морфологів, у діяльності редколегій вітчизняних і закордонних морфологічних журналів. Зміцненню творчих контактів учених-морфологів України суттєво сприяє також робота офіційного веб-сайту Всеукраїнського наукового товариста анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, який був започаткований професором І.В.Твердохлібом, затверджений на Національному з’їзді морфологів у 2004 р. і регулярно розвивається зусиллями співробітників кафедри. Починаючи з 2007 р. за ініціативою професора І.В.Твердохліба регулярно видається перший в Україні електронний фаховий журнал «Морфологія», який дістав міжнародне визнання та входить до нау-кометричної платформи Наукової електронної бібліотеки (м. Москва, Російська Федерація) та Міжнародної Директорії журналів відкритого доступу (м. Лунд, Швеція).

Сьогодні зусиллями досвідченого доцентського корпусу (І.С.Хріпков, Л.А.Романенко, Ю.В.Сілкіна, Н.М.Султанова) і викладачів кафедри (О.Ю.Потоцька, Д.Г.Марченко, М.В.Іванченко, К.М.Шевченко, С.Б.Морозова, В.А.Басова, Л.А.Філімонова, І.І.Малков) проводиться активна навчально-виховна робота, що спрямована на забезпечення сучасного рівня базової підготовки майбутніх лікарів.

На кафедрі створена ефективна система для творчої реалізації наукової програми: захищена докторська (Ю.В.Сілкіна) та кандидатські дисертації (Л.А.Романенко, Н.І.Горєлова, О.Ю.Потоцька), виконуються дисертаційні дослідження викладачами кафедри (Д.Г.Марченко, М.В.Іванченко, К.М.Шевченко, І.І.Малков) і практичними лікарями (Д.Ю.Зіненко, І.М.Береговенко). Суттєвим поштовхом для розвитку наукових розробок стало відновлення очної аспірантури: успішно виконані і захищені дисертаційні роботи Н.І.Горєлової і О.Ю.Потоцької, у даний час в аспірантурі проводять активні дослідження К.І.Дяговець, Т.Гудлетт (США), Н.С.Петрук. Під керівництвом професора І.В.Твердохліба в лабораторії електронної мікроскопії виконуються морфологічні фрагменти докторських і кандидатських дисертацій здобувачів-клініцистів – терапевтів, хірургів, акушерів-гінекологів.

Історія кафедри «Кафедра мікробіології, вірусології, імунології та епідеміології»

Першим організатором кафедри з весни 1918 року був Лев Володимирович Падлевский ( завідував: 1918-1923 рр ). Він був значним вченим, займався вивченням збудників черевного тифу, дизентерії. Л. В. Падлевскому вдалося зібрати на кафедрі мікробіологів видатної педагогічної і наукової кваліфікації. Асистентами професора були І.І. Степанов-Грігор'єв, А. І. Саватєєв, Є. М. Морозова.

У 1923-1925 роках обов'язки завідувача кафедрою виконував професор - І.І. Степанов-Грігор'єв. Вчений, педагог, вихователь кадрів мікробіологів вищої кваліфікації, автор численних статей про збудників кишкових інфекцій.

У 1925 р на посаду завідувача кафедрою мікробіології був обраний професор Сергій Миколайович Предтеченский. У цій посаді С. М. Предтеченский працював до 1931 р. Професор С. Н. Предтеченский організував колектив кафедри зі співробітників санбакінститута: П. Е. Визирь, А. А. Бурнос, Н.Ф. Николенко. Видатний вчений займався вивченням бактеріоносійства эпідемиології черевного тифу.

З 1932 по 1941 р кафедру мікробіології очолив професор Сергій Михайлович Мінервин. Під керівництвом цього видатного мікробіолога працювало два доценти: З. А. Соцька, Т. А. Лобова, асистенти: О. Н. Росквас, Л. І. Ярошик, С. М. Киселевич. У науковій праці С.М. Мінервина велика увага приділялась питанню патогенезу інфекційних захворювань ( діфтерія, менінгіт, туберкульоз).

У важкі роки 1943-1947 обов'язки завідувача кафедрою виконував доцент Андрій Миколайович Барболін. Лекції і заняття в ту пору проходили на базі обласної лікарні ім. Мечникова.

З кінця 1947 р на посаду зав. кафедрою мікробіології був обраний професор Є.І. Деміховський. З 1948 р. під керівництвом Є. І. Деміховського розгорнулася наукова праця у пошуках нових продуцентів антибіотиків. Чудові результати досягнуті в роботах Ю. С. Бабенко, Г. П. Скринник, Є. Ф. Григор'єва та інших співробітників. Активно вивчаються аерококи - продуценти перекису водню, представники нормальної мікрофлори людини і тварин, відкриття яких по праву належить майбутньому професору і завідуючій кафедрою М.Л. Горбуновой.

З 1972 року кафедру очолила професор Милиця Леонтіївна Горбунова. Вона була деканом санітарно-гігієнічного факультету. Милиця Леонтіївна вміло сполучила в собі якості наукового керівника, чудового лектора, талановитого педагога, мудрого наставника і вчителя. Під її керівництвом захищена одна докторська і 8 кандидатських дисертацій. Вона заклала теперішній науковий напрямок кафедри, почавши роботи з обгрунтування можливості застосування аэрококів у якості бактеріального препарату для лікування і профілактики різних інфекцій.

В даний час кафедрою мікробіології завідує учень професора Г.М.Кременчуцького - кандидат медичних наук, доцент Д.А.Степанський. У колективі також працюють доценти Крушинська Т.Ю., Юргель Л.Г., Шарун А.В., Сладкова Л.М. ,викладачи кандидати медичних наук – Турлюн С.А., Іванова А.М., Андреєва І.А., Егорова С.Ю., викладачи Смотрова Н.Г., Стеценко І.Ю.

Історія кафедри «Кафедра оториноларингології»

Кафедра оториноларингології ДЗ «ДМА» заснована у 1922 році. В різні роки на кафедрі працювали видатні вчені, які залишили помітний слід у вітчизняній оториноларингології: С.М.Компанієць, Я.А.Гальперін, Л.А.Луковський, Г.М.Титар, С.М.Соколенко, А.О.Сквірська та багато інших

З 1995 р. завідує кафедрою проф. В.В.Березнюк. За даний період впровадженню нових технологій в клінічну практику в великій мірі сприяло розширення міжнародних зв’язків кафедри з провідними науковими центрами СНД та Європи.

Зміцнення матеріальної бази кафедри і клініки, підготовка кваліфікованих кадрів дозволили впровадити в педагогічний процес і клінічну практику сучасні технології, що вивело ЛОР-клініку ДЗ «ДМА» на рівень однієї з кращих в Україні. Співробітники клініки постійно виступають з доповідями на республіканських та міжнародних конференціях.

Продовжуючи плодотворну працю по підготовці кваліфікованих кадрів для практичної охорони здоров’я, розширюючи діапазон наукових досліджень, забезпечуючи високий рівень медичної допомоги населенню, колектив кафедри зберігає і приумножує традиції, закладенні його вчителями і наставниками.

Історія кафедри «Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини»

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини була застосована у 1917 році на базі пропедевтичної терапевтичної клініки.

Послідовно кафедру очолювали професор К.А.Буйневич (с 1917 по 1920 р.), професор Н.П.Знаменський (з 1921 по 1923 р.), професор А.Ф.Држевецький (з 1923 по 1925 р.), професор А.М.Корицький (з 1925 по 1938 р.). Основні досягнення в цей період пов'язані з іменем А.М.Корицького. Він розробив методику дослідження тонзилярного апарату, запропонував спеціальний шпатель власної конструкції для ротації мигдаликів. Саме він звернув увагу на збільшення шийних і ретромандібулярних залоз при хронічному тонзиліті та описав симптом, який пізніше назвали "валиком Корицького".

В 1938 році кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб розділилася на два самостійних підрозділи: кафедру лікувального факультету (завідуючий кафедрою – професор Л.М.Чапкевич) і кафедру педіатричного факультету (завідуючий кафедрою – доцент П.Ф.Чанглі-Чайкін).

Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб з 1941 до 1944 року очолював проф. Д.Ф. Окунєв. З 1944 року завідуючим був професор Л.М. Чапкевич. З 1951 року по 1981 рік кафедру очолювала професор Клавдія Іванівна Степашкіна, а з 1981 по 1995 рр. – професор З.К. Алєксєєнко.

У 1996 році на посаду завідуючого кафедрою була обрана доктор медичних наук, професор Хомазюк Тетяна Анастасіївна. Цей період означений активною роботою кафедри над педагогічним процесом. Опублікована низка методичних посібників з пропедевтики внутрішньої медицини, розроблені тестові завдання з контролю знань і вмінь студентів, створена мультимедійна база навчальних програм пропедевтичного циклу для аудиторної та поза аудиторної підготовки студентів, комп’ютерний клас для засвоєння практичних навичок.