З 2002 року завідувач кафедри - професор Ю.М.Степанов.

Різноманітна та плідна наукова діяльність колективу кафедри представлена в багатьох публікаціях: 7 монографіях, 7 посібниках, 17 методичних рекомендаціях МОЗ України та 16 інформаційних листах, понад 700 наукових статей. Захищено 2 докторських та 40 кандидатських дисертацій, одержано 19 патентів.

Історія кафедри «Кафедра медико-соціальної експертизи і реабілітації»

В 1979 році за ініціативою ректора Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапору медичного інституту професора І.І.Крижановської та директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту експертизи та відновлення працездатності інвалідів (ДІВЕПІНу) І.Т.Кобиляцького та згідно з розпорядженням Міністерства охорони здоров’я УРСР за № 8.02-56 буда заснована кафедра лікарсько-трудової експертизи.

До первинного складу кафедри входили доцент Шабельник В.І., доцент Башмаков О.Ф., асистент Єлісейкіна Л.В., асистент Гулай А.М.. За період керівництва кафедрою І.Т.Кобиляцьким була створена матеріальна база та методичне забезпечення навчального процесу. Науковий напрямок в цей період присвячений медико-соціальній експертизі при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. За результатами цієї роботи опубліковано понад 100 наукових праць.

З 1985 по 1999 рік кафедру очолював освічений лікар, науковець і педагог – доктор медичних наук, професор Солоний Вадим Іванович.

За період керівництва кафедрою був поповнений викладацький склад, розроблені нові навчальні програми, впроваджені в начальний процес ділові ігри, комп’ютерні екзаменаційні технології. В період з 1999 по 2000 рр. кафедру очолював талановитий організатор охорони здоров’я, професор Іпатов Анатолій Володимирович.

За короткий час під керівництвом А.В.Іпатова кардинально оновлена навчальна база кафедри: створені нові учбові кабінети, лекційні аудиторії, налагоджені нові форми взаємозв’язків з обласними медико-соціальними комісіями, переглянуті навчальні програми з урахуванням сучасних проблем медико-соціальної експертизи. У 2000 році А.В.Іпатов обраний директором Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Він зберігає тісні творчі зв’язки з кафедрою медико-соціальної експертизи, спрямовуючи свій організаторський і творчий потенціал на зростання ролі і авторитету кафедри в системі медико-соціальної експертизи нашої країни.

З 2000 року кафедру очолює доктор медичних наук, проректор з науково-педагогічної роботи Дніпропетровської державної медичної академії, лауреат Державної премії України, Заслужений лікар України професор Науменко Леонід Юрійович.

За цей час оновився викладацький склад кафедри.

Сьогодні на кафедрі МСЕ працюють 6 викладачів: д.мед.наук, професор, ортопед-травматолог Науменко Л.Ю., к.мед.наук, доцент, терапевт Кльованик В.А., к.мед.наук, доцент, терапевт, Березовський В.М., к.мед.наук, доцент, терапевт к.мед.наук, Борисова І. С., асистент, хірург Чемирисов В.В., к.мед.наук, асистент, невропатолог Лоік О.В.

Головним завданням колектива кафедри є підвищення професійної кваліфікації лікарів МСЕК та ЛКК з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації при основних інвалідизуючих захворюваннях. Колективом кафедри створена система безперервної підготовки лікарів-інтернів, лікарів ЛКК та лікарів-експертів з питань експертизи та реабілітації хворих і інвалідів. Післядипломну підготовку щорічно на кафедрі проходять понад 300 лікарів на тематичному циклі «Актуальні питання організації медико-соціальної експертизи та реабілітації хворих і інвалідів» при захворюваннях внутрішніх органів, хірургічних хворобах, захворюваннях опорно-рухового апарату, неврологічних та офтальмологічних хворобах. Навчання проводиться за 156-ти годинною програмою, побудованою за модульним принципом.

Історія кафедри «Кафедра Нервових хвороб та нейрохірургії»

Кафедра нервових хвороб та нейрохірургії факультету післядипломної освіти заснована у 1994 р. На посаду завідувача кафедри обрана доктор медичних наук, професор Людмила Антонівна Дзяк, яка є лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки та техніки України, член Президії Українського науково-практичного товариства невропатологів, психіатрів і наркологів, член Комітету з наукових проблем нейрохірургії Української асоціації нейрохірургів, член редакційної колегії журналів «Український вісник психоневрології», «Сосудистые заболевания мозга», «Неврологический журнал», член Центрального Формулярного Комітету Державного Фармакологічного центру МОЗ України, член Європейської Федерації неврологів, головний позаштатний невролог ГУОЗ Дніпропетровської облдержадміністрації.

Професор Л.А.Дзяк нагороджена відзнакою голови облдержадміністрації - нагрудним знаком «За розвиток регіону», удостоєна звання «Woman of the year» Американським біографічним інститутом, також Людмила Антонівна - володар Всеукраїнської премії "Жінка ІІІ тисячоліття 2007".

Професор Л.А.Дзяк є автором багатьох наукових праць, таких, як два відкриття «Закономерность экспрессии нейроспецифических белков (МАНК, ГФКБ) в условиях формирования и извлечения энграмм памяти у экспериментальных животных» та «Закономерность изменения активности катепсинов В,L,Н в структурах головного мозга животных при формировании энграмм памяти»; три підручника «Нервові хвороби», підручник «Атлас топічної діагностики нервової системи»; два навчальних посібника «Анатомія пам’яті: Атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам’яті», а також «Эпилепсия», «Артериальные аневризмы и артериовенозные мальформации головного мезга», «Загальні принципи організації і навчання та алгоритми виконання практичних навичок», «Ураження ЦНС при інфекційних захворюваннях у дітей», «Медицинская символика в античной нумизматике», «Расстройства памяти», «Ультрасонография в неврологии»; методичні рекомендації: «Порушення сну в загальноклінічній практиці», «Панические атаки», «Интенсивная терапия ЧМТ с перфтораном», «Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу», «Гипертензивные кризы: определение, классификация, диагностика, лечение», «Расстройства памяти в психоневрологической памяти», «Сучасні аспекти діагностики, лікування та профілактики внутрішньочерепної гіпертензії при тяжкій черепно-мозковій травмі», «Ультразвуковая томография позвоночного двигательного сегмента», «Ультразвуковая диагностика при шейном остеохонрозе», «Ультрасонография в неврологии». Отримано 90 патентів на винаходи та раціоналізаторські пропозиції.

На кафедрі працюють 2 професора, 1 доцент, 9 асистентів.

Професор Микола Олександрович Зорін - доктор медичних наук, заслужений лікар України, головний нейрохірург ГУОЗ Дніпропетровської облдержадміністрації, голова Нейрохірургічної Асоціації Дніпропетровської області, директор медичного центру «Ендоскопічна нейрохірургія», член Спеціалізованої вченої ради захисту докторських дисертацій при Київському НДІ нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова. Микола Олександрович - один з найбільш досвідчених універсальних нейрохірургів. Більшість з оперативних втручань, які проводяться в нейрохірургічній практиці, він виконав вперше в Україні. Одним з перших освоїв операційний мікроскоп, сьогодні 95% втручань виконує з використанням мікрохірургічного обладнання. Більшість його операцій віднесено до вищої категорії складності, а окремі з них є унікальними. Основний напрям його практичної діяльності – розробка та впровадження малоінвазивних технологій в нейрохірургії.

Доцент Іван Григорович Передерко - к.мед.н., ветеран праці. Основними напрямами його практичної та наукової діяльності є травма центральної та периферичної нервової системи, нейроонкологія. Асистент Андрій Григорович Сірко - к.мед.н. Захистив дисертацію «Діагностика та лікування метастатичних пухлин головного мозку». За останні 5 років при безпосередній участі А.Г.Сірка у Дніпропетровській області впроваджені наступні види оперативних втручань: моніторинг внутрішньочерепного та церебрального перфузійного тиску, декомпресивні краніектомії при тяжкій черепно-мозковій травмі та гострих порушеннях мозкового кровообігу, операції пластики дефектів черепа стандартними та індивідуальними стереолітографічними титановими імплантами, стереотаксична пункція глибинно розташованих абсцесів головного мозку, стереотаксична біопсія пухлин головного мозку та вогнищевих патологічних новоутворень, розташованих у функціонально важливих ділянках мозку; видалення та біопсія пухлин головного мозку з використанням системи нейронавігації, використання КТ-цистернографії в діагностиці спонтанної та травматичної назальної ліквореї.

Основні напрями роботи кафедри знайшли своє відображення в кандидатських дисертаціях асистентів кафедри О.М.Шульги «Клініко-функціональні особливості перебігу гострих церебральних ішемій, обумовлених оклюзійно-стенозуючими ураженнями мозкових судин», О.О.Зозулі «Прогностичні критерії перебігу та виходів важкої черепно-мозкової травми», К.В. Мізякіної «Мнестичні розлади у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, яка обумовлена патологією магістральних артерій голови», М.М.Салькова «Діагностика та лікування нетравматичної назальної ліквореї», Л.А.Терещенко «Наукове обґрунтування системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильськії АЄС», О.С.Цуркаленко «Прогностичні критерії перебігу субарахноїдальних крововиливів, обумовлених розривом артеріальних аневризм», В.М.Сук «Стан церебральної гемодинаміки та внутрішньочерепного тиску як фактори, що впливають на прогноз тяжкої черепно-мозкової травми».

У різні роки на кафедрі працювали відомі вчені В.М.Міртовська, М.М. Мосійчук, які залишили слід у вітчизняній та світовій неврології та нейрохірургії.

Для реалізації комплексних заходів щодо медичної допомоги хворим цереброваскулярною патологією під керівництвом професора Л.А.Дзяк в регіоні розроблена і активно функціонує система надання етапної допомоги хворим з цереброваскулярною і спиноваскулярною патологією, компонентами якої є невролого - нейрохірургічна клініка на базі обласної лікарні ім. І.І.Мечникова, регіональні центри гострої цереброваскулярної патології, територіальні ангіоневрологічні кабінети, реабілітаційний стаціонар і реабілітаційний цереброваскулярний санаторій. Відкритий ендоваскулярний центр, де активно використовуються методики внутрішньосудинних оперативних втручань. Розробляється можливість використання тромболітичних препаратів у щонайгострішому періоді церебральних ішемій.

Історія кафедри «Кафедра педіатрії, сімейної медицини та клінічної лабораторної діагностики»

Кафедра педіатрії ФПО ДМА заснована в 1973 році на базі 3 міської дитячої лікарні № 3 м. Кривого Рогу.

Першою завідуючою кафедри педіатрії була доктор медичних наук, професор Віра Михайлівна Зоріна – зразок інтелігентності, високої культури і професіоналізму. Професор В.М.Зоріна автор понад 160 наукових праць. Під її керівництвом виконано 4 кандидатських дисертації. Великий вклад в становлення та організацію кафедри зробили перші її співробітники: доценти А.Г.Кірєєв, Ю.В.Алєксєєнко, асистенти Л.І.Муріна, І.О.Чугай. Протягом багатьох років на кафедрі педіатрії працювали асистенти Г.М.Івагло, О.Л.Капура, А.А.Загорулько, Н.Н.Заболотська, Л.П.Бадогіна, які внесли великий вклад у розвиток кафедри і виховання молодих викладачів та лікарів.

З 1995 року клінічною базою кафедри стала 8 міська лікарня, яка поєднала 11 дитячих спеціалізованих центрів. 1 вересня 2006 року 8 клінічна лікарня поповнилась ще 4 дитячими спеціалізованими центрами. У 2001 році після злиття кафедри педіатрії та кафедри клінічної лабораторної діагностики була створена кафедра педіатрії та клінічної лабораторної діагностики ФПО. Протягом 19 років кафедру очолювала доктор медичних наук, професор Світлана Олексіївна Мокія-Сербіна.

Загальнодержавна програма «Здоров’я-2020: український вимір», Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 7 липня 2011 р. № 3611-VI та відповідні чинні нормативні документи України передбачають реорганізацію та оптимізацію медичної допомоги зі створенням дієвої системи охорони здоров’я, зорієнтованої на пріоритетний розвиток первинної медичної допомоги — сімейної медицини.

Пріоритетний розвиток первинної медичної допомоги передбачає перш за все підготовку кваліфікованого лікаря первинної ланки, сімейного лікаря, кваліфікація якого відповідала б міжнародному та європейському рівням.

З вересня 2014 року кафедру реорганізовано з орієнтацією на підготовку не лише лікаря-педіатра, а й лікаря первинної ланки - сімейного лікаря та лікаря клінічної лабораторної діагностики. Назву кафедри змінено на «кафедра педіатрії, сімейної медицини та клінічної лабораторної діагностики». Колектив кафедри педіатрії, сімейної медицини та клінічної лабораторної діагностики очолюєдоктор медичних наук, доцент Шейко Світлана Олександрівна.

Нині на кафедрі працює профессор С.О. Мокія-Сербіна, кандидати медичних наук, доценти Т.І. Єльчанінова, Н.В.Василенко, Т.В.Литвинова, В.А.Василенко, С.Г.Сітало та асистенти В.А.Шелевицька, В.В.Чечель, С.В.Юркова, старший лаборант Л.М.Дзюбенко, лаборанти: З.М.Чурхіна , О.С. Святова.

Клінічними та учбовими базами кафедри є комунальний заклад «Криворізька міська клінічна лікарня №8», комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №9» Дніпропетровської обласної ради», КУ «Центр первинної медико – санітарної допомоги № 4» Криворізької міської Ради, КУ «Центр первинної медико – санітарної допомоги № 2» Криворізької міської Ради м. Кривого Рогу.

На кафедрі проходять післядипломну освіту лікарі – інтерни за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина», «Педіатрія» та «Клінічна лабораторна діагностика». Паралельно проводиться післядипломна підготовка лікарських кадрів за спеціальностями: «Педіатрія» та «Клінічна лабораторна діагностика».

Щорічно підвищують свою кваліфікацію біля 300 лікарів-інтернів, лікарів-педіатрів і лікарів клінічної лабораторної діагностики. Наукові дослідження співробітників спрямовані на вивчення короткотривалих та довгострокових наслідків залізодефіцитних станів у дітей, актуальних проблем діагностики та лікування захворювань серцево-судинної системи та поліморбідних станів.

Історія кафедри «Кафедра Психіатрії»

Кафедра психіатрії факультету післядипломного освіти Дніпропетровської державної медичної академії заснована в 1986 році. Першим завідувачем кафедрою був доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Полтавець (26.05.1941р. – 26.10.1999р.), який очолював кафедру до 1993 року. Під його керівництвом виконано 5 кандидатських та 1 докторська дисертації. Він автор 134 наукових праць.

Основним науковим напрямком роботи кафедри в цей період була проблема вивчення механізмів формування алкоголізму та наркоманії та розробка психотерапевтичних методів лікування хворих на наркоманії і членів їх родин. За досягнення в цій сфері співробітники кафедри були нагороджені Міжнародною асоціацією по боротьбі з наркоманією і наркобізнесом премією Мінолі.

З 1993р. до останніх днів життя В.І.Полтавець працював у Національному Університеті "Києво-Могилянська Академія", де заснував кафедру “ Школа соціальної роботи”.

З 1993 р. по теперішній час кафедру очолює доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Людмила Миколаївна Юр'єва. Головна спрямованість наукових досліджень очолюваного нею колективу – соціальна психіатрія та суїцидологія. Вона є автором і співавтором більш 300 наукових праць, у тому числі 12 монографій, підручника з психіатрії та наркології, 2 клінічних керівництв для лікарів, 20 учбових та методичних посібників і рекомендацій. Монографії «История. Культура. Психические и поведенческие расстройства» та «Профессиональное выгорание у медицинских работников: формирование, профилактика, коррекция» були нагороджені дипломами лауреата конкурсу ім.академіка АМН УРСР В.П.Протопопова. Освітні технології, які викладені у її монографії «Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профілактика» були визнані Міністерством освіти і науки та Академією педагогічних наук України «інноваційними технологіями навчання» та відмічені почесним дипломом.

Під керівництвом професора Л.М. Юр’євої захищено 9 кандидатських дисертацій та виконуються 2 докторські та 2 кандидатські дисертації. Вона є членом робочої групи МОЗ України з питань психіатрії, експертом ВАК, членом правління Асоціації психіатрів України, одним із фундаторів міжнародної асоціації дослідників вигоряння серед спеціалістів комунікативних професій. За вагомий внесок у розвиток психіатрії та психофармакології в Україні нагороджена медаллю ім. Є.О.Шевальова, нагородою Ярослава Мудрого, дипломом Національної академії медичних наук України, нагородою Академії наук вищої освіти України та внесена до міжнародного біографічного довідника «Who is Who in Science and Engineering».

У 2008 році зробила актову промову: «Психічні і поведінкові розлади: лікар – пацієнт-суспільство». Важливим напрямком наукової роботи на кафедрі є вивчення клініко-нейрофізіологічних прогностичних критеріїв ефективності нейролептичної та антидепресивної терапії. Отримані результати були використані для розробки реабілітаційних програм, спрямованих на підвищення якості життя психічно хворих.

В даний час наукові дослідження зосереджені в області соціальної та клінічної психіатрії і представлені наступними напрямками:

· Вивчення впливу соціокультуральних факторів на клініку і діагностику психічних та поведінкових розладів.

· Діагностика та лікування депресій у хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли стентування коронарних артерій.

· Розробка програм профілактики суїцидів.

· Вивчення психічних і поведінкових розладів у осіб з комп'ютерною залежністю і розробка технологій їхньої корекції і профілактики.

· Вивчення особливостей формування синдрому вигоряння в осіб, що працюють у сфері охорони психічного здоров'я і розробка програм його профілактики і корекції.

· Розробка клініко-нейрофізіологічної типології та лікувально-реабілітаційних програм хворим на епілептичні психози.

· Розробка диференційної діагностики шизофреноподібний епілептичних психозів та шизофренії

· Розробка загальної теорії епілептогенезу

· Розробка реабілітаційних програм для підлітків, позбавлених батьківського піклування.

Гранти на проведення досліджень, спрямованих на розробку лікувальних та профілактичних заходів для хворих з адиктивними розладами, були виграні в конкурсах, які проводились Кабінетом міністрів України та Міністерством охорони здоров’я України.

Результати досліджень представлені в 4 докторських і 14 кандидатських дисертаціях, 14 монографіях, 2 патентах на винаходи, 2 клінічних посібниках для лікарів, 2 підручниках, 22 навчальних, методичних посібниках і рекомендаціях та в більш ніж 2000 наукових статей, а також були презентовані на багатьох всесвітніх, європейських та вітчизняних наукових конгресах. Співробітники кафедри приймають участь у міжнародних наукових проектах, а також у створенні клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Психіатрія”.

Кафедра є клінічною базою фармакологічного комітету України і на її базі проводяться клінічні іспити нових препаратів.

На кафедрі навчаються лікарі-інтерни за фахом «Психіатрія» (1,5 року), проходять підвищення кваліфікації та навчаються на передатестаційних циклах лікарі-психіатри і наркологи, одержують знання в області психіатрії сімейні лікарі. За період існування кафедри підвищили кваліфікацію близько 5000 курсантів та отримали сертифікати спеціаліста-психіатра близько 500 інтернів. На кафедрі використовуються сучасні навчальні технології: дистанційне навчання, сучасне комп’ютерне забезпечення (Інтернет та веб-сторінка кафедри, мультимедійні презентації, електронні підручники, навчальні диски, фільми, тести і т.п.), принципи доказової медицини.

Клінічною базою кафедри є комунальний заклад “Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня” Дніпропетровської обласної ради. Головний лікар – заслужений лікар України Завалко Юрій Миколайович. Ліжковій фонд лікарні на 01.01.2011 складає 1681 ліжко.

В різні роки на кафедрі працювали викладачі: професор В.О.Павлов, доценти Н.О.Єрчкова та С.В.Пхіденко, асистенти М.К.Білинська, В.П.Воєцька, В.А.Лагутін, В.В.Штенгелов, Е.І.Гура. В теперішній час на кафедрі працюють викладачі: доцент С.Г.Носов, асистенти О.Й.Мамчур, В.В.Огоренко, О.О.Дукельський.

В аспірантурі навчались і успішно захистили кандидатські дисертації: Т.Ю.Больбот, М.Г.Бобро, Т.Й.Шустерман.

В магістратурі навчались і захистили магістерські дисертації: Т.Ю.Больбот, А.Ю.Куликович. В різні роки на кафедрі працювали старшими лаборантами: Л.В.Власенко, С.Г.Носов, О.Й.Мамчур, І.М.Грига, О.Г.Карагодина, В.С.Первий, О.П.Федорець, Н.В.Мотрій; лаборантами: Т.Некрасова, Т.Василевська, Т.Козинка, Н.Гордополова, О.Дудник, Л.Рембіцька, а також технічний працівник О.О.Барибіна.

Історія кафедри «Кафедра Сімейної медицини»

Кафедра існує з 1972 року, спочатку - як кафедра внутрішніх хвороб. З 1997 року був організований курс, а з 1999 року – кафедра сімейної медицини ( згідно наказу ректора № 22 від 20.01.97).

Кафедра сімейної медицини має великий досвід підготовки лікарів за фахом “загальна практика - сімейна медицина” (за 13 років підготовлено 1120 лікаря) . Підготовка лікарів відбувається як на базі кафедри, так і на виїзних циклах (підготовлено 224 лікаря: 156 - у Кіровоградській, 28 – у м. Комсомольску Полтавській, 28 - у Хмельницькій областях та 12 – у м. Славутич Київської області).

Перший виїзний цикл розпочався ще в 1998 р. в м. Комсомольську Полтавської області. Після проведення підготовки лікарів у м. Комсомольску МОЗ України затвердило своїм наказом № 242 це місто експериментальною базою з організації медико-санітарної допомоги населенню на засадах сімейної медицини та дало дозвіл на проведення широкомасштабного експерименту в галузі надання медичної допомоги населенню міста. У теперішній час близько 60% населення м. Комсомольська отримують ПМСД на засадах загальної практики / сімейної медицини. Кіровоградська область, один з найбільших замовників виїзної підготовки спеціалістів кафедрою сімейної медицини ДМА, займає також провідне місце в Україні у впровадженні надання ПМСД на засадах сімейної медицини населенню сільських районів.

З метою єдиного підходу до організації і методики викладання сімейної медицини 32 викладача ДМА у 1997 році пройшли підготовку на виїзному циклі кафедри сімейної медицини Московської медичної академії і отримали сертифікати, як викладачі з сімейної медицини.

Крім того, викладачі всіх кафедр пройшли курси спеціалізації з загальної практики – сімейної медицини при ХМАПО та Запорізькій медичній академії ; а також тематичні курси на базі тренінгового центру з сімейної медицини (м. Київ) , спеціалізацію з репродуктивного здоров’я (м. Київ, м. Дніпропетровськ).

Викладачі є членами Української асоціації сімейних лікарів.

Завідуюча кафедрою професор Н. Д. Чухрієнко є Головою асоціації сімейних лікарів Дніпропетровської області, яка на теперішній час налічує 181 члена.

Професор Н. Д. Чухрієнко з 2002 по 2005 р. була членом Координаційної ради МОЗ України з сімейної медицини та головним спеціалістом з сімейної медицини управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації.

Професор Чухрієнко Н. Д. та доцент Гайдук О. І. увійшли до скдаду робочої групи МОЗ України з розробки клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини. (Наказ № 102/18 від 19.02. 09.)

Співробітники кафедри постійно працюють над удосконаленням організації та методики викладання на циклі спеціалізації. Методичні підходи до формування професійних якостей та якостей особистості лікаря загальної практики в умовах навчального процесу визначаються його місцем в системі охорони здоров’я та специфікою самої спеціальності.

У 2006 році за наказом МОЗ України кафедрі сімейної медицини був переданий комплект медичної апаратури для лікарської амбулаторії, який використовується в навчальному процесі (вартість 68 тис. грн.)

Співробітниками кафедри напрацьовані уніфіковані (стандартні) підходи до підготовки лекційного матеріалу та проведенню практичних занять. Викладачі кафедри взяли активну участь у розробці Тимчасових державних соціальних нормативів надання медичної допомоги за спеціальністю загальна практика / сімейна медицина, затверджених Наказом МОЗ України від 05.05.03 р. № 191, підготували для лікарів-курсантів 3 мультидисциплінарних навчальних посібника, затверджених ЦМК МОЗ України „Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загальній лікарській практиці”, „Халітоз у роботі лікаря загальної практики” та “Клінічна імунологія та алергологія”.

Досвід роботи співробітників кафедри представлений більш ніж на 50 Українських та міжнародних конференціях, а також у 56 науково-методичних публікаціях. При цьому ряд положень з наробок кафедри були враховані при складанні навчальних програм, кваліфікаційної характеристики лікаря загальної практики. Разом з Міністерством охорони здоров'я України, Українською асоціацією сімейної медицини, Київською медичною академією післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика в Дніпропетровську була організована і проведена ІІ Українська науково - практична конференція з питань сімейної медицини з міжнародною участю "Актуальні проблеми підготовки сімейних лікарів, організація та впровадження сімейної медицини в Україні" (14-15 жовтня 1999 р.).

За ініціативою кафедри 22 квітня 2004 р. в Дніпропетровській області була проведена спільна обласна конференція організаторів охорони здоров’я, сімейних лікарів області та заступників голів районних адміністрацій і керівництва області. На ній була зроблена доповідь професора Чухрієнко Н. Д. про стан і перспективи розвитку сімейної медицини в області, був представлений досвід організації цього напрямку реформування охорони здоров’я в м. Комсомольську та м. Харкові.

Робота викладацького складу кафедри неодноразово була відзначена подяками Міністерства охорони здоров’я України, Дніпропетровської, Кіровоградської та Полтавської обласних держадміністрацій, а також відповідними органами місцевого самоврядування.

Співробітники кафедри виконують досить великий обсяг лікувально-діагностичної роботи на всіх базах кафедри.

Історія кафедри «Кафедра соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я»

Кафедра соціальної гігієни та організації охорони здоров'я була заснована у Дніпропетровському медичному інституті у 1924/25 навчальному році.

У 20-30-ті роки XIX століття, в період становлення кафедри, головним напрямком її діяльності було вивчення соціальних факторів, що впливають на розвиток захворювань, та розробка методів їх профілактики, велика увага приділялась дослідженню професійних захворювань. Першим завідувачем кафедри був професорМ.В. Доніч.

У 1927-1928 навчальному pоцi завідувачем кафедри був академік АМН СРСР, професор Л.В. Гpомашевський, який значну увагу приділяв вивченню етіології захворювань та їх соціальної обумовленості.

З 1929 по 1931 рік кафедру очолював професор С.С. Каган, який водночас обіймав посаду ректора інституту. С.С.Каган - вчений, соціал-гігієніст, автор одного з перших підручників з соціальної медицини в Україні, відомого під назвою "Нариси соціальної гігієни" (1932). Велике значення для подальшого розвитку науки мали його роботи з демографії, санітарного законодавства та організації охорони здоров'я населення. Значна кількість досліджень була присвячена проблемам перебігу соціальних процесів на селі.

Тривалий час (з 1935 по 1956 рік) кафедрою завідував професор Б.М. Шкляр.

У 1940 році кафедри соціальної гігієни були перейменовані в кафедри організації охорони здоров'я, що визначало їх новий напрямок роботи: проведення досліджень з теорії та практики організації охорони здоров'я на відповідних етапах розвитку народного господарства. Головна увага стала приділятися формуванню організаційних засад для надання різноманітних форм медичної допомоги.

Б.М. Шкляр - відомий соціал-гігієніст та історик медицини, провідним науковим напрямком його діяльності було вивчення стану здоров'я населення. Його докторська дисертація "Санітарний стан і організація охорони здоров'я Дніпропетровської області за 150 років" є важливим фундаментальним дослідженням з історії охорони здоров'я населення великого промислового регіону.

У 1957 році, після 11 років завідування відділом охорони здоров'я міста Кривого Рогу, кафедру очолила Г.Ф.Ємельянова. Під керівництвом цього талановитого вченого і педагога проводилася велика робота наближення навчального процесу до практики охорони здоров'я.

Заслужений діяч Вищої школи України, професор, завідуюча кафедрою з 1957р. по 1988р. Г.Ф. Ємельянова - видатний вчений соціал-гігієніст, Заслужений діяч Вищої школи України талановитий організатор охорони здоров'я, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри протягом 32 років (1957-1989), яка протягом 7 років працювала і проректором з навчальної роботи інституту. Її праця відзначена почесним званням „Заслужений працівник вищої школи УРСР", низкою орденів та медалей. Основні наукові дослідження присвячені вивченню стану здоров'я населення, профілактиці захворювань та організації медико-соціальної допомоги, перш за все робітникам промислових підприємств. Значна кількість робіт Г.Ф.Ємельянової була присвячена вивченню соціально-гігієнічних проблем боротьби з травматизмом, удосконаленню організаційних форм планування спеціалізованої медичної допомоги робітникам провідних галузей промисловості: її кандидатська дисертація - "Травматизм у гірничорудній промисловості Криворізького залізорудного басейну та шляхи його зниження" (1961) і докторська дисертація "Виробничий травматизм в гірничорудній промисловості" (1969).

З 1958 року викладання дисципліни збагачується такими розділами, як планування та фінансування охорони здоров'я, диспансеризація населення. Провідним науковим напрямком того часу стало вивчення здоров'я населення, профілактика захворювань та організація медико-соціальної допомоги. Велике значення приділялося дослідженням різних аспектів теорії охорони здоров'я, викладанню наукових основ здорового способу життя. Детальне вивчення цих питань призвело до впровадження у практику охорони здоров'я нових науково-обґрунтованих, раціональних методів профілактичної роботи.

У 1966 році кафедри організації охорони здоров'я знову були перейменовані у кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров'я. Перед ними було поставлено відповідальне завдання підготовки спеціаліста з широким соціально-гігієнічним світоглядом, що володіє науковими підходами до профілактики та організації різних видів медичної допомоги. У центрі уваги було вивчення соціально-гігієнічних аспектів розвитку та поширення соціально-значущих захворювань, зокрема хвороб серцево-судинної системи, онкологічних та промислового травматизму.

Багато років науковим напрямком кафедри було вивчення здоров'я та організації медичної допомоги робітникам провідних галузей промисловості. Досліджувалися соціально-гігієнічні та соціально-економічні чинники, що впливають на захворюваність, травматизм, головним чином робітників металургійної та гірничої промисловості, основи лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на зниження захворюваності інвалідності та смертності. Результати досліджень допомагали визначити резерви зменшення трудових втрат та вдосконалити форми медичної допомоги на промислових підприємствах Придніпровського регіону.

Найбільш вагомими науковими дослідженнями цього періоду були докторська дисертація Г.Ф.Ємельянової та ряд праць М.Д.Хелемендик, А.Ю.Романенка, П.В.Ломакіна, С.А.Шмегевського. Значна кількість наукових розробок була присвячена вивченню соціально-економічних проблем боротьби з травматизмом, зокрема це дослідження В.О.Павлова, В.Ф.Посного. У 1973 році була захищена докторська дисертація Я.Г.Ковровим "Соціально-гігієнічні дослідження сліпоти і слабозорості".

Все більшого значення набувало удосконалення організаційних форм планування спеціалізованої медичної допомоги робітникам провідних галузей промисловості. Цій проблемі були присвячені дослідження Л.Ф.Кириченко, М.С.Толубаєва, І.Г.Сенчіхіна, В.М.Гужевського, О.П.Татаровського, Л.С.Галенко, В.Г.Помойницького.

У 1971 році за ініціативою кафедри були створені курси для підвищення кваліфікації організаторів охорони здоров'я України, які у 1983 році були реформовані у кафедру соціальної гігієни і організації охорони здоров'я факультету удосконалення лікарів в м.Кривий Ріг. На початку 80-х років на кафедрі працював великий науковий колектив. У цей час були захищені кандидатські дисертації Л.Б.Огір, І.В.Кочина, Г.В.Горбунової.

Важливим науковим дослідженням того часу була докторська дисертація Т.О. Бажан "Розвиток охорони праці і медико-санітарна допомога робітникам промислових підприємств в Українській РСР" (1982) - історико-медичне дослідження розвитку фабрично-заводської медицини в Україні.

З 1978 року, після Алма-Атинскої конференції з первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), де була окреслена стратегія розвитку охорони здоров'я країн-членів ВООЗ, основним науковим напрямком діяльності кафедри стала оптимізація організації та управління медичної допомоги первинного рівня. Проведено ряд наукових досліджень (М.І.Заярського, В.Г.Лахтіонова, І.М.Кутузова, Т.В.Єрошкіної, Е.В.Борвінко), присвячених питанням опрацювання нових технологій у діяльності поліклінік, атестації робочих місць, удосконаленню диспансеризації, формуванню здорового способу життя.

У період з 1989 року до 1995 року кафедру очолював професор І.О. Логвіненко.

І.О.Логвіненко - вчений, соціал-гігієніст, організатор охорони здоров'я. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію "Соціально-гігієнічні аспекти захворюваності на рак молочної залози в Дніпропетровській області". Основним напрямком наукової діяльності було удосконалення спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню. Значним внеском у розвиток цього напрямку стало його докторська дисертація "Наукове обгрунтування нових форм організації спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню в умовах великої промислової області" (1987).

Діяльність по впровадженню нових форм і методів управління на первинному рівні спонукала до інтеграції наукового потенціалу усієї країни. Важливою віхою на цьому шляху став з'їзд соціал-гігієністів та організаторів охорони здоров'я України, проведений у 1985 р. на базі кафедри соціальної гігієни Дніпропетровського медичного інституту.

На початку 90-х років було багато зроблено для удосконалення навчально-педагогічного процесу на кафедрі, його комп'ютеризації. Значна увага приділялась сучасним методикам наукових досліджень, зокрема моделюванню організації медичної допомоги робітникам промислових підприємств.

Радикальні зміни в суспільстві спонукали колектив кафедри до наукового обґрунтування реформ в охороні здоров'я. Особливої уваги потребувала перебудова системи управління галуззю на принципах пріоритетності економічних методів та демократизації управління. Вирішенню цих проблем присвячені масштабні дослідження В.М.Лехан "Наукові основи технології управління великою міською поліклінікою" (1992), О.П.Татаровського "Сучасні проблеми управління травматологічною допомогою у великому промисловому регіоні" (1992), Т.В.Єрошкіної "Наукові основи системи охорони здоров'я робітників промислових підприємств" (1994).

Робота лікувально-профілактичних закладів у нових економічних умовах поставила перед лікарями завдання - прийняття економічно обгрунтованих управлінських рішень, у зв'язку з чим на кафедрі з 1993 р. було введено курс економіки охорони здоров'я.

У 1995/1996 навчальному році кафедру очолював доктор медичних наук О.П. Татаровський. О.П.Татаровський - вчений, соціал-гігієніст. У 1975 році захистив кандидатську дисертацію "Соціал-економічні аспекти вивчення захворювань робітників деяких підприємств кольорової металургії". Основний напрямок наукових досліджень - вивчення стану здоров'я та організація медико-санітарної допомоги населенню інтенсивної промислової зони. У 1992 році захищена докторська дисертація на тему "Сучасні проблеми управління травматологічною допомогою у великому промисловому регіоні".

У 1996 році у зв'язку зі структурними змінами в академії кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я була об'єднана з кафедрою управління охороною здоров'я факультету удосконалення лікарів і стала називатися кафедрою соціальної медицини, організації та управління охороною здоров'я, яку очолила професор В.М. Лехан. З цього часу на кафедрі почалась активна підготовка не тільки студентів, але й лікарів, організаторів охорони здоров'я України. Кафедра має дві складові частини: 1) навчання студентів всіх факультетів на I, IV-VI курсах (курси історії медицини, соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я) - додипломна підготовка; 2) підвищення кваліфікації лікарів-організаторів охорони здоров'я - післядипломна підготовка. В.М.Лехан - відомий вчений соціал-гігієніст, Заслужений діяч науки та техніки України, талановитий організатор охорони здоров'я. Провідний напрямок наукових досліджень - наукове обґрунтування структурної перебудови системи охорони здоров'я. Докторська дисертація на тему "Наукові основи технології управління великою міською поліклінікою" захищена у 1992 році. Виконані наукові розробки з проблем організації та управління первинною медико-санітарною допомогою, акредитації медичних закладів, забезпечення якості медичної допомоги, дослідження соціально-психологічних характеристик керівників медичних закладів. Активно співпрацює з ВООЗ, іншими міжнародними організаціями охорони здоров'я.

Післядипломну підготовку щорічно на кафедрі проходять близько 300 лікарів-організаторів охорони здоров'я, головна увага приділяється новим формам управління охороною здоров'я: менеджмент і маркетинг в охороні здоров'я, організація первинної медико-санітарної допомоги, актуальні проблеми економіки охорони здоров'я, психологічні аспекти управління та ділового спілкування. Зараз на кафедрі працюють 1 професор, 6 доцентів, 2 кандидати медичних наук, ведеться активна підготовка наукових кадрів через аспірантуру.

Починаючи з 90-х років ХХ століття на кафедрі велика увага стала приділятися обґрунтуванню організації і технології управління первинною медичною допомогою, вивченню економічних аспектів організації охорони здоров'я, удосконаленню взаємодії лікувально-профілактичних закладів. Продовжуючи розвивати наукові традиції, які склалися на протязі багатьох десятиліть, сьогодні кафедра працює над проблемами наукового обґрунтування структурної перебудови охорони здоров'я, управління якістю медичного обслуговування. Крім того, проводяться наукові дослідження зв'язків якості життя та здоров'я населення, вивчення успішності управлінської діяльності керівників медичних закладів та розробка соціально-психологічної моделі менеджера охорони здоров'я. Проводиться велика робота сумісно з Міністерством охорони здоров'я щодо запровадження соціального медичного страхування. Головними методичними підходами, що використовуються в наукових дослідженнях кафедри на сучасному етапі, є установка на доказове управління та порівняльний аналіз різних моделей організації, управління та фінансування систем охорони здоров'я у різних країнах.

Колективом кафедри вперше в Україні проведені дослідження розміру і структури потенційних втрат населенням років життя через передчасну смерть та інвалідність в одиницях ДАЛІ (рік втраченого і/або неякісно прожитого життя). Визначення втрат проведено за методикою, розробленою ВООЗ та Світовим банком, і міжнародно визнаною методикою обчислення глобального тягаря хвороб. Визначені пріоритетні напрямки розвитку системи охорони здоров'я, першочергово відповідальні за збереження/втрати населенням України років здорового життя. Обґрунтовано з використанням методу імітаційного моделювання, комплекс стратегічних підходів, який забезпечує підвищення структурної ефективності медичного обслуговування. Науково обгрунтувані підходи до розвитку системи організації паліативної допомоги в Україні на основі розробки концептуальної моделі організаційних форм обслуговування онкологічних хворих у термінальному періоді життя.

Проводяться розробки наукових підходів до стандартизації у вітчизняній охороні здоров'я. Матеріали досліджень знайшли відображення у низці дисертаційних робіт, зокрема докторській дисертації О.Л.Зюкова, кандидатських дисертаціях О.Г.Головахи, Л.С.Семенової, А.В.Іпатова, В.А.Піщикова, С.А. Крюкова, Г.С.Канюки, Д.Д.Дячука, Л.В.Крячкової, В.В.Волчек. Результати наукових робіт широко використовуються в охороні здоров'я як на державному, так і на регіональному рівнях. За останні роки значно розширились наукові контакти кафедри Європейською обсерваторією по системах охорони здоров'я, Європейським регіональним бюро ВООЗ, Європейською комісією, різними міжнародними фондами.

Історія кафедри «Кафедра Терапії, кардіології та сімейної медицини»

Заснована у травні 1973 р. на базі 6-ї міської лікарні м. Кривий Рог. Першим завідувачем був старший науковий співробітник, кандидат медичних наук Олександр Васильович Ходикін. На той час на кафедрі працювали доценти В.І. Крук, М.В Волосевич, асистенти А.М. Василенко, Т.В. Гончаренко, Е.П. Яковенко. Силами цього колективу успішно впровадили програму підвищення кваліфікації терапевтів. Наукова діяльність кафедри на той період була спрямована на удосконалення діагностики та лікування хвороб органів травлення. За матеріалами досліджень захищено 2 кандидатські дисертації, опубліковано 48 статей, видано 3 інформаційних листа, методичні рекомендації та внесено 7 раціоналізаторських пропозицій.

З 1983р. по 1989р. кафедру очолював доктор медичних наук, професор Володимир Миколайович Коваленко, нині академік НАМН України, директор ННЦ «Інститут кардіології ім.. М.Д. Стражеска». Він започаткував у Кривому Розі школу кардіологів та ревматологів. На кафедрі в той час працювали: доценти А.М. Василенко, М.В. Волосевич, асистенти: Г.П. Кузьміна, В.А. Потабашній, В.І. Фесенко, Т.В. Гончаренко, Л.Д. Старцева. Л.А. Шумлянський, В.А. Ковальчук, старший лаборант В.В. Бевз. Наукові дослідження В.М. Коваленка та колективу присвячувалися діагностиці початкових стадій серцевої недостатності, артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця. Значна увага приділялась вивченню крайової патології Криворізького регіону. За результатами наукових досліджень захищено 3 кандидатських дисертації. Значно покращено оснащення сучасним обладнанням для проведення науково-дослідницької роботи. У навчальний процес були впроваджені нові цикли удосконалення лікарів з кардіології та функціональної діагностики.

З 1989 р. по 2011 рік колектив кафедри очолював доктор медичних наук, професор Анатолій Митрофанович Василенко. Наукові дослідження колективу присвячені вивченню гіпертензивного серця, серцево-легеневих взаємовідносин при ішемічній хворобі серця у гірників, особливостей розвитку серцевої недостатності при поєднаній патології серцево-судинної системи та органів дихання та кардіоренального анемічного синдрому у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Захищено 4 докторських та 10 кандидатських дисертацій. Співробітники видали 7 монографій, понад 700 наукових статей, 10 методичних рекомендацій, 4 інформаційних листи, 7 винаходів. Результати наукових досліджень регулярно доповідалися на вітчизняних конгресах кардіологів. Базами кафедри стали багатопрофільна 2-а міська клінічна лікарня та 16-а міська клінічна лікарня м. Кривого Рогу. Через клінічну ординатуру та аспірантуру підготовлено 19 фахівців вищої кваліфікації для роботи в органах охорони здоров’я.

З 2011 року колектив кафедри очолює доктор медичних наук, професор Потабашній Валерій Аркадійович. Нині на кафедрі працюють професори А.М. Василенко, Г.П.Кузьміна, доктор мед. наук С.О.Шейко, кандидати медичних наук: доцент В.І. Фесенко та асистенти О.Я. Маркова, С.В. Швець, В.А. Василенко, О.В. Фесенко, старший лаборант В.В.Бевз, лаборанти Ж.О. Орлова, Р.Ю. Давиденко. На кафедрі проходять післядипломну освіту лікарі – інтерни за спеціальністю «Внутрішні хвороби» та «Загальна практика-сімейна медицина». Паралельно проводиться післядипломна підготовка лікарських кадрів за спеціальностями: «Терапія», «Загальна практика-сімейна медицина», « Кардіологія», «Функціональна діагностика».

Щорічно підвищують свою кваліфікацію понад 300 лікарів-інтернів, лікарів-терапевтів і кардіологів. Наукові дослідження співробітників спрямовані на вивчення актуальних проблем діагностики та лікування захворювань серцево-судинної системи та полімормідних станів. Співробітники беруть участь у трьох міжнародних клінічних дослідженнях. Щорічно надається консультативна допомога понад 2500 хворим, здійснюється понад 30 консультацій по лінії санітарної авіації. Останнім часом співробітники активно впроваджують в регіоні коронарографію і стентування у хворих на ішемічну хворобу серця, денситометрію при захворюваннях кістково-суглобової системи.

Історія кафедри «Кафедра хірургії, травматології та ортопедії»

Згідно наказу МОЗ УРСР №124 від 20.03.1973 в м. Кривий Ріг 14 квітня 1973 року було створено факультет удосконалення лікарів Дніпропетровського ордена Трудового Червоного прапору медичного інституту. В складі факультету засновано кафедру хірургії. До складу кафедри було принято 7 чоловік: 1 завідувач кафедри (професор В.М.Четверикова), 3 асистента (І.С.Стародубцев, к.м.н. А.А.Титаренко, П.І.Бухінік) та 3 лаборанта.

З першого дня відкриття кафедри по 1984 рік кафедрою завідувала доктор медичних наук, професор В.М.Четверикова. Науковою темою кафедри була розробка проблеми хірургічного лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, впровадження органозберігаючих операцій.

За цей час було підготовлено та захищено дві кандидатські дисертації: асистентом І.С.Стародубцевим на тему:” Стан регіонарного кровообігу у гірників, які страдають вібраційною хворобою, та вплив на нього магнітного поля”;

Лікарем О.Г.Петросяном захищена дисертація: ”Особливості мікроелементів та біохімічного складу жовчних конкрементів, крові та жовчі у хворих жовчокам’яною хворобою в різних географічних зонах СРСР в залежності від зовнішнього середовища, продуктів харчування та розробка рекомендацій по профілактиці цієї патології.”

З 1984 по 1993 рік завідувачем кафедри був доцент І.В.Люлько. Під керівництвом І.В.Люлько кафедра хірургії вивчала проблему патогенезу та лікування жовчно-кам’яної хвороби, а також функціональний стан шлунково-кишкового тракту після хірургічних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці. У 1992 році І.В.Люлько захистив докторську дисертацію на тему: “Патогенез и пути оптимизации лечения желче-каменной болезни.”

З 1993 року кафедрою завідує лауреат Державної премії України, кандидат медичних наук, доцент В.І.Десятерик, який в 1997 році успішно захищає докторську дисертацію на тему “Постгеморагічний синдром в кліниці ускладненної виразкової хвороби.” В останні роки темою дослідження кафедри є проблема гострого панкреатиту.

Зусиллями співробітників кафедри в місті Кривий Ріг організовано міський центр по лікуванню гострого панкреатиту на базі 8-ї міської лікарні, що дозволило значно знизити летальність від цього важкого захворювання.

Захицені три кандидатські дисертації: доцента Шаповалюка В.В. - «Повторні оперативні втручання при деструктивному панкреатиті», (2002), асистента Котова О.В. - «Хірургічне лікування деструктивного панкретатиту, ускладненого парапанкреатитом» (2002), та асистента Міхно С.П -.»Обгрунтування показань і результати хірургічного лікування вогнещевих уражень щитоподібної залози» (2006)

В 1998 році кафедра хірургії об’єднана з кафедрою травматології та ортопедії.

Кафедра травматології та ортопедії ФПО ДМА була заснована в м.Кривому Розі у 1975 р. професором Юрієм Костянтиновичем Франценим. Склад кафедри в 1975 році: професор Ю.К.Францен, доцент О.М.Бобров, асистенти А.М.Каплій, В.П.Губарик, Л.І.Саусь.

Клінічною базою кафедри стала 1-а міська лікарня, яка мала в своєму складі травматологічне і ортопедичне відділення на 60 ліжок кожне і відділення дитячої травматології і ортопедії на 60 ліжок в ІІ міській лікарні. В 1985 році на клінічній базі було створено обласне відділення для лікування хворих з кістково-гнійною інфекцією.

Головним напрямком роботи кафедри являлась кісткова алопластика післяпухлинних дефектів кісток та сухожилкова алопластика при пошкодженнях опірно-рухового апарату.

В 1986 році асистентом Каплій А.М. захищено дисертацію на здобуття ступеню кандидата медичних наук “Комплексне лікування переломів довгих трубчастих кісток з застосуванням загальних родонових ванн.”

В 1991 році кафедру травматології та ортопедії ФПО ДМА очолив доцент О.М.Бобров. З його появою на кафедрі більше уваги приділялось питанням зв’язаним з лікуванням остеохондрозу хребта, плечелопатковим періартритом.

З 1994 по 1999 рік кафедрою травматології та ортопедії завідував очолив доцент О.К.Чверкалюк. Було продовжено вивчення питань лікування травматичного і гематогенного остеомієліту та використання кісткових трансплантатів.

Результатом цієї наукової роботи став захист дисертацїї на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук асистентом Дунаєм О.Г. в 1996 році “Застосування мінералізованого подрібненого губчастого алотрансплантанту в комплексному лікуванні травматичного остемієліту довгих кісток”.

З 1999 р. базами кафедри являються 2-га та 8-ма міські клінічн лікарні Кривого Рогу.

Сучасний склад кафедри:зав.кафедрою – професор, д.м.н. В.І. Десятерик; доценти: к.м.н. Шаповалюк В.В., к.м.н. Дунай О.Г., к.м.н. Міхно С.П.; асистенти: к.м.н. Котов О.В., Суворов О.Є.; старший лаборант: Ушакова В.С., лаборанти: Ковальчук Л.А. та Сагайдак І.Л.

Кафедра на сучасному рівні постійно проводить підготовку інтернів хірургів та ортопедів-травматологів, стажування, спеціалізацію та післядипломне навчання лікарів хірургів, ортопедів-травматологів Дніпропетровської та Кіровоградської областей.