Стоматологічний факультет

Історія кафедри «Кафедра Дитячої стоматології»

Кафедра заснована в 1983 році, її засновником і першим завідуючим на протязі 20 років був проф. Є.Н. Дичко. В теперішній час колективом кафедри керує вихованка Дніпропетровської медичної академії доктор медичних наук проф. І.В. Ковач.

Провідні вчені кафедрального колективу: завідувач кафедри проф. І.В.Ковач, професори кафедри Є.Н. Дичко та В.Г. Помойницький, доценти Н.В. Алексєєнко, І.М. Щербина, А.Ю. Макаревич, В.І. Гончар, Срібник П.Л. та ін.

Історія кафедри «Кафедра ортопедичної стоматології»

Кафедра ортопедичної стоматології організована у 1965 році з відкриттям стоматологічного факультету за постановою уряду «Про заходи по покращенню стоматологічної допомоги» (1961). Організатором і першим завідувачем кафедри був доцент , а потім доктор медичних наук, професор В.П.Панчоха.

До цього Василь Павлович працював старшим науковим співробітником Одеського науково-дослідного інституту стоматології. З цього ж інституту на кафедру була запрошена кандидат медичних наук О.М.Зощук, яка маючи науковий напрямок з ортодонтії, мала забезпечити викладання цього розділу ортопедичної стоматології на належному рівні. У 1966 році посаду асистента зайняв досвідчений стоматолог-ортопед В.В. Камєнєв. Після закінчення аспірантури і захисту у 1967 році кандидатської дисертації (наукові керівники проф. Є.С.Малевич, доц. В.П.Панчоха) асистентом, а згодом доцентом кафедри стала Н.О.Негусторова. У тому ж році асистентами були обрані практичні лікарі А.І.Замурейко та В.П.Лінник. Після закінчення у 1967 році клінічної ординатури асистентом став М.К.Драгобецький, а в 1970 році асистентом був призначений лікар–стоматолог В.М.Зайцев.

У 1969 – 1971 роках В.П.Панчоха працює над докторською дисертацією «Клініко-експериментальна і лабораторна розробка сучасних проблем бюгельного протезування». З завершенням роботи над докторською дисертацією та її захистом у 1972 році сформувався перший науково-педагогічний колектив кафедри. Була створена необхідна матеріальна база для проведення клінічних і лабораторних занять. Клінічними базами кафедри стали міські стоматологічні поліклініки №№ 1, 2 та теперішня дитяча стоматологічна поліклініка № 2. Всього для кафедри було виділено 30 робочих місць. Фантомний курс та лабораторні заняття, що проводились тоді зі студентами всіх курсів, відбувались в двох кімнатах навчального корпусу № 2. Наукова-дослідна робота кафедри у той період була в основному спрямована на розробку нових конструкцій зубних протезів, технології їх виготовлення та методик протезування, що проводились у співпраці з Інститутом чорної металургії при консультації академіка Ю. М. Тарана- Жовніра.

У цьому плані велись пошуки з проблеми протезування зубів бюгельними конструкціями (докторська дисертація проф. В.П.Панчохи). Була розроблена технологія високочастотної відливки каркасів бюгельних протезів з кобальто-хромового сплаву на вогнетривких моделях, методика протезування, особливо плануваня конструкції протеза. Запропоновані такі матеріали, як вогнетривка маса для моделей (а.с. №214736) та відбиткова маса для дублювання моделей(а.с №207336).

На основі вивчення розподілу сил між опорними зубами і альвеолярним відростком при стабільному, напівлабільному і лабільному з’єднанні кламера з протезом, а також вивчення разом з асистентом В.П. Лінником ступеня навантаження зуба різними кламерами, вперше запропонована методика вибору кламера в залежності від стану сил пародонта опорного зуба. Це запобігає перевантаження зубів і забезпечує довге їх зберігання. Завдяки раціональному плануванню фіксуючих елементів протеза, способу відливки каркаса і його термічній обробці забезпечується висока якість протезів. Матеріал опублікований у монографії (Панчоха В.П. Цельнолитые бюгельные протезы на огнеупорных моделях. - Київ: Здоров’я, 1981. - 192 с.) На основі розробленої технології відливки суцільнолитих каркасів бюгельних протезів була розроблена методика шинування рухомих зубів суцільнолитими знімними шинами у разі захворювань пародонта (кандидатська дисертація М.К. Драгобецького). Це дозволило добре фіксувати зуби, зменшити травматичний фактор і суттєво позитивно вплинути на лікування хворих.

Крім вищевикладеного вирішувались інші проблемні питання, що пов’язані з протезуванням зубів. Зокрема вивчений вплив базису безпосереднього знімного протеза на загоювання післяекстракційної рани (кандидатська дисертація Н.О. Негусторової), виявлена його позитивна роль у загоюванні рани, формуванні альвеолярного відростка і обов’язкового застосування його після видалення зубів.

Як відомо, знімний протез крім лікувальних властивостей можить надавати і негативний вплив на тканини протезного ложа. Одним із етіологічних чинників , що обумовлює такий вплив є хімічна дія компонентів пластмаси, яка застосовується в зубному протезуванні. Шляхом вивчення ступеня водопроникнення та вимивання залишкового мономера, барвника та замутнювача при різних режимах полімеризації пластмаси визначені значні зміни цих показників, які можуть бути причиною патологічних процесів у ротовій порожнині, запропоновані способи і режим полімеризації пластмаси, які зменшують дію полімеризату на тканини протезного ложа (кандидатська дисертація В.В.Каменева).

Вивчався вплив втрати зубів на стан шлунково-кишкового тракту в експерименті і клініці (кандидатська дисертація А.І. Замурейка). Визначена залежність між ступенем порушення функцій жування і глибиною ураження підшлункової залози, частотою загострення її захворювання. На кафедрі проведені дослідження щодо використання компактостеотомії альвеолярного відростка при усунені деформації зубних рядів (кандидатська дисертація В.М.Зайцева). Запропонована методика щадної компактостеотомії, що дозволяє значно скоротити процес лікування.

Таким був науковий доробок кафедри у період її становлення. Відкриття проблемної лабораторії з розробки нових матеріалів для зубних протезів у складі ЦНДЛ інституту та прихід на кафедру нових співробітників посприяли її подальшому розвитку.

Запропоновано спосіб виготовлення суцільнолитих металопластмасових зубних протезів, в яких досягнуте більш надійне закріплення облицювання за допомогою особливих зачепів (кандидатська дисертація В.С. Пшеняннікова).

Для відновлення коронки зуба у разі повного її зруйнування розроблена методика виготовлення штифтового зуба за допомогою запропонованого стандартного штифта (кандидатська дисертація П.Г. Герасимчука). Морфологічні дослідження видалених зубів дозволили запропонувати методику обробки кореневих каналів, яка зберігаючи тканини зуба, дозволяє встановити розмір та форму штифта для кожного зуба (а.с №118628). Запропонований набір стандартних штифтів спрощує процес протезування і підвищує його ефективність.

Проведені професором В.П.Панчохою фундаментальні дослідження вогнетривких матеріалів дозволили запропонувати нову формувальну масу і розробити методику виготовлення порцелянових коронок обпалюванням на вогнетривких моделях (кандидатська дисертація В.Є. Ключнікова). Метод не передбачає застосування дорогої дефіцитної платинової фольги, що здешевлює процес, спрощує методику протезування при високій якості коронок (а.с. №№117879, 1117057).

Під керівництвом і за участю професора В.П. Панчохи разом зі співробітниками проблемної лабораторії на основі електровакуумної технології розроблена методика покриття зубних протезів із неблагородних сплавів нітридом титану. Висока стійкість, мала електроактивність, інертність та золотистий колір дозволили застосовувати його на практиці не тільки як замінник дорого золота а й для профілактики гальванозу. Ефективність цієї методики доведена клінічними і лабораторними дослідженнями (кандидатська дисертація Е.М. Василенка).

Відомі труднощі, з якими зустрічається лікар під час протезування хворих зі значною атрофією альвеолярного відростка беззубої нижньої щелепи. У таких випадках протези слабко фіксуються на щелепі, через що пацієнти часто не можуть користуватися ними. Асистент О.І. Харченко в кандидатській дисертації розробив методику протезування таких пацієнтів. Основою цієї методики є диференційований вибір способу отримання функціонального відбитка з беззубої нижньої щелепи при значній атрофії в залежності від клініко-анатомічних особливостей протезного ложа з застосуванням запропонованого способу (а.с. №1194408). Методика дозволяє покращити фіксацію знімного протеза і підвищити якість ортопедичного лікування хворих.

У розробці цієї проблеми брали участь працівники інших закладів, які у співдружності з кафедрою вели пошуки способів підвищення якості знімних протезів і внесли свої пропозиції. Зокрема, асистент Е.М. Василенко з Донецького медичного інституту в кандидатській дисертації під науковим керівництвом професора В.П. Панчохи на основі математичного аналізу навантажень, що припадають на зуби при жуванні їжі, встановив – навантаження при різних нахилах вісі зуба спричинює ефект або притискання до щелепи, скидання з неї. На цій основі розроблена методика конструювання зубних рядів у повних протезах, яка дозволяє підвищити їх якість(а.с. №1209204).

Продовжуючи вивчення впливу втрати зубів і їх протезування, асистент М.Д. Ющенко в кандидатській дисертації визначив залежність порушення функції жування при відсутності зубів та відновлення її раціональним протезуванням на функцію шлунка хворих та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, які перебували на лікуванні в клініці Дніпропетровського науково-дослідного інституту гастроентерології. Вивчались секреторна та моторна функції при різному ступені порушення жування до і після відновлення цієї функції протезуванням. Відновлення функції жування позитивно впливає на секреторну і моторну функції шлунка, у комплексі з іншими методами лікування дозволяє досягнути кращого результату лікування.

Наукова робота співробітників кафедри проводилась , як і раніше , у напрямку удосконалення методів ортопедичного лікування хворих із дефектами зубних рядів та захворювань пародонта. Ортопедичне втручання є невід’ємною частиною комплексного лікування таких захворювань. Запропоновано спосіб термінового закріплення зубів в один сеанс (кандидатська дисертація О.В.Громова). Випилювання шини зі стандартної заготовки з безпосереднім припасуванням її на зубах дає можливість тимчасово закріпити рухомі зуби у разі пародонтиту.

Використовуючи метод електроформування, розроблена методика виготовлення комбінованої вкладки з металу і пластмаси (кандидатська дисертація В.В. Олексієнко). Металева основа виготовляється за допомогою гальванопластики, добре повторює поверхню порожнини під вкладку. Залишкова частина порожнини заповнюється пластмасою. Щільне прилягання металу до стінок порожнини зуба запобігає повторному виникненню карієса і зберігає зуб.

Асистент Ю.Т. Шумаков разом із співробітниками проблемної лабораторії розробили і апробували на практиці метод виготовлення комбінованих коронок і мостоподібних протезів методом електроформування. Висока точність протезів – запорука їх якості, а розроблений спосіб активації металевої поверхні протеза шляхом врощення неметалевих часток дозволяє міцно фіксувати пластмасове облицювання. Це зменшує кількість поломок облицювання під час користування протезами, спрощує технологію їх виготовлення.

Таким чином, очоливши кафедру ортопедичної стоматології, професор В.П.Панчоха створив наукову школу з протезування зубів, розробок нових конструкцій зубних протезів і технології їх виготовлення. Під цього керівництвом виконано і захищено 12 кандидатських дисертацій Опубліковано особисто і разом з учнями 152 наукові роботи, у тому числі 3 монографії, низка методичних вказівок. Отримано 26 авторських свідоцтв на винаходи, виставлялися на ВДНГ СРСР і були нагороджені золотою та бронзовою медалями. Роботи професора В.П.Панчохи увійшли до наукової і монографічної літератури з ортопедичної стоматології і щелепно-лицьової ортопедії.

Після виходу професора В.П. Панчохи на заслужений відпочинок, кафедру очолив професор А.М. Левкович.

Докторську дисертацію «Хірургічне лікування прикореневих кіст та хронічних періодонтитів зі збереженням анатомічної форми та функції зуба » він захистив у 1990 році, працюючи асистентом кафедри хірургічної стоматології (зав. кафедри проф. О.Є. Малевич). Разом з співробітниками був продовжений попередній напрямок досліджень. Розроблена методика виготовлення комбінованих із пластмасою незмінних протезів (кандидатська дисертація Д.О.Кулакова). Проведена робота щодо вибору показників і методів ортопедичної корекції оклюзійних порушень зубних рядів при захворюваннях пародонта(кандидатська дисертація М.О. Коваленка). Науково-практичні розробки з проблеми ортопедичного лікування захворювань пародонта, що проведені доцентом Л.О.Зайцевим, захищені 7 патентами України.

З 2001 до 2007 року кафедрою завідував доктор медичних наук, професор В.Г.Помойницький, який перед цим працював на посаді професора кафедри терапевтичної стоматології. Асистентами кафедри стала кандидати медичних наук О.О.Фастовець, Н.І.Жеро, Р.А.Котелевський.

З 2007 року кафедрою ортопедичної стоматології ДМА завідував кандидат медичних наук, доцент О.В.Громов - автор 1 монографії, 7 винаходів та понад 70 наукових робіт.

В 2012 році асистент кафедри О. О. Фастовець захистила докторську дисертацію за темою «Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексного лікування патологічного стирання зубів». В жовтні того ж року вона за конкурсом займає посаду завідувача кафедри.

Історія кафедри «Кафедра Терапевтичної стоматології та стоматології інтернів»

Кафедра терапевтичної стоматології заснована в 1965 році. Її засновником і першим завідувачем був професорГригорій Іларіонович Сирота.

У 1981 році кафедра була розділена на кафедри терапевтичної стоматології № 1 (зав. кафедрою - професорГ.І. Сірота) і терапевтичної стоматології № 2 (зав. кафедрою - професор І.С. Мащенко).

Пізніше кафедрою терапевтичної стоматології № 1 завідували: професор В.В. Міронова, професор В.Г. Помойніцкій.

У 1996 році кафедри об'єднались в одну - кафедру терапевтичної стоматології, яку очолив Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ігор Сергійович Мащенко.

З 1 вересня 2007 року кафедра терапевтичної стоматології набула статус кафедри терапевтичної стоматології і стоматології інтернів. Її очолив доктор медичних наук, професор Андрій Валерійович Самойленко.

У науковій діяльності кафедри чільне місце посідають проблеми хвороб пародонту, карієсу зубів і його ускладнень. Творчий підхід до вирішення завдань, вміння співробітників кафедри мислити масштабно, дозволили їм глибоко розробляти теоретичні та практичні питання цієї галузі медицини

Історія кафедри «Кафедра хірургічної стоматології, імплантології та пародонтології»

У 1963 р. з відкриттям у Дніпропетровському медичному інституті стоматологічного факультету, була організована перша спеціалізована кафедра – кафедра хірургічної стоматології. Очолив її доктор медичних наук, професор Малевич Євген Степанович, організатор факультету та перший його декан.

Євген Степанович Малевич народився 1 жовтня 1910 р. у Білорусі, м. Черікові Могилівської області, де закінчив середню школу. У 1932р. він вступив до Київськогоо медичного стоматологічного інституту. Після його закінчення у 1936 р. був прийнятий до аспірантури Київського інституту удосконалення лікарів, де у 1940 р. з успіхом захистив кандидатську дисертацію за темою : "Актиномикоз челюстно-лицевой области.". З цього періоду вся його творча та наукова діяльність тісно пов’язувалась з роботою в клініці хірургічної стоматології, яка на той час відокремилась від загальної хірургії і стала самостійною дисципліною.

Під час Великої Вітчизняної війни Євген Степанович працював у щелепно-лицевих військових шпиталях Червоної Армії, де проводив велику хірургічну діяльність з лікування поранених з вогнепальними пошкодженнями обличчя, шиї та органів порожнини рота. Неймовірно напружена хірургічна діяльність протягом війни та після демобілізації з армії надали йому наснаги до вдосконалення нових методів хірургічних втручань, які можливо застосувати на практиці та висвітлити в наукових дослідженнях. У 1951 р. за конкурсом обирається на посаду доцента кафедри госпітальної хірургії Дніпропетровського медичного інституту з курсу щелепно-лицевої хірургії і стоматології на лікувальному факультеті.

Після захисту докторської дисертації на тему “Применение костных аутотрансплантатов из трупной нижней челюсти для замещения ее у человека” він затверджується на посаді професора. Багато сил та енергії він віддав організації стоматологічного факультету у ДМІ, де у 1963 році вперше обирається деканом створеного стоматологічного факультету та завідуючим кафедрою хірургічної стоматології.

Вже з перших післявоєнних років Євген Степанович очолив Дніпропетровське науково-практичне товариство стоматологів та зубних лікарів, що надало можливість проводити більш активну роботу з організації стоматологічної допомоги населенню в області, а також впроваджувати наукові дослідження в практику охорони здоров’я. У 1973 р. за ініціативою Є.С.Малевича, при активній участі членів обласного товариства стоматологів та ректорату медичного інституту у Дніпропетровську був проведений Четвертий український з'їзд стоматологів, в роботі якого взяли участь всі видатні стоматологи Радянського Союзу.

Наукова та практична робота талановитого вченого була різнобічною. Видатний клініцист і хірург постійно находився у пошуках і розробках нових методів пластичного заміщення дефектів м’яких тканин обличчя, шиї та органів порожнини рота. Значні досягнення були одержані щодо хірургічного лікування хворих з вогнепальними та невогнепальними пошкодженнями, злоякісними та доброякісними пухлинами, уродженими дефектами верхньої губи і піднебіння у дітей. Вперше на Україні операції проводилися за розробленою і впровадженою методикою наркозу у дітей. А це, в свою чергу, пожвавило розвиток щелепно-лицевої хірургії і стоматології у багатьох клініках країни. Постійно передавав свої знання фахівцям, які узагальнювали їх у наукових працях та дисертаціях.

Євген Степанович – автор понад 80-ти наукових робіт з різних розділів хірургічної стоматології. Під його керівництвом були виконані і захищені 3 докторські і 11 кандидатських дисертацій. Професор Є.С.Малевич був людиною високої культури і заслуженого авторитету серед хворих, наукових працівників, студентів, гармонічно поєднував у своїй особі кращі якості вихователя, хірурга-віртуоза, громадянина. Займав такі посади: члена редакційної колегії журналу “Стоматология”, члена правління Українського і Всесоюзного наукового товариства стоматологів, мав видатні заслуги перед країною і був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.

Євген Степанович Малевич за роки своєї праці створив школу щелепно-лицевих хірургів, науковців та викладачів, яку після його передчасної смерті у 1974 р. очолив син та учень, доктор медичних наук, професор Олег Євгенович Малевич.

О.Є.Малевич народився у 1937 р. у Києві. У 1960 р. він закінчив лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту і працював до 1966 року ординатором щелепно-лицевого стаціонару Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечникова. У 1966р. його обирають асистентом кафедри госпітальної хірургії, де він очолював курс стоматології.

У 1964 р. Олег Євгенович захистив кандидатську дисертацію за темою "Применение костного шва пластмассовой нитью при переломах нижней челюсти", а у 1970 р. – докторську дисертацію "Функциональные сдвиги в организме больных при врожденных расщелинах лица и их роль в процессе хирургического лечения".

Під керівництвом О.Є.Малевича були виконані та захищені 3 докторських та 22 кандидатська дисертація, опубліковані 467 наукових робіт, отримано 28 авторських свідоцтв на виноходи, 7 патентів України та Росії.

З 1972 р. О.Є.Малевич член Президії Республіканської наукової спілки стоматологів, а з 1974 - член Правління Всесоюзної наукової спілки стоматологів, неодноразово брав участь у зарубіжних конгресах - у Польщі, Німеччині, Франції, Кубі, Швейцарії, у 1996 р. його обрано членом Європейської Асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів, з 1985р. - Почесний член Кубинської спілки щелепно-лицевих хірургів, з 1997р. – почесний член Вірменської Асоціації щелепно-лицевих хірургів. У 1997 р. ім'я О.Є.Малевича внесено до Всесвітнього директорія пластичних хірургів. У 1998 році О.Є.Малевича обрано академіком Академії наук національного прогресу України Олег Євгенович був членом редколегій 5 журналів та президії Асоціації Стоматологів України. На жаль у 2010 році після тяжкої хвороби він пішов з життя.

З 2007 р. кафедру очолює учень Олега Євгеновича Малевича кандидат медичних наук, доцент Дмитро Володимирович Чернов. Чернов Д.В. народився у 1965 році в місті Дніпропетровськ. Після закінчення у 1987 р. стоматологічного факультету Дніпропетровського медичного інституту вступив до клінічної ординатури, а в 1989 р., після її закінчення, до аспірантури на кафедру хірургічної стоматології ДМІ. У 1992 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Відновлення функції жування після хірургічного лікування захворювань, які супроводжуються запальною контрактурою жувальних м’язів». З 1992 р. працював асистентом, а в 1999 р. його обрано доцентом цієї ж кафедри.

Чернов Д.В. є автором 57 наукових праць та винаходів.

У 2011 році враховуючі значні наукові досягнення кафедри та з метою поширення наукової та лікувальної діяльності згідно наказу МОЗ України кафедру було реорганізовано та вона отримала назву «Кафедра хірургічної стоматології імплантології та пародонтології» очолив кафедру Гудар’ян Олександр Олександрович.

Гудар’ян О.О. народився у 1976 році в місті Кривий Ріг. Після закінчення у 1998 р. стоматологічного факультету Дніпропетровського державної медичної академії вступив до магістратури на кафедру дитячої стоматології ДМА, а у 1999 до аспірантури на кафедру терапевтичної стоматології ДМА. Після її закінчення у 2002 році працював асистентом, а з 2008 року доцентом цієї ж кафедри. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Удосконалення методів діагностики та лікування генералізованого катарального гінгівіту, ускладненого тонзілярною інфекцією», а у 2008 р. докторську дисертацію на тему: «Обгрунтування диференційованих методів лікування генерализованого пародонти ту при цукровому діабеті 2 типу».

Гудар’ян О.О. є автором 67 наукових праць та винаходів.

Історія кафедри «Кафедра Акушерства, гінекології та перинатології»

Кафедра заснована 2 січня 1989 р. за наказом ректора Дніпропетровського медичного інституту (ДМІ), член-кореспондента НАН і НАМН України, професора Л.В. Усенко на базі міського пологового будинку № 2 м. Дніпропетровська. Кафедра перинатології була першою в СРСР, діяльність якої спрямована на зниження перинатальних втрат та підготовку кадрів на міждисциплінарному рівні – акушерів-гінекологів та неонатологів. Першою завідувачкою кафедри протягом 22 років з 1989 р. по 2011 р. була Заслужений діяч науки та техніки України, професор, д.м.н. З.М. Дубоссарська. З 2011 р. завідувачка кафедрою – професор, д.м.н. Ю.О. Дубоссарська.

У 1994 р. відкрита філія кафедри на базі гінекологічного відділення КОШМД м. Дніпропетровська для покращення практичних навичок при невідкладних станах у гінекології.

З 1996 р. у складі кафедри з'явилась філія, що раніше була окремою кафедрою акушерства та гінекології ФУЛ ДМІ, на базі міського пологового будинку № 1 м. Кривого Рогу. Завідувачі кафедри: професор, д.м.н. М.Б. Розуменко (1973–1979), професор, д.м.н. А.С. Єршова (1979–1983), доцент, к.м.н. Г.В. Зубков (1984–1989), доцент, д.м.н. Л.В. Василенко (1990–1996).

При підтримці ГУОЗ Дніпропетровської ОДА на базі кафедри проведено 2 наради МОЗ України „Шляхи реалізації Національної програми „Репродуктивне здоров'я” (2000) та „Сучасні перинатальні технології та репродуктивне здоров’я нації” (2005). У 2008 р. співробітники кафедри взяли активну участь у проведенні Пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України у м. Дніпропетровську.

Професор З.М. Дубоссарська нагороджена Подякою Президента України, почесним знаком Голови Дніпропетровської ОДА „За розвиток регіону”, почесними грамотами МОЗ України, подякою обласної Ради, подякою міського голови, а у 2006 р. – орденом Княгині Ольги ІІІ ступеню. У 2010 р. за підвищення кваліфікації лікарів акушерів-гінекологів Придністровської молдавської республіки професор З.М. Дубоссарська нагороджена медаллю "За трудову доблесть", а доцент Т.А. Жержова та асистент Л.П. Грек – почесними нагородами „Відмінник охорони здоров’я” Придністровської молдавської республіки.

Історія кафедри «Кафедра Анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів»

Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО створена у 1986 році шляхом відокремлення від кафедри анестезіології та інтенсивної терапії (зав. каф.– член-кор. АН та АМН України, проф. Л.В. Усенко) співробітників, які здійснювали післядипломне навчання лікарів з 1974 р. Завідуючим новоствореної кафедри став доц. Ю.С. Петренко, який водночас виконував обов’язки головного позаштатного анестезіолога Дніпропетровської області. Штат кафедри складався із 2 доцентів (В.П. Туз та В.В.Фроленко), 4 асистентів та 2 лаборантів. Єдиною клінічною базою кафедри була МЛШМД. Завдяки зусиллям співробітників кафедри у лікування критичних хворих були втілені плазмаферез, гемосорбція, УФО–опромінення та електрохімічне окислення ауто- та донорської крові.

З вересня 1993 року завідувачкою кафедри стала д. мед. наук, проф. О.М. Клигуненко, яка з 1991 р. вже була головним анестезіологом області. Під її керівництвом кафедра розширює та освоює нові клінічні бази: 6 та 9 МКЛ, КОШМД та обл. дитяча лікарня. На сьогодні на кафедрі працюють: 2 професора (О.М. Клигуненко, В.І.Снісарь); 5 доцентів (В.В. Єхалов, Д.М.Станін, В.І. Слива, О.Ю.Сорокіна, В.В.Фроленко); 7 асистентів (В.В.Доценко, О.В.Кравець, О.В. Лященко, О.Ю. Муризіна, Ю.О.Площенко, В.А.Седінкін, В.В.Скляр); 2 лаборанти (Н.П. Козачук, І.В. Муха).

Учбова робота проводиться з лікарями анестезіологами (дорослими та дитячими), акушерами-гінекологами, медицини невідкладних станів, які працюють як у Дніпропетровській, так і в Кіровоградській,Черкаській областях та у Придністровській республіці. З 1992 року на кафедрі почали навчатися лікарі-інтерни анестезіологи, з 2000 року – лікарі-інтерни дитячі анестезіологи та медицини невідкладних станів, а з 2006 року – лікарі-інтерни суміжних спеціальностей. На кафедрі створені гарні умови для учбового процесу: обладнані учбові кімнати та кабінети, є методичний кабінет з відеотекою та комп'ютерними навчально-контролюючими програмами. Всього за 25 років існування на кафедрі навчалось 2 аспіранти, 1 магістр, 16 клінічних ординаторів, понад 250 лікарів-інтернів та 5000 лікарів-курсантів. Процеси реорганізації вищої освіти, пов’язані з роботою у нових економічних умовах, обумовили створення у 1997 р. орендного колективу «Гіпербарист», а у 2003 році кафедру було перейменовано в кафедру анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО.

До 2004 року основний науковий напрямок кафедри був пов'язаний з науковою школою член-кореспондента АН та АМН України професора Л.В. Усенко та присвячений проблемі "Розробка та оптимізація методів інтраопераційного та післяопераційного знеболення, інтенсивної терапії, у тому числі з використанням негемоглобінового переносника кисню - перфторану при критичних станах різного генезу". На основі вивчення змін центральної та периферичної гемодинамікм, обміну у системах біогенних амінів, печінки, нирок, еритрону та кисню співробітниками кафедри була обґрунтована доцільність та розроблена технологія використання перфторану при важкій крововтраті, опіковому шоці та термічній травмі. З 2004 року співробітники кафедри виконують самостійну НДР: “Обгрунтування та розробка органопротекторних технологій знеболювання та інтенсивної терапії у хворих різних вікових категорій при невідкладних та критичних станах”, керівниками якої стали професори О.М.Клигуненко та В.І. Снісарь – учні професора Л.В. Усенко. Професор О.М.Клигуненко у 1991 році захистила докторську дисертацію на тему "Механізми адаптації до тяжкої черепно-мозкової травми та властивості захисту від головного мозку від гіпоксії", а у січні 1993 року отримала звання професора. У 2000 році за розробку та впровадження "Медичної системи життєзабезпечення потерпілих у техногенних аваріях і катастрофах" у складі авторського колективу була нагороджена Державною премією України у галузі науки та техніки. У 2009 році стала кавалером ордена княгині Ольги ІІІ ступеня. Автор та співавтор понад 400 наукових праць, в т.ч. 10 монографій, 3 підручників, 4 учбових посібників, 4 винаходів. Є членом спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01, член Правління Асоціації анестезіологів України та Дніпропетровської області, член редакційної ради науково-практичних журналів «Біль, знеболювання та інтенсивна терапія», «Медицина неотложных состояний», «Український журнал екстремальної медицини ім. Можаєва». Під керівництвом проф. О.М. Клигуненко захищено 2 докторські та 9 кандидатських дисертацій; заплановано та виконуються 2 докторські і 4 кандидатські дисертації.

Професор В.І.Снісарь прийшов на кафедру у 2000 році, а у 2004 році став деканом ФПО. Є членом спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01, член Правління Асоціації анестезіологів України та Дніпропетровської області, член редакційної ради науково-практичних журналів «Актуальные вопросы детской хирургии и анестезиологии» (Россия), «Острые и неотложные состояния в практике врача». Під керівництвом професора Снісаря В.І. виконано 5 кандидатських, заплановано та виконується 2 докторські та 3 кандидатські роботи.

Сумісно з кафедрою госпітальної хірургії №1 співробітники кафедри виконували НДР з розробки на засадах інформаційних технологій термінів та обсягів стаціонарного лікування з невідкладної абдомінальної хірургії, інтенсивної терапії та знеболення, а також колоректальної хірургії.

Самостійно та у співавторстві з науковими співробітниками інших кафедр було опубліковано 14 монографій та понад 1000 статей. Результати наукових робіт висвітлено у доповідях на міжнародних та республіканських з'їздах, симпозіумах, конференціях, у 6 інформаційних листках, 18 методичних рекомендаціях, 3 патентах та 4 винаходах.

Навчально-методична та науково-дослідницька робота невід'ємні від роботи з органами охорони здоров'я. Свою обов'язкову лікувальну роботу у вигляді обходів, консультацій, знеболювань співробітники кафедри проводять на 4 клінічних базах, які обладнані сучасною апаратурою. В лікувальній роботі використовуються сучасні методи обстеження. Лікування критичних хворих усіх вікових категорій та анестезіологічні втручання при різноманітних оперативних втручаннях проводяться згідно сучасних протоколів.

В лікувальну практику тільки за останні 5 років впроваджено понад 40 нових методів обстеження і лікування. Свою обов’язкову лікувальну роботу у вигляді обходів, консультацій, знеболювань співробітники кафедри проводять на 4 клінічних базах, які обладнані сучасною апаратурою, а також надають всебічну допомогу мешканцям міста та області. Співробітники кафедри щороку здійснюють понад 100 консультативних виїздів по лінії санітарної авіації, беруть безпосередню участь у проведенні засідань асоціації анестезіологів області та переривчастих курсів. Водночас співробітники кафедри брали безпосередню участь у ліквідації наслідків таких великих техногенних аварій та катастроф, як аварія на Чорнобильській АЕС (доц. В.В. Єхалов), вибух домни у м. Дніпродзержинську у 1993 році (проф. О.М. Клигуненко, доц. Ю.С. Петренко), трамвайна аварія у м. Дніпродзержинську у 1996 році (проф. О.М. Клигуненко) та інші.

Виховна робота серед лікарів та інтернів базується на основних принципах етики та естетики і проводиться як на протязі учбового процесу, так і за межами учбового закладу. Основна ціль її в нових умовах - формування особистості нового покоління лікарів, які будуть у подальшому провідниками гуманістичних ідей. Вона включає в себе бесіди на різноманітні теми, сумісні виходи до театрів, музеїв з подальшим їх обговоренням, проведення «Днів ефірного наркозу» та інше.

Історія кафедри «Кафедра Гастроентерології та терапії»

Кафедра гастроентерології Дніпропетровської медичної академії була створена у травні 1979 р. в складі факультету удосконалення лікарів. Базою кафедри став Науково-дослідний інститут гастроентерології.

На різних етапах роботи кафедру очолювали професор Каніщев П.А.,професор Філіппов Ю.О.,професор Гриценко І.І.