Історія відкриття рентгенівських променів, праці І. Пулюя

У кінці 1895 р. Вільгельм Конрад Рентген повідомив про відкриття ним нових променів, які були названі А'-про-менями. Ці промені були виявлені під час пропускання електричного струму через розріджений газ в розрядній трубці. Вони випромінювалися речовиною, яка бомбардува­лася потоком швидких електронів.

За 14 років до перших досліджень Рентгена ці Х-промені відкрив український фізик Іван Пулюй (1845-1919 pp.), уродженець містечка Гримайлова Тернопільської області. Пулюй після гімназії вступає на теологічний факультет Віденського університету. Паралельно відвідує лекції з математики, фізики, астрономії, які читались на філософсь­кому факультеті. І так ними захопився, що після закінчення курсу теології відмовляється від сану священика і займаєть­ся фізико-математичними науками. Він у 1884 р. став про­фесором Вищої технічної школи в Празі, в 1899-1900 pp. -її ректором, у 1902 р. - першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету Вищої технічної школи. Дійсний член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові. І. Пулюй одержав міжнародне визнання за розробку електроосвітлювальних ламп та катодних трубок, першим досліджував лампи "холодного світла". Він виготовив так звані "катодні лампи", які спонукали його до відкриття А'-променів. І. Пулюй відкрив іонізуючу здатність /V-проме-нів, першим дав пояснення їх природи і механізму утворення. Але Пулюй не приділив належної уваги своєму винаходу, займаючись іншими дослідженнями.

Його винахід дав можливість Рентгену в 1895 р. знову відкрити ті промені та отримати за це в 1901 р. першу Нобелевську премію з фізики. І внаслідок цих випадкових обставин, на жаль, ми нині кажемо: "рентгенівські промені", а не "промені Пулюя".

Рентгенівські промені дуже сильно діяли на фото­пластинку - засвічували її, іонізували газ. Ці промені також частково проходили через непрозорі для видимого світла тіла, поглинаючись тим менше, чим менша товщина цих тіл і атомні номери елементів, що входять до їх складу; ви­кликали флуоресцентне свічення люмінофорів. Ці власти­вості Х-променів використовують для їх виявлення.