Млинівський державний технолого-економічний коледж. Частина2:спеціальна іхтіопатологія Розділ 2.4:гельмінтози

Дисципліна:ІХТІОПАТОЛОГІЯ

Курс вивчення:3

Частина2:спеціальна іхтіопатологія
Розділ 2.4:гельмінтози

Тема: Гельмінтозні хвороби риб.(Моногеноїдози)

План.
1. Загальне поняття про моногеноїдози. Характеристика класу.
2. Дактілогіроз.

1. МОНОГЕНОЇДОЗИ

Моногеноїдози - хвороби риб, збудниками яких є моногенетичні сисуни з класу Monogenoidea. Це досить численна група паразитичних червів, яких більш 900 видів. Розміри їх у межах 0,3- 30 мм. Форма тіла видовжена, зі звуженим закругленим переднім кінцем і більш- менш відмежованим фіксаційним диском на задньому кінці. Паразити є рожевого, червоного, коричневого із чорним відтінком кольорів. На передньому кінці тіла розміщені прикріпні органи (для фіксації при харчуванні). Останні можуть бути у формі присосок, гаків, диска, фестонів та ін. Тіло, в основному, покрито гладкою кутикулою, під якою знаходиться шкірно-м'язовий мішок, де розташовані внутрішні органи. Весь простір між ними заповнено паренхімою.

Травна система представлена ротовим отвором, глоткою, стравоходом і кишечником. Видільна система складається із протонефридів з їх капілярами, протоками й кінцевими частинами, що з’єднуються із зовнішнім середовищем. Нервова система представлена головним ганглієм і декількома парами нервових стовбурів, що від нього відходять (дорсальних, латеральних і вентральних), а органи чуття - чутливими нервовими закінченнями, розкиданими в товщі покриву по всьому тілі.

Моногенетичні сисуни - гермафродити. Чоловіча статева система складається з 1-2, рідше більшої кількості сім’яників. Від них відходять сім’япроводи, що з’єднуються в загальний сім’япровід, який дещо розширюється та утворює сім’яний міхурець. Кінцевий відділ сім’япроводу - сім’явипускний канал, що переходить у копулятивний орган - цирус. Цирус відкривається в статеву клоаку, яка має вихід назовні на черевній стороні тіла хробака. Жіноча статева система складається з непарного яєчника, який коротким яйцепроводом з’єднується з оотипом. Останній оточений шкарлуповою залозою (тільце Меліса) і переходить у короткий канал - матку, що відкривається в статеву клоаку. З боків тіла розташовані жовточники, вони з’єднуються в один канал; через який їх вміст потрапляє в яйцепровід чи оотип, де формуються яйця.

Розвиваються моногенетичні сисуни без участі проміжних хазяїнів. Це переважно ектопаразити. Більшість із них відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки. Є й живородні види сисунів. Паразитують вони на зябрах, поверхні тіла, плавцях, рідше в порожнині тіла, у ротовій і носовій порожнинах риб. Для цих видів паразитичних червів характерна виражена пристосованість до певного виду хазяїна чи до вузького кола близькоро динних видів хазяїв.

Деякі з моногенетичних сисунів є збудниками небезпечних захворювань риб, особливо тих, яких розводять у ставкових

А 5

Рис. 1 Dactylogyrus vastator а - статевозрілий гельмінт; б - паразити на зябрових пелюстках риби.

господарствах. До їх числа відносять представників родів Dactylogyrus, Gyrodactylus і Discocotyle.