Правило 1

Для найбільш ефективного задоволення споживачів дистрибутивний логістичний ланцюг повинен проникати як найглибше до кінцевої точки збуту, найчастіше використовуватися і здійснювати транспортування з використанням вантажних одиниць продукції і вантажних транспортних одиниць, що забезпечують одержання найбільших місткостей.

Для застосування цього правила необхідно спочатку ранжувати критерії побудови дистрибутивної мережі. Вантажні одиниці повинні розглядатися з погляду перевезення багатьма видами транспорту, тобто з погляду максимальної місткості стандартизованих контейнерів, що можуть бути запропоновані кожним з видів транспорту.

Правило 2

Для найбільш ефективного вирішення задачі фізичного розподілу у логістичному ланцюгу необхідно використовувати мінімальну кількість обліково-договірних одиниць виміру продукції і мінімальну кількість обліково-договірних одиниць транспорту, незалежно від їх місткості.

Дана концепція "мінімальної кількості обліково-договірних одиниць" погоджується, незалежно від місткості, з концепцією кількості обороту цих одиниць, тобто кількості разів, коли ці обліково-договірні одиниці можуть бути надані споживачам вчасно. Це має на увазі інтенсивне використання устаткування для технологічної обробки зазначених одиниць і наявність інфраструктур, зацікавлених в експлуатації обліково-договірних одиниць при перевезеннях багатьма видами транспорту.

Правило 3

Якщо не можна уникнути створення стаціонарного складу, він повинен розташовуватися в логістичному ланцюзі якнайближче до кінцевих торгових мереж, якщо це стосується фізичного розподілу, і якнайближче до вихідного виробничого процесу, якщо це стосується сортування.

В ідеальному випадку, коли існує адекватність між темпами виробництва і споживання, можна було б діяти ущільненими потоками з нульовим запасом у всіх ланках логістичного ланцюгу, через які проходить дистрибутивний канал, і мінімальним запасом у кінцевих торгових мережах збуту.

У реальних же умовах завжди існує розбіжність між темпами виробництва продукції і темпами споживання. Тому наявності стаціонарного складу в дистрибутивній мережі, як правило, уникнути не можна. Правило 3 саме і відповідає на запитання, де повинен бути розташований стаціонарний склад.