Визначення місця розташування розподільчого центру

Існує три принципові стратегії розташування розподільчих центрів:

- поблизу від ринків збуту;

- поблизу від виробництва;

- проміжне розташування.

Розташування розподільчих центрів поблизу ринків збуту полегшує поповнення запасів клієнтів. Географічні розміри ринку, який обслуговується таким складом, залежать від:

- бажаної швидкості постачань;

- середнього розміру замовлення;

- величини питомих витрат на місцеве транспортування.

Головними критеріями роботи таких центрів є забезпечення належної якості обслуговування або мінімізація логістичних витрат. Такі склади часто зустрічаються в торгівлі харчовими продуктами або промисловими товарами масового користування. Однак розміщення поблизу ринків збуту характерно для багатьох галузей. Така стратегія економічно виправдана, оскільки це найдешевший спосіб швидкого поповнення запасів.

Розташування розподільчих центрів поблизу від виробництв полегшує нагромадження потрібного для постачання споживачів асортименту продукції. Таке розташування складів дозволяє відправляти споживачам змішані вантажі за консолідованими тарифами. Перевага такого розміщення складів полягає в тому, що підвищений рівень сервісу поширюється на весь асортимент продукції, яка постачається. Такий виробник має можливість стати кращим за інших постачальником.

За проміжного розташування розподільчих центрів між виробництвом і споживанням склади працюють за тією ж схемою, що і склади, що розташовані поблизу виробництва: накопичують повний асортимент продукції й відправляють замовникам змішані партії товарів запільговими тарифами.

При рішенні задачі визначення оптимальної кількості складів у системі розподілу, у якості однієї з головних залежних змінних виступали транспортні витрати по доставці товарів споживачам матеріального потоку зі складів розподільчої системи. Зміна цієї величини вивчалася в залежності від зміни кількості складів у системі розподілу. Однак величина транспортних витрат може істотно мінятися не тільки в залежності від кількості складів, але й також і в залежності від місця розташування цих складів на території, що обслуговується. Тісну залежність транспортних витрат товаропостачання від розташування розподільчого центру ілюструє рис. 7.

Представлена модель системи розподілу містить один склад, що, мабуть, доцільно розмістити в центрі району, а не на окраїні.

Рис. 7. Варіанти розміщення розподільчого центру на території, що обслуговується

Задача розміщення розподільчого центру набуває актуальності при наявності розвинутої транспортної мережі, тому що в іншому випадку рішення, швидше за все, буде очевидним. Наприклад, якщо на території району є тільки дві пересічні магістралі, уздовж яких розташовані всі споживачі, то розподільчий центр доцільно розмістити на перетинанні магістралей. Задача розміщення розподільчих центрів може формулюватися як пошук оптимального рішення, чи ж як пошук близького до оптимального (субоптимального) рішення. Наукою і практикою вироблені різноманітні методи рішення задач обох видів. Коротко охарактеризуємо деякі з них.

Метод повного перебору.Задача вибору оптимального місця розташування вирішується повним перебором і оцінюванням всіх можливих варіантів розміщення розподільчих центрів або виконується на комп’ютері з використанням методів математичного програмування. Однак на практиці в умовах розгалужених транспортних мереж метод може виявитися непридатним, тому що число варіантів у міру збільшення масштабів мережі, а з ними і трудомісткість вирішення, зростають за експонентою.

Евристичні методи.Ці методи ефективні і менш трудомісткі для вирішення великих практичних задач. Вони дають гарні, близькі до оптимального результати за невисокої складності розрахунків, однак не забезпечують отримання оптимального рішення. Назва “евристичний” означає, що в основі цих методів лежить людський досвід та інтуїція (на відміну від формальної процедури, яка лежить в основі метода повного перебору). Власне кажучи, метод заснований на правилі Паретто, тобто на попередній відмові від великої кількості очевидно неприйнятних варіантів. Спеціаліст-експерт аналізує транспортну мережу району і непридатні, на його погляд, варіанти виключає із завдання. Таким чином, проблема скорочується до керованих розмірів з погляду кількості альтернатив, які необхідно оцінити. Залишаються лише спірні варіанти, по яким у експерта немає однозначної думки. Для цих варіантів і виконують розрахунки за допомогою комп’ютера.

Метод визначення центру тяжіння. Для визначення оптимального розташування одного розподільчого центру, застосовують метод, аналогічний визначенню центру тяжіння фізичного тіла. Суть його полягає в наступному. З легкого листового матеріалу вирізують пластину, контури якої повторюють границі району обслуговування. На цю пластину в місцях розташування споживачів матеріального потоку закріплюють вантажі, вага яких пропорційна величині споживаного в даному пункті потоку. Потім модель врівноважують. Якщо розподільчий центр розмістити в точці району, що відповідає центру тяжіння моделі, то транспортні витрати по розподілу матеріального потоку на території району будуть мінімальні.

При використанні методу треба врахувати неминучу помилку, що буде внесена вагою пластини, обраної для основи моделі. Ця помилка виразиться присутністю на моделі умовного споживача, розташованого в центрі ваги самої пластини і з вантажообігом, пропорційним її вазі. Помилка буде тим менше, чим менше вага пластини. Застосування описаного методу має одне обмеження. На моделі відстань від пункту споживання матеріального потоку до місця розміщення розподільчого центру враховується по прямій. У зв'язку з цим модельований район повинен мати розвинуту мережу доріг, тому що в протилежному випадку буде порушений основний принцип моделювання – принцип подібності моделі та модельованого об'єкта.

Методом визначення центра тяжіння можна оптимізувати, наприклад, розміщення розподільчого центру, що постачає магазини району продовольчими товарами. Зрівноважити в цьому випадку необхідно вантажообіги магазинів, що обслуговуються. Для цього використовується метод накладення мережі координат на карту потенційних місць розташування розподільчого центру. Система мережі дає можливість оцінити вартість доставки від кожного постачальника до ймовірного складу і від складу до кінцевого споживача. Координати центру тяжіння вантажних потоків (Х_склад, Y_склад), тобто точки, у якій може бути розташований розподільчий склад, визначається за формулами:

(1)

(2)

де В_і – вантажообіг і-го споживача; Х_i, Y_i – координати i-го споживача; n – кількість споживачів.

Розв'язання задачі дає координати географічної точки, від якої сума відстаней до всіх пунктів попиту мінімальна. В основі цього підходу лежить припущення, що транспортні витрати є функцією виключно відстані. Тим самим передбачається, що мінімізувавши сумарну відстань перевезень, отримується оптимальне за витратами місце для складу. Головним недоліком цього підходу є нехтування вагою і часом.

Метод пробної точки.Дозволяє визначити оптимальне місце розташування розподільчого складу у випадку прямокутної конфігурації мережі автомобільних доріг на ділянці, яка обслуговується. Суть методу полягає у послідовній перевірці кожного відрізка ділянки, яка обслуговується.

Пробною точкою відрізка називається будь-яка точка, що розташована на цьому відрізку і не належить до його кінців. Лівий вантажообіг пробної точки – вантажообіг споживачів, розташованих на всій ділянці обслуговування ліворуч від цієї точки. Правий вантажообіг пробної точки – вантажообіг споживачів, розташованих праворуч від неї.

Ділянку обслуговування перевіряють, починаючи з крайнього лівого її кінця. Спочатку аналізують перший відрізок ділянки: на даному відрізку ставиться пробна точка і підраховується сума вантажообігів споживачів, які знаходяться ліворуч і праворуч від поставленої точки. Якщо вантажообіг споживачів, які знаходяться праворуч, більший, то перевіряють наступний відрізок. Перевірка пробних точок триває доти, доки не з'явиться точка, для якої сума вантажообігів споживачів з лівої сторони не перевищить суму вантажообігів споживачів із правої сторони. Рішення приймається про розміщення складу на початку цього відрізка, тобто ліворуч від пробної точки.

Для визначення методом пробної точки оптимального вузла транспортної мережі прямокутної конфігурації, з метою розміщення в ньому розподільчого складу, варто нанести на карту району координатні осі, зорієнтовані паралельно до доріг. Визначивши координати споживачів, необхідно на кожній осі знайти оптимальне місце розташування координати X і координати Y необхідного вузла.

На вибір ділянки під розподільчий центр вже після того, як рішення про географічне місцезнаходження центру ухвалене, також впливають наступні фактори:

- Прямі і непрямі витрати.

- Місце розміщення замовників.

- Місце розміщення постачальників і матеріалів.

- Конкуренти, їх число, потужність, розташування.

- Розмір і конфігурація ділянки. Велика кількість транспортних засобів, обслуговуючих вхідні і вихідні потоки, вимагає достатню площу для парковки, маневрування, проїзду. Їх відсутність може привести до заторів, втрати часу і клієнтів. Крім того, на території підприємства повинні розміститися офіс, санітарно-побутові приміщення, пост охорони, пристрої для збору і обробки відходів тощо.

- Потенціал розширення або здійснення змін.

- Транспортна доступність місцевості. Наприклад, при розміщенні РЦ перевагу слід віддавати ділянкам, розташованим на головних (магістральних) трасах. Слід аналізувати оснащеність території іншими видами транспорту, у тому числі і громадського, від якого залежить доступність РЦ як для власного персоналу, так і для клієнтів.

- Ситуація на місцевому ринку робочої сили, чисельність працівників, їх кваліфікація і продуктивність.

- Відношення органів влади і їх плани. Місцеві власті можуть серйозно змінювати привабливість території шляхом заохочення певних конкретних галузей. Необхідно ознайомитися з особливостями місцевого законодавства, з можливостями залучення місцевих інвестицій.

- Відношення громадськості.

- Політична стабільність.

- Природні умови: клімат, рельєф місцевості, наявність і характер водоймищ, можливість стихійних лих.