Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі

План:

1. Система планування розподілу продукції DRP.

2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі

3. Управління товарними потоками: системне і незалежне

1. Система планування розподілу продукції DRP.

З операційної точки зору логістична концепція управління ресурсами може бути використана і в системах дистрибьюции, що стало основою для створення системи управління та планування розподілу продукції DRP (Distribution requirement planning). Системи DRP – це поширення логіки побудови MRP в канали дистрибьюции готової продукції. Проте ці системи, хоча і мають загальну логістичну концепцію, в той же час істотно різні.

Система DRP дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, застосовуючи елементи MRP. У процесі управління виробництвом на першому рівні здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів і даних про замовлення, що фактично надійшли. На другому рівні формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. На третьому рівні за допомогою системи MRP здійснюється розрахунок потреби у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях під графік виробництва (рис. 1).

Рис. 1. Взаємодія систем MRP та DRP

Функціонування DRP систем базується на споживчому попиті, який не контролюється фірмою. DRP системи працють в умовах невизначеності попиту. Це невизначене зовнішнє середовище накладає додаткові вимоги і обмеження в політиці управління запасами готової продукції в дистрибутивних мережах. DRP системи планують і регулюють рівні запасів на базах і складах фірми у власній товаропровідній мережі збуту або у оптових торговельних посередників.

Фундаментальним інструментом логістичного менеджменту в DRP системах є розклад (графік), який координує увесь процес постачань і поповнення запасів готової продукції в дистрибутивній мережі (каналі). Цей розклад формується для кожної виділеної одиниці зберігання і кожної ланки логістичної системи, пов'язаної з формуванням запасів в дистрибутивному каналі. Графіки поповнення і витрачання запасів інтегруються в загальну вимогу для поповнення запасів готової продукції на складах фірми або оптових посередників.

Система DRP повинна відповідати на три основних питання:

- Що нам потрібно одержати (від інших підрозділів)?

- Що ми збираємося поставити (іншим підрозділам)?

- Що ми можемо поставити?

Хоча ці питання і схожі на питання, що задаються MRP (планування потреб у матеріалах), проте існує одна принципова відмінність. У MRP достатньо знати Який і Коли очікується попит і пропозиція. Коли ж існує декілька підрозділів, між котрими постійно пересувається продукція, тоді як DRP необхідно знати плюс до всього де (в якому підрозділом) виник попит/ пропозиція.

Відповідь на питання "Що нам потрібно одержати?" створює попит на матеріали, що необхідно поставити з іншого підрозділу. DRP розраховує цілком усі ці потреби (після запуску MRP).

На питання "Що ми збираємося поставити? " відповідь виникає при оцінці всіх джерел попиту на продукт, включаючи замовлення клієнтів, прогноз відвантажень, потреби в запчастинах, страховий запас і міжзаводський попит.

Використовуючи дані по міжзаводських запитах і замовленнях на розподіл, між підрозділами ведеться контроль попиту і пропозиції. На основі даних про потреби підрозділа на матеріали, що поставляються іншим підрозділом, DRP створює запити між цими підрозділами.

Відповідь на останнє питання "Що ми можемо поставити" залежить від наявності матеріалів (пропозиція) і транспорту (ресурсів). Якщо попит (потреби) перевищує пропозицію, DRP можна використовувати для закріплення матеріалів за декількома підрозділами в зазначеній пропорції.

Системи управління збутом, засновані на схемі DRP, дозволяють досягти фірмам певних переваг в маркетингу і логістиці. Маркетингові організаційні переваги включають: