Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.

Співвідношення таких категорій, як «адміністративне право», «виконавча влада», «державне управління». Адміністративне право є правом державного управління, що передбачає владний вплив держави, в особі державних органів та посадових осіб, на різноманітні суспільні відносини. Водночас, метою адміністративного права є закріплення таких форм і напрямків діяльності зазначених органів, їх посадових осіб, які забезпечували б повсякденний демократичний режим цих відносин на основі непорушності конституційних прав і свобод людини і громадянина. Конституційна вимога щодо переходу від пануючої у минулому ідеології «домінування держави» над людиною до нової ідеології — «служіння держави» людині повинна стати основним принципом адміністративного права і пронизати весь його зміст. При з’ясуванню сутності адміністративного права основну увагу слід звернути на єдність трьох головних функцій, а саме:

а) управлінської (регулювання управлінської діяльності);

б) право реалізаційної (реалізація прав і свобод громадян);

в) правозахисної (захист порушених прав і свобод громадян).

Слід усвідомити, що адміністративне право безпосередньо пов’язане з виконавчою владою та державним управлінням, оскільки воно регулює суспільні відносини, які виникають, змінюються та припиняються у: а) сфері функціонування всіх органів виконавчої влади;

б) сфері державного управління. При цьому досить важливо розмежовувати органи виконавчої влади та органи державного управління, оскільки за своїм складом вони не є тотожними. Органи виконавчої влади є органами дер­жавного управління. У свою чергу, органи державного управління включають до своєї структури, окрім органів виконавчої влади, також і органи місцевого самоврядування (при виконанні ними делегованих державою повноважень) й адміністрації державних підприємств, установ і організацій. Таким чином, поняття «органи державного управління» є набагато об’ємнішим, ніж поняття «органи виконавчої влади». З’ясування поняття та змісту такої категорії, як «виконавча влада», є неможливим без вивчення правового зв’язку: Президент України — виконавча влада. І хоча Президент України не належить до жодної з гілок державної влади, його наділено певними повноваженнями стосовно кожної з них, у т. ч. й виконавчої і, таким чином, він має певне (компетенційне) відношення до останньої. При вивченні цього питання слід звернути увагу на зміни у ст. 106 Конституції України щодо повноважень ПУ стосовно органів виконавчої влади, зокрема: призначення Прем’єр-міністра України, міністрів та ін.

Основоположною категорією адміністративного права є «державне управління». Вивчення цього поняття та сутності слід розпочати із з’ясування зв’язку: управління — соціальне управління — державне управління. Важливо знати, що єдиного загальноприйнятого визначення управління в науці немає. Узагальнення існуючих визначень цього поняття дає підстави для визначення управління як цілеспрямованого впливу на упорядкування взаємозв’язків між чинниками певної системи.

Виокремлюють такі види управління:

—соціальне (людина-людина, людина-суспільство);

— технічне (людина-техніка);

— біологічне (людина-тваринний світ, людина-рослинний світ тощо).

Слід мати на увазі, що соціальне управління — це цілеспрямований, організуючий та регулюючий вплив на спільну діяльність людей для досягнення певної мети. Воно є складним багатоаспектним явищем, яке характеризується своїми особливостями і має певні види:

а) державне управління — суб’єктами управління є держава, її органи;

б) муніципальне управління — суб’єктами управління є органи місцевого самоврядування;

в) громадське управління — суб’єктами управління є органи громадських організацій;

г) корпоративне управління — суб’єктами управління є органи господарських товариств та об’єднань підприємств.

Таким чином, державне управління є різновидом соціального управління. В юридичній науці немає загальноприйнятого визначення поняття «державне управління». Більше того, зміст цього поняття розглядається у вузькому й широкому аспектах.

У вузькому аспекті державне управління — це діяльність, як правило, органів виконавчої влади, а в широкому — це сукупність усіх видів державної діяльності всіх державних органів, а також внутрішньоорганізаційна діяльність апарату всіх державних органів. Вважається, що для адміністративного права найбільш прийнятним є використання вузького тлумачення державного управління з виокремленням двох його аспектів:

1) діяльність органів виконавчої влади;

2) внутрішньоорганізаційна діяльність апарату всіх державних органів. При вивченні сутності державного управління важливо звернути увагу на співвідношення таких понять, як «державне управління» і «державне регулювання», і мати на увазі, що державне регулювання є більш широким поняттям, оскільки здійснює вплив не тільки на конкретні об’єкти, але й на суспільне середовище цих об’єктів. Іншими словами, державне регулювання створює певні умови для суб’єктів та об’єктів управління для того, щоб останні самі обирали найбільш ефективний для них варіант поведінки. А при державному управлінні здійснюється вплив саме на об’єкт управління шляхом підпорядкування їх суб’єкту управління.