Тема: Історія виникнення аеробіки та її основні напрямки.

В почках содержится органоспецифичный фермент глицин-амидинотрансфераза (трансамидиназа), который катализирует первую реакцию синтеза креатина:

аргинин + глицин ® орнитин + гуанидинацетат.

Увеличение активности этого фермента в сыворотке крови наблюдается при хроническом пиелонефрите, при хроническом нефрите.

Также к органоспецифичным ферментам почек относятся ЛДГ. В корковом веществе почек преобладает активность ЛДГ₁ и ЛДГ₂, а в мозговом - ЛДГ₄ и ЛДГ₅.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ КУРСУ

Лекція №1

Тема: Історія виникнення аеробіки та її основні напрямки.

Мета:загальне знайомство з історією виникнення аеробіки та основними напрямками.

Основні поняття: аеробіка, спортивна аеробіка, оздоровча аеробіка,

лікувально-реабілітаційний напрям, адаптивний напрям, рекреативний напрям, кондиційно-профілактичний напрям.

Вперше термін «аеробіка» застосував американський учений Кенет Купер. В перекладі з грецького - «аеро» - повітря, «біос»- життя. У вільному перекладі «аеробіка»- бадьорість, життєва сила. Це система вправ аеробів, виконуваних за певний час і у встановленому пульсовому режимі. Вправами аеробів, К.Купер називає такі вправи, які вимагають великої кількості кисню протягом тривалого часу і неминуче примушують організм удосконалювати свої системи, відповідно за транспорт кисню, тобто вправи які виконуються організмом в так названому стійкому стані. Програми аеробіки значно впливають на серцево-судинну систему, укріплює кісткову систему, допомога справиться з фізичним і емоційним стресами, служить засобом для схуднення і підтримки ваги в нормі, захищає від ризику серцевих захворювань, дозволяє отримати максимальну користь за мінімальний час .

На даний час існує більше 100 напрямів фітнес-програм оздоровчої гімнастики: ритмічна гімнастика, «аеробні танці», оздоровча аеробіка,спортивна аеробіка, диско-гімнастика, степ-аеробіка, супер-стонг, аква-аеробіка, слайд-аеробіка, памп-аеробіка, фітта-аеробіка, тераробіка і.тд.

Звернувшись до дослідження історії становлення аеробіки, ритміки, ритмічної гімнастики, які лежать в основі ритмічних занять, ми визначили,що всі ці напрямки мають одне історичне коріння. Історичний огляд ми починаємо з характеристики системи занять Г.Демені, оригінальність якої полягала у тому, що він прагнув досягти фізичними вправами точно наміченого результату. Цей результат виражався в здоров’ї і збільшені запасу енергії. Результату естетичного, залежного від характеру вправ, від розподілу зусиль на різні частини тіла і виявляється в красі, пластичності і форми рухів.

Г.Демені вперше вводить вправи естетичного характеру, на основі яких він створив своєрідну танцювальну гімнастику для жінок, яка здобула популярність. Ця гімнастика була заснована на провідному значенні ритму і гармонії, ритмічному чергуванні розслаблення і напруги м’язів. Естетичний результат такої гімнастики виявлявся в розвитку грації і витонченості у жінок, вихованні форми і пластичності рухів, для чого Г.Демені включав ритмічні вправи, музичні імпровізації, вправи з палицями, булавами, танцювальні комбінації. При цьому Г.Демені вважав, що вправи, виконувані без зупинок, не викликають стомлення, а ритмічна робота-необхідна. Умова їх розвитку таким чином, ритм і безперервність виконання вправ-одне із основних вимог в системі Г.Демені. Цим він заклав основу потокового методу виконання вправ, який в сучасній аеробіці є актуальним.

Швейцарський педагог Э.Жак-Далькроз увійшов до історії педагогіки як творець ритмічної гімнастики. Далькроз вважав, що ціллю ритмічної гімнастики(аеробіки) є вдосконалення сили, гнучкості, а також здатності м’язів до скорочення і розслаблення систем. Методика А. Дункан послужила основою для виникнення художньої гімнастики. Засоби якої використовуються на заняттях ритмікою та аеробікою.

Аеробіка сьогодні виступає як форма занять фізичного виховання. Її основу складають загально-розвиваючі гімнастичні вправи, елементи танцю, гармонійно поєднані емоційно-ритмічною музикою, що сприяє формуванню рухової культури студентів вищих навчальних закладів. Головне в аеробіці-підбір вправ, гармонійно розвиваючих тіло, природність руху, особлива обробка гімнастичного матеріалу. Ритміка, аеробіка, ритмічна гімнастка, шейпінг - засновані на єдності музики і руху.

В 1969року Дж.Соренсен (США) уперше запропонував використовувати хореографічна впорядковані гімнастичні вправи для занять під музику і ввела термін «аеробіка» для визначення оздоровчого виду гімнастики. Як символ для популяризації і поширення аеробіки, успішно виступила знаменита артистка Джейн Фонда.

Сучасні види ритмічної гімнастики є результатом удосконалення систем, що існували раніше. Зміни їх змістовної сутності та спрямованості, використання різних засобів і методів сприяють появі нових видів гімнастики.

Базовими вправами аеробіки є різні види ходьби, бігу, підскоки та стрибки, махи ногами, присади, випади. Застосування цих вправ у поєднанні з пересуваннями, поворотами, рухами руками забезпечує всебічний вплив на організм тих, хто займається.

У сучасному розумінні терміни «ритмічна гімнастика», «аеробні танці», «танцювальні вправи» замінює поняття «аеробіка».

На сучасному етапі розвитку аеробіки виділяють два основних її напрямки – це спортивна аеробіка та оздоровча аеробіка.

Спортивна аеробіка- це досить молодий вид спорту, у програмі якого гармонійно поєднані різні рухи під музичний супровід у запальному ритмі, акробатичні вправи і вправи на силу та гнучкість. Фундаментом спортивної аеробіки виступає оздоровча аеробіка, яка має схожість техніки базових вправ і спільні терміни.

Оздоровча аеробіка– один із засобів оздоровчої фізичної культури, метою якого є оздоровчий вплив на організм людини.

Для визначення місця аеробіки серед інших форм ОФК доцільно з’ясувати організаційно-методичні напрями фізичного виховання: лікувально-реабілітаційний, адаптивний, рекреативний, кондиційно-профілактичний.

Лікувально-реабілітаційний напрям.Об’єктом цього напряму виступають люди, які мають низький рівень «практичного здоров’я», тобто хворі або з відхиленнями у стані здоров'я.

Адаптивний напрямпередбачає формування у людей з обмеженими можливостями (інвалідів) якостей і вмінь, що дозволяють їм компенсувати пошкоджені функції.

Рекреативний напрям.Рухова (фізична рекреація) - відновлення фізичного та психоемоційного стану людей через активний відпочинок шляхом організації розваг, активного дозвілля тощо, з використанням засобів фізичної культури.

Кондиційно-профілактичний напрям.Заняття спрямовані на підтримання оптимального рівня розвитку фізичних якостей і зовнішнього вигляду, покращення здоров’я, профілактику захворювань «цивілізації», «вікових захворювань».

Запитання для самоконтролю:

1.Охаректеризівати поняття «аеробіка».

2.Що означає термін «аеробіка» у перекладі з грецької мови?

3.Історія виникнення аеробіки?

4.В чому полягає цільова спрямованість аеробіки?

5.Охарактеризувати поняття спортивна аеробіка, оздоровча аеробіка.

6.Надайте характеристику організаційно-методичним напрямкам фізичного виховання.

Рекомендованалітература

1. Губарева Е.С. Развитие педагогических технологий в оздоровительных видах гимнастики: дис. ... канд. наук по физ. восп. и сп. : 24.00.02 / Губарева Е.С./НУФВСУ.-2001.-211 с.

2. Дункан А. Моя жизнь.-К.:Мистецтво, 1990.-213 с.

3. Кокарєв Б.В. Основи побудови та проведення занять з оздоровчої аеробіки: навч.-метод, посібник / Б. В. Кокарєв, О. Є. Черненко, О. А. Гордейченко. - Запоріжжя-: ЗНУ, 2006.- 67 с.

4. Купер К. Аэробика для хорошого настроения.-М.:Фізкультура и спорт,1987.-191 с.

5. Сосина Ю.В. Азбука ритмической гимнастики .-К.:Здоров’я. 1986.-95с.

6. Шевченко О.В., Язловецький В.С. Основи ритміки та хореографії. Навчальний посібник. –Кіровоград :РВВ КДПУ ім. В.Вінниченка, 2006.-142 с.

7. Шенфилд Брэд. Аэробика для верхней части фигуры.- М.:Изд-во ЭКСМО, 2004.-119 с.