Загальні закономірності зміни працездатності студентів у процесі навчання

Під впливом навчально-трудової діяльності працездатність студентів зазнає змін, які чітко спостерігаються протягом дня, тижня, протягом кожного півріччя та навчального року в цілому. Тривалість, глибина і спрямованість змін визначаються функціональним станом організму до початку роботи, особливостями самої роботи, її організацією і іншими причинами.

Навчальний день студента, як правило, не починається з високої продуктивності праці. На початку заняття не відразу вдається зосередитися, активно включитися в роботу. Проходить 10-15 хв., а іноді і більше, перш ніж працездатність досягне оптимального рівня. Цей перший період - впрацювання - характеризується поступовим підвищенням працездатності і деякими її коливаннями. Психофізіологічний зміст цього періоду зводиться до утворення робочої домінанти, для чого велике значення має відповідна установка. Другий період - оптимальної (стійкою) працездатності - має тривалість - 1,5-3 год. Стан студентів характеризується такими змінами функцій організму, які адекватні виконуваної навчальної діяльності. Третій період - повної компенсації - відрізняється тим, що з'являються початкові ознаки стомлення, які компенсуються вольовим зусиллям і позитивною мотивацією. У четвертому періоді настає нестійка компенсація, наростає стомлення, спостерігаються коливання вольового зусилля. Продуктивність навчальної діяльності знижується. При цьому функціональні зміни чітко виявляються в тих органах, системах, психічних функціях, які в структурі конкретної навчальної діяльності студента мають вирішальне значення (наприклад, в зоровому аналізаторі стійкості уваги, оперативної пам'яті та ін.) У п'ятому періоді починається прогресивне зниження працездатності, яке перед закінченням роботи може змінитися короткочасним її підвищенням за рахунок мобілізації резервів організму (кінцевий порив).

Рис. 4.4. Працездатність студентів у процесі навчального трудового дня.

Подальше продовження роботи тягне різке зниження її продуктивності в результаті зниження працездатності і згасання робочої домінанти (шостий період). У практичній оцінці динаміки працездатності часто третій і четвертий періоди характеризують як періоди зниження працездатності.

Тим часом навчальний день студентів не обмежується лише аудиторними заняттями, а включає також самопідготовку. У цьому випадку крива працездатності матиме такий вигляд (рис. 4.4.). Наявність другого підйому працездатності при самопідготовці пояснюється не тільки добової ритмікою, а й психологічною установкою на виконання навчальної роботи. Необхідно мати на увазі, що зміна окремих функцій організму може не відповідати кривої працездатності, так як характеризує виборчу завантаженість тих, які є провідними в тому чи іншому вигляді навчального праці.

Для рівня фізичної працездатності студентів зміни протягом навчального дня в цілому близькі до тих, які типові для розумової працездатності.

Навчальний тиждень. Динаміка розумової працездатності в тижневому навчальному циклі характеризується послідовною зміною періоду впрацювання на початку тижня (понеділок), що пов'язано з входженням в звичний режим навчальної роботи після відпочинку у вихідний день. У середині тижня (вівторок - четвер) спостерігається період стійкої, високої працездатності. До кінця тижня (п'ятниця, субота) відзначається процес її зниження. У деяких випадках в суботу спостерігається підйом працездатності, що пояснюється явищем»кінцевого пориву».

Однак типова крива працездатності може змінитися, якщо набирає чинності фактор нервово-емоційного напруження, який супроводжує роботу протягом ряду днів. Так; студентам на початку тижня протягом трьох днів поспіль довелося брати участь у колоквіумі, писати контрольну роботу і здавати залік за фахом. У цьому випадку великі навчальні навантаження, що супроводжуються емоційними переживаннями, викликали в перші три дні значне зниження працездатності. У наступні дні тижня звичайні навчальні навантаження сприймалися студентами як легкі; вони ефективно стимулювали відновлення працездатності з появою в суботу фази суперкомпенсації. Зміна типовою динаміки працездатності у навчальній тижня може бути обумовлено також і за рахунок збільшення кількості навчальних занять, до 4-5 в день.

Типові зміни працездатності студентів в чому визначають складання навчального розкладу занять у вузі, коли найбільш складні для освоєння навчальні дисципліни планують на 2 - 3-ю пару навчального дня, на середину тижня, а менш складні - на перші години навчального дня, на кінець і початок тижні. Зміна фізичної працездатності протягом тижня також відповідає динаміці розумової працездатності.

Працездатність студентів по семестрах і в цілому за навчальний рік. На початку навчального року процес повноцінної реалізації навчально-трудових можливостей студентів затягується до 3-3,5 тижнів. (період впрацювання), супроводжується поступовим підвищенням рівня працездатності. Потім настає період стійкої працездатності тривалістю 2,5 міс. З початком залікової сесії в грудні, коли на тлі триваючих навчальних занять студенти готуються і складають заліки, щоденне навантаження збільшується в середньому до 11 -13 год. в поєднанні з емоційними переживаннями - працездатність починає знижуватися. У період іспитів зниження кривої працездатності посилюється. У період зимових канікул працездатність відновлюється до вихідного рівня, а якщо відпочинок супроводжується активним використанням засобів фізичної культури і спорту, спостерігається явище поверхвідновлення працездатності.

Рис. 4.5. Зміна розумової (суцільна лінія) і фізичної (пунктир) працездатності студентів у навчальному році

Початок другого півріччя також супроводжується періодом впрацювання, однак тривалість його не перевищує 1,5 тижня. Подальші зміни працездатності до середини квітня характеризуються високим рівнем стійкості. У квітні спостерігаються ознаки зниження працездатності, зумовлені кумулятивним ефектом багатьох негативних факторів життєдіяльності студентів, накопичених за навчальний рік.

У залікову сесію і в період іспитів зниження працездатності виражено різкіше, ніж у першому півріччі. Процес відновлення в перші 12 днів канікулярного відпочинку (цей відрізок часу взято для порівняння з зимовими канікулами) відрізняється більш повільним розвитком, внаслідок Значною глибини стомлення. На рис. 4.5 представлено зміна розумової і фізичної працездатності студентів у навчальному році.

Розглянутий матеріал свідчить про те, що для навчального праці студентів незалежно від його часових параметрів (навчальний день, тиждень, семестри навчального року) зміна розумової працездатності характеризується послідовною зміною періодів впрацювання, стійкою і високої працездатності та періоду її зниження. Ця обставина має важливе значення для планування заходів щодо оптимізації умов навчально-трудової діяльності та відпочинку студентів, зокрема, застосуванням засобів фізичної культури і спорту.