Випробування пластів в процесі буріння свердловин

Випробування пластів з використанням всіх описаних раніше інструментів, що спускають на колоні труб, вимагає припинення процесу буріння, підйому інструменту зі свердловини та її спеціальної підготовки. Деколи в процесі буріння, особливо розвідувальних свердловин, корисно отримати попередні характеристики пласта безпосередньо в процесі його первинного розкриття. Випробування пласта відразу після його розкриття дозволяє отримати інформацію, найнаближенішу до природних характеристик об’єкта. Такі операції можна виконувати з допомогою випробувачів пласта, які забезпечують проведення випробувальних робіт в процесі буріння без підйому бурового інструмента на поверхню.

Технологія такого виду випробування продуктивних пластів передбачає вирішення завдань в такій послідовності: розкриття продуктивного пласта; випробування продуктивного пласта, чи деякого його інтервалу, після первинного розкриття без підйому бурового інструменту на поверхню; мож-

ливість повторного випробування пласта без поглиблення вибою свердловини; поглиблення вибою свердловини; розкриття нижче розташованого інтервалу продуктивного горизонту і його багатократне, в разі потреби, випробування.

За такою технологічною схемою проводиться поінтервальне розкриття окремих ділянок продуктивного об’єкта великої товщини і випробування їх безпосередньо після розкриття.

Оскільки буріння свердловин може проводитись турбінним чи роторним способом, то у відповідності до методики випробувальних робіт розроблені дві схеми випробування пластів. Ці схеми стосуються випробування у випадку буріння турбодолотами або ротором і мають загальні характерні риси і свої технологічні особливості.

При випробуванні об’єктів в процесі розкриття турбодолотами прийнята така черговість проведення технологічних операцій у свердловині:

1 підйом зйомної грунтоноски після закінчення буріння на поверхню (рисунок 2.61.а);

2 монтаж та закидування випробувача пластів в бурильні труби (рисунок 2.61.б);

3 перекриття площі вибою ущільнюючим елементом (рисунок 2.61.в);

4 відкриття впускного клапана і приплив пластового флюїду у випробувач пластів (рисунок 2.61.в);

5 закриття приймального клапана, відділення випробувача пластів від вибою і підйом його на поверхню (рисунок 2.61.г);

6 відбір проби пластового флюїду, демонтаж випробувача, вилучення діаграми тисків з глибинних реєструючих манометрів;

7 аналіз отриманих результатів.

При випробуванні пластів у процесі буріння свердловини ротором передбачається така послідовність операцій:

7 розкриття пласта роторним способом з пакером в компоновці низу бурильної колони (рисунок 2.61.д);

8 монтаж пробовідбірника і закидування його в бурильні труби (рисунок 2.61.е);

9 пакеровка ствола свердловини з допомогою ущільнюючого елемента;

11) відкриття впускного клапана пробовідбірника і заповнення його порожнини пластовим флюїдом (рисунок 2.61.ж);

11 закриття впускного клапана, розпакеровка, зняття пакера і підйом пробовідбірника на поверхню (рисунок 2.61.з);

12 відбір проби пластового флюїду, демонтаж пробовідбірника, вилучення діаграми тисків з глибинних реєструючих манометрів;

13 інтерпретація результатів випробування.

Принципова відмінність обох методів випробування полягає тільки в характері ізоляції зони випробування від ствола свердловини.