Стан і працездатність студентів у екзаменаційні період

Іспити для студентів - це критичний момент у навчальній діяльності, коли підводяться підсумки навчальної роботи за семестр. Вирішується питання про відповідність студента рівню вузу, отриманні стипендії, про самоствердження особистості та ін.. Екзаменаційна ситуація - це завжди якась невизначеність результату, що дозволяє оцінювати її як сильний емоціогенний фактор. Неодноразово повторювані екзаменаційні ситуації супроводжуються емоційними переживаннями, індивідуально різними, що створює домінантний стан емоційної напруженості. Іспити - певний стимул до збільшення обсягу, тривалості та інтенсивності навчального праці студентів, мобілізації всіх сил організму. До того ж все це відбувається в умовах зміни життєдіяльності: різко скорочується фізична активність, до 30 хв. в день вдається студентам побувати на свіжому повітрі, частково порушується режим сну, харчування.

Комплексний вплив всіх цих факторів на студентів призводить до виникнення негативних емоцій, невпевненості у своїх силах, надмірного хвилювання, страху і т.д. Так, при обстеженні 637 студентів було встановлено, що 36,5 % з них відчували перед іспитом сильну емоційну напруженість; 63,4 % погано спали напередодні. У період іспитів, при середній тривалості самопідготовки по 8-9 год. в день, інтенсивність розумової праці зростає, по відношенню до періоду навчальних занять, на 85-100 %.

Спостереження за студентами в період іспитів показують, що частота серцебиття у них стійко підвищується до 88 - 92 удар / хв., проти 76-80 удар / хв. в період навчальних занять. У день іспиту емоційний, настрій, мобілізація всіх сил організму настільки великі, що перед входом в аудиторію, де проходить іспит, частота серцебиття наростала до 118-144 удар / хв. Артеріальний тиск підвищувався до 135/85-155/95 мм рт. ст., проти 115 / 70 мм рт. ст. в період навчальних занять. Психофізіологічний стан студентів істотно змінюється навіть у процесі очікування відповіді екзаменатору. Так, при очікуванні відповіді протягом 30 хв артеріальний тиск становив в середньому 120,6 / 68,3 мм рт. ст., пульс - 70,3 удар / хв.., тремор - 12,1, а при очікуванні 60 хв. відповідно: 128,9 / 77,4, 82,7 і 18,3. Самопочуття при цьому. Також знижується з 0,94 до 0,68 умовних одиниць.

Відзначено, що напруга на іспитах у студентів зі слабкою успішністю вище, ніж у тих, хто мав хорошу успішність. У нетренованих, які мають слабку успішність студентів у міру наростання напруженого стану вегетативні зрушення посилюються. Разом з тим при рівній успішності студенти, що володіють більш високим рівнем тренованості, демонструють більш економічні функціональні зрушення, які швидше поверталися в норму. Таким чином, рівень фізичної підготовленості більшою мірою визначає стійкість організму до емоційно напруженому навчальної праці.

Під час іспитів підвищується»вартість»навчального праці студентів. Про це свідчать факти зниження маси тіла за період іспитів на 1,6-3,4 кг. Причому більшою мірою це притаманно тим студентам, реактивність яких на екзаменаційну ситуацію підвищена.

Подання про характер змін розумової і фізичної працездатності за період іспитів дає табл. 4.3. У ній наведені дані обстеження 146 студентів основної медичної групи, що навчаються на II курсі.

Таблиця 4.3.

Зміни розумової і фізичної працездатності за період складання екзаменів

Матеріали, наведені в табл. 4.3, свідчать, що під впливом напруженої розумової діяльності, в умовах суттєвої перебудови життєдіяльності, відсутності в ній фізичних вправ як засобу емоційної розрядки, рекреації, активного відновлення, спостерігається послідовне зниження показників розумової та фізичної працездатності протягом усього періоду екзаменаційної сесії. Подання про зміну градієнта розумової працездатності в залежності від курсу навчання, зимової або весняної екзаменаційної сесії, статі студентів дає табл. 4.4.

Таблиця 4.4.

Зміни градієнта розумової працездатності, %

Згідно з даними табл. 4.4 у першокурсників спостерігається найбільш високий градієнт розумової працездатності. На наступних роках навчання його величина зменшується, що свідчить про кращої адаптації студентів до умов екзаменаційного періоду. У весняну сесію градієнт працездатності наростає порівняно із зимовою сесією. Це є наслідком кумулятивного впливу об'єктивних і суб'єктивних чинників навчання, які проявляють свій негативний вплив в найбільшій мірі до кінця навчального року. Наявність більш високого градієнта у жінок відображає їх підвищену психоемоційну реакцію на ситуацію іспитів. Спостереження за реакцією серцево-судинної системи (по пульсу) студентів на дозоване фізичне навантаження - 20 присідань, показало, що відновлення пульсу затягується до 5-6 хв. проти 1,5-2 хв. в період навчальних занять. Це свідчить про те, що при стійкому нервово-емоційній напрузі енергетична вартість фізичної діяльності зростає.