Основні догмати та течії буддизму

Буддизм — це релігійна доктрина та система практики, які ство­рені на основі стародавніх релігійно-філософських вчень Індії. Він використовує у своєму вченні принцип переродження (сансара), ідеї віддання {карма) та справедливого шляху (дхарма).

Найважливішим першоджерелом вчення буддійською канонічною лі­тературою вважається Трипітат. Санскритське слово «Трипітака» означає буквально «Три кошики» й перекладається як «три кошики мудрості», тобто закону, вчення.

Трипітака складається з трьох частин, чиї назви дають загальне уявлення про зміст. Це «кошик статуту», «кошик повчань» та «кошик тлу­мачення вчення».

Стрижнем змісту буддизму є проповідь Будди про «чотири благородні істини». Першою з «благородних істин» є така: існує страждання.

Всяке життя, всяке існування в кожному його прояві є стражданням. Народження, хвороба, горе, радість, не­можливість отримати бажане, смерть — все це становить страж­дання.

Друга «благородна істина»: існує причина страждання. Вона мі­ститься в бажаннях, у почуттєвому досвіді. Саме воно призводить до вольових дій, які створюють карму, підтримуючи процес перевтілення живої істоти, продовжуючи тим самим її страждання.

Третя «благородна істина»: страждання може бути припинене че­рез усвідомлення того, що предмети зовнішнього світу та бажання є ілюзіями, як і все, що ми відчуваємо. Таким чином проблему людсь­кого спасіння перенесено у сферу свідомості. Повне згасання та при­пинення всіх бажань і пристрастей, відмова від них, визволення — у цьому сенс третьої «благородної істини» — про припинення страж­дання.

Повне викорінення всіх бажань відповідає в буддизмові стану нірвани (буквально «згасання»), яка, згідно з буддійськими уявлення­ми, становить мету людського існування.

Четверта «благородна істина» стверджує, що існує шлях при­пинення страждань. Це так званий «благородний восьмеричний шлях», що складається з восьми чеснот: правильного розуміння, правильного наміру, правильної мови, правильної поведінки, пра­вильного життя, правильних зусиль, правильних відносин, пра­вильного зосередження.

Людина, що прямує шляхом чеснот, стає на шлях Будди.