Буддизм у сучасному світі

Говорячи про буддизм у сучасному світі, слід зазначити, що тен­денції світового розвитку останніх десятиріч справили значний вплив на ідеологію буддизму. Крім того, наявна в світовій культурі тенденція до активного співіснування, взаємовпливів та інших інтеркультурних контактів змінила за останні десятиріччя «статус» буддизму, перетво­ривши його з феномену азійської культури в явище значною мірою наднаціональне.

Маркантною є доля дзен-буддизму. Дзен (тобто «медитація») - найвпливовіша буддійська школа в Японії, що увібрала елементи багатьох буддійських напрямків; вона приділяє велику увагу пробле­мам психотренінгу, для чого використовується практика дзен та коан. Головний принцип дзенського вчення викладено в афоризмо­ві “Усе в одному й одне в усьому”. Дзен не визнає крайнього аскети­зму, бо вважає, що людські бажання треба не пригнічувати й знищу­вати, а спрямовувати до сфер духовних.

Дзен-буддизм в певній мірі співзвучний даосизму, їх об'єднує одне розуміння релігійного життя, звільнення як процес внутрішньо­го злиття людини зі світом, аж до відмови від внутрішнього «я». Го­ловним принципом цього процесу виступає недіяння, в якому реалі­зується справжня природа людини.

На протязі усієї своєї історії дзен мав великий вплив на різно­манітні сфери японського життя: етику, естетику, мистецтво, побут тощо. Простота, природність, гармонія стали не лише естетичними принципами мистецтва Японії, але й способом життя японців.

У XX столітті, насамперед завдяки зусиллям Д. Судзуки, дзен стає надбанням європейської культури. Відлуння дзен можна про­стежити в творчоті Г. Гессе, Дж. Селінджера, живопису А. Матісса, в роботах психологів Карла Юнга та Еріха Фрома та інших. У 60-ті ро­ки XX століття «дзенівський бум» охопив багато американських уні­верситетів, вплинув на рух бітників (форма протесту переважно мо­лодих американських інтелектуалів проти облудних норм і ціннос­тей суспільства).