Виникнення буддизму та його поширення

Буддизм вважається найбільш стародавньою світовою релігією, що виникла в Індії в середині першого тисячоліття до нашої ери і отримала розповсюдження в країнах Південно-Східної Азії і Далеко­го Сходу.

Буддизм отримав свою назву від почесного титулу свого заснов­ника — Будди, що в перекладі на українську мову означає «просвіт­лений». Будда Шак'ямуні — просвітлений з племені шакіїв.

Поява буддизму пов'язана з тими змінами, що відбувалися в той час в індійському суспільстві: руйнуванням родо-племінних зв'язків та звичаїв, посиленням експлуатації більшості населення та виникненням перших держав. За таких умов існуючі племінні релігії переставали відповідати новим суспільним реаліям, виникла необхідність у створенні нових механізмів забезпечення стабільно­сті суспільств.

Привабливість буддизму для широких мас віруючих пояснюєть­ся цілою низкою його особливостей, які яскраво виступають на істо­ричному тлі. Свого часу буддизм виступив проти релігії брахманіз­му, проголосивши спасіння людини досяжним для всіх, а не тільки для жреців-брахманів, що було притаманне релігії брахманізму. Ця духовна релігійна рівність, що її стимулював буддизм при самих йо­го витоках, склала противагу розповсюдженій в Індії релігії брахма­нізму (який, до речі, до сьогодні зберіг деяку кількість своїх при­хильників в Індії).

У III столітті до нашої ери індійський цар Ашока, якому вда­лося об'єднати майже всю територію Індії, проголосив буддизм офіційною релігією своєї імперії, заложивши цим основи для її по­ширення.

Широке поширення буддизму в світі багато в чому пов'язане з його особливостями як релігії. В основі буддизму лежать принципи, які неминуче роблять його світовою релігією. Це — відкритість віри для всіх людей, незалежно від їх етнічного чи соціального похо­дження. Це — простота культу, відмова від ритуалізму, перебільше­ної уваги до зовнішніх форм релігійного життя. Це — духовна релі­гійна рівність усіх віруючих на противагу брахманізму, де існував інститут верховних жерців-брахманів.

Історія буддизму безпосередньо пов'язана з іменем його заснов­ника - індійського принца Гаутами Шак'ямуні (Сак'ямуні), що отримав назву Будда, тобто «просвітлений». Вважається, що заснов­ник буддизму був, скоріше за все, особою історичною.

Такі нечисленні факти, що стосуються реального життя Будди.

Відкриття істини прийшло до нього після довгих пошуків. Спо­чатку Сіддхартха спробував стати аскетом, але потім відкинув цей шлях пізнання істини. Нарешті він вирішує не підніматися з-під де­рева (священного фікуса), доки йому не відкриється істина. Незва­жаючи на спокуси демона Мари, на 49-й день він досягає просвіт­лення, сам стає Буддою, відкриваючи «шлях Будди» для людей, ство­рює чернечу громаду й у віці 80-ти років поринає у нірвану.

На думку буддистів, Гаутама являє собою архетип (першообраз) багатьох будд, що передували йому; він втілює всі риси й еволюціо­нує протягом мільйонів років у боротьбі з силами зла. Завдяки не­скінченному ланцюгу перевтілень тіло Будди-Гаутами набуло над­звичайних якостей, схованих під зовнішньою оболонкою людської істоти. Це «духовне тіло» могли бачити лише істинні віруючі. Пре­красне тіло Будди сягало п'яти метрів заввишки, мало золотистий колір, воно променіло, освітлюючи величезний простір.