Міста та замки Болохівської землі.

Болохівська земля ХІІ-ХШ ст. займала своєрідне положення серед інших князівств. Вона лежала між верхів'ями Південного Бугу, по Случі аж до Тетерева і Горині, тобто на межі Поділля і Південно-Східної Волині. Перша літописна згадка про Болохівську землю відноситься до 1150 р. У 1231, 1235,1241,1257рр. болохівські міста знову згадуються в літописі. У XIX ст. багато уваги історії Болохівської землі приділив М. П, Дашкевич. У XX ст. і на початку XXI ст. питаннями Історії та археології Болохівської землі різною мірою цікавилися і займалися І. С. Винокур, О. І. Журко, Б. А. Звіздецький, С. А. Липко, В. В. Мавродін, В. П. Мегей, В. Т. Пашуто, П. О. Раппопорт, К. І. Терещук, Л. К. Терещук, В. І. Якубовський та ін.

Болохівські правителі — бояри-олігархи — не хотіли коритися владі гали­цько-волинського князя Данила Романовича, а спиралися на силу князя Михайла Чернігівського та київського князя Ізяслава. Крім того, вони, як повідомляє літопис, увійшли в контакт з монголо-татарськими баскаками. За непокору й блокування з силами, що протидіяли Галицько-Волинській державі, Данило Романович, як повідомляє літопис, провів у 1241 р. каральну військову експедицію у Болохівську землю. При описі цих подій літописець зазначив болохівські міста і замки, захоплені Данилом, — "Деревич, Губин і Кобуд, Кудин, Городець, Божьскьш, Дядьков". У 1257 р., за даними літопису, військам Данила і Василька знову довелося приборкувати Болохівську землю.

Рис. 138. Старожитності ХІІ-ХІІІст. з Болохівської землі:

1 — кам'яна іконка; 2 - бронзове скроневе кільце; 3,4 — підвіски; 5 — замок; 6 — ключ; 7-Ю— "болти" — наконечники арбалетних стріл; П — іграшка.

Археологічні дослідження проведено у Деревичі, Губині, на городищах поблизу м. Деражня і м. Шепетівка, с. Теліжинці у Хмельницькій області, поблизу м. Новоград-Волинськяй, у селах Колодяжин, Райки Житомир­ської області та ін. У процесі розкопок на місцях літописних міст і замків Болохівської землі виявлено та вивчено залишки фортифікаційних споруд, жит­лово-господарські комплекси ХП-ХІП ст., а також зібрано значний речовий матеріал: керамічні вироби, вироби із заліза, кістки, бронзи, скла, срібла і т. п.

Рис. 139. Схема одного з болохівських міст (біля с. Городище під Шепетівкою). Римськими цифрами позначено скарби, знайдені археологами.

На городищах болохівців знайдено і речові скарби ХП-ХШ сх, які належали представникам та представницям феодальної верхівки суспільства.

Вказані речові скарби за своїм характером аналогічні подібним скарбам, виявленим у Києві, Чернігові, Галичі та інших давньоруських центрах. Разом з цим окремі прикраси засвідчують досить розвинуте місцеве ювелірне виробництво у болохівців ХІІ-ХІІІ ст.

Особливістю Болохівської землі і в територіальному розміщенні, і щодо її соціально-політичного статусу є переплетіння інтересів правителів XII-XIII ст. Галицьке-Волинського, Київського і Чернігівського князівств. В умовах феодальних усобиць і сформувалось "буферне" утворення — Болохівська земля.

Подальші археологічні дослідження городищ Болохівської землі пов'я­зані із з'ясуванням важливих питань історії Південно-Західної Русі ХІІ-ХІІІ ст. Дослідників історії та культури Болохівської землі чекають попереду нові відкриття.