Етнічний склад

- українці

- білоруси(Григорій Скорупа)

-литовці(Яків Жданович)

- поляки(Кирило Криштофович)

-греки

-євреї

- молдовці(Іван Підкова мав якесь молд.походж.)

Семінар 3. Питання 3. Політичні концепції П.Дорошенка та І.Самойловича: порівняльний аналіз.

Дорошенко:

Микола Костомаров характеризував його як «видатну людину», щиро віддану й незмінно вірну «ідеї незалежності й самобутності своєї батьківщини», палко продовжувача справи Богдана хмельницького.

Грушевський: «був він чоловік великого Духа, душею і тілом відданий визволенню України і приймаючи булаву з рук ханських, вертався до старої гадки Хмельницького поставити Україну в незалежне і нейтральне становище між Москвою, Польщею, і Туреччиною і запевнити їй повну свободу і незалежність»

Радянський науковець Петровський: в негативному плані, звинувачував його в авантюризмі і зраді нац інтересів України.

Чухліб: «Саме він під час свого правління, намагаючись здобути удільність для Українського гетьманства, лавірував між Річчю Посполитою, Османською імперією І Московським Царством(а також Кримським ханством) та протягом певного часу був вірним як польському королю, так і турецькому султану, а потім відмовився від їхньої опіки і перейшов на бік московського царя». «Дорошенко добивався удільного правління за допомогою політики лавірування (полівасалітетності) між королем, царем і султаном»

Народився в 1627. Освіта – скоріш за все КМА. Засвітився у нац візвильній війни. Хмельницький призначив його гарматним писарем. 1655 наказний полковник(скоріш за все Прилуцького полку) + посол.

Допомагав Виговському у придушеннях повстань(але не варто казати, що він розділяв його погляди адже в джерел є інфа про певну опозицію до Виговського)

За Юрія Хмельницького наказний гетьман.(юрій його відправав на лівобережжя для відновлення влади.

За Тетері Дорошенко призначено наказним гетьманом. Отримує посаду генерального осавула «Війська Запорозького».

Потім купа повстань Гетьманом стає Опара але Дорошенко виступив проти нього і став гетьманом.

Прийшовши до влади зміцнював владу за рахунок мас. Став на шлях обмеження впливу Польші.

Зберігає дружні стосунки з кримом(що дає йому військо для обєднання україни. На польшу нe розраховував(у справі обєдання україни). Тому вирішив не допустити розташування на Брацлавщині жовнірів Маховського. 9грудня в бою під Браїловим розгромив їх – розрив з Річ Посполитою.

Після андрусівського закликав всіх боротися і не відавати територію україни(за андрусівським договором Україну поділено)

Закликав обрати одного гетьмана на лівий і правий берег, але рада не відбулась.

Знову залучившись допомогою кримчаків пішов на польшу. Але татари почали бушувати (бо запорожці прорвалися через Перекоп і це обілило татар) Як результат Дорошенко визнав підданство королю.(9 жовтня)

Пізніше(7 вересня) воював з Брюховецьким.мав підтримку татар(перемога Дорошенка, обрання гетьманом, закріплення влади на лівобережжі))

Дорошенко змушений був повернутися на правий берег щоб наваляти полякам. Залишив наказним гетьманом Многогрішного але його скинули і поставили Суховія...а потім знову став Многогрішний.

Коротше такої санта-барбари ще 8 сторінок. Тут головне наступне:

1) з Москвою домовлявся декілька разів, хотів на умовах переясл. Статтей. Але нічого не виходило.(на сторону моски перекинувся тількі під кінець правління)

2)ще він хотів з отримати протекторат Туречини( усе на правах широкої автономії

В жовтні разом з татарами знову громлять поляк(і не питайте як вони знову домовились).

8 жовтня Бучацьким договором подільське воєводство відходило до турків а Дорошенко отримував Україну в «старих кордонах»(які саме автор не зазначив)

В 1775-6 році Дорошенка вже не люблять піданні і він втрачає популярність

Висновки:

Дорошенко усіма правдами і неправдами відстоював Українську автономію. Це ціла купа подій то він хоче бити поляк але потім присягає на вірність королю. То він хоче протекторат з Росією,але росія не хоче широкої автономії. То «союз» з турками, але тім шось в голову стреляло і вони зроджували. Хотів обєднати два береги Дніпра..

Самойлович:

Яворницький(історик): «Самойлович виносив думку про владу над усією Україною і Запорожцями»

Крип’якевич «Самойлович виходив поза інтереси Лівобережжя і в свою політику включав інтереси всієї України»

Іван Самойлович (1672-1687) лівий берег. Був писарем Чернігівського полку. Значковий товариш), наказний полковник Прилуцького полку.полковник охотницького кінного поку, полковий осавул, суддя й наказний Чернігівського полку.

Коли обирали Многогрішного то останній запропонував його на посаду генерального судді. Був причетний до ув’язнення Многогрішного.

Коли призначали гетьманом(1772) Самойлович казав що ми будимо вірно служити царю.

Різом зі старшиною він склав присягу на вірність моск цареві Олексію Михайловичу,підтвердив положення Глухівських статей 1699 та підписав нові – т.зв. Конотопські статті(1772)

17 березня 1674 оголошено гетьманом по 2 боки Дніпра. Протекторат Росії

Брав участь у війнах у період турецьких і татарських орд у 1677-1678.(типу Росія з Україною проти турків і татар.

Висловлював незадоволення укладеним між Московським царством і Османською імперією Бахчисарайського миру 1681 року, неодноразово виступав проти укладення польсько-російського Вічного миру 1686 року, який узаконював розділ козацької України на дві частини.

В цілому це все. Все що він робив це слухався Москву. Робив доноси, а навіть коли відмовляв царя від походів на турків(коли ті порушили бахчисарайський мирний договір), москалі казали не випендрюйся і Іван слухався.

Хто писав крім зазначених осіб про цих гетьманів

Смолій В.А., Степанков В.С. Чухліб Т.В. Мицик. Ю.А (нічим особливим їхні погляди не відрізняються, хіба що Мицик. Ю.А наголошує що Дорошенко був патріотом і дуже хотів незалежності.)