Національно-визвольна війна”, “визвольна війна”, “козацька революція”, “українська революція”, “громадянська війна”: типологічні риси подій.

Питання термінів.

Всі мають вади, всі досить вузькі для повного визначення.

Назва держави:

Гетьманщина (Брехуненко) Не книжкова назва. Вжив. вже у 18ст. Територіально та період. окреслене.

Малоросія

З сер. 17 ст. - територія. 14 ст. в церковному значенні(з Візантії) – як Мала та Велика Греція.

Концепція Погодіна – Московський цар – спадкоємець Рюриковичів. Тому має право на землі КР та Литви, Польщі. З сер. 19 ст. образливе.

Хмельниччина - нейтральне. Хронологічно обумовлене. Часто польські історики використовують. Майже нічого не означ. Має негативне значення - пугачовщина.

Характеристика подій:

Повстання – вузько. Мало значить.

Громадянська війна – війна домова – наче має відношення лише до РП. Звужене поняття. Наче Хм боровся лише за свої інтереси.

Загальноукр. вимоги ставилися над становими вимогами козацтва.

Коз. Револ – це однозначно не революція. Ширше ніж громадянська війна. Зациклене поняття на козаках.

Українсько – повстанська війна

Козацько - повстанська війна

Національно - визвольна війна - нації не було. НЕ варто користуватися новітніми термінами для визначення подій 17 ст.

Матеріали семінарів

Плохій «Наливайкова віра»

Ставлення козаків до православної віри. Козаки як степовий кордон між осілим населення Східної Європи та кочовиками.

Шлях козацтва від військового реєстру до суспільного стану. Ця еволюція не є позитивною., бо спричинена обмеження козацьких вольностей. Як наслідок НВВ. Золоті вольності.

Не варто забувати про конфесійний чинник. Початок боротьби з віру після Берестейської унії. Козаки - спадкоємці і захисники народу руського та православної віри з часів княжої доби.

НВВ як війна релігійна (за віру). За права підданих на повстання з релігійних причин на тлі загально європейських процесів.

Саме на спільності віри побудована ідея єдності У та Московії.

Радикальна заява Плохія: після проголошення православної віри панівною - інші заборонені.

Брехуненко «Московська експансія і Переяславська рада 1654 р.»

Московська концепція. П. рада розгляд. На Східноєвропейських аналогах.

Московія не сприймалася козаками як імовірний руйнівник територіальної цілісності.

Козацька еліта не вважала рух в сторону Московії інтеграцією.

Яковенко «В кольорах пролетарської революції» (Смолій, Степанков Українська національна революція 17 ст. (1648-1678))

Автори описують ці події як Жовтневу революцію, вважать її революцією. Схема соціальних верств теж як ленінсько – радянська. Змінюють, але трохи радянське бачення козацької революції. Автори вилучають політичну еліту. Не завжди все підтверджено. Селяни та козаки розмежовані (люди війни – люди праці). Приписують людям мотивації 20 ст. Цифри перебільшені.

Круглий стіл по проблемам хронології та історії України 17 ст.

Плохій

Терміни руський і російський. Потрібно створити новий термін на російській мові для визначення тих часів.

Мицик

Епоха Хмельницького починає витісняти термін Русь і використовується Україна. Гетьманщина як географічне поняття. Гетьманат як концепція одного гетьмана. Хмельниччина – ні, бо не один Хм це творив. «Щина» - негативне поняття. Потрібно знайти масове поняття. Національно - визвольна. Потрібно не заідеологізоване поняття.

Сисин

Русин - для українського і білоруського населення.

Яковлева

«руськие». Малоросія. Хмельниччина. Якщо НВВ, то коли закінчилася?

Федорук

Хмельниччина. Коли закінчилася НВВ, яка почалася в 1648? Зі смертю Хм?

Брехуненко

Все почалося як козацьке повстання. Ми ж наче зразу хочемо революції чи національно – визвольної війни з першого дня. Ми можемо говорити про це пізніше. Боротьба за створення української козацької держави і глибокі структурні зміни в українському суспільстві.

Чухліб

Проти терміну «Руїна»

Проблема хронології (!)

Степанков В.С. 1648 рік: початок Української революції чи “домової війни в Речі Посполитій ?”

Відверта критика, навіть чимось трохи неввічлива наукового доробку Н. Яковенко.

Відкрите питання хронологічних меж революції

Потрібно домовитися про терміни

Мицик – НВВ, визвольна війна, національна революція.

Боротьба носила визвольний, конфесійний і соціальний характер – спрямовувалася на здобуття незалежності й розбудови власної держави.

Степанков – Хмельниччина.

Яковенко – (Степанков ці положення відшуковує в багатьох її працях)

Інкорпорація українських земель до Польщі за Люблінською унією 1569 не захоплення і не загарбання

Не проводилися релігійні утиски

Ототожнення козаків з вояками - найманцями

Вояки вважали себе спільністю, а цивільних – чужими (яких можна грабувати і тд)

Зведення причин вибуху 1648 до соціального чиннику – прагнення козацтва до зрівняння у правах зі шляхтою

Не визвольна війна українців, громадянська війна РП

Осінній похід 1648 не носив визвольного характеру

Основні складові концепції домової (громадянської) війни

Цивілізаторська роль Польщі щодо У

Замовчування факту існування укр. Народу як етнічного суб’єкту П

Деструктивна роль козацтва

Громадянська війна в П

Степанков це все заперечує

Чи вбачали жовніри в козаках побратимів? – Ні!

Соц боротьба + міщани 1648 р. переросла в Селянську війну.

Є факти погромів шляхетських дворів, навіть православних храмів, побиття євреїв, цього не варто заперечувати. Козаки ж ходили з татарами.

Зміст подій 1648 не тільки в соц. характері , а в нац. – визвол. І конфесійній спрямованості проти польського гноблення, юдаїзму у розбудові незалежної укр. Держави. (Степанков)

Яковенко Н. Скільки облич у війни: Хмельниччина очима сучасників // Паралельний світ

1648 –рубікон. Війна, але її і досі не поставлене в один ряд з війнами того часу. Криза 17 ст.

Існує певне перебільшення людських втрат.

1970 – праці Сисна

Яковенко пише я к ці події сприймали рядові люди - пересічний вояка - пересічний обиватель.

Вояцьке щастя - захоплення матеріальних цінностей. Моральне - здобуття слави доброго вояка.

Ходили з дикими татарами - ногайцями.

Огляд «побратимства зброї» всіх вояків – коронних, литовських, наших, татарів…..

Професійні вояки сприймають свою спільноту цілісно. Поділ на своїх (вояки) і чужих (селян).

Реквізиція майна мирних громадян не була в очах вояків грабунком.

«Право шаблі» на своїх землях не відрізняло своїх від чужих, грабували всіх.

НЕ розрізняли за становою, етнічною ч и конфесійною ознакою.

Були випадки сплюндрування храмів чи збиткування над священиками православними.

Козаки часто топили полонених.

Знищення носіїв іншої віри.

Для людини 17 ст. жорстокість асоціювалася з цілком іншими рамками поведінки. Грабування храму своєї конфесії цілком можливе або іншої (як гріх обертається на подвиг віри)

Мета – показати на конкретних прикладах, якою оманливою може бути наративна основа наших знань по 17 ст. коли вірити джерелам буквально.