ДОСЛІДЖЕННЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ І ЩЕЛЕП

Дослідження ротової порожнини і щелеп складається з виявлення скарг, оцінки їх характеру, збору анамнезу, клінічних і функціональних досліджень. Збираються дані про перенесені хворим захворювання, травми і операції щелепно-лицевої області.

Об'єктивне дослідження починається з оцінки постави, положення тулуба, голови і ніг по відношенню до вертикальної площини. Потім приступають до зовнішнього огляду обличчя з метою визначення можливих дефектів, деформацій, рубців, нориць, асиметрії. Дослідження лімфатичних вузлів голови та шиї проводиться пальпаторно при трохи нахиленій голові, а також шляхом дотику до їх в положенні лікаря позаду хворого. Функція і стан скронево-нижньощелепного суглобу досліджується пальпацією, а при необхідності - з застосуванням рентгенологічних і функціональних методів.

При медичному огляді досліджуються також основні функції органів зубощелепної системи: дихання, мови, ковтання, жування. - Порушення функції ковтання виражається в зміні фаз жування, нерівномірному розподілі жувального тиску, збільшенні кількості жувальних рухів і збільшенні часу для пережовування їжі. В потрібних випадках встановлюється ступінь втрати жувальної ефективності за допомогою умовних коефіцієнтів за М.І. Агаповим. При цьому жувальна ефективність усіх зубів приймається за 100 відсотків, в тому числі ефективність кожного зуба виражається наступними цифровими позначеннями: бічний різець - 1 %, центральний різець - 2 %, клик - 3 %, премоляри - 4 % , перший моляр -6 %, другий моляр - 5 %. Ступінь збереженої жувальної ефективності при частковій втрати зубів встановлюється шляхом віднімання із 100 % суми коефіцієнта відсутніх зубів і їх антагоністів. Зуби “мудрості” в розрахунок не беруться.

З метою оцінки жувальної ефективності після операцій, травм і складного протезування застосовуються методи С.Е. Гельмана, І.С. Рубінова. '

Об'єктивне дослідження порожнини рота і зубів складається з огляду, пальпації і перкусії. При необхідності використовують електроодонтодіагностику, дослідження зубів і пародонта в деному світлі, аплікаційні проби Писарева-Шилєра і інших.

Змикання зубних рядів в центральній оклюзії (прикус) визначається в трьох взаемоперпендикулярних площинах - сагітальній, вертикальній, горизонтальній. При аномаліях прикусу встановлюють вид і ступінь аномалії за допомогою лінійних вимірів зсуву зубних рядів. До аномалій прикусу першої степені належать випадки зсуву зубних рядів до 5 мм, другого ступеня - від 5 до 10 мм, третього ступеня - більше 10 мм. Ця величина в міліметрах вказується в дужках після ступеню аномалії.

Стаття 51. До пункту “в” належить множинний карієс зубів, у тому числі з клінічними або рентгенологічними ознаками хронічного запалення з ураженням пульпи та періодонту, включаючи зуби в запломбованими кореневими каналами.

Стаття 52. Підставою для застосування пунктів «а», «б», «в» даної статті е наявність у оглянутих генералізованої форми пародонтиту, пародонтозу з частими загостреннями та абсцедуванням.

Діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного дослідження всієї зубощелепної системи із. рентгенографією та виявленням супутніх захворювань. При пародонтиті, пародонтозі призовники при взятті на військовий облік призначаються на лікування.

До пункту «а» відноситься пародонтит з глибиною пародонтальної кишені 5 мм і вище, резорбцією кісткової тканини лунки зуба на 2/3 довжини кореня, рухомістю зуба ІІ-ІІІ ступеня.

До пункту «б» належать захворювання слизової оболонки порожнини рота, включаючи преканцерози. Призовникам при взятті на військовий облік, а також військовослужбовцям призначають лікування.

До пункту «в» відноситься пародонтит легкого ступеня, при якому глибина зубоясеневої кишені до 3-5 мм, переважно в області міжзубних перетинок, зниження висоти міжзубних перетинок менше¹/2, рухомості зубів немає.

Стаття 53. До пункту «а» належать дефекти нижньої щелепи після хірургічного лікування, не замінені трансплантатами; дефекти та деформації щелепно-лицевої області, а також хронічні, що часто загострюються (більше 2 разів на рік для оглянутих за графою І-ІІ, та більше 4 разів на рік для оглянутих за графою III Розкладу хвороб) захворювання щелеп, спинних залоз, скронево-нижньощелепного суглобу, анкілози, конрактури та несправжні суглоби при відсутності ефекту від лікування, в тому числі і хірургічного, або відмови від нього. До цього ж пункту належить актиномікоз щелепно-лицевої області, який не піддасться лікуванню.

У окремих випадках, в залежності від фактичної працездатності, умов служби, думки командування та лікаря частини, офіцери з набутими дефектами та деформаціями щелепно-лицевої області після ортопедичного лікування із задовільними результатами можуть бути оглянути за пунктами «б», «в».

До пункту «б» належать: аномалії прикусу ІІ-ІІІ ступеня з роз'єднанням прикусу більше 5 мм або жувальною ефективністю менше 60 % за М.І. Агаповим; хронічні сіаладеніти з частими загостреннями; актиномікоз щелепно-лицевої області із задовільними результатами лікування; хронічний остеомієліт щелеп з наявністю секвестральних порожнин та секвестрів. Призовникам із вказаними захворюваннями при взятті на військовий облік призначають лікування. Щодо військовослужбовців, то після лікування постанова приймається за статтею 58 Розкладу хвороб. Якщо хірургічне лікування не застосовувалось, огляд проводиться за відповідними пунктами даної статті.

До пункту «в» належать аномалії прикусу, що супроводжуються зміщенням зубних рядів на 5 мм і менше з жувальною ефективністю більше 60% за М.І Агаповим. Кандидати, які вступають у ВНЗ та призовники з такою патологією призначаються на хірургічне або інше лікування, а при відмові від лікування за пунктом «б» приймається постанова про непридатність до військової служби. Огляд після лікування проводиться через 6-9 місяців залежно від методу та його результатів, а також ступеня порушення дихальної, жувальної, мовної та слиновидільної функції.