І. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЧАСТОТА ПОШКОДЖЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

Уст пошкодження за етіологічними факторами можна поділити ні механічні, термічні, хімічні, радіаційні та комбіновані. Серед механічних розрізняють вогнепальні та невогнепальні пошкодження.

Існує класифікація пошкоджень щелепно-лицевої області, що запропонована колективом авторів Військово-медичної академії м. С.М Кірова (м. Санкт-Петербург) на основі класифікації Д.А. Ентіна та Б.Д Кабакова, яка була затверджена на засіданні Проблемної комісії "По питаннях хірургічної стоматології та знеболення" 10 березня 1984 року.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОШКОДЖЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ.

І. Механічні пошкодження верхньої, середньої, нижньої та бокової зон обличчя.

II. За локалізацією:

А. Травми м'яких тканин:

1. ізольовані з пошкодженням

а) язика; 6) слинних залоз; в)великих нервів; г) великих судин;

2. поєднанні.

Б. Травми кісток:

а) нижньої щелепи; б) верхньої щелепи; в) вилицевих кісток;

г) кісток носу; д) двох кісток та більше.

III. За характером поранення: наскрізні, сліпі, дотичні поранення; поранення, які проникають у порожнину рота, носа, гайморову пазуху. IV. За механізмом;

1. Вогнепальні пошкодження: кульові, осколочні, шаровидними та стріловидними елементами.

2. Невогнепальні пошкодження: забійні, колоті, різані, рублені.

3. Комбіновані пошкодження.

4. Опіки.

5. Відмороження.

Всі поранення умовно поділяються на легкі, середньої тяжкості та тяжкі. Примітка, до класифікації:

Пошкодження можуть бути ізольованими поодинокими, ізольованими множинними, сполученими ізольованими та сполученими множинними.

Приведена вище класифікація дозволяє коротко і в той же час .достатньо обґрунтовано давати характеристику будь-якого пошкодження обличчя, наприклад: "наскрізне кульове поранення обличчя, проникаюче в порожнину рота, з пошкодженням нижньої щелепи", "сліпе осколочне поранення нижньої щелепи, поєднане з переломом плеча", і тому подібне.

Крім цієї загальної класифікації поранень і пошкоджень обличчя існують ще приватні класифікації, які дають більш детальну характеристику діагнозу і пошкоджень м'яких тканин, нижньої щелепи, верхньої щелепи, кісток носа, вилицевих кісток, зубів.

Частота пошкоджень обличчя та щелеп за характером та локалізацією була розрахована після аналізу історій хвороб поранених у Велику Вітчизняну війну.

Розподіл поранень обличчя та щелеп за характером та локалізацією пошкодження тканин

Пошкодження кісток обличчя

• При умові використання сучасних видів зброї, як свідчили останні бойові конфлікти, процент опіків та невогнепальних травм зростає, а при використанні хімічної зброї зросте частка комбінованих уражень.