II. Просторове документування земельної ділянки.
2.1 Кадастрове зонування
Кадастрове зонування – це встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель, меж кадастрових зон і кварталів, меж оціночних районів і зон та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.
Згідно з новим Земельним кодексом України однією зі складових частин державного земельного кадастру є кадастрове зонування. Кадастрове зонування передбачає встановлення:
- місця розташування обмежень щодо використання земель;
- меж кадастрових зон та кварталів;
- меж оцінюваних районів та зон;
- кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).
У наш час відбувається інтенсивний процес створення, вдосконалення і освоєння норм і правил земельних відносин нового типу, які базуються на державній, комунальній та приватній власності на землю, чіткому обліку земельних ділянок і прав на них, а також захисті прав власників і користувачів земельних ділянок. Земельну ділянку можна купити, продати, подарувати, заставити, внести в статутний капітал, здати в оренду. Такі операції із земельними ділянками набувають масового характеру, що вимагає забезпечення юридичної повноти прав на них, повноти опису самої ділянки, її правового статусу, в тому числі обмежень, пов'язаних з використанням.
Обмеження прав власників землі і землекористувачів щодо використання земельних ділянок у господарській діяльності і обтяження їх правами інших осіб виникають, як правило, у зв'язку з тим, що ці землі знаходяться всередині або примикають до території та об'єктів, які особливо охороняються, або розміщені поблизу шкідливих виробництв чи в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин, торфу і підземних вод або по них прокладені різні комунікації.
Відповідно до ст. 91, 96 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані використовувати їх за цільовим призначенням; дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальних систем.
Обмеження прав у використанні земельної ділянки можуть бути встановлені й на інших підставах правового і господарського характеру. Зокрема, за необхідності регулювання інтенсивності використання земель, підданих процесам деградації при підвищеному рівні забруднення ґрунтів, допустимих навантажень на ландшафт та з інших причин, а також з метою гарантування безпеки населення або створення необхідних умов для експлуатації інженерних та інших об'єктів, збереження від забруднення, виснаження і знищення особливо цінних природних територій потрібно встановити особливий правовий режим використання земель. Це охоронні зони, в межах яких встановлюються для власників землі чи землекористувачів визначені законодавством України обмеження у використанні земель. Водночас юридичним особам чи громадянам, у власності, користуванні яких перебувають режимоутворюючі об'єкти, надається право доступу до цих об'єктів для їх експлуатації або контролю за поточним станом (земельний сервітут).
Наявність обмеження земельної ділянки щодо її використання в господарській діяльності спричиняє обмеження прав власника землі або землекористувача щодо розпорядження нею. Можливе також надання права обмеженого використання земельної ділянки або її частини іншим громадянам і юридичним особам у порядку встановлення земельного сервітуту.
В умовах функціонування різних форм власності на землю, різкого збільшення кількості власників земельних ділянок, складної екологічної системи правове обмеження щодо користування земельною ділянкою необхідно будувати на правовій основі, яку потрібно розвивати і вдосконалювати.
Державна реєстрація земельних ділянок і прав на них у складі державного земельного кадастру сьогодні є єдиним доказом існування зареєстрованого права, яке може бути оскаржене тільки в судовому порядку.
2.2 ВИЗНАЧЕННЯ КАДАСТРОВОГО НОМЕРУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Кадастровий номер земельної ділянки – це уніфікований індивідуальний цифровий код земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється під час проведення державної реєстрації земельної ділянки і зберігається за нею на весь час існування земельної ділянки.
На території України для всіх без винятку об'єктів адміністративно-територіального устрою земельним ділянкам присвоюється кадастровий номер, який має чотири рівні ієрархії: код об'єктів адміністративно – територіального устрою України номер кадастрової зони номер кадастрового кварталу номер земельної ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки складається з чотирьох частин і мас вигляд:
/КОАТУУ/: /НКЗ/: /НКК/: /НЗД/,
де /КОАТУУ/ - код одиниці адміністративно – територіального устрою України;
/НКЗ/ - номер кадастрової зони;
/НКК/ - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;
/НЗД/ - номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу;
/:/ - роздільник між складовими кадастрового номера.
Код об'єктів адміністративно – територіального устрою України (областей, адміністративних районів, міст обласного підпорядкування, сільських (селищних) рад, міст районного підпорядкування, сільських населених пунктів) є першою частиною кадастрового номера земельної ділянки і складається з десяти цифр. Він включає:
- двозначний код областей;
- тризначний код адміністративних районів і міст обласного підпорядкування;
- тризначний код сільської ради, міст районного підпорядкування або підпорядкованих міськраді;
- двозначний код сільських населених пунктів.
Друга частина кадастрового номера вказує на номер кадастрової зони (НКЗ) у межах території, визначеної КОАТУУ.
Присвоєння кадастрового номера земельної ділянки проводиться при здійсненні її державної реєстрації і регламентується такими нормативно-правовими актами:
- Закон України “Про Державний земельний кадастр”;
- Тимчасовий порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. за №749;
- Порядок ведення Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 09.09.2009р. за №1021.
Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер:
7121289200:01:002:0008
Кадастровий номер земельної ділянки визначається на підставі:
- індексної кадастрової карти;
- чергового кадастрового плану;
- даних, що містяться у державному реєстрі земель;
- відомостей про обробку теодолітного ходу та визначення координат поворотних точок меж земельної ділянки;
- плану меж земельної ділянки або кадастрового плану земельної ділянки.
Індексна кадастрова карта – це графічне зображення кадастрових зон і кварталів у межах адміністративно-територіальних одиниць із зазначенням їх номерів.
Кадастрова зона – це сукупність кадастрових кварталів у межах або за межами населених пунктів.
Кадастровий квартал – це компактне об’єднання земельних ділянок, обмежене природними або штучними межами.
Територіальна зона – це зона з особливим правовим режимом використання земельних ділянок.
Черговий кадастровий план – це графічне зображення земельних ділянок, розташованих у межах кадастрових зон і кварталів, адміністративно-територіальних утворень із зазначенням номерів кадастрових зон і кварталів, їх меж, розмірів, кадастрових номерів земельних ділянок, меж угідь та територіальних зон.
2.2.1 ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ КАДАСТРОВОГО НОМЕРУ ІНДИВІДУАЛЬНО ЗАДАНОЇ ДІЛЯНКИ
Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюють територіальні органи Держземагентства протягом десяти робочих днів.
Кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.
Для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник документації із землеустрою або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки:
· заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки;
· копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;
· документацію із землеустрою, яка містить відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки та графічне зображення земельної ділянки.
· файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством;
· копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби,
· ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;
· документи про внесення плати за перевірку обмінного файла.
Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує
повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.
Посадова особа територіального органу Держземагентства присвоює зазначеній заяві та документації із землеустрою обліковий номер.
Територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, перевіряє документацію із землеустрою та дані обмінного файла, дані про земельну ділянку та за результатами перевірки робить такі дії:
у разі відповідності даних, визначає кадастровий номер земельної ділянки та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки;
складає в електронній (цифровій) формі з використанням автоматизованої системи протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла;
передає до державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи обмінний файл та протокол проведення перевірки через засоби електрозв'язку.
Адміністратор автоматизованої системи здійснює протягом п'яти робочих днів з дня надходження документів перевірку обмінного файла; процедуру приймання обмінного файла; внесення даних обмінного файла до автоматизованої системи, - у разі відсутності зауважень до обмінного файла; та внесення даних про результати перевірки обмінного файла до складеного територіальним органом Держземагентства протоколу
проведення перевірки та повертає його через засоби електрозв'язку територіальному органу Держземагентства.
Територіальний орган Держземагентства після отримання від адміністратора автоматизованої системи протоколу проведення перевірки не пізніше наступного робочого дня робить на титульному аркуші документації із землеустрою, матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки,
відомостях про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь позначку і повертає у день звернення заявнику документацію із
землеустрою та протокол проведення перевірки. У разі наявності зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла документація із землеустрою повертається без позначки.
Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній
книзі в установленому порядку.
Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.
У разі коли під час погодження та затвердження документації із землеустрою виникла потреба у внесенні змін до відомостей про земельну ділянку, внесених до автоматизованої системи, визначений кадастровий номер анулюється. Анульований кадастровий номер не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.
2.3 Кадастрові зйомки.
Кадастрові зйомки – це складова частина державного земельного кадастру. Вони є комплексом робіт, який виконують для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка передбачає:
- геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
- відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
- виготовлення кадастрового плану.
Роботи з кадастрових зйомок проводяться у 2 етапи:
1) Підготовчий етап полягає у:
- Розробка технічного завдання на виконання робіт;
- Підготовка робочого кадастрового плану (схеми) виконання робіт;
- Збирання, вивчення забезпечення правовими земельно-кадастровими та планово – картографічними матеріалами.
2) Виробничий етап виконується підрядчиками і передбачає:
- Складання списку власників земельних ділянок та землекористувачів;
- Польове обстеження земельних ділянок з уточненням їх меж;
- Геодезичне встановлення (відновлення) меж земельної ділянки;
- Погодження меж земельних ділянок із суміжними землевласниками та
землекористувачами;
- Встановлення меж зон обмежень і обтяжень щодо використання
земельних ділянок.
Схема планового обгрунтування кадастрової зйомки повинна містити схематичне зображення земельної ділянки, а також всі необхідні кутові величини для розрахунку прив’язки земельної ділянки до уже існуючих пунктів з визначеними координатами.
Схема кадастрового номеру земельної ділянки
Умовні позначення:
02 –кадастрові зони
001 кадастрові квартали
2.3.2 ВСТАНОВЛЕННЯ І ПОГОДЖЕННЯ МЕЖ ДІЛЯНКИ
Однією з функцій земельного кадастру є правовий захист права власності, користування на земельну ділянку, шляхом встановлення власника або користувача, визначення меж розповсюдження права власності в натурі.
Встановлення меж – це процес закріплення в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності з узгодженою і зареєстрованою точною лінією.
Межі земельних ділянок, що надаються або передаються у власність чи у користування, встановлюються або відновлюються в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка. Встановлення або відновлення усіх поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з прив'язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі і закріпленням довгостроковими межовими знаками. Здійснюється зйомка з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж і площі ділянки.
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками землі та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат погодження меж оформляється актом (акт оформляється на окремому аркуші, який подано на наступній сторінці), який підписами засвідчує згоду власника та суміжних землевласників з зазначеною межею. До акту зазвичай додається кадастровий план земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості меж здійснюється за наявності акту погодження меж.
Спори відносно меж земельної ділянки регулюються місцевими органами Держкомзему України.
2.3.3ОБЧИСЛЕННЯ ПЛОЩ.СКЛАДАННЯ ЕКСПЛІКАЦІЇЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ
Залежно від розмірів ділянок, їх конфігурації наявності результатів відповідних вимірювань, якості планово-картографічного матеріалу використовують такі способи визначення площ:
· аналітичний, коли площу вираховують за результатами вимірювань ліній і кутів, або їх функцій координат вершин ділянок;
· графічний, коли площу визначають за результатами вимірювань ліній і кутів, чи координат на планах, картах або з допомогою палеток;
· механічний, коли площі визначають на плані за допомогою планіметрів, картометрів та інших спеціальних приладів.
За результатами вимірювань ліній і кутів на місцевості для визначення площ ділянок використовують формули геометрії, тригонометрії та аналітичної геометрії для геометричних фігур різної конфігурації і їх комбінацій.
При виконанні даного курсового проекту площі земель та угідь індивідуально заданої земельної ділянки особистого селянського господарства обчислюємо використовуючи геодезичну програму AUTOCAD.
Поконтурна відомість складу угідьТаблиця 2.1 | ||||
№ контору | Назва угіддя | Площа,га | Площа вкраплених контурів | Площа,га |
сіножаті | 16,89 | 16,89 | ||
рілля | 5,35 | 5,24 | ||
2а | вали канави | 0,02 | 0,02 | |
2б | польова дорога | 0,09 | 0,09 | |
сіножаті | 0,45 | 0,45 | ||
рілля | 71,41 | 69,29 | ||
4а | лісосмуга | 2,12 | 2,12 | |
пасовища | 1,48 | 1,48 | ||
рілля | 19,03 | 17,78 | ||
6а | лісосмуга | 1,25 | 1,25 | |
рілля | 18,63 | 18,41 | ||
7а | вали канави | 0,22 | 0,22 | |
міст | 0,12 | 0,12 | ||
річка | 4,03 | 4,03 | ||
сіножаті | 5,42 | 5,42 | ||
рілля | 67,49 | 66,76 | ||
11а | польова дорога | 0,73 | 0,73 | |
Всього по землекористуванні | 210,30 |
Поконтурна експлікаціяТаблиця 2.2 | |||
Назва контуру | № контуру | Площа контуру | Всього |
Рілля | 5,24 | 177,48 | |
69,29 | |||
17,78 | |||
18,41 | |||
66,76 | |||
Пасовище | 1,48 | 1,48 | |
Сіножаті | 16,89 | 22,76 | |
0,45 | |||
5,42 | |||
Польва дорога | 2б | 0,09 | 0,82 |
11а | 0,73 | ||
Лісосмуга | 4а | 2,12 | 3,37 |
6а | 1,25 | ||
Вали канави | 2а | 0,02 | 0,24 |
7а | 0,22 | ||
Міст | 0,12 | 0,12 | |
Річка | 4,03 | 4,03 | |
Всього по землекористуванні | 210,30 |
Дата добавления: 2014-12-13; просмотров: 3262;