ІІІ. ДІАГНОСТИКА ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

Дотичні пошкодження відносять до легких, для них характерно зяяння рани, пошкодження тільки м'яких тканин без справжнього дефекту; діагностика їх нескладна, але в окремих випадках необхідно проведення рентгенологічного дослідження. Допомога пораненим з дотичними пошкодженнями надається у ОМедБ або шпиталі для легкопоранених. Строк лікування - до 10 діб.

Сліпі поранення мають вхідний отвір/але не мають вихідного отвору, у раневому каналі е чужорідне тіло, що становить небезпеку пошкодження великих судин, нервів, головного мозку, гортані, бо е основою виникнення гнійних ускладнень у пізні строки.

В.І. Воячек запропонував класифікацію сторонніх тіл за локалізацією: \

1 група - сліпі поранення тільки м'яких тканин з локалізацією чужорідних тіл під шкірою або у м'язах;

2 група - сліпі поранення з пошкодженням кісток та з поверхневою локалізацією сторонніх тіл;

3 група - глибока локалізація сторонніх тіл у підскроневій, крилопіднебінній ямці, у заглотковому просторі, у навколоносових пазухах;

4 група - поранення з локалізацією чужорідних тіл у товщі язика;

5 група - сполучені пошкодження з локалізацією чужорідних тіл у тканинах шиї.

Діагностика здійснюється на підставі скарг, даних анамнезу і об'єктивного дослідження (зондування раневого каналу тупим зондом на МПП), рентгенологічного дослідження в двох проекціях; рентгенографічного дослідження у ОМедБ, яке дає змогу встановити наявність металевих чужорідних тіл, кісткових відламків та зубів у рані. При нерентгеноконтрастних чужорідних тілах проводять контрастування раневого каналу чи рентгенографію з зондом у раневому каналі, що дає хірургу чітке уявлення про напрямок каналу та локалізацію чужорідного тіла. У ОМедБ проводиться первинна хірургічна обробка поверхневих ран зі строками загоювання до 10 діб, а у спеціалізованому військовому польовому Хірургічному шпиталі (СВПХШ) - повна хірургічна обробка ран з видаленням чужорідних тіл та іммобілізація кісткових відламків.

Наскрізні поранення мають вхідний та вихідний отвір, раневий канал згідно траєкторії руху кулі може бути звивистим і, як правило, вихідний отвір більше вхідного отвору, краї якого більш розгорнуті. По напрямку раневого каналу поранення можуть бути поперечні, вертикальні та сагітальні.