Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 4 страница

Ці заходи проводяться шляхом безперервного їх ведення, зосередження основних зусиль в інтересах рішення головних завдань, можливістю одночасного виконання робіт з максимальним використанням усіх сил і засобів для рятування постраждалих, локалізації та ліквідації осередків НС.

563. Висування батальйону (зведеного загону, роти) для ліквідації наслідків НС у райони ураження (стихійного лиха тощо) здійснюється у найкоротші строки.

Першим здійснює висування розвідувальний підрозділ, за ним – загін забезпечення руху. Завдання цих сил – проведення розвідки, забезпечення відновлення порушених ділянок шляхів на маршрутах введення в район ураження основних рятівних сил і засобів.

Після цього у район ураження висуваються позмінно основні аварійно-рятувальні сили.

Час початку аварійно-рятувальних робіт і строки роботи кожної зміни визначаються окремо по кожному об’єкту, виходячи з обставин на місці робіт. Аварійно-рятувальні роботи ведуться безперервно, цілодобово, до їх повного завершення.

З метою нарощування зусиль у проведенні аварійно-рятувальних робіт у районах ураження, а також для збереження працездатності особового складу, що виконує ці роботи, передбачається своєчасна часткова або повна заміна сил. Висування і приступання до роботи наступних змін організовується з урахуванням забезпечення безперервності ведення аварійно-рятувальних робіт відповідно до обстановки та реальної потреби сил до їх виконання.

564. Заходи захисту населення здійснюються: шляхом укриття в захисних спорудах, а також у метрополітенах (в умовах міста), гірничих виробках (шахтах, тунелях, катакомбах) та інших придатних під укриття людей захисних спорудах; розташування і евакуації з категорованих міст і зон НС (у місті) в позаміську зону; використання засобів індивідуального захисту і медичних засобів.

Засоби індивідуального захисту, у тому числі медичного, застосовуються, як правило, в комплексі з укриттям, розташуванням та евакуацією населення.

Захист населення досягається: своєчасним оповіщенням населення про загрозу виникнення НС, РХБ зараження та катастрофічного затоплення; попередженням його про вжиття необхідних заходів захисту і передачі інформації, що забезпечує цілеспрямовані дії населення; проведенням РХБ розвідки, дозиметричного та хімічного контролю; проведенням протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та пожежно-профілактичних заходів, що зменшують загрозу виникнення і поширення інфекційних захворювань і пожеж; санітарною обробкою людей і знезаражуванням одягу, засобів індивідуального захисту техніки, транспорту, території та споруд.

Життєзабезпечення населення проводиться шляхом постачання силами підрозділів батальйону (роти) в район НС питної води, продуктів харчування і гігієни, речі першої потреби, пального в зимових умовах, улаштуванням таборів тимчасового розміщення евакуйованих.

9.3. Дії батальйону (роти) під час участі бригади в спеціальній операції

565. Спеціальна операція (далі – СпО) – сукупність узгоджених і взаємозв’язаних за метою, завданнями, місцем і часом бойових (спеціальних) дій військових частин і підрозділів Сил спеціальних операцій (далі – ССпО), які проводяться за єдиним замислом самостійно або у взаємодії з іншими військовими частинами і підрозділами ЗС України, ІВФ та ПрО для виконання завдань, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей.

566. Батальйон (рота) може брати участь у забезпеченні проведення протидиверсійних, диверсійно-розвідувальних операцій та операцій з організації руху опору на території противника тощо.

Протидиверсійна операція проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з іншими військовими частинами, підрозділами ЗС України, органами і військами ІВФ та ПрО для виявлення, блокування та нейтралізації ДРС противника та НЗФ.

Протидиверсійна операція підрозділів може включати: оперативно-розшукові заходи територіальних підрозділів, СБУ та МВС України щодо виявлення факту діяльності ДРС противника та НЗФ; розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні та засадні дії військових частин і підрозділів ССпО і військової служби правопорядку (ВСП) ЗС України, підрозділів СБУ та МВС України; дії механізованих, аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів; підрозділів ВВ; СБУ, МВС України, спеціального призначення.

Диверсійно-розвідувальна операція проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з підрозділами Сухопутних військ та інших видів ЗС України для сприяння силовому стримуванню збройного конфлікту, зниження можливостей противника щодо ведення воєнних дій та створення сприятливих умов для дій своїх військ.

Диверсійно-розвідувальна операція може включати спеціальні дії підрозділів ССпО на об’єктах військ (сил), військово-промислового комплексу (ВПК), паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) і комунікаціях противника та дії підрозділів Сухопутних військ, ПС та ВМС.

Операція з організації руху опору на території противника (території інших країн) проводиться військовими частинами і підрозділами ССпО у взаємодії з іншими видами ЗС України для порушення комунікацій, зриву військових перевезень, недопущення використання противником місцевих ресурсів, виведення з ладу важливих військових об’єктів противника та зниження морально-психологічного стану його особового складу.

567. Іншими видами СпО є: операція з надання військової допомоги; пошуково-рятувальна операція на території, зайнятій противником; операція щодо гарантування безпеки та евакуації громадян України з району кризової ситуації (збройного конфлікту); операція з визволення полонених, захоплення (ліквідації) зразків зброї і техніки, документів, важливих персон.

Для проведення СпО створюється тимчасові формування, основу яких складають військові частини і підрозділи ССпО. Для забезпечення СпО можуть залучатися підрозділи СВ, ПС, ВМС, спеціального призначення та ВСП ЗС, а також органи та підрозділи спеціального призначення ІВФ та ПрО.

СпО можуть проводитися в мирний час та особливий період, на своїй території і на території противника, а також на території інших країн та в зонах (районах) відповідальності миротворчих контингентів ЗС України.

568. Для підготовки СпО створюється операційна база, яка розташовується на об’єктах ЗС подалі від великих населених пунктів, має розвинену інфраструктуру, забезпечує умови для охорони (оборони) та прихованої діяльності.

Способи ведення дій підрозділами батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у СпО залежать від специфіки конкретного завдання.

Під час виконання завдань у СпО підрозділами батальйону (роти) керує командир батальйону (роти) зі свого командно-спостережного пункту за допомогою штатних засобів управління.

569. Зміст і тривалість підготовки батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у СпО залежать від її мети, завдань, наявного часу й умов обстановки, яка склалася.

У замислі на участь батальйону (роти) в СпО визначаються: мета дій; райони (об’єкти) зосередження основних зусиль; етапи участі у веденні спеціальних дій, їх зміст і тривалість; порядок виконання завдань; склад тактичних груп, які залучаються для виконання завдань; район розгортання і порядок зайняття операційної бази; завдання щодо введення противника в оману.

Під час визначення та доведення завдань підрозділам батальйону (роти) указуються: завдання та порядок їх виконання; район розгортання і терміни зайняття операційної бази (району); які вогневі засоби старшого начальника діють в інтересах виконання завдань батальйону (роти); порядок організації взаємодії та управління; кількість боєприпасів та іншого військово-технічного майна, яке виділяється; термін готовності.

570. Участь батальйону (роти) у спеціальних діях бригади у СпО проводиться за чотирма основними етапами.

Чіткого поділу етапів за термінами проведення немає.

571. Перший етап участі батальйону (роти) у спеціальних діях бригади у СпО – забезпечення створення угруповання військ (тактичних груп) для проведення спеціальних дій, включає: участь у забезпеченні розгортання системи управління й операційної бази; переміщення підрозділів у район операційної бази; розгортання підрозділів МТЗ, проведення заходів бойового злагодження і безпосередньої підготовки визначених сил і засобів до виконання завдань за призначенням.

Другий етап – виведення підрозділів у тил противника (райони виконання завдань). Підрозділи батальйону (роти), які сприяють або забезпечують проведення СпО, також можуть проводити демонстративні дії, спрямовані на введення противника в оману.

Змістом третього етапу – ведення спеціальних дій, можуть бути: дії підрозділів батальйону (роти) щодо блокування визначених районів (об’єктів) та прочісування місцевості, затримання (нейтралізації) або ліквідації ДРС противника та НЗФ; дії щодо підготовки баз і створення запасів зброї, боєприпасів та іншого військово-технічного майна для розгортання руху опору, надання допомоги у формуванні, забезпеченні та підготовці партизанських формувань; спеціальні бойові дії партизанських формувань тощо.

Основний зміст четвертого етапу – повернення підрозділів після виконання завдань і відновлення їх боєздатності, включає: здійснення маршу у визначений район або пункт постійної дислокації; розташування; проведення технічного обслуговування ОВТ; поповнення (за потреби) особовим складом; доведення запасів зброї, боєприпасів і іншого військово-технічного майна до військових норм; проведення психологічної реабілітації особового складу, надання йому медичної допомоги тощо.

572. Після повернення підрозділів до районів дислокації організуються заходи контррозвідувального забезпечення, проводиться вивчення і узагальнення досвіду бойових дій.

Розділ 10. ВСЕБІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ

10.1. Бойове забезпечення

573. Всебічне забезпечення бою – комплекс заходів, спрямованих на створення військам сприятливих умов для виконання поставлених перед ними завдань. Всебічне забезпечення бою проводиться безперервно як під час підготовки, так і в ході бою та складається з бойового, матеріально-технічного, медичного та МПЗ.

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для успішного ведення бою, ефективного застосування підрозділів, збереження їх боєздатності, недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах батальйону (роти), створення сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій.

У батальйоні (роті) організуються та здійснюються такі види бойового забезпечення: розвідка, радіоелектронна боротьба, інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний, біологічний захист, тактичне маскування та охорона. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення. Бойове забезпечення організується командиром батальйону (роти) відповідно до прийнятих ним рішень і розпоряджень вищого штабу за видами бойового забезпечення. Начальник штабу батальйону безпосередньо організує бойове забезпечення відповідно до вказівок командира батальйону. Заявки по всіх видах забезпечення бою (дій) подаються особами, відповідальними за їх організацію, і підписуються начальником штабу батальйону.

Відсутність вказівок і розпоряджень не звільняє командирів підрозділів від своєчасної організації бойового забезпечення.

Розвідка

574. Розвідка організується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій.

Розвідка противника ведеться з завданнями: встановити його наміри та замисел дій; виявити бойовий склад, належність, положення, угруповання, стан і можливості військових частин і підрозділів, ПУ військами і зброєю; виявити об’єкти (цілі) для ураження; визначити ступінь поінформованості противника про наші війська; виявити нові способи і засоби ведення бойових дій, заходи противника щодо забезпечення дій військ, результати вогневих ударів, завданих по противнику, а також визначити морально-психологічний стан військ противника і місцевого населення.

575. Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному розкритті угруповання противника, особливо місця розташування ПУ, засобів доставки ЗМУ, систем високоточної зброї і радіоелектронного подавлення, його замислу дій, боєздатності і готовності до завдання удару.

576. Розвідка місцевості ведеться з завданням встановити: особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, доріг, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування ЗМУ і захист від них; райони зруйнування, пожеж і затоплень, зони (райони) РХБ зараження, можливі напрямки їх подолання і обходу.

577. Основними вимогами до розвідки є цілеспрямованість, безперервність, достовірність, активність, своєчасність і оперативність, прихованість, раптовість, точність визначення місця розташування (координат) об’єктів (цілей), які розвідуються, постійна і чітка взаємодія сил і засобів розвідки різних видів, всебічне забезпечення дій розвідувальних органів.

Добуті відомості передаються всіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

578. У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна, радіаційна, хімічна та біологічна розвідка, у батальйоні, крім того, – артилерійська розвідка, розвідка повітряного противника.

Військова розвідка ведеться розвідувальними і бойовими розвідувальними дозорами, підрозділами (групами) призначеними для влаштування розвідувальних засідок і спостережними постами (спостерігачами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.

Радіолокаційна розвідка ведеться постами радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей.

Інженерна розвідка ведеться органами військової розвідки та доданими підрозділами інженерних військ.

Радіаційна, хімічна та біологічна розвідка ведеться спеціально підготовленими для цього відділеннями (екіпажами, обслугами).

Артилерійська розвідка ведеться штатними і доданими артилерійськими підрозділами.

Розвідка повітряного противника ведеться спостерігачами, радіолокаційними та оптичними засобами із завданням своєчасного його виявлення, визначення напрямку (району) дій, складу, характеристик повітряних цілей та безперервного спостереження за їх діями, виявлення повітряних десантів противника та своєчасного оповіщення військ про дії повітряного противника.

579. Розвідувальні відомості в батальйоні (роті) добуваються під час підготовки та в ході бою спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених та перебіжчиків, вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і техніки й іншими способами. Відомості про противника можуть бути одержані також від вищого штабу, доданих підрозділів і сусідів.

Рішенням старших начальників посилений батальйон (рота) може діяти в складі розвідувального загону, призначатися для проведення розвідки боєм, а механізовані підрозділи, крім того, виділяють групи проведення пошуку.

580. Для ведення розвідки батальйону призначаються зони оглядової та детальної розвідки. Батальйону другого ешелону, або батальйону, призначеному в загальновійськовий резерв призначається зона відповідальності за ведення розвідки.

Зона оглядової розвідки призначається для визначення характеру дій угруповання противника з метою прийняття рішення командиром, який організує розвідку, і підготовки контрзаходів. Глибина зони оглядової розвідки батальйону може становити до 10 км.

Зона детальної розвідки призначена для виявлення конкретних об’єктів (цілей) противника в інтересах їх вогневого ураження. Глибина зони детальної розвідки – до 5 км.

Зона відповідальності за ведення розвідки призначена для виявлення противника перед фронтом батальйону. Глибина зони відповідальності за ведення розвідки визначається тиловою межею батальйонів першого ешелону.

Ширина зони детальної розвідки співпадає з фронтом, який установлений для дій батальйону. Ширина зони оглядової розвідки більша за ширину зони детальної розвідки батальйону (роти) на ширину зони детальної розвідки роти (взводу) цього батальйону.

Розвідка в роті ведеться перед її фронтом на глибину бойового завдання (досяжності засобів ураження).

581. Для виконання завдань розвідки в батальйоні (роті) створюються (призначаються) різні розвідувальні органи, як правило, це:

від батальйону – розвідувальні дозори, бойові розвідувальні дозори, підрозділи (групи) для засідок, дозорні відділення (танки), спостережні пости (спостерігачі);

від роти – дозорні відділення (танки), спостерігачі, а іноді бойові розвідувальні дозори;

від взводу, відділення – спостерігач, дозорні.

Крім того посилена механізована (танкова) рота (батальйон) можуть бути призначені в розвідувальний загін, який висилається від бригади (полку).

Основними способами ведення розвідки є: засідка, спостереження, підслуховування, пошук, наліт, розвідка боєм.

582. Розвідувальна засідка проводиться, як правило, з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння та техніки противника, а наліт, крім того, для знищення (виведення із ладу) важливого об’єкта противника. Для улаштування розвідувальної засідки призначається розвідувальний (механізований, танковий) підрозділ силою до взводу або група спеціально підібраних солдатів і сержантів. Розвідувальна засідка проводиться підрозділом, який веде розвідку, у повному складі або частиною сил.

У бойовому наказі підрозділу (групі), призначеному в розвідувальну засідку або для проведення нальоту, вказуються: відомості про противника; місце (об’єкт) і час улаштування розвідувальної засідки (проведення нальоту); завдання; порядок підтримки вогнем та проходження лінії фронту (охорони); маршрути висування до місця проведення нальоту (засідки) та маршрути повернення; сигнали управління та взаємодії; пароль і відгук; час готовності до виконання завдання.

583. Спостереження за противником організовується у всіх видах бою і ведеться безперервно командирами підрозділів особисто, спостережними постами, спостерігачами рот (взводів, відділень, танків) та обслугами чергових вогневих засобів. Організація спостереження повинна забезпечувати найкраще проглядання противника та місцевості перед фронтом, на флангах і в тилу. Уночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей, засобів освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням.

Спостереження біля державного кордону організується з урахуванням забезпечення прихованості та максимальної глибини перегляду суміжної сторони, особливо на ймовірних напрямках дій головних сил противника. Місця розгортання спостережних постів обладнуються завчасно і забезпечуються проводовими засобами зв’язку.

Спостереження за повітряним противником ведеться постами повітряного спостереження підрозділів ППО, а також спостережними постами та спостерігачами батальйону (роти).

Розвідка РХБ обстановки проводиться з метою забезпечення органів управління, військ (сил) інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії для врахування у процесі вироблення замислу та визначення завдань РХБ захисту військ (сил) і включає: ведення радіаційної, хімічної, біологічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль; збір, обробка інформації про РХБ обстановку.

У військових частинах і підрозділах родів військ і спеціальних військ РХБ розвідка та спостереження ведеться спеціальними підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками).

584. Підслуховування – спосіб розвідки, який широко застосовується розвідувальними органами під час безпосереднього зіткнення з противником, а також дій у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі, в умовах обмеженої видимості, без застосування або із застосуванням технічних засобів.

Підслуховування без застосування технічних засобів розвідки дозволяє за звуковими ознаками (на слух) виявити противника, визначити його місце розташування і характер діяльності. Глибина розвідки підслуховуванням залежить від характеру місцевості, метеорологічних умов і діяльності, що виявляє противник і може становити від кількохсот метрів до кількох кілометрів. Розвідку підслуховуванням ведуть спостерігачі підрозділів і спостережних постів (пунктів), а також спеціально призначені розвідники зі складу діючих розвідувальних органів і сторожової охорони.

585. Пошук полягає в прихованому підході підрозділу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об’єкта противника, раптовому нападі на нього і захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об’єктами пошуку можуть бути поодинокі військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краю або в найближчій глибині його розташування. Пошук організується звичайно в умовах безпосереднього зіткнення із противником за вказівкою або з дозволу командира з’єднання (військової частини).

586. Наліт полягає в раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу (знищення) засобів ядерного нападу, ПУ, радіоелектронних засобів та інших важливих об’єктів противника.

Він проводиться розвідувальними органами (підрозділами) в повному складі або частиною сил під час дій у розташуванні противника.

587. Розвідка боєм проводиться перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення його угруповання і характеру оборони, розкриття систем вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції.

Для розвідки боєм може бути призначений посилений батальйон (рота). Свої завдання він виконує, як правило, наступом з положення безпосереднього зіткнення з противником, при цьому особлива увага приділяється забезпеченню флангів.

До складу батальйону (роти), призначеного для проведення розвідки боєм для проведення пошуку (захоплення полонених, документів, зразків озброєння, техніки та спорядження) включаються підрозділи військової розвідки (взвод, відділення) або групи спеціально підібраних розвідників зі складу окремого розвідувального батальйону або розвідувальної роти бригади, у смузі якої проводиться розвідка боєм.

Під час розвідки боєм командири підрозділів, на ділянках яких вона проводиться, спостерігають за боєм і особисто вивчають противника. У цей час активно ведеться розвідка усіх видів.

Батальйон (рота), виконавши поставлене бойове завдання, закріплюється на вигідному (досягнутому) рубежі або відходить у вихідне положення, а в разі відходу противника переходить до його переслідування.

588. Розвідувальний дозор призначається у всіх видах бою і на марші, як правило, у складі розвідувального взводу, а від розвідувального загону, крім того, і в складі механізованого (танкового) взводу. Розвідувальний дозор діє на віддаленні до 15 км від своїх підрозділів, а дозор, який висилається від розвідувального загону – до 10 км від його головних сил. У ході виконання завдання може вести розвідку окремих ділянок місцевості у смузі завширшки 2 – 3 км візуальним спостереженням і висилкою дозорних відділень.

Бойовий розвідувальний дозор призначається у складі механізованого (танкового) взводу. Він діє перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним та підтримку його вогнем, а в разі відсутності безпосереднього зіткнення з противником – на віддаленні до 10 км від своїх підрозділів.

Віддалення дозорів під час дій уночі, у місті, горах і лісі, як правило, скорочується.

Взвод, призначений у розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор, за потреби може підсилюватися інженерно-саперним підрозділом та одним-двома хіміками-розвідниками.

Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями (танками), спостерігачами і пішими дозорними. Розвідувальні відомості добуваються спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а бойовим розвідувальним дозором, крім того, і боєм.

Під час постановки завдання дозорам указуються: відомості про противника в районі (на напрямку) майбутніх дій; склад дозору; район (напрямок, об’єкт) розвідки; які відомості, до якого часу добути; вихідний пункт і час його проходження; час закінчення розвідки та порядок дій після виконання завдання; порядок підтримання зв’язку та подання розвідувальних відомостей, а за потреби і відомості про сусідні і ті, які діють попереду, розвідувальні органи, способи взаємного впізнавання, пропуск та відгук.

589. Дозорне відділення (танк) призначається від підрозділу, який веде розвідку, або від роти (взводу), яка виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем. Дозорне відділення виконує завдання на БМП (БТР, автомобілі) або в пішому порядку, а взимку і на лижах. Воно веде розвідку спостереженням та пішими дозорними, а дозорний танк – спостереженням. Дозорне відділення (танк) може призначатися для влаштування розвідувальної засідки.

Під час постановки завдання дозорному відділенню (танку) вказуються: відомості про противника; напрямок (об’єкт) та порядок ведення розвідки; сигнали оповіщення, управління та взаємодії; пропуск та відгук.

590. Спостережний пост (пост радіаційного, хімічного і біологічного спостереження) складається з двох-трьох спостерігачів (спостерігачів за радіаційною, хімічною і біологічною обстановкою), один з яких призначається старшим. Пост оснащується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом спостереження, компасом, годинником, засобами зв’язку, підсвічування та подачі сигналів оповіщення, а пост радіаційного, хімічного та біологічного спостереження, крім того, приладами РХБ розвідки і метеокомплектом.

Під час постановки завдань спостережному посту (спостерігачу) вказуються: орієнтири та кодовані (умовні) найменування місцевих предметів; відомості про противника і свої підрозділи; склад спостережного поста, сектор спостереження, на що звертати особливу увагу; порядок доповіді результатів спостереження; сигнали оповіщення. Посту радіаційного, хімічного та біологічного спостереження (спостерігачу за радіаційною, хімічною та біологічною обстановкою), крім того, вказуються порядок використання приладів радіаційної, хімічної та біологічної розвідки, порядок подачі сигналів і доповідей про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

Завдання, поставлене спостережному посту (посту радіаційного, хімічного і біологічного спостереження), записується в журнал спостереження.

591. Пост радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей розгортається, як правило, разом із спостережним постом (спостерігачем) батальйону (роти). Він призначається від розвідувального взводу або обслуговується спеціально підготовленим для цього оператором зі складу роти. Пост оснащується станцією ближньої розвідки, схемою місцевості, журналом розвідки (спостереження), компасом, годинником та засобами зв’язку.

Під час постановки завдання посту, як правило, вказуються: відомості про противника і свої підрозділи; склад і місце розгортання поста; сектор ведення розвідки і напрямок або ділянки місцевості, на яких зосередити особливу увагу; порядок ведення розвідки та доповіді про та її результати.

592. Підрозділ (група) для проведення пошуку створюється з розвідувальних (механізованих) підрозділів. Командиром групи призначається сержант або офіцер.

Підрозділ (група), який призначений у пошук, підсилюється саперами з засобами розвідки і розмінування, а його дії за потреби підтримуються вогнем танків, БМП, артилерії й інших вогневих засобів.

Для проведення пошуку, в підрозділі (групі), як правило, створюються підгрупа нападу (захоплення), одна-дві підгрупи вогневого забезпечення та підгрупа розгородження.

Підгрупа нападу призначається для захоплення і доставки в розташування своїх військ полонених, документів, зразків озброєння і техніки. Чисельність підгрупи має становити біля половини всього особового складу підрозділу.

Підгрупи вогневого забезпечення мають завдання прикрити і підтримати вогнем підгрупу нападу, якщо в цьому виникне необхідність. До складу підгрупи виділяються солдати і сержанти, які добре навчені кидати гранати на далекі відстані та вести влучний вогонь зі стрілецької зброї, а також артилерійський розвідник для забезпечення дій підрозділу (групи) вогнем артилерії.

Підгрупа розгородження призначається для пророблення, позначення та прикриття проходів у загородженнях на шляху до об’єкта пошуку. До її складу включаються сапери або спеціально підготовлені розвідники з міношукачами та ножицями для різання дроту.

У період підготовки підрозділу (групи) складається план пошуку, як правило, у довільній формі. До плану додається графічна легенда. У ньому передбачаються такі питання: мета пошуку і склад підрозділу групи; склад і завдання підгруп; засоби підсилення і підтримки; час початку і закінчення дій; порядок висування до об’єкта; порядок нападу на об’єкт; організація управління і зв’язку; порядок повернення після виконання завдання.