Радіаційний, хімічний, біологічний захист

675. Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями).

Основними завданнями РХБ захисту є: виявлення та оцінювання РХБ обстановки; підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження; ліквідація РХБ зараження; маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням аерозолів.

Завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуються силами і засобами взводу (відділення, екіпажу танка) з використанням табельних засобів у всіх видах воєнних дій, у різних умовах обстановки, у будь-який час року і доби. При цьому найбільш складні і специфічні завдання, які потребують особливої підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки, виконуються підрозділами радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

До заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту, які проводяться підрозділом, належать: виявлення та оцінювання РХБ обстановки (радіаційна, хімічна розвідка і контроль); підтримання живучості (оповіщення про РХБ обстановку; застосування засобів індивідуального і колективного захисту, виконання режимно-обмежувальних заходів, ліквідація РХБ зараження (часткова спеціальна обробка ОВТ; часткова санітарна обробка особового складу; а також дегазація, дезактивація, дезінфекція фортифікаційних споруд та пилопридушення на них); маскування дій військ та об’єктів (застосування димів, аерозолів).

676. Виявлення та оцінювання РХБ обстановки проводиться з метою своєчасного забезпечення інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії та оповіщення підрозділів про РХБ зараження і включає: ведення радіаційної, хімічної розвідки; радіаційний і хімічний контроль.

У результаті РХБ розвідки (спостереження) одержуються дані про факт, масштаби радіаційного і хімічного зараження та фактичної радіаційної і хімічної обстановки, визначається необхідність використання засобів індивідуального і колективного захисту. Вона ведеться безперервно спеціальними підготовленими відділеннями (екіпажами, розрахунками) з використанням бортових (переносних) приладів радіаційної і хімічної розвідки. Дані про радіаційну, хімічну і біологічну обстановку наносяться командиром взводу на карту (схему) і передаються старшому командиру.

677. Радіаційний та хімічний контроль організується з метою отримання даних для оцінювання боєздатності підрозділу та визначення обсягу його спеціальної обробки, дезактивації та дегазації матеріальних засобів, ділянок місцевості, шляхів і споруд.

Радіаційний і хімічний контроль у батальйоні (роті) проводиться з використанням військових вимірювачів доз опромінювання (дозиметрів) і приладів радіаційної і хімічної розвідки.

678. Підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження організується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі) і включає: оповіщення про РХБ обстановку, застосування засобів індивідуального та колективного захисту, виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території.

Засоби індивідуального та колективного захисту застосовуються для зменшення ймовірності ураження отруйними (небезпечними, хімічними) речовинами, потрапляння в організм на шкірний покрив радіоактивних речовин і біологічних засобів.

Для своєчасного застосування засобів індивідуального захисту особовий склад повинен під час дій у пішому порядку постійно мати їх на собі, а під час дій на бойовій техніці – поряд, у доступних місцях.

679. За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження особовий склад, який діє в пішому порядку або на відкритих машинах, не припиняючи виконання бойового завдання, надягає засоби індивідуального захисту, а особовий склад, який перебуває у закритих БТР, БМП і танках, – негайно надіває засоби захисту органів дихання, зачиняє люки, жалюзі, бійниці та вмикає систему захисту від ЗМУ.

За сигналом “Радіаційна небезпека” особовий склад надіває респіратори (протигази), а за сигналом “Хімічна тривога” – протигази.

За необхідності спішування або залишення техніки особовий склад надягає індивідуальні засоби захисту шкіри.

680. Використання засобів індивідуального та колективного захисту організується та здійснюється з метою збереження боєздатності підрозділу і надання можливості діяти в умовах РХБ зараження.

Своєчасне та вміле використання засобів індивідуального та колективного захисту досягається: постійним контролем наявності та справності засобів індивідуального захисту в особового складу, а також засобів колективного захисту в підрозділі; завчасною підготовкою і тренуванням особового складу у використанні засобів індивідуального та колективного захисту в різній обстановці; правильним визначенням місця і часу завчасного переведення засобів індивідуального та колективного захисту в бойове положення; визначення часу перебування особового складу в засобах індивідуального захисту, а також режиму експлуатації засобів колективного захисту; установленням часу зняття засобів індивідуального захисту та вимкнення систем фільтровентиляції для засобів колективного захисту.

Виконання режимно-обмежувальних заходів на зараженій території організується та здійснюється з метою зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження.

Для зменшення ризику ураження особового складу в умовах РХБ зараження командир повинен розглянути такі заходи: зонування території за ступенями небезпеки; застосування профілактичних засобів від впливу радіаційних, хімічних, біологічних факторів; виведення або заміна підрозділів, які розміщуються на зараженій місцевості; дотримання правил поведінки і дій на зараженій місцевості; пилопридушення на ділянках місцевості.

Для запобігання зараженню особового складу під час дій на зараженій місцевості командир (начальник) повинен визначати зони, які небезпечні для здоров’я особового складу в разі тривалого перебування на місцевості.

Під час здійснення маршу через заражені зони в пішому порядку або на відкритих автомашинах особовий склад надягає засоби захисту органів дихання, очей і шкіри, а особовий склад, який перебуває в закритих бойових машинах (машинах), надіває засоби захисту органів дихання та очей, зачиняє люки, двері, бійниці і жалюзі та вмикає систему захисту від ЗМУ.

Зони з високими значеннями потужності дози випромінювання, великою концентрацією отруйних та сильнодіючих отруйних речовин, як правило, обходять. У разі неможливості обходу цих зон вони долаються з максимальною швидкістю за напрямками, що забезпечують найменше зараження бойової техніки і ураження особового складу.

При передбаченні ведення бойових дій на зараженій місцевості профілактичні заходи включають застосування протирадіаційних препаратів, антидотів, антибіотиків й інших засобів.

681. Спеціальна обробка організується командирами підрозділів та полягає в проведенні дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту та інших матеріальних засобів. Вона здійснюється силами та засобами самих підрозділів та підрозділами військ РХБ захисту. Залежно від обстановки, наявності часу та засобів спеціальної обробки вона виконується частково або в повному обсязі.

Часткова спеціальна обробка проводиться особовим складом без припинення виконання бойових завдань за вказівкою командирів військових частин (підрозділів): у разі зараження отруйними речовинами – негайно; радіоактивними речовинами – за першої нагоди, але якнайшвидше після зараження.

Повна спеціальна обробка включає проведення в повному обсязі дегазації, дезактивації, дезінфекції озброєння, військової техніки, засобів індивідуального захисту, обмундирування та інших матеріальних засобів. Вона проводиться з дозволу старшого командира (начальника) силами та засобами самих підрозділів, а також підрозділами військ РХБ захисту, як правило, після виконання бойових завдань у районах зайнятих військами (на маршрутах висування) або після виходу військ з бою у незаражені райони.

Підрозділи, які ведуть бойові дії у першому ешелоні, спеціальну обробку проводять у своїх бойових порядках, решта – у районах спеціальної обробки (на пунктах спеціальної обробки).

Дегазація, дезактивація та дезінфекція споруд здійснюється, як правило, силами підрозділів, які займають ці споруди.

682. Маскування дій підрозділів та об’єктів із застосуванням (димів, аерозолів) організується та здійснюється з метою зниження ефективності наземної та повітряно-космічної розвідки противника та його засобів ураження.

Основними завданнями є: маскування розташування (базування), висування та бойових дій військ (окремих елементів), відкритих найбільш важливих ділянок маршрутів і доріг, переправ через водні перешкоди та інших об’єктів від засобів розвідки та наведення (самонаведення) зброї противника; осліплення спостережних пунктів, ПУ та розрахунків (екіпажів) вогневих засобів противника; участь у протидії засобам наземної і повітряно-космічної розвідки та системам наведення високоточної зброї противника.

683. Під час організації радіаційного, хімічного, біологічного захисту командир батальйону (роти) здійснює безперервне виявлення, збирання, відображення, аналіз і оцінювання даних радіаційної, хімічної, біологічної обстановки; визначає завдання радіаційного, хімічного, біологічного захисту, послідовність, способи і терміни їх виконання; доводить завдання з радіаційного, хімічного, біологічного захисту до підлеглих; здійснює за потреби взаємодію з підрозділами військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту, контролює наявність і правильність експлуатації озброєння і засобів радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

684. Начальник штабу батальйону на підставі вказівок командира батальйону зобов’язаний: планувати застосування сил і засобів розвідки та порядок оповіщення підрозділів про РХБ зараження; постійно володіти радіаційною, хімічну, біологічну обстановку на напрямку (у районі) дій батальйону й інформувати про неї командирів підрозділів і старшого командира (начальника); організовувати своєчасне забезпечення підрозділів індивідуальними дозиметрами та зняття їх показань і перезарядження; вести індивідуальний і груповий облік доз опромінення особового складу і вчасно подавати в штаб бригади повідомлення про радіоактивне опромінювання особового складу; вживати заходів щодо забезпечення підрозділів батальйону озброєнням і засобами РХБ захисту; контролювати проведення фортифікаційних робіт і виконання підрозділами заходів щодо РХБ захисту.

Після застосування противником ЗМУ начальник штабу батальйону негайно усвідомлює його масштаби, наслідки і боєздатність підрозділів. За вказівкою командира батальйону вживає заходів щодо відновлення боєздатності підпорядкованих підрозділів і ПУ. Про наслідки застосування противником ЗМУ подає донесення в штаб бригади.

685. Інструктор з РХБ захисту відповідає за правильне використання і збереження озброєння і засобів РХБ захисту, які є в підрозділах батальйону. Він підпорядковується начальнику штабу батальйону, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника служби РХБ захисту бригади.

686. Основними завданнями РХБ захисту батальйону (роти) в обороні є: виявлення та оцінювання радіаційної, хімічної, біологічної обстановки; підтримання живучості підрозділів в умовах РХБ зараження; ліквідація РХБ зараження; маскування дій підрозділів та об’єктів із застосування аерозолів.

687. Основними завданнями РХБ захисту батальйону (роти) у наступі і в зустрічному бою є: виявлення й оцінювання масштабів і наслідків застосування ЗМУ, руйнувань радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів на маршрутах перегрупування, висування в призначені райони, у вихідних (очікувальних) районах для наступу і на напрямках наступу батальйону (роти); забезпечення захисту особового складу від радіоактивних, отруйних, інших токсичних речовин і біологічних засобів під час здійснення маршу, висування в призначені райони, перебування у вихідних (очікувальних) районах для наступу, а також виконання батальйоном (ротою) бойових завдань на різних етапах наступу, особливо під час переходу до застосування противником ЗМУ, ведення бойових дій в умовах РХБ зараження. Військові частини (підрозділи), які ведутьбойові дії у першомуешелоні, спеціальну обробку проводять у своїх бойових порядках підрозділів, решта – у районах спеціальної обробки (на пунктах спеціальної обробки).

688. Основними завданнями радіаційного, хімічного, біологічного захисту під час бою в оточенні і виходу з нього є: виявлення й оцінювання масштабів і наслідків застосування ЗМУ, руйнувань радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів на маршрутах висування і напрямках прориву кільця оточення, маршрутах відходу; забезпечення захисту особового складу від радіоактивних, отруйних, інших токсичних речовин і біологічних засобів в умовах РХБ зараження під час висування підрозділів, прориву кільця оточення, на маршрутах відходу; зниження помітності підрозділів на відкритих ділянках маршрутів висування і напрямках прориву кільця оточення, маршрутах відходу.

689. Основними завданнями РХБ захисту батальйону (роти) під час дій у складі ТакПД є: виявлення й оцінювання масштабів і наслідків застосування противником ЗМУ, руйнувань радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів у районах очікування, десантування і дій десанту; забезпечення захисту особового складу від радіоактивних, отруйних, інших токсичних речовин, біологічних засобів в умовах РХБ зараження під час дій у районах очікування, десантування і дій десанту; зниження помітності підрозділів на відкритих ділянках, у районах очікування, десантування і дій десанту.

690. Під час здійснення маршу через заражені зони в пішому порядку або на відкритих автомашинах особовий склад надягає засоби захисту органів дихання, очей і шкіри, а особовий склад, який перебуває в закритих бойових машинах (машинах), надіває засоби захисту органів дихання та очей, зачиняє люки, двері, бійниці і жалюзі та вмикає систему захисту від ЗМУ.

Зони з високими значеннями потужності дози випромінювання, великою концентрацією хімічно небезпечних речовин, як правило, обходять. У разі неможливості обходу цих зон вони долаються з максимальною швидкістю за напрямками, що забезпечують найменше зараження бойової техніки й ураження особового складу.

Збереження боєздатності військової частини (підрозділу) на зараженій місцевості обумовлено суворим дотриманням правил поведінки. Заборонено вживати воду, їжу, палити без дозволу командирів (начальників). Необхідно уникати руху лісом, високою травою і густим чагарником, а також торкатися заражених предметів без засобів індивідуального захисту.

Якщо бойові дії передбачається вести на зараженій місцевості, профілактичні заходи включають застосування протирадіаційних препаратів, антидотів, антибіотиків й інших засобів.

Ліквідація наслідків РХБ зараження в разі аварій (руйнувань) радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ організується та здійснюється з метою відновлення боєздатності підрозділів та нормалізації РХБ обстановки в заражених районах. Ліквідація РХБ зараження здійснюється шляхом проведення спеціальної обробки підрозділів, а також дегазації, дезактивації, дезінфекції ділянок місцевості, доріг, фортифікаційних споруд та пилопридушення на них.

10.2. Морально-психологічне забезпечення

691. Морально-психологічне забезпечення – це комплекс заходів, який проводиться з метою формування, підтримання в особового складу високого морально-психологічного стану, морально-бойових якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

692. Основними завданнями МПЗ під час підготовки та в ході бою є: інформування особового складу з питань державної політики в сфері оборони та безпеки держави; формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння внутрішньої та зовнішньої політики держави, свідомого ставлення до призначення, мети та завдань ЗС України; проведення психологічної підготовки особового складу, психологічного супроводу бойових дій; формування та підтримка в особового складу психологічної стійкості, високої бойової активності, спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмувальних чинників; роз’яснення особовому складу норм міжнародного гуманітарного права; розвиток в особового складу високих моральних якостей, звичок до дотримання норм загальнолюдської моралі, чесності, гуманізму, колективізму, товариства та взаємодопомоги, довіри до командирів і начальників, дисциплінованості, намагання до вдосконалення військової майстерності; формування у військовослужбовців правової свідомості, глибокої поваги до законів України, правопорядку, який підтримується у ЗС України, розуміння необхідності їх суворого виконання; дотримання і реалізація усіх правових і соціальних гарантій, які передбачені Конституцією та чинним законодавством України; виховання у військовослужбовців загальної культури поведінки, формування у військових колективах здорових взаємовідносин, організація та проведення культурно-виховної роботи.

Основними складовими (напрямками) МПЗ є: інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю; психологічне забезпечення; соціально-правове забезпечення; культурологічне забезпечення; захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.

Для вирішення цих завдань проводяться спеціальні соціологічні та психологічні дослідження, організація забезпечення підрозділів батальйону (роти) технічними засобами виховання.

693. Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю – це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, визначені завдання та умови їх виконання. Передбачає бойове, суспільно-політичне та військово-технічне інформування та проведення занять з гуманітарної підготовки.

Основними завданнями інформаційного забезпечення є: збір та аналіз необхідної інформації стосовно воєнно-політичної обстановки, соціально-психологічних умов у районах дислокації та їх бойового застосування; захист інформаційного простору навколо ЗС України; формування у громадськості позитивного ставлення до ЗС України; формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку.

694. Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення в особового складу психологічних і психофізіологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців, які отримали бойові психогенні травми та розлади, здійснюється як безпосередньо у підрозділах (шляхом само- чи взаємодопомоги силами особового складу підрозділів), так і в пункті психологічної допомоги та реабілітації бригади при тісній взаємодії із спеціалістами медичної служби.

695. Соціально-правове забезпечення – це діяльність щодо створення необхідних соціальних і правових умов дотримання конституційних прав і свобод, задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців у ході підготовки і виконання бойових завдань; дотримання норм міжнародного гуманітарного права; підтримання високої дисципліни, організованості та порядку.

Основними завданнями є: мобілізація внутрішніх сил військовослужбовців через мотивацію їх діяльності; досягнення свідомого виконання особовим складом вимог законів України; дотримання моральних принципів поведінки в екстремальних умовах воєнного часу, норм міжнародного гуманітарного права (права війни); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку; реалізація соціальних гарантій особового складу ЗС України та членів їх сімей згідно з чинним законодавством.

696. Культурологічне забезпечення – це діяльність, яка спрямована на організацію духовно-змістовного дозвілля та культурного обслуговування військ.

Основними її завданнями є: підтримка та відновлення моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізація на виконання бойових завдань; формування товариських взаємин між воїнами всіх націй, національних і етнічних груп, різних конфесій України, розвиток національної гідності та патріотизму; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

697. Захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника – комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу (психологічних операцій) противника, нейтралізація його намагань дезінформувати і деморалізувати особовий склад наших військ, дезорганізувати його бойову діяльність.

Основними завданнями захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника є: оцінювання сил і засобів психологічних операцій противника, визначення об’єктів їх можливого впливу; роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів, технічних засобів здійснення психологічних операцій; своєчасне знищення інформаційних матеріалів противника.

698. Морально-психологічне забезпечення організується у всіх видах бойових дій. Керівництво МПЗ командир батальйону (роти) здійснює через заступника з виховної роботи на основі вказівок щодо МПЗ старшого командира.

Цілеспрямоване МПЗ організується у всіх штатних, доданих і підтримуючих батальйон (роту) підрозділах у всіх видах бойових дій.

699. Під час оцінювання МПЗ командир батальйону (роти) враховує: висновки з аналізу соціально-політичної, релігійної, кримінальної обстановки в районі майбутніх дій; укомплектованість особовим складом, його морально-психологічний стан, рівень організованості, військової дисципліни і правопорядку; стан боєздатності підрозділів, бойові і психогенні втрати; сильні і слабкі сторони своїх підрозділів і противника; ступінь захисту особового складу від морально-психологічного впливу противника, матеріально-побутову і технічну забезпеченість; можливості для організації відпочинку і дозвілля, відновлення морально-психологічних і фізичних сил особового складу.

На основі висновків з оцінювання морально-психологічного стану командир батальйону (роти) визначає мету, основні завдання МПЗ, терміни і порядок їх виконання, розглядає і затверджує пропозиції заступника командира з виховної роботи з питань МПЗ; затверджує план МПЗ; особисто бере участь у найбільш важливих заходах, визначає порядок і терміни доповідей про морально-психологічний стан особового складу; організує контроль за виконанням завдань МПЗ.

У вказівках щодо МПЗ командир батальйону (роти) визначає: короткі висновки з тактичної, морально-психологічної й інформаційної обстановки; особливості майбутніх бойових дій; мету і завдання МПЗ, основні заходи за його видами; порядок і терміни інформування про морально-психологічну й інформаційну обстановку, морально-психологічний стан особового складу.

701. Безпосереднім організатором МПЗ в батальйоні (роті) є заступник командира з виховної роботи.

Під час підготовки до бойових дій заступник командира з виховної роботи на підставі рішення командира батальйону (роти) виробляє пропозиції щодо МПЗ, ставить завдання психологу батальйону, командирам підрозділів, їх заступникам з виховної роботи, розробляє план МПЗ бойових дій, організує взаємодію в інтересах МПЗ; здійснює контроль, надання допомоги і несе особисту відповідальність за виконання заходів МПЗ; доповідає командиру батальйону (роти) про виконання завдань МПЗ.

У пропозиціях командиру батальйону (роти) щодо МПЗ визначаються: оцінювання обстановки і морально-психологічного стану особового складу; головне завдання МПЗ бойових дій і напрямок зосередження його основних зусиль; заходи МПЗ і порядок їх виконання.

702. Під час організації і ведення бою в обороні МПЗ спрямовується на підтримання в особового складу стійкості та мужності, взаємної підтримки в бою, мобілізацію особового складу на відбиття атак противника та оборону зайнятих позицій, здатність вести бойові дії навіть при повному оточенні.

Особлива увага звертається на роботу з особовим складом підрозділів, які обороняють найбільш важливі позиції та ведуть бій у смузі забезпечення (на передовій позиції) і в бойовій охороні.

З метою підвищення дієвості МПЗ в батальйоні (роті) розгортаються позаштатні інформаційні пункти.

703. У наступі МПЗ спрямовується на зміцнення бойового духу особового складу, підтримку високого наступального пориву, сміливості, героїзму і спритності в бойовій обстановці, ініціативи, самовідданості і рішучості в досягненні перемоги над противником: роз’яснення особовому складу бойових завдань, характеру й особливостей майбутнього бою; необхідність збереження в таємниці вжитих заходів з підготовки до наступу; виховання ненависті до ворога і впевненості в його розгромі; мобілізацію особового складу на ефективне застосування в наступі техніки й озброєння для прориву оборони, оточення і знищення противника; вміле використання результатів ВУП, успіху підрозділів для розвитку наступу; підтримку в особового складу другого ешелону (резерву) постійної готовності до введення в бій і вирішення інших завдань, які раптово виникають.

Основні зусилля МПЗ в наступі зосереджуються в підрозділах, які діють на напрямку головного удару (ділянці прориву) бригади (полку).

704. У зустрічному бою МПЗ спрямовується на досягнення постійної готовності військовослужбовців до стрімких і маневрених дій для розгрому противника, випередження його в розгортанні, відкритті вогню, завдання йому раптових ударів у фланг і тил, розчленовування і знищення противника. Особлива увага звертається на роботу з особовим складом, який діє в розвідувальних органах, передових загонах (авангардах).

МПЗ зустрічного бою відповідає змісту МПЗ наступу. Головна увага приділяється оперативному доведенню до особового складу бойових завдань та мобілізацію його на рішучі й ініціативні дії.

705. Під час бою в оточенні і виходу з оточення МПЗ спрямовується на підтримання витримки, організованості і дисципліни серед особового складу; запобігання панічним настроям та проведення заходів психокорекції; мобілізацію військовослужбовців на створення кругової оборони в короткі терміни, формування високої бойової активності особового складу підрозділів, які утримують загрозливі (танконебезпечні) напрямки; забезпечення здатності підрозділів вести бій у відриві від головних сил бригади (полку), готовності військовослужбовців до рішучого знищення противника, що вклинився, та його повітряного десанту й організованого виходу з оточення.

МПЗ проводиться шляхом оперативного інформування особового складу про події в районі бойових дій, заходи, які вживаються командуванням для деблокування оточених військ, розміщення інформаційного і виховного активу в бойових порядках оточених військ з урахуванням обстановки, що склалася, своєчасним його інструктуванням, пропагандою прикладів стійкості і завзятості в бою.

706. Під час бойових дій ТакПД МПЗ спрямовується на роз’яснення особовому складу особливостей бойових завдань, досягнення високої психологічної стійкості особового складу під час захоплення й утримання важливих рубежів (об’єктів) до підходу своїх військ; на забезпечення рішучих дій під час завдання ударів у фланг і тил противника; на підготовку особового складу до тривалих дій в екстремальних ситуаціях у відриві від основних сил.

Морально-психологічне забезпечення здійснюється шляхом оперативного інформування військовослужбовців про зміни в тактичній обстановці в районі бойових дій, роз’яснення бойових завдань, пропаганди прикладів мужності і героїзму; виявлення і запобігання панічним настроям.

707. Під час пересування (на марші) МПЗ зосереджується на підготовці військ до здійснення пересування різними способами, забезпеченні своєчасного прибуття підрозділів у призначений район в готовності до виконання поставлених завдань. Особлива увага приділяється підвищенню витривалості особового складу, дотриманню дисципліни маршу, правил маскування і заходів безпеки, готовності підрозділів до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки.

Морально-психологічне забезпечення на марші організується, як правило, на привалах, у місцях нічного (денного) відпочинку шляхом проведення бесід, інформування особового складу про характер майбутніх бойових завдань, популяризації передового досвіду, прослуховування радіопередач, випуску інформаційних бюлетенів і бойових листків, радіогазет, демонстрації кіно- і відеофільмів, радіоконцертів за заявками військовослужбовців, виступів учасників художньої самодіяльності.

708. Під час розташування на місці МПЗ спрямовується на мобілізацію особового складу для швидкого, прихованого, розосередженого розташування підрозділів, обладнання району в інженерному відношенні, проведення маскування, організації охорони і системи вогню, підтримки високої пильності і бойової готовності.

Морально-психологічне забезпечення під час розташування на місці відповідає змісту МПЗ в обороні.

709. Особовий склад, який отримав бойові психічні травми і потребує кваліфікованої психологічної допомоги, направляється до пунктів психологічної допомоги і реабілітації бригади (полку) або центрів психологічної допомоги і реабілітації об’єднання попутним транспортом, призначеним для евакуації поранених і хворих.

Робота з надання допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми, та їх евакуація здійснюються в тісній взаємодії спеціалістів психологічної і медичної служб.

10.3. Матеріально-технічне забезпечення

710. Матеріально-технічне забезпечення – вид забезпечення бою, який включає комплекс заходів технічного та тилового забезпечення, і здійснюється з метою своєчасного забезпечення військ (сил) військовим майном, збереження і відновлення його функціонального стану.

Видами МТЗ є тилове і технічне забезпечення.

711. Тилове забезпечення включає комплекс заходів щодо накопичення до встановлених норм запасів матеріально-технічних засобів і забезпечення батальйону (роти) технікою і технічними засобами тилу; зберігання і підтримання їх у готовності до застосування (використання за призначенням); своєчасного забезпечення ними батальйону (роти) і поповнення їх запасів замість витрачених і втрачених; організації підвезення матеріально-технічних засобів усіх видів; організації побутового забезпечення особового складу.

712. Технічне забезпечення включає комплекс заходів щодо: укомплектування (доукомплектування) батальйону (роти) ОВТ; організації їх безаварійної експлуатації; освоєння особовим складом ОВТ; своєчасного відновлення ОВТ при пошкодженнях (несправностях); накопичення встановлених норм запасів матеріально-технічних засобів; поповнення МТЗ замість витрачених і втрачених; управління підрозділами технічного забезпечення.

713. Матеріально-технічне забезпечення організується і здійснюється у мирний час та в особливий період з метою забезпечення батальйону (роти) необхідною кількістю озброєння, військової техніки, ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, речового, військово-технічного майна, інших видів матеріально-технічних засобів і підтримання їх у готовності до бойового застосування (використання за призначенням).

Воно організується в тісній взаємодії з бойовим забезпеченням на підставі централізованого вирішення питань: щодо своєчасного підвезення у батальйон (роту) ракет, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріально-технічних засобів; відновлення пошкодженого (несправного) в ході бойових дій ОВТ; розміщення і переміщення підрозділів МТЗ, їх захисту, маскування, охорони та оборони; організації управління і зв’язку.

714. Основними заходами усіх видів МТЗ для вирішення покладених на них завдань є: накопичення до встановлених норм запасів усіх видів матеріально-технічних засобів, а також ремонтно-технологічного обладнання, контрольно-перевірочного обладнання, військових приладів, експлуатаційної, ремонтної та іншої документації і забезпечення ними підрозділів батальйону, зокрема за рахунок ремонту пошкодженого ОВТ; утримання матеріально-технічних засобів у стані, який забезпечує своєчасне їх використання і підготовку до бойового застосування (використання за призначенням); розконсервація, підготовка ОВТ до бойового застосування (використання за призначенням) з ефективним використанням їх можливостей; підготовка сил і засобів МТЗ до виконання завдань із забезпечення бойових дій, створення до початку і на кінець бою встановлених запасів матеріальних засобів, раціональний їх розподіл (ешелонування) за напрямками дій підрозділів батальйону (роти); підтримання заданої надійності ОВТ і забезпечення їх живучості; організація комплексного технічного обслуговування ОВТ, відновлення їх працездатності (боєздатності) по можливості безпосередньо у місцях виходу з ладу; забезпечення безпечної експлуатації ОВТ, ракет і боєприпасів, військово-технічного майна, ПММ, інших видів матеріальних засобів; евакуація або знищення ОВТ, у тому числі техніки тилу; забезпечення живучості і постійної готовності підрозділів МТЗ батальйону; безперервного управління силами і засобами МТЗ батальйону.

715. Безперебійне МТЗ є однією з основних умов успішного ведення бою (тактичних дій) батальйоном (ротою).

Командир батальйону (роти) відповідає за своєчасне МТЗ підпорядкованих підрозділів. Він зобов’язаний уживати заходів щодо підтримання ОВТ в постійній готовності до бойового застосування (використання за призначенням) і швидкого відновлення при виході їх з ладу, забезпечення підрозділів ракетами, боєприпасами, ПММ, продовольством, іншими необхідними матеріально-технічними засобами; піклуватися про харчування особового складу.

716. Підставою для організації МТЗ є рішення командира батальйону (роти) на бій (бойові дії), його вказівки і розпорядження старшого командира (начальника) з МТЗ.

Під час організації бою (бойових дій) командир батальйону (роти) з питань МТЗ, вказує: розміри і строки створення запасів ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, інших необхідних матеріально-технічних засобів, норми їх витрати і порядок підвезення; обсяг, місце і час проведення комплексного технічного обслуговування, порядок евакуації і ремонту ОВТ під час підготовки та в ході бою; місця розміщення (розгортання) підрозділів МТЗ батальйону і порядок їх переміщення в ході бою (бойових дій); місця, час, порядок поповнення підрозділів ракетами і боєприпасами, заправлення військової техніки ПММ; організацію харчування особового складу підрозділів; порядок захисту, маскування, охорони та оборони, підтримання зв’язку з підрозділами МТЗ, а також повідомляє райони розташування підрозділів МТЗ бригади, місця збірного пункту пошкоджених машин, шляхи маневру, підвозу та евакуації.

Керівництво МТЗ командир батальйону здійснює особисто, через штаб, свого заступника з МТЗ.

Основним організатором МТЗ є заступник командира батальйону з МТЗ. Він відповідає за організацію всебічної підготовки тилу; за підтримання ОВТ в справному стані і в постійній готовності до застосування (використання за призначенням); за правильну експлуатацію і своєчасне відновлення пошкодженого (несправного) ОВТ; за забезпечення підрозділів батальйону (роти) ракетами, боєприпасами, ПММ, військово-технічним майном, іншими необхідними матеріально-технічними засобами; за підготовку і застосування (використання за призначенням) підрозділів МТЗ; за узгоджене переміщення підрозділів МТЗ батальйону; за підвезення усіх видів матеріально-технічних засобів, а також за підвезення і зберігання води; захист, маскування, оборону та охорону; управління МТЗ батальйону.

Розпорядження (вказівки) заступника командира батальйону з МТЗ є обов’язковими для усіх командирів підрозділів батальйону.

717. Під час підготовки та в ході бою заступник командира батальйону (роти) з МТЗ здійснює контроль за готовністю до застосування (використанням за призначенням) і технічним станом ОВТ, наявністю, витратою ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства і своєчасною доставкою їх до підрозділів; доповідає командиру бригади (батальйону) про наявність і технічний стан озброєння і техніки, про забезпеченість ракетами, боєприпасами, ПММ, іншими необхідними матеріально-технічними засобами, про наявність поранених, хворих і подає заявки на поповнення батальйону (роти) необхідними матеріально-технічними засобами.

718. У бою в батальйоні розгортаються пункт технічного спостереження (ПТС), ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група (РЕГ, РемГ), пункт бойового постачання, пункт заправлення і продовольчий пункт; у роті – пункт технічного спостереження, а в обороні, крім того, пункт бойового постачання. Безпосередня охорона та оборона районів (місць) їх розміщення (розташування), захист від ЗМУ і високоточної зброї здійснюється, зазвичай, своїми силами і засобами.

719. У батальйоні (роті) створюються у встановлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, продовольства, інших необхідних матеріально-технічних засобів, що утримуються і перевозяться транспортом взводу забезпечення батальйону, у бойових та інших машинах, при озброєнні і особовому складі.

Запаси діляться на витратну частину та незнижений запас, який витрачається з дозволу командира бригади, а у випадку, що не терпить зволікання, – з дозволу командира батальйону з наступною доповіддю про це старшому командиру.

720. Потреба батальйону (роти) у матеріально-технічних засобах на бій (бойові дії) визначається з урахуванням встановленої витрати і зберігання запасів у необхідних розмірах до кінця бою (дій).

Потреба в ракетах, боєприпасах, ПММ, інших матеріально-технічних засобах, забезпеченість ними підрозділів і норми витрати обчислюються в розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправках пального, добової видачі, комплектах) та в інших одиницях виміру.

Бойовий комплект – це встановлена кількість ракет і боєприпасів на одиницю озброєння (автомат, карабін, гвинтівку, пістолет, кулемет, міномет, гармату та ін.) або бойову машину (танк, БМП, БТР та ін.). Бойовий комплект батальйону (роти) обчислюється на наявне озброєння.

Заправка пального – визначена маса пального, що вміщується у паливну систему машини (агрегату) або забезпечує установлений запас її ходу (час роботи). Заправка для гусеничних машин, колісної військово-інженерної техніки визначається місткістю основних баків та інших ємностей, які конструктивно входять у паливну системи як базової машини, так і спеціального обладнання; для колісних машин (крім військово-інженерних) – маса пального, з розрахунку забезпечення запас ходу на
500 км за основними експлуатаційними нормами витрати пального, а для агрегатів – з розрахунку забезпечення їх роботи протягом 50 мотогодин за експлуатаційними нормами витрати пального. Заправка пальним батальйону (роти) нараховується на всю облікову техніку.

Добова видача – кількість продуктів, яка належить за установленими нормами для харчування однієї особи на добу. Добова видача батальйону (роти) нараховується на його облікову чисельність.

Комплект – набір приладів (інструментів, запасних частин, предметів речового та іншого майна), складений за визначеним переліком та в установленій кількості.

Зарядка – маса спеціальних речовин (твердих, рідких, розчинів тощо), які вміщуються в основні ємності спеціальних машин і приладів.

Тилове забезпечення

721. Тилове забезпечення батальйону (роти) організується і здійснюється в усіх видах бою (бойових дій) з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані і створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

722. У ході бою (бойових дій) командир батальйону (роти) здійснює контроль за втратами і витратами ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, військово-технічного майна, інших видів матеріально-технічних засобів і своєчасну їх доставку у підрозділи; доповідає командиру бригади (батальйону) про забезпеченість батальйону (роти) ракетами, боєприпасами, ПММ, продовольством, військово-технічним майном, іншими видами матеріально-технічних засобів.

723. Заступник командира батальйону з МТЗ (старшина роти) зобов’язаний: знати завдання батальйону (роти); організувати отримання та утримання встановлених запасів матеріально-технічних засобів, розгортання і роботу батальйонних (ротних) пунктів бойового постачання, заправлення, продовольчого пункту; вживати заходів щодо своєчасного підвезення (подачі, розподілу) у підрозділи запасів матеріально-технічних засобів; організувати приготування, доставку і видачу гарячої їжі, а також підвезення і збереження питної води та забезпечення нею особового складу; разом з командирами підрозділів забезпечувати заправлення військової техніки ПММ; підтримувати постійний зв’язок з командирами підрозділів, заступником командира бригади з МТЗ та доповідати йому і командиру батальйону про забезпеченість підрозділів, розміщення (переміщення) та стан підрозділів МТЗ, захист, маскування, охорону, оборону та управління підрозділами МТЗ.

724. У пропозиціях з тилового забезпечення заступник командира батальйону з МТЗ визначає: заходи та обсяг робіт з тилового забезпечення під час підготовки й у ході ведення майбутнього бою (бойових дій), способи їх виконання, місця розгортання, сили і засоби, що залучаються, склад і завдання підрозділів тилового забезпечення, їх місце в бойовому (похідному) порядку батальйону, порядок збору і використання трофейного майна і матеріально-технічних засобів, інші дані, які необхідні для прийняття рішення командиром батальйону.

725. Під час бою заступник командира батальйону з МТЗ перебуває на командно-спостережному пункті та керує матеріально-технічним забезпеченням.

726. У ході бою (бойових дій) в батальйоні розгортаються: пункт бойового постачання, пункт заправлення, продовольчий пункт, у роті під час ведення бойових дій – пункт бойового постачання.

Пункт бойового постачання призначений для поповнення підрозділів боєприпасами; пункт заправлення – для дозаправлення військової техніки ПММ; продовольчий пункт – для приготування гарячої їжі та забезпечення особового складу водою.

727. Пункт бойового постачання батальйону (роти) створюється за наказом командира батальйону (роти) і призначений для прийому, зберігання та видачі ракет і боєприпасів у підрозділи, обліку їх надходження і витрати, а також для прийому і здавання стріляних гільз і тари. Начальником пункту боєпостачання в батальйоні (роті) призначається командир взводу матеріального забезпечення батальйону (старшина роти) або інша особа за наказом командира батальйону (роти).

Під час бою начальник пункту бойового постачання батальйону організовує видачу ракет і боєприпасів за наказом (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону, начальник пункту бойового постачання роти – за наказом командира роти.

Безпосередня охорона й оборона району (місця) розташування підрозділів тилового забезпечення, створюваних ними пунктів здійснюється, зазвичай, своїми силами і засобами.

728. Потреба батальйону (роти) у матеріально-технічних засобах на бій (бойові дії) визначається заступником командира батальйону з МТЗ (заступником командира роти з озброєння), командирами підрозділів з урахуванням встановлених їх витрат та забезпечення запасів у встановлених розмірах до кінця бою з оформленням відповідних заявок.

Організація підвезення ракет і боєприпасів, ПММ, військово-технічного майна, інших необхідних матеріально-технічних засобів, організація пункту бойового постачання, пункту заправлення, продовольчого пункту батальйону здійснюються заступником командира батальйону з МТЗ (у роті ─ заступником командира роти з озброєння, старшим техніком, техніком роти) разом з командирами підрозділів.

Потреба батальйону (роти) у матеріально-технічних засобах забезпечується за рахунок військових запасів і підвозу зі складів бригади. За необхідності, рішенням старшого командира (начальника) у батальйоні можуть створюватися додаткові запаси ракет, боєприпасів, ПММ, інших необхідних матеріально-технічних засобів. Вони створюються в транспорті батальйону шляхом ущільнення укладки або вивільнення частини транспорту, підсилення батальйону додатковими засобами підвезення, накопиченням на створюваних пунктах і в підрозділах. У ході бою встановлені старшим командиром (начальником) норми витрат матеріально-технічних засобів на день бою суворо лімітуються, особливо ракети, боєприпаси і ПММ.

729. Витрачені запаси ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, інші необхідні матеріально-технічні засоби повинні бути поповнені до встановлених норм до кінця дня бою (бойових дій).

Підвезення ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, військово-технічного майна, інших необхідних матеріально-технічних засобів у підрозділи здійснюється за усними заявками командирів рот, окремих взводів за наказом (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону.

Поповнення танків, БМП (БТР) боєприпасами і дозаправлення їх ПММ у ході бою здійснюються безпосередньо в бойових порядках, а під час здійснення маршу – у районах привалів, денного (нічного) відпочинку і після прибуття в призначений район. У разі неможливості підвезення боєприпасів і ПММ до танків, БМП (БТР) безпосередньо в бойові порядки, транспортні засоби з боєприпасами і ПММ підходять якнайближче до них. Танки, БМП (БТР) по черзі приховано підходять до місць розташування транспортних засобів для поповнення боєприпасами та заправлення ПММ. За підвезення боєприпасів і ПММ в підрозділи відповідає командир взводу матеріального забезпечення, а за своєчасне поповнення боєприпасами та заправлення ОВТ ПММ – командири підрозділів.

Підвезення матеріально-технічних засобів може здійснюватися транспортом бригади до взводу матеріального забезпечення, або відразу в підрозділи батальйону. Підвезення матеріально-технічних засобів від взводу матеріального забезпечення до рот здійснюється транспортом рот. В окремих випадках за вказівкою старшого командира (начальника) для їх підвезення може використовуватися транспорт батальйону.

Доставка боєприпасів механізованим підрозділам під час бою (бойових дій) у пішому порядку здійснюється особовим складом з батальйонного пункту постачання. Поповнення боєприпасами танків, БМП (БТР) здійснюється в ході бою (бойових дій) з відведенням їх у найближче укриття повзводно або окремими машинами, якщо дозволяє обстановка, або безпосередньо в бойових порядках підрозділів.

730. Військові запаси продовольства утримуються в транспортних засобах взводу матеріального забезпечення батальйону, а непорушний запас – у речових мішках, танках, БМП (БТР).

Забезпечення особового складу гарячою їжею організується через продовольчий пункт батальйону, зазвичай, тричі на добу. Якщо неможливо організувати триразове приготування гарячої їжі, з дозволу командира бригади (батальйону) особовий склад забезпечується гарячою їжею двічі на добу, при цьому частина продовольчого пайка, яка залишилася, видається продуктами в сухому вигляді.

Приготування, доставляння і видачу підрозділам гарячої їжі організовує начальник продовольчого пункту відповідно до вказівок заступника командира батальйону з МТЗ, який визначає: на яку кількість особового складу, для яких підрозділів і до якого часу приготувати їжу, порядок доставки (видачі) її підрозділам батальйону. Видачу їжі особовому складу здійснює старшина роти відповідно до вказівок командира роти.

Харчування особового складу організується з таким розрахунком, щоб основний прийом їжі припадав на години спаду бойової напруги. Доставка їжі в підрозділи здійснюється висуванням засобів приготування їжі якнайближче до підрозділу в найближче укриття або виділеним від підрозділів для піднесення їжі особовим складом. Постачання питної води від батальйонного продовольчого пункту здійснюється, зазвичай, одночасно з доставкою гарячої їжі.

Додані підрозділи (рота, батальйон, дивізіон) харчуються, зазвичай, через свої продовольчі пункти, а дрібні підрозділи – разом з батальйоном (ротою).

Приготування, видача і прийом їжі організуються, зазвичай, поза зонами зараження. У разі змушеної організації харчування в зонах радіоактивного зараження приготування, видача і прийом їжі здійснюються при рівні радіації до 1 рад/год у звичайному порядку; від 1 до 5 рад/год – у дезактивованих спорудженнях; понад
5 рад/год – у дезактивованих спорудах закритого типу.

Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються тільки консервовані і концентровані продукти, а також раціони харчування в герметичній бар’єрній тарі та упаковці.

У районах, заражених отруйними речовинами, дозволяється готувати і приймати їжу тільки в спеціальних спорудах, обладнаних фільтровентиляційними установками.

У районах, заражених біологічними засобами, приготування їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, польових кухонь та обладнання, а також повної санітарної обробки особового складу.

Продовольство і воду, заражені радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними засобами, уживати в їжу забороняється.

731. Забезпечення підрозділів батальйону (роти) водою для пиття і господарських потреб здійснюється з пункту водопостачання (водозабірного пункту) бригади. Використання води з інших джерел забороняється. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляється в герметичних ємностях.

732. Видача речового майна і мийних засобів здійснюється з огляду на облікову чисельність особового складу батальйону (роти) за чинними нормами. Миття особового складу здійснюється один раз на тиждень з обов’язковою заміною натільного комплекту білизни і здійснюється в порядку, встановленому старшим командиром (начальником). За потреби здійснюється санітарна обробка особового складу за епідемічними показниками, а також заміна і спеціальна обробка зараженого речового майна.

733. Підрозділи тилу батальйону розміщуються, зазвичай, за його бойовими порядками.

Переміщення підрозділів тилу батальйону в ході наступу здійснюється у міру просування бойових підрозділів з таким розрахунком, щоб не порушувалася безперебійність МТЗ.

У наступі з ходу під час висування до рубежу розгортання в ротні колони підрозділи тилового забезпечення батальйону прямують за бойовими підрозділами.

За підрозділами другого ешелону батальйону переміщуються підрозділи МТЗ.

З початком переслідування противника, який відходить, тил батальйону наближається до підрозділів першого ешелону. У ході переслідування тил батальйону переміщується у повному складі однією колоною безпосередньо за бойовими підрозділами.

734. Під час підготовки до маршу створюються додаткові запаси ПММ і здійснюються заходи щодо підвищення прохідності транспорту.

Харчування особового складу на марші організується в районах відпочинку, зосередження, а також під час привалу.