Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 6 страница

622. Під час дій у гірській і лісистій місцевості розвідувальному загону може бути поставлене завдання закріпитися на вигідному рубежі (перевал, дефіле, міст) та утримувати його. З отриманням такого завдання командир розвідувального загону організує на визначеному рубежі кругову оборону й обороняє його до підходу підрозділів бригади або до отримання сигналу відходу.

623. Розвідувальний загін, висланий для розвідки морських десантів, висувається на морське узбережжя, розгортається якнайближче до зрізу води і веде розвідку спостереженням. Командир розвідувального загону організує спостереження так, щоб забезпечувався суцільний перегляд берега і водної поверхні на можливо більш широкому фронті. В умовах обмеженої видимості використовуються технічні засоби розвідки та спостереження. У разі виявлення дрібних груп противника розвідувальний загін улаштовує розвідувальні засідки. Захоплених полонених, документи і зразки озброєння командир розвідувального загону після допиту (вивчення) направляє в штаб бригади (полку). Допит полонених здійснюється якнайшвидше, переважно для отримання зведень в інтересах виконання поставленого розвідувальному загону завдання (де перебуває морський десант, його склад, де і коли плануються висадки).

Виявивши підхід морського десанту, командир розвідувального загону доповідає про це командиру (начальнику), який вислав його, і встановлює за ним безперервне спостереження. Діючи в бойових порядках військ, що висадилися, розвідувальний загін уточнює їх склад і характер дій.

Якщо противнику вдається завершити оточення бригади, то під час підготовки до виходу з оточення розвідувальний загін виявляє склад і угруповання військ противника, що оточили бригаду, визначає координати стартових (вогневих) позицій тактичних ракет, артилерії, ПУ. Крім того, він встановлює райони розташування, склад і характер дій резервів противника, а також наявність загороджень і перешкод, прохідність місцевості.

Зусилля розвідувального загону, який діє поза районом оточення, направляються на виявлення найбільш вигідного напрямку виходу бригади з оточення.

624. З початком прориву оборони противника, який оточив бригаду, розвідувальний загін, який діє назустріч військам, що перебувають поза оточенням, або повітряним (аеромобільним, морським) десантам, виявивши їх передові підрозділи або розвідувальні органи, обмінюється з ними сигналами взаємного упізнання. Командир розвідувального загону доповідає про зустріч командирам (начальникам), які його вислали, і надалі виконує уточнені завдання.

625. Під час виходу з оточення розвідувальний загін, який діє на напрямку прориву, приєднується до своїх військ. Розвідувальний загін, який діє осторонь від напрямку виходу з оточення, веде розвідку в уточненому напрямку в бік прориву до виходу в розташування своїх військ.

У разі раптової зустрічі з противником, коли уникнути бою неможливо, розвідувальний загін відкриває вогонь, сміливо нападає на противника і, використовуючи його збентеження, захоплює полонених. Потім розвідувальний загін виходить з бою і продовжує виконання завдання. Про результати бою командир розвідувального загону доповідає негайно. Полонених після особистого допиту він тримає під охороною в одній із бойових машин головних сил до виходу розвідувального загону в розташування своїх військ або прибуття за ними вертольота.

Порядок подальших дій розвідувального загону визначається особливим розпорядженням, переданим по радіо командиром (начальником), який вислав загін.

626. Під час розвідки водної перешкоди розвідувальний загін установлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах, характер водної перешкоди і стан її заплави. До водної перешкоди розвідувальний загін висувається на широкому фронті, приховано. За наявності противника на підступах до водної перешкоди загін виявляє його опорні пункти, установлює проміжки в бойовому порядку і, використовуючи їх, проникає до водної перешкоди. Визначає її ширину, глибину, швидкість течії, ґрунт і профіль дна, крутість і ґрунт берегів, наявність загороджень на берегах і біля води, зручні для форсування ділянки, наявність переправ і їх стан та переправляється на протилежний берег.

Ведучи розвідку противника на протилежному березі, розвідувальний загін виявляє його опорні пункти, незайняті ділянки, розташування вогневих засобів, других ешелонів (резервів), наявність і характер загороджень. Якщо неможливо переправитися на протилежний берег, розвідка противника, який обороняється на ньому, ведеться спостереженням зі свого берега. Переправу на протилежний берег у цьому випадку розвідувальний загін здійснює разом з передовим загоном або з підрозділами першого ешелону головних сил.

627. Під час ведення розвідки вночі застосовуються радіолокаційні станції розвідки наземних рухомих цілей, прилади нічного бачення і засоби висвітлення місцевості. Особлива увага звертається на височини, окраїни населених пунктів, узлісся та інші місця, де може бути противник. Для захоплення полонених, зразків озброєння і техніки частіше влаштовуються розвідувальні засідки і проводяться нальоти. Підрозділи повинні суворо дотримуватися світломаскування, діяти раптово, рішуче і зухвало.

628. У горах розвідувальний загін, як правило, просувається уздовж доріг, долин, хребтів і веде розвідку шляхом послідовного огляду командних висот і спостереження з них. Для огляду доріг, троп, ущелин та інших місць осторонь від напрямку руху, де може бути противник, висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення (танки). У високогірних районах і на важкодоступних ділянках місцевості розвідка ведеться пішими дозорцями, які забезпечені гірським спорядженням і навчені техніки подолання гірських перешкод.

У ході ведення розвідки розвідувальний загін улаштовує розвідувальні засідки в тіснинах, на перевалах і за крутими поворотами вузьких доріг. Нальоти він проводить, як правило, в умовах, коли забезпечується напад на обраний об’єкт з тилу.

Віддалення розвідувального загону від своїх військ зменшується через порівняно низькі темпи наступу і труднощі в організації зв’язку в горах.

629. У лісі розвідувальний загін, крім виконання звичайних завдань, повинен розкрити: наявність і характер загороджень і руйнувань на просіках, дорогах і інших доступних для наступу наших військ напрямках; ділянки, де можливе застосування танків; наявність і стан просік, доріг і схованих шляхів, що виводять у фланг і тил противника, який обороняється, а також наявність галявин і вирубок лісу, придатних для висадки ТакПД.

Розвідувальний загін веде розвідку, головним чином, уздовж доріг, по просіках, широких стежках і рідколіссі перед фронтом військових частин (підрозділів), які наступають, і на їх флангах. Віддалення розвідувального загону від своїх військ, як правило, менше, ніж за звичайних умов. У важкодоступних районах він діє у пішому порядку. Для швидкого перекидання розвідувального загону через важкодоступні райони і ділянки, а також на нові напрямки розвідки можуть використовуватися вертольоти.

У лісі від розвідувальних органів загону частіше висилаються дозорні відділення (танки) і піші дозорці, а під час розвідки найбільш закритих місць (ярів, густого чагарнику) може проводитися прочісування.

Під час розташування на відпочинок у розвідувальному загоні в усіх випадках організується безпосередня охорона і ведеться кругове спостереження. Спостерігачі виставляються не тільки на землі, але і на деревах. На найбільш загрозливі напрямки на віддаленні до 500 м висилаються спостережні пости (секрети). Зв’язок командира розвідувального загону зі спостережним постом (секретом) здійснюється по телефону.

630. У зимових умовах на розвідувальний загін додатково покладаються завдання щодо визначення товщини і стану льоду на ріках і озерах, глибини і щільності сніжного покриву, ступеня промерзання боліт.

Для виконання поставлених завдань особовий склад розвідувального загону екіпірується відповідно до умов району майбутніх дій, пори року і стану погоди. У ясні сонячні дні за наявності сніжного покриву розвідники забезпечуються захисними окулярами для захисту очей від яскравих сонячних променів і снігу. Особовому складу видається теплий одяг і взуття, засоби проти відмороження і вітамінні препарати. З розвідниками проводяться заняття з орієнтування, пересування вдень і вночі, з улаштування місць для нічлігу і відпочинку під відкритим небом узимку.

Озброєння, військова техніка і технічні засоби розвідки готуються до використання в умовах низьких температур. Бойові машини забезпечуються засобами підвищеної прохідності (самовитягування) і додатковим запасом пального. За наявності снігового покриву вони фарбуються в білий колір. Для всього особового складу розвідувального загону готуються лижі. Вони укладаються в машинах або закріплюються на них зверху.

Для проникнення в глибину розташування противника розвідувальний загін використовує проміжки в його обороні, замерзлі озера, ріки і болота, а для раптових дій, крім того, завірюху, заметіль, снігопад, темний час доби й інші умови обмеженої видимості.

Для виходу до об’єктів розвідки використовуються в основному важкодоступні напрямки. Нальоти проводяться з тилу або з напрямків, звідки противник найменше очікує напади.

Під час підготовки та в ході наступу з подоланням льодових просторів до завдань розвідувального загону входить виявлення ділянок, що обмежують використання важкої техніки, і встановлення наявності та характеру загороджень на льоду. За потреби до складу розвідувального загону включаються сапери-розвідники з відповідним спорядженням. Під час виходу на лід і руху по ньому суворо дотримуються запобіжних заходів.

Під час ведення розвідки льодових просторів орієнтування розвідувального загону здійснюється за азимутом і за допомогою навігаційної апаратури, а якщо можливо – по береговій лінії. Виявлені слабкі ділянки, що обмежують використання інженерної техніки, позначаються покажчиками і відзначаються на картах. Під час дій на льоду розвідувальний загін повинен перебувати в постійній готовності до відкриття вогню по вертольотах (літаках) противника.

З початком завірюхи та при снігових зарядах командир розвідувального загону звертає особливу увагу на організацію безпосередньої охорони, обігріву особового складу, недопущення отруєння його чадним газом.

631. Розвідувальні загони (дозори), які призначені для ведення розвідки, з початком наступу висуваються на передній край оборони з дотриманням усіх заходів тактичного маскування. Прибувши в зазначені місця і розташувавши свої основні сили і засоби в укриттях, командири розвідувальних органів організують спостереження з одного або декількох пунктів на напрямку майбутніх дій. Ведучи спостереження за противником, особовий склад розвідувальних загонів (дозорів) вивчає місцевість і завершує підготовку до виконання поставленого завдання. У результаті спостереження уточнюється передній край оборони противника, розкриваються його опорні пункти і вогневі засоби, інженерні загородження, а також вибираються найбільш зручні маршрути, напрямки і райони дій з початком наступу.

Розвідувальні загони (дозори) з переходом військ в атаку долають мінно-вибухові й інші загородження по пророблених проходах і, розгорнувшись у бойову лінію, просуваються максимально швидко від рубежу до рубежу (від укриття до укриття), як правило на віддаленні до 300 м за ротами першого ешелону, ведучи спостереження за противником.

Під час оволодіння підрозділами батальйонними районами оборони, а в деяких випадках – ротними опорними пунктами противника, розвідувальні загони і дозори, використовуючи проломи і проміжки в бойових порядках противника, сміливо проникають у глибину оборони.

Командир розвідувального загону (дозору) доповідає про це по радіо командиру (начальнику), що вислав його, і висилає вперед розвідувальний дозор (дозорне відділення, танк). Головні сили загону (дозору) стрімко просуваються за ним. Розвідувальний загін (дозор) обганяє підрозділи, які наступають, відривається від них, виходить у призначений район (на напрямок) розвідки і виконує поставлене бойове завдання.

У деяких випадках під час проникнення в глибину оборони противника може виникнути необхідність вступу розвідувального загону (дозору) у бій для рішучого прориву через ділянки, які слабко обороняються, або підрозділи противника, що відходять. У цьому випадку командир розвідувального органу викликає вогонь артилерії, усім складом загону (дозору) атакує противника і, не затримуючись, виводить загін (дозор) у смугу (район, на напрямок) розвідки.

632. Повернення розвідувального загону (дозору) у розташування своїх військ здійснюється, як правило, зворотним переходом бойових порядків у призначеному місці під керівництвом начальника розвідки бригади, начальника штабу механізованого (танкового) батальйону.

Під час повернення розвідувального загону (дозору) його командир вивчає обстановку на ділянці подолання бойових порядків (державного кордону) і порядок взаємодії з командиром підрозділу (командиром прикордонного загону, начальником прикордонної застави), який обороняється на цій ділянці, детально вивчає обстановку, обмірковує план виходу, намічає основний і запасний маршрути руху до ділянки переходу лінії фронту (державного кордону). Прибувши в район, призначений для переходу, командир розвідувального загону (дозору) розташовує підрозділ у найбільш безпечному місці, організує розвідку й уточнює порядок дій. У встановлений час або з отриманням сигналу розвідувальний загін (дозор) переходить лінію фронту (державний кордон).

633. Допит полонених і перебіжчиків у батальйоні (роті) проводиться коротко з метою отримання лише тих відомостей, які необхідні батальйону (роті) для ведення бою. Після допиту полонені і перебіжчики негайно доставляються в штаб бригади (полку, батальйону).

Розвідувальні дані (відомості), отримані під час допитів полонених і перебіжчиків, а також опитування місцевих жителів, повинні перевірятися (зіставлятися).

Захоплені у противника документи, зразки озброєння і техніки направляються командиру (начальнику), який вислав підрозділ у розвідку, із зазначенням де, коли і за яких обставин вони захоплені. На захоплених документах забороняється робити будь-які написи і позначки.

Охорона

634. Охорона в батальйоні (роті) організується і здійснюється у всіх видах бойової діяльності з метою не допустити проникнення розвідки противника в район дій (розташування) своїх підрозділів, унеможливити раптовий напад наземного противника, його повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп і забезпечити підрозділам, що охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) і вступу в бій.

Батальйон (рота) охороняється: у бою – бойовою, на марші – похідною, під час розташування на місці – сторожовою та в усіх випадках, крім того, безпосередньою охороною.

Бойова охорона висилається за вказівкою старшого командира або за рішенням командира батальйону (роти); похідна і сторожова охорона організуються, як правило, за вказівкою старшого командира, а під час дій у відриві від головних сил – самостійно.

Безпосередня охорона організується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки і вказівок старшого командира. Вона здійснюється вартовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження і комендантської служби.

635. Для досягнення цілей охорони сили і засоби, виділені для її здійснення, вирішують такі завдання: організація і здійснення бойового чергування, попередження підрозділів, які охороняються, про безпосередню загрозу і небезпеку нападу наземного противника, виявлення сил і засобів розвідки противника, можливість їх ураження і знищення; виявлення і знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, ведення бойових дій до вступу в бій підрозділів, що охороняються; убезпечення руху транспорту; забезпечення пропускного режиму; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.

636. Під час організації охорони командир, як правило, вказує: напрямки, на яких зосередити особливу увагу; де і яку мати охорону та її склад; час висилання (виставляння) охорони та її завдання; пропуск і відгук. За потреби він також визначає склад і завдання безпосередньої охорони.

Особовий склад, призначений в охорону, повинен бути в постійній бойовій готовності.

Під час організації охорони в укріпленому районі додатково передбачаються: організація охорони силами підрозділів бойового чергування, чітка взаємодія бойової і безпосередньої охорони з підрозділами прикордонних військ.

Начальник штабу батальйону під час підготовки пропозицій командиру з організації охорони, як правило, визначає: склад і завдання охорони, порядок висування, зайняття зазначених рубежів (позицій); організацію взаємодії підрозділів, які охороняються, з охороною, порядок і способи управління нею, порядок і способи підтримки бою охорони, а за потреби і черговість заміни підрозділів охорони.

З прийняттям рішення командиром він деталізує завдання охорони, організує виконання поставлених завдань підрозділами, здійснює контроль і забезпечення.

637. Особовий склад підрозділів, призначених в охорону, повинен бути в постійній бойовій готовності, дотримуватися встановленого порядку бойового чергування, черговості і порядку відпочинку, заходів маскування, виявляти високу пильність, рішучість і стійкість.

638. В оборонному бою організується бойова охорона, на яку покладається завдання щодо запобігання раптовому нападу наземного противника на підрозділи, які охороняються, ведення розвідки, недопущення проникнення до підрозділів, які охороняються, розвідки противника, уведення противника в оману стосовно накреслення переднього краю оборони. До складу бойової охорони, як правило, призначається посилений механізований (танковий) взвод на віддаленні до 2 км від переднього краю. Управління боєм та надання команди на відхід бойової охорони здійснює командир батальйону.

639. У наступі, передбаченні зустрічного бою і на марші організується похідна охорона. Похідна охорона організується з фронту, тилу і флангів.

Від батальйону можуть виділятися: головна похідна застава в складі взводу або роти, бічні і тильна похідні застави силою до взводу, головний (тильний) дозор, дозорні відділення (танки).

Від роти може виділятися головний дозор силою до механізованого (танкового) взводу.

Крім того, механізований (танковий) батальйон може діяти в авангарді бригади, а механізована (танкова) рота ─ у головній, бічній і тильній похідних заставах.

Під час зустрічі з противником похідна охорона знищує його охорону і розвідку, стрімко виходить до основної частини його сил і засобів, сковує їх, забезпечує вигідні умови і час, необхідний для підходу, розгортання й організованого вступу в бій головних сил батальйону (роти).

Із розв’язанням бою похідною охороною командир батальйону (роти) висувається до неї, уточнює завдання і керує боєм. Одночасно уточнює завдання головним силам для здійснення маневру у фланг і тил противнику.

Управління боєм похідної охорони командир батальйону (роти) здійснює з місця, з якого проглядаються підрозділи похідної охорони і головні сили.

640. Під час бою в оточенні охорона батальйону (роти) здійснюється бойовою охороною, яка висилається на найбільш імовірні напрямки дій головних сил противника. Їхня кількість може бути більшою, ніж за звичайних умов, а склад може бути меншим, щоб забезпечувалася кругова охорона.

Під час виходу з оточення від батальйону (роти) виділяється тильна похідна застава, а за потреби і бічні похідні застави, які вогнем з ходу і з місця, діями з засідок затримують противника до зазначеного командиром часу. Застави у взаємодії з інженерними підрозділами можуть руйнувати мости, переправи, ділянки доріг і влаштовувати мінно-вибухові загородження.

641. Під час ведення бойових дій у складі ТакПД охорона батальйону (роти) організується бойовою, похідною і сторожовою охороною залежно від завдань, які вирішуються десантом. З початком висадки ТакПД організуються бойова і сторожова охорона району висадки і збору десанту. З початком висування десанту до зазначеного об’єкта (рубежу) організується похідна, а під час виконання завдань ─ бойова охорона. При цьому віддалення підрозділів охорони може бути меншим, ніж за звичайних умов.

642. Під час розташування батальйону (роти) на місці в будь-яких випадках організується сторожова охорона. Завданнями сторожової охорони є: недопущення раптового нападу противника на підрозділи, які охороняються; ведення наземної розвідки дії диверсійно-розвідувальних груп противника; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.

У механізованому (танковому) батальйоні сторожова охорона здійснюється сторожовими постами і секретами, у роті – сторожовими постами на віддаленні до 1500 м від переднього краю.

643. На кожну добу для упізнання своїх військовослужбовців установлюються пропуск і відгук.

Пропуском служить найменування озброєння або техніки, наприклад “Кулемет”, а відгуком – назва населеного пункту, що починається з тієї самої літери, що і пропуск, наприклад “Київ”.

Пропуск повідомляється усно всьому складу охорони, розвідувальних органів і особам, які посилаються за межі підрозділу, а вночі й у межах розташування свого підрозділу. Відгук повідомляється командирам цих підрозділів, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів. Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і пересуваються у розташуванні підрозділу вночі, відгук – в осіб, які передають наказ командира, та в командирів підрозділів, які ведуть розвідку.

Пропуск і відгук вимовляються тихо. Усі, хто не знає пропуску, а ті хто прибув з наказом, – відгуку затримуються. Затримані допитуються і, залежно від обставин, їм дозволяється або йти далі, або вони прямують під охороною до командира, який вислав охорону.

Радіоелектронна боротьба

644. Радіоелектронна боротьба у батальйоні організовується і ведеться з метою дезорганізації управління підрозділами противника, який протистоїть, зниження ефективності застосування ним зброї, засобів технічної розвідки, а також забезпечення стійкої роботи засобів управління своїми підрозділами та зброєю. Радіоелектронна боротьба ведеться у тісному поєднанні з вогневим ураженням і знищенням основних радіоелектронних засобів управління підрозділами та зброєю противника, заходами з розвідки, маскування і полягає у виконанні окремих завдань радіоелектронного подавлення та радіоелектронного захисту.

645. Під час організації радіоелектронної боротьби командир батальйону (роти), зазвичай, вказує: які ПУ та радіоелектронні об’єкти противника й у який час підлягають вогневому ураженню або захопленню (виведенню з ладу), сили та засоби, які для цього залучаються; порядок застосування засобів радіоелектронного подавлення; завдання з радіоелектронного захисту; терміни готовності.

646. Радіоелектронне подавлення в батальйоні (роті) ведеться з метою порушення роботи інфрачервоних і лазерних засобів розвідки й управління зброєю, подавлення радіоліній управління радіокерованими вибуховими пристроями противника шляхом застосування засобів активних і пасивних перешкод, які встановлюються на озброєнні та військовій техніці, об’єктах, що прикриваються від ураження. Радіостанції батальйону, які не задіяні в управлінні підрозділами, можуть використовуватися для передавання в радіомережах противника дезінформувальних команд, сигналів і створення радіоперешкод.

647. Радіоелектронний захист радіоелектронних засобів батальйону (роти) включає: захист від радіоперешкод та від ураження самонавідною на випромінювання зброєю противника; захист від електромагнітного імпульсу електромагнітної зброї противника; забезпечення електромагнітної сумісності своїх радіоелектронних засобів.

Забезпечення радіоелектронного захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) досягається проведенням під час їх роботи комплексу організаційних і технічних заходів.

До основних заходів радіоелектронного захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) належать: сувора регламентація їх роботи на випромінювання (за частотами, часом, місцем), зміна робочих частот, застосування оманних джерел електромагнітних випромінювань, використання штатних засобів захисту від електромагнітного імпульсу.

648. У механізованому (танковому) батальйоні для оптико-електронного подавлення засобів розвідки та управління зброєю противника можуть застосовуватися штатні засоби: комплекси оптико-електронного подавлення, термодимова апаратура, системи пуску димових гранат, інфрачервоні прожектори, димові шашки і гранати, а також димоутворювальні пристрої та інфрачервоні пастки з підручних матеріалів.

649. Для виконання певних тактичних завдань механізованому (танковому) батальйону можуть зі складу рот радіоелектронної боротьби бригад передаватися у підпорядкування зведені підрозділи радіоелектронної боротьби або окремі станції радіоперешкод короткохвильовому, ультракороткохвильовому радіозв’язку.

Для прикриття батальйону (роти) від ураження артилерійськими боєприпасами із радіопідривниками вони можуть прикриватися підрозділами перешкод радіопідривникам. До основних об’єктів прикриття належать командно-спостережний пункт батальйону, артилерійські підрозділи.

Радіоелектронний захист підрозділів батальйону (роти) від ураження радіокерованими вибуховими пристроями забезпечується шляхом включення у їх колони техніки підрозділів радіоелектронної боротьби, які оснащенні малогабаритними передавачами перешкод, або оснащення озброєння та військової техніки батальйону (роти) передавачами перешкод.

Тактичне маскування

650. Тактичне маскування в батальйоні (роті) організується і здійснюється з метою зниження уразливості підрозділів, довгочасних фортифікаційних споруд і досягнення раптовості їх дій та зберігання їх боєздатності.

Завданнями тактичного маскування під час підготовки й у ході бою є досягнення прихованості діяльності своїх підрозділів і введення противника в оману щодо складу, стану, положення батальйону (роти), його бойових можливостей і замислу майбутніх дій.

651. Заходи тактичного маскування проводяться безперервно, активно й комплексно. Вони повинні відрізнятися різноманітністю, переконливістю й обумовлюватися економічною доцільністю, проводитися узгоджено з іншими видами бойового, технічного і тилового забезпечення.

Заходи щодо тактичного маскування виконуються всіма підрозділами, як правило, самостійно та своїми засобами. Найбільш складні з них, які вимагають застосування спеціальних сил і засобів, виконуються підрозділами спеціальних військ.

652. Тактичне маскування організується командиром і штабом батальйону на основі вказівок старшого командира (начальника) і прийнятого рішення на бій. Під час організації тактичного маскування в ході прийняття рішення командиром враховуються: реальна обстановка, яка склалася; можливості розвідки противника; демаскуючі ознаки підрозділів (об’єктів); наявність сил і засобів маскування; воєнно-географічні умови; пора року і час доби.

653. Командир батальйону (роти) під час організації тактичного маскування вказує: основні заходи тактичного маскування, обсяг, терміни і порядок їх виконання; сили і засоби, які виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок дотримання підрозділами маскувальної дисципліни та порядок контролю за їх виконанням.

654. Начальник штабу батальйону є безпосереднім організатором заходів тактичного маскування.

Штабом батальйону здійснюються: збирання, аналіз й узагальнення даних про можливості розвідки противника, його поінформованість про характер дій підрозділів, виявлення каналів витоку інформації та вжиття заходів до їх закриття; оцінювання можливостей противника до досягнення прихованості своєї діяльності і введення противника в оману; аналіз своїх можливостей щодо забезпечення прихованості й уведення противника в оману; аналіз маскувальних властивостей місцевості та можливих обмежень видимості в районі майбутніх дій; підготовка пропозицій командиру з організації тактичного маскування; виявлення сил і засобів розвідки противника й організація своєчасного їх знищення в інтересах забезпечення прихованості дій своїх підрозділів і введення противника в оману; організація оповіщення підрозділів про дії сил і засобів розвідки противника; контроль за проведенням у підрозділах заходів тактичного маскування, визначення їх ефективності, вживання заходів щодо усунення недоліків.

655. Тактичне маскування в батальйоні (роті) орга­нізується і здійснюється своїми силами і засобами для забезпечення прихованості дій підрозділів та введення противника в оману стосовно складу, стану, місця розташування підрозділів та характеру їх дій.

Тактичне маскування повинно бути безперервним, переконливим, різноманітним та активним.

656. Під час підготовки та ведення бою або інших дій командир батальйону (роти), як правило, вказує: основні заходи щодо тактичного маскування, обсяг, терміни та порядок їх виконання; сили і засоби, які виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок дотримання підрозділами маскувальної дисципліни

657. Прихованість дій батальйону (роти) досягається проведенням комплексу заходів, спрямованих на маскування військ та об’єктів, протидію розвідці противника, збереження у таємниці відомостей про свої війська, запобігання та недопущення втрати інформації щодо підрозділів, їх дій і заходів, а також на усунення та послаблення демаскуючих ознак їхньої діяльності.

Основним способом забезпечення прихованості є маскування, яке полягає в усуненні або послабленні демаскуючих ознак стану, місця розташування та дій підрозділів. Воно досягається: використанням маскувальних властивостей місцевості та умов обмеженої видимості; табельних засобів маскування, місцевих матеріалів та аерозолів; видозміненням (деформуванням) ОВТ; пофарбуванням ОВТ під фон місцевості; своєчасним оповіщенням підрозділів про дії засобів розвідки противника; дотриман­ням правил прихованого управління військами та встановленого режиму діяльності в районі або на пози­ціях; відповідним розташуванням підрозділів з періодичною зміною районів (позицій); найсуворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни.

Введення противника в оману здійснюється демонстративними діями та імітацією відповідно до визначених у замислі бою заходів щодо омани противника.

658. Контроль за виконанням заходів щодо забезпечення прихованості діяльності військ і введення противника в оману планує і здійснює штаб батальйону. Усунення недоліків повинно бути організовано негайно після їх виявлення.