Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 5 страница

Під час проведення пошуку передбачаються заходи для боротьби (протидії, подавлення) з технічними засобами розвідки (приладами нічного бачення, радіолокаційними станціями) противника.

Завдання на проведення пошуку командиру підрозділу (групи), як правило, ставиться на місцевості командиром (начальником), який організує пошук. При цьому вказуються: відомості про противника; місце і час проведення пошуку; завдання підрозділу (групи); порядок підтримки вогнем (по яких ділянках підготовляється вогонь, сигнали виклику та припинення вогню); порядок проходження переднього краю своїх військ, пропуск і відгук.

Крім того, якщо в районі об’єкта пошуку є мінно-вибухові або дротові загородження, указується, коли і ким проробляються проходи в них або скільки солдатів-саперів додається підрозділу (групі) і коли вони прибудуть. За потреби вказується порядок підготовки підрозділу (групи) до проведення пошуку.

593. Розвідка в обороні повинна своєчасно встановити підготовку противника до наступу, виявити його сили, можливі напрямки дій і час переходу в наступ, місця позицій артилерії й інших вогневих засобів, а з початком наступу противника уточнити його склад, наявність резервів і можливий напрямок їх уведення.

594. Розвідка в батальйоні під час підготовки наступу ведеться з метою добування відомостей, які дозволяють достовірно виявити склад, положення, можливості противника і його замисел дій в обороні. У цей період розвідка повинна встановити нумерацію, боєздатність і характер дій підрозділів противника перед фронтом наступу батальйону і на флангах, побудову оборони противника (передній край, опорні пункти та їх інженерне обладнання, а також наявність і місця розташування загороджень); систему вогню усіх видів зброї перед переднім краєм оборони й у глибині, вогневі позиції протитанкових засобів (ПТРК, танків і самохідних артилерійських установок), артилерії і мінометів, місця розташування командних і спостережних пунктів; сильні і слабкі сторони в системі оборони, наявність відкритих флангів і ділянок, які слабко обороняються, ступінь прохідності місцевості, характер водних перешкод і найбільш сприятливі ділянки для їх форсування.

У ході наступу розвідка батальйону повинна вчасно виявити: результати вогневого ураження (ступінь ураження живої сили, вогневих засобів противника, руйнування вогневих споруд), вогневі позиції артилерії і мінометів, осередки опору, які можуть перешкоджати просуванню підрозділів, їх інженерне обладнання; склад других ешелонів (резервів), напрямок їх висування, час і рубежі розгортання для контратак, прохідність місцевості, межі зон зараження, райони руйнувань, пожеж, затоплень і можливі шляхи їх обходу (подолання), місця ПУ.

595. У передбаченні зустрічного бою розвідка батальйону повинна встановити: склад і напрямок руху противника, передусім його основних сил і танкових колон, час проходження ними визначених рубежів і початок розгортання; місця розгортання (координати) артилерії і мінометів, готовність їх до завдання удару, характер місцевості в районі майбутнього бою, підхід резервів противника з глибини і можливий характер їх дій.

Із зав’язкою і в ході зустрічного бою сили і засоби розвідки батальйону повинні встановити (уточнити): райони розгортання (координати) вогневих засобів, ПУ й інших об’єктів, напрямок висування і рубежі розгортання головних сил противника (особливо танкових частин і підрозділів), їхній склад і бойовий порядок; час підльоту і райони викиду (висадки) ТакПД (аеромобільних підрозділів), а також підліт і рубежі атаки вертольотів вогневої підтримки; результати ВУП, відкриті фланги і проміжки в його бойовому порядку; характер руйнувань, загороджень і прохідність місцевості в районі зустрічного бою.

У тому випадку, коли зустрічний бій завершується переслідуванням, розвідувальні органи батальйону виходять на паралельні шляхи відходу противника і ведуть розвідку його похідних колон, військ прикриття, проміжних рубежів, руйнувань і загороджень.

596. У разі загрози оточення батальйону розвідка встановлює: склад, положення і напрямок дій угруповання противника, який прорвався (який обходить), його повітряних (морських) десантів і аеромобільних підрозділів, а також наміри противника з виходом на фланги й у тил підрозділів, які обороняються, вогневі позиції артилерії, підхід резервів, їх склад, час і напрямок введення в бій.

Якщо противнику вдається вийти на фланги й у тил батальйону або з’єднатися зі своїми аеромобільними підрозділами і повітряним (морським) десан­том, тобто завершити оточення, то основні зусилля розвідки батальйону зосереджуються на тому, щоб встановити бойовий склад і положення угруповання противника на внутрішньому і зовнішньому фронтах оточення, відшукати в ньому проломи, відкриті фланги і слабкі місця, а також на розкрити об’єкти для ураження засобами оточених підрозділів.

Під час підготовки до виходу з оточення розвідка батальйону встановлює: ділянки, які слабко обороняються противником, угруповання його військ, які обороняються на цих ділянках, систему вогню і загороджень; можливості противника щодо здійснення маневру силами, засобами і вогнем на напрямок прориву під час виходу батальйону з оточення.

Розвідувальні органи виявляють: склад і угруповання військ противника, що оточили баталь­йон, визначають координати вогневих позицій артилерії, ПУ. Вони встановлюють райони розташування, склад і характер дій резервів противника, а також наявність загороджень і перешкод, прохідність місцевості. Зусилля розвідувальних органів, які діють поза районом оточення, спрямовуються на виявлення найбільш вигідного напрямку виходу батальйону з оточення.

597. Розвідка в інтересах висадки і бойових дій ТакПД ведеться силами і засобами розвідки старшого начальника, а з початком висадки й у ході бойових дій десанту – силами і засобами десанту. Для ведення розвідки від ТакПД в складі батальйону призначається розвідувальний дозор, у складі роти – дозорне відділення.

Основні зусилля з розвідки після висадки зосереджуються на уточненні наявності противника в районі десантування та на напрямку найближчого завдання, місця розташування і стану об’єкта, який підлягає захопленню або знищенню, наявності, складу і стану підрозділів охорони, напрямків і маршрутів висування резервів противника, прохідності місцевості, наявності перешкод і загороджень, районів зараження.

При закріпленні ТакПД захопленого рубежу розвідка встановлює: склад, угруповання і напрямок ударів військових частин (підрозділів) противника, розкриває місцезнаходження (визначає координати) засоби нападу ЗМУ, артилерії, ПУ й інших об’єктів. Особлива увага звертається на розкриття бронетанкових частин (підрозділів) противника.

Якщо ТакПД висаджений для завдання ударів у фланг і тил противнику, який висувається, розвідка виявляє колони, які висуваються, дізнається про їх склад, напрямок руху і час проходження визначених рубежів і стежить за діями противника.

Під час добування розвідувальних відомостей про засоби ядерного і хімічного (бактеріологічного) нападу, наземні елементи розвідувально-ударних комплексів (систем), ПУ й інші об’єкти противника, які підлягають знищенню (захопленню, виведенню з ладу) силами ТакПД розвідка розкриває їх місце розташування і визначає координати об’єктів, виявляє склад підрозділів, які їх прикривають (охороняють) .

Під час виконання ТакПД завдання щодо захоплення гідроспоруд, мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування, розвідка встановлює: розташування і характер споруд (мостів, гребель, дамб, пристаней), зайнятість об’єктів противником, склад його підрозділів охорони й оборони, ширину водної перешкоди.

Під час захоплення ТакПД перевалу розвідка встановлює: напрямок, доступний для руху головних сил десанту; склад, угруповання, розташування опорних пунктів, вогневих засобів, загороджень і перешкод противника, який обороняє перевал.

598. Розвідка на марші ведеться із завданнями: вчасно попередити командування батальйону про появу на маршрутах руху наземного противника; розкрити бойовий склад і характер його дій, райони висадки (викидання) повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп; визначити стан і прохідність доріг, мостів, інших переправ на маршрутах руху, найбільш сприятливі райони для відпочинку і зосередження підрозділів, а також виявити шляхи обходу або подолання можливих районів руйнувань, пожеж, дистанційного мінування, зон зараження і затоплення.

599. Під час розташування батальйону в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування або відпочинку та інших районах розвідка ведеться з метою недопущення раптового нападу наземного і повітряного противника і забезпечення командира і штабу батальйону даними, необхідними для ефективного застосування підпорядкованих їм сил і засобів.

Розвідка районів розташування підрозділів проводиться завчасно, ще до початку їх зайняття. При цьому від батальйону в намічений район розташування, особливо на місцевості, раніше зайнятій противником, як правило, висилаються розвідувальні органи. Просуваючись у зазначених напрямках, вони виявляють: підрозділи противника, які залишилися, та його диверсійно-розвідувальні групи; наявність і місця установки розвідувально-сигналізаційних приладів, заражені і заміновані ділянки місцевості; уточнюють умови розташування підрозділів (маскувальні та захисні властивості місцевості, наявність і стан шляхів маневру, прихованих підступів, джерел води).

600. Основними заходами щодо організації розвідки в ланці батальйон – рота є: визначення завдань і виділення сил і засобів для їх виконання, підготовка підрозділів, призначених для ведення розвідки; організація спостереження, висилання розвідувального і бойових розвідувальних дозорів, улаштування розвідувальних засідок, а за вказівкою старших начальників проведення пошуку і розвідки боєм; організація безперебійного зв’язку з підрозділом, який діє у розвідці; збір і обробка розвідувальних відомостей, доповідь про них вищому начальнику, а також отримання інформації від підлеглих і сусідів. Усі ці заходи щодо організації розвідки нерозривно пов’язані між собою, здійснюються одночасно й у короткі терміни.

Вихідними даними для організації розвідки є: бойове завдання; рішення командира; розпорядження вищого штабу; наявні відомості про противника; стан, склад сил і засобів розвідки та їх можливості.

За організацію розвідки відповідає особисто командир. Він зобов’язаний: надавати вказівки з розвідки штабу; заслуховувати начальника штабу з питань організації розвідки й оцінювання противника; розглядати і затверджувати заходи щодо розвідки; особисто та через штаб контролювати виконання розвідувальних завдань; виявляти постійну турботу про укомплектування розвідувального підрозділу добре підготовленим особовим складом і необхідною технікою й озброєнням.

Під час організації розвідки командир батальйону (роти) як правило, визначає мету, найважливіші завдання розвідки, а також указує де, на яких об’єктах (районах, напрямках) зосередити основні зусилля; які дані, якими засобами і способами та до якого часу добути.

601. Начальник штабу відповідає за планування й організацію розвідки в батальйоні, бойову готовність розвідувального підрозділу і своєчасне виконання ним поставлених завдань. Він зобов’язаний: завжди знати склад противника в смузі дій підрозділу і на флангах, передбачати можливі зміни обстановки і бути готовим доповісти свої висновки про противника командиру для прийняття рішення; планувати й організовувати розвідку; керувати розвідувальним підрозділом під час підготовки його до дій і в ході виконання ним поставлених завдань; допитувати полонених, перебіжчиків, опитувати місцевих жителів, вивчати захоплені в противника документи, зразки нового озброєння і техніки та направляти їх у штаб бригади; здійснювати контроль і надавати допомогу командиру розвідувального підрозділу в укомплектуванні взводу особовим складом, забезпеченні озброєнням, технікою і матеріальними засобами; узагальнювати й упроваджувати передовий досвід ведення розвідки.

Під час організації розвідки начальник штабу батальйону визначає: конкретні завдання підрозділам з розвідки, порядок їх виконання (які сили і засоби залучити для ведення розвідки, заходи щодо забезпечення їх дій, способи управління ними і порядок доповіді добутих відомостей); склад резерву розвідки, ставить завдання розвідувальним органам батальйону, організує їх підготовку, висилає в розвідку та керує ними; збирає, узагальнює розвідувальні відомості, доповідає їх командиру батальйону й у штаб бригади (полку), доводить до командирів рот, взаємодіючих і сусідніх підрозділів.

602. З отриманням бойового наказу або бойового розпорядження і з’ясуванням отриманого завдання командир батальйону дає начальнику штабу вказівки щодо організації розвідки. З цього моменту починається безпосередня робота штабу батальйону з організації розвідки.

Начальник штабу визначає які відомості про противника і місцевість необхідно добути щонайперше, до якого часу і з використанням яких сил і засобів. З прийняттям рішення командир батальйону може уточнити ці завдання або поставити додаткові. Начальник штабу відповідає за організацію і стан розвідки, деталізує вказівки командира під час її організації і встановлює послідовність рішення завдань розвідки, визначає способи і терміни їх виконання, напрямки, райони й об’єкти зосередження основних зусиль розвідки, сили і засоби, яки залучаються для цього.

Він також визначає порядок отримання розвідувальних даних від штабу бригади і сусідів або безпосередньо від виділених ними і діючих розвідувальних органів, крім того, штаб визначає які відомості можуть бути отримані в результаті того або іншого способу розвідки (спостереження, розвідувальної засідки, пошуку, допиту полонених і перебіжчиків, опитування місцевих жителів), ставить завдання підрозділам, виділеним для ведення розвідки, визначає порядок їх виконання, організує підготовку і висилку підрозділів у розвідку і зв’язок з ними.

603. Командири підрозділів на основі отриманих вказівок організують ведення розвідки своїми силами і засобами перед фронтом (на флангах, в тилу), ставлять їм завдання, керують ними, вивчають добуті відомості і доповідають про них у штаб батальйону.

Командирам розвідувальних органів, що діють у тилу противника, забороняється мати на робочих картах які-небудь дані про свої війська, а всьому їхньому складу – особисті й службові документи.

604. Завдання з розвідки ставляться виконавцям усно (по технічних засобах зв’язку), письмово або графічно на карті. Командирам підрозділів, що виділені у розвідку, завдання, як правило, ставляться усно, а в ході їх виконання уточнюються по радіо. Коли завдання з розвідки виконавцям ставляться усно, вони записуються в журнал розпоряджень і повідомлень.

Під час постановки завдань з розвідки виконавцю, як правило, вказуються: короткі відомості про угруповання і дії противника; завдання (де, до якого часу і які розвідувальні відомості добути), на що звернути особливу увагу; час, порядок подання розвідувальних повідомлень і доставки полонених, перебіжчиків, захоплених або знайдених документів, зразків ОВТ. З– потреби можуть указуватися способи розвідки.

Розвідувальні завдання, рішення яких виходить за межі можливостей сил і засобів розвідки даного підрозділу, виконуються засобами вищої інстанції за заявками, а також силами взаємодіючих, підтримуючих і сусідніх (які діють попереду) підрозділів.

У заявці на розвідку вказується: які дані, про якого противника, у якому вигляді та коли бажано одержати.

Завдання з розвідки повинні викладатися швидко, але не на шкоду їх якості, так, щоб виконавці їх правильно зрозуміли і не допускалося різне тлумачення.

605. Розвідувальний загін висилається від бригади в різних видах бойової діяльності для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливому напрямку. Склад розвідувального загону залежить від характеру бойових дій військ і виконуваного ними завдання, розташування та дій противника, умов місцевості і поставлених завдань на ведення розвідки. Він призначається, як правило, в складі розвідувальної, механізованої або танкової роти. У деяких випадках (під час розвитку наступу в оперативній глибині, під час переслідування і на марші в передбаченні вступу в бій з противником) у розвідувальний загін може бути призначений механізований або танковий батальйон (рота). Механізований батальйон (рота), виділений у розвідувальний загін, може підсилюватися танками, артилерією і протитанковими засобами, засобами ППО, підрозділами інженерних військ і військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а розвідувальний загін у складі танкового батальйону, крім того, і механізованими підрозділами.

Для ведення розвідки розвідувальному загону вказується напрямок або смуга розвідки. Ширина смуги розвідки залежить від завдання, сил і складу загону, виду бою, а також від умов місцевості. Розвідувальному загону в складі роти смуга розвідки визначається шириною до 5 км, у складі батальйону – до 10 км.

Віддалення основних сил розвідувального загону від бригади (полку) в ході ведення розвідки від переднього краю або підрозділів охорони своїх військ може становити – до 30 км.

606. Розвідувальний загін виконує свої завдання спостереженням, оглядом місцевості і місцевих предметів, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а у випадках, коли неможливо добути відомості про противника іншими способами, і боєм. У ході ведення розвідки в розташуванні противника і на рубежах (у районах) його ймовірного руху він може встановлювати розвідувально-сигналізаційні засоби.

У розвідувальному загоні в усіх випадках організується кругове спостереження. Воно ведеться спостерігачами, а також командирами і всім особовим складом загону. Уночі та в умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, тепловізійних спостережних приладів, радіотехнічних засобів, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей і доповнюється підслуховуванням. Підслуховування застосовується й у денних умовах, як із застосуванням технічних засобів, так і без їх застосування. Для його ведення розвідувальний загін періодично зупиняється.

607. Від розвідувального загону висилаються вперед на віддалення до 10 км і в сторони флангів на віддалення 3 – 5 км розвідувальні дозори силою до посиленого взводу кожний та дозорні відділення (танки), кількість і склад яких залежить від поставленого завдання, дій противника і характеру місцевості; інші підрозділи складають головні сили загону. Від розвідувального загону в складі роти можуть бути вислані один-два, у складі батальйону – три-чотири розвідувальні дозори, а іноді й більше.

Командир розвідувального загону особисто організує дії підрозділів і керує ними та перебуває, як правило, у складі головних сил. Для уточнення відомостей про противника й особистого його вивчення він може висуватися до розвідувальних дозорів.

608. Завдання командиру розвідувального загону ставиться командиром бригади, начальником штабу або начальником розвідки.

Під час постановки завдання командиру розвідувального загону вказуються: відомості про противника в смузі (на напрямку) майбутніх дій; дані про свої і сусідні підрозділи, які ведуть розвідку та сигнали взаємного впізнання з ними; склад розвідувального загону; смуга або напрямок розвідки; завдання на розвідку (які відомості і до якого часу необхідно добути, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій після виконання завдання, кінцевий пункт або рубіж ведення розвідки, коли закінчити розвідку, куди і за яким маршрутом повернутися або де зосередитися); порядок підтримання зв’язку і подання розвідувальних відомостей (кому, куди, яким способом і до якого часу подавати повідомлення), сигнали взаємного упізнання з літаками (вертольотами) своєї авіації; порядок проходження лінії фронту своїх військ, пропуск і відгук; порядок евакуації поранених і вбитих, а також доставки полонених, трофейного озброєння і документів; що робити з пошкодженим озброєнням і технікою.

Для зв’язку з командиром, який вислав підрозділ у розвідку, командиру розвідувального загону вручається таблиця радіосигналів і кодована карта.

Роботу з організації розвідки командир розвідувального загону проводить, як правило, по карті у вихідному районі.

Загальний порядок роботи командира розвідувального загону після отримання бойового завдання не відрізняється від порядку роботи командира батальйону (роти) під час організації бою.

609. Під час з’ясування бойового завдання командир розвідувального загону повинен зрозуміти мету майбутніх дій у розвідці, які розвідувальні відомості і до якого часу необхідно добути, способи дій розвідувального загону, порядок доповіді результатів розвідки, порядок дій після виконання бойового завдання, який час він має на підготовку до виконання бойового завдання.

610. Під час оцінювання обстановки командир розвідувального загону оцінює противника, стан своїх сил і засобів, місцевість у смузі (на напрямку) майбутніх дій, стан погоди, час року і доби.

Під час оцінювання противника він вивчає його положення і стан, імовірні рубежі зустрічі з розвідкою противника, його похідною охороною і головними силами, можливе розташування об’єктів розвідки, їх охорону й оборону, імовірний характер дій противника, способи можливого впливу противника на підрозділи розвідувального загону під час їх дій у глибині бойових порядків.

Оцінюючи стан своїх сил і засобів, командир розвідувального загону з’ясовує їх укомплектованість особовим складом, озброєнням, технікою і забезпеченість усім необхідним для виконання поставленого завдання, підготовленість командирів взводів, їх досвід і здатність керувати розвідувальним дозором під час рішення самостійних завдань, час на підготовку до дій.

Під час оцінювання місцевості командир розвідувального загону вивчає рельєф, населені пункти, гідрографію й інші її елементи, робить висновок про те, як тактичні властивості місцевості будуть впливати на виконання бойового завдання.

У результаті оцінювання обстановки командир батальйону (роти) робить висновки про те, які завдання, яким складом і до якого часу він може виконати.

611. Рішення командир розвідувального загону приймає особисто на основі з’ясування отриманого завдання, висновків з оцінювання обстановки і проведення тактичних розрахунків.

У рішенні він визначає: замисел, бойові завдання підрозділам, основні питання взаємодії і порядок всебічного забезпечення, організацію управління.

Основу рішення складає замисел, у якому визначаються: напрямок зосередження основних зусиль розвідки, яким способом і в якій послідовності провести розвідку (знищити, захопити) противника; порядок ураження противника; бойовий порядок загону.

612. Бойовий наказ особовому складу розвідувального загону віддається залежно від умов підготовки відразу після прийняття його командиром або після завершення безпосередньої підготовки розвідувального загону до виконання бойового завдання. У тому випадку, коли командир розвідувального загону буде мати можливість уточнити своє рішення на місцевості, бойовий наказ віддається після уточнення рішення.

У бойовому наказі командир розвідувального загону вказує: відомості про противника, завдання розвідувального загону, завдання розвідувальним дозорам (дозорним відділенням, дозорним танкам); підрозділам головних сил – місце в колоні, напрямок (маршрут), час проходження вихідного пункту і порядок безпосередньої охорони; час готовності до виконання завдання, своє місце і місця заступників.

613. Після віддання бойового наказу командир розвідувального загону вказує порядок дій під час зустрічі з противником, заходи щодо всебічного забезпечення, сигнали оповіщення, порядок організації і ведення зв’язку, управління і взаємодії, а за потреби відомості про сусідні і ті, які діють попереду, розвідувальні органи, способи взаємного впізнання, порядок проходження лінії фронту (охорони) своїх військ, пропуск і відгук.

614. В обороні за відсутності безпосереднього зіткнення з противником розвідувальний загін може висилатися для своєчасного виявлення початку висування і розгортання противника, визначення складу і напрямку дій його основного угруповання, позицій засобів нападу ЗМУ, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневих позицій артилерії та місць розташування ПУ. У ході оборонного бою розвідувальний загін уточнює угруповання противника, встановлює підхід других ешелонів (резервів), напрямок і рубежі введення їх у бій.

615. У наступі розвідувальний загін, використовуючи проміжки та відкриті фланги в бойовому порядку противника, стрімко проникає в глибину його оборони, веде розвідку позицій і опорних пунк­тів, визначає райони розташування і напрямки висування других ешелонів (резервів), наявність і характер фортифікаційних споруджень і загороджень, позицій засобів нападу ЗМУ, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневі позиції артилерії, місця розташування ПУ й інших важливих об’єктів, зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, напрямки їх подолання або обходу. З початком відходу противника розвідувальний загін стрімко виходить на фланги і шляхи відходу його головних сил, установлює їх склад і напрямок відходу, склад і характер дій ар’єргардів, позиції і рубежі, підготовлені для оборони в глибині, і час зайняття їх військами, наявність і характер перешкод і загороджень. Розвідувальний загін може захоплювати переправи через водні перешкоди й інші важливі об’єкти на шляхах відходу противника, утримуючи їх до підходу своїх підрозділів, частиною сил він продовжує виконувати поставлене завдання.

616. У передбаченні зустрічного бою розвідувальний загін до рубежу можливої зустрічі з противником просувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. При підході до рубежу можливої зустрічі з противником розвідувальні дозори і головні сили загону діють приховано, як правило поза дорогами, переміщуючись від одного вигідного для спостереження пункту до іншого, ретельно проглядаючи дороги й інші напрямки ймовірних дій противника. Під час зустрічі з розвідкою й охороною противника розвідувальні дозори і головні сили загону обходять їх, приховано проникають до головних сил противника, встановлюють їх склад, характер і напрямок дій, час проходження важливих рубежів, початок і рубежі розгортання, позицій засобів нападу ЗМУ, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, вогневі позиції артилерії, місця ПУ. У ході зустрічного бою розвідувальний загін веде розвідку головних сил противника, використовуючи відкриті фланги та проміжки в його бойових порядках, проникає в глибину, виявляє склад других ешелонів (резервів) і напрямки їх висування.

617. Для розвідки населеного пункту залежно від бойового складу розвідувального загону висилається один або кілька розвідувальних дозорів і дозорних відділень (танків). Головні сили загону залишаються поза населеним пунктом до огляду його окраїн розвідувальними органами, а потім просуваються за ними.

618. Під час оволодіння містом розвідувальний загін доцільно використовувати в глибині оборони противника в обхід міста. З виходом у зазначену смугу (на напрямок) розвідки він розкриває підхід до міста резервів противника, місця розгортання його засобів нападу ЗМУ, артилерії, ПУ, підготовку до деблокування міста або взяття (захоплення, повернення) його з ходу (штурмом); установлює початок і напрямки відходу військ противника з міста, виявляє знову підготовлені оборонні рубежі та встановлює зайнятість їх військами, які відходять з міста або висунуті з глибини.

619. Під час пересування (на марші) розвідувальний загін висилається на відстань, яка забезпечує командиру і штабу бригади (полку) можливість своєчасного реагування на зміни обстановки. Для цього розвідувальний загін від бригади (полку) висувається за 1,5 – 2 години до виходу підрозділів охорони.

З метою виграшу часу на марші розвідувальний загін до рубежу ймовірної зустрічі з противником пересувається, як правило, по дорогах з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу ймовірної зустрічі з противником він просувається по маршрутах (напрямках), які забезпечують прихованість дій і проникнення до його головних сил противника, районів розгортання його засобів нападу ЗМУ, ПУ, і веде розвідку відповідно до отриманого завдання.

620. В інтересах висадки і бойових дій ТакПД розвідувальний загін, діючи в тилу противника, виявляє склад угруповання, боєздатність і характер дій противника в запланованому районі висадки і дій десанту, розкриває об’єкти, що підлягають знищенню (придушенню) або захопленню, виявляє засоби ППО, радіаційну і хімічну обстановку в районі десантування і бойових дій десанту; визначає характер місцевості в районі десантування, наявність придатних для висадки десанту площадок, місця (координати) загороджень, руйнувань і перешкод.

621. У разі загрози оточення бригади (полку) розвідувальний загін встановлює: склад, положення і напрямок дій угруповань противника, який прорвався (обходить), наявність у нього засобів масового ураження, систем високоточної зброї, танкових частин (підрозділів); підхід резервів, їх склад, час і напрямок введення в бій, райони викиду (висадки), склад і характер дій повітряних (аеромобільних, морських) десантів.

Розвідувальний загін, який висилається на відкриті фланги бригади (полку) або який веде розвідку в тилу, виконує свої завдання, як правило, спостереженням. Виявивши підрозділи противника, які підходять, командир загону доповідає про це вищому командиру (начальнику), встановлює їх склад, чисельність і напрямок дій. Якщо ці підрозділи нечисленні (розвідувальні органи, бойова охорона), розвідувальний загін пропускає їх і виходить до головних сил противника, який обходить (прорвався), або якщо ці підрозділи діють самостійно на великому віддаленні від головних сил, завдають їм ураження вогнем і захоплюють полонених. Полонені негайно допитуються і за потреби доставляються в штаб бригади (полку).