Розділ 8. ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІД ЧАС УЧАСТІ БРИГАДИ 3 страница

з тактичного маскування – порядок введення противника в оману, використання місцевості та місцевих предметів для розташування особового складу і вогневих засобів, застосування засобів аерозольного маскування, заходи щодо інформаційної протидії;

з інженерного забезпечення – які сили і засоби та види загороджень використовуються противником; способи дій підрозділів на замінованій місцевості та у разі виявлення замаскованих об’єктів;

з РХБ захисту – наявність у противника хімічної і біологічної зброї, завдання РХБ захисту і порядок їх виконання;

з радіоелектронної боротьби – райони, у яких виявлено випадки застосування противником радіокерованих вибухових пристроїв, тактики їх застосування;

з МТЗ – завдання з організації МТЗ підрозділів, які діють автономно під час ведення дій у відриві від головних сил, а також підрозділів, які охороняють маршрути й інші об’єкти; норми додаткових запасів матеріальних засобів на бойові машини та військовослужбовців; особливості організації харчування, водопостачання, підвезення матеріальних засобів, додаткові заходи щодо готовності до гасіння пожеж, розчищення завалів, охорони підрозділів МТЗ;

з МПЗ – заходи щодо роз’яснення політичної мети держави та завдань, які покладаються на ЗС, ІВФ та ПрО; основних положень та порядку дотримання Конституції та законів України, норм міжнародного права про статус, права та обов’язки учасників воєнних дій, соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей, захист мирного населення; порядок роботи серед місцевого населення у районі розташування і стабілізаційних дій; заходи щодо нейтралізації негативної пропагандистської дії деструктивних сил і засобів масової інформації, надання допомоги військовослужбовцям у подоланні розгубленості, зниження політизації в їхніх настроях.

533. Практичні заходи підготовки стабілізаційних дій батальйону (роти) до виконання завдань такі самі, як і під час підготовки бою: підготовка штабу батальйону, району відповідальності та базових таборів до виконання завдань; практична робота командира, заступників і посадових осіб штабу батальйону (командира роти) у підпорядкованих підрозділах; інженерне обладнання району відповідальності та базових таборів.

534. Підсилення охорони державного кордону, недопущення його масового переходу з території суміжної держави, неконтрольованого поширення контрабанди зброї, боєприпасів, вибухових речовин, засобів терору, проникнення через державний кордон ДРС противника, НЗФ та терористичних груп на визначеній ділянці здійснюється підрозділами батальйону (роти) у тісній взаємодії з підрозділами ДПС України. При цьому ділянка підсилення охорони державного кордону батальйону (роти) повинна приблизно співпадати з ділянкою відповідальності прикордонної комендатури (відділу) або прикордонної застави відповідно.

Виконання зазначеного завдання досягається шляхом підсилення охорони державного кордону веденням посиленої розвідки, спостережних, сторожових, патрульних дій на визначених ділянках (об’єктах, рубежах), влаштуванням вогневих засідок безпосередньо на державному кордоні та в прикордонній смузі, посилення прикордонного режиму в пунктах пропуску і на території контрольованих прикордонних районів сумісно з органами ДПС України, МВС України і СБУ, блокування найбільш важливих напрямків можливого порушення державного кордону, проведення спеціальних заходів щодо знищення ДРС противника та НЗФ у прикордонній смузі.

535. Прикриття державного кордону передбачає побудову бойового порядку безпосередньо в прикордонній смузі та здійснюється оборонними діями, з обладнанням батальйонних районів оборони, опорних пунктів рот і взводів з улаштуванням мінно-вибухових загороджень у взаємодії з органами і підрозділами ДПС України безпосередньо на державному кордоні та в прикордонних контрольованих районах. Прикриття державного кордону здійснюється за звичайними положеннями оборонного бою механізованих підрозділів.

536. Недопущення проникнення на територію держави ДРС противника та НЗФ і припинення їхньої діяльності досягається проведенням силами підрозділів батальйону (роти) охоронних, сторожових, ізоляційних дій у взаємодії з органами і підрозділами ДПС України, МВС України та СБУ. При цьому бойовий порядок повинен визначатися особливістю виконання завдань та умовами місцевості.

Пошук і знищення ДРС противника та НЗФ може здійснюватися силами батальйонної (ротної) тактичної групи у взаємодії або з оперативним підпорядкуванням військовим частинам (підрозділам) ВВ МВС України веденням розвідувально-пошукових та пошуково-ударних дій, що здійснюються поетапно:

блокування виявлених НЗФ у визначеному районі, ізоляція визначеного району;

прочісування визначених ділянок місцевості з одного або декількох напрямків у бік виставлених застав і блокпостів; виявлення базових таборів і окремих груп з числа членів НЗФ, їх оточення;

ведення переговорів стосовно припинення опору та складання зброї, а в разі відмови – вогневе ураження окремих об’єктів і груп НЗФ, знищення їх вогнем механізованих підрозділів, розчленування району їх дій на окремі сектори;

проведення спеціальних дій органів і сил ДПС України, СБУ та МВС України із залученням підрозділів спеціального призначення ЗС щодо роззброєння НЗФ та проведення фільтраційних заходів.

537. Під час здійснення охорони й оборони важливих об’єктів організується система вогневого ураження, ППО та загороджень, здійснюється інженерне обладнання об’єктів і підступів до них. На ймовірних напрямках нападу ДРС противника і НЗФ можуть виставлятися сторожові застави або облаштовуватися опорні пункти.

Батальйон (рота) можуть посилювати охорону (здійснювати оборону) важливого об’єкта сумісно з підрозділами Внутрішніх військ МВС України. Залежно від підпорядкування об’єкта та рішення старшого начальника підрозділи батальйону (роти) можуть бути тимчасово передані в оперативне підпорядкування командира військової частини ВВ МВС України або підрозділи військової частини ВВ МВС України можуть бути передані в тимчасове оперативне підпорядкування командира механізованого батальйону (роти). При цьому під час організації охорони й оборони об’єкта загальновійськовий командир зобов’язаний прийняти від командира підрозділу ВВ, що здійснював охорону об’єкта, розвідувальні дані, розібратися в існуючій системі охорони й інженерного обладнання позицій охорони, організувати сумісне підсилення охорони, систему вогню і загороджень.

Підступи до об’єкта обладнуються вибуховими та невибуховими інженерними загородженнями. Розробляються схема вогню, картки вогню для окремих вогневих засобів, схеми (карти) мінних полів та інженерних загороджень.

За узгодженням з органами СБУ організовується контррозвідувальне забезпечення об’єкта. Бойовий порядок батальйону (роти) у цьому випадку повинен включати: основні сили охорони, що розподіляються за черговими змінами; підрозділ підсилення охорони; протидесантний резерв; мобільний вогневий резерв та інші елементи бойового порядку у разі потреби.

Якщо батальйон (рота) призначається для підсилення аеродромів і позиційних районів підрозділів ППО, то підрозділи батальйону (роти) розгортаються на підступах до аеродрому (позицій) на відстані, яка гарантує безпеку під час ведення вогню. На підступах до аеродрому організовується розвідка, готується кругова оборона.

На загрозливих напрямках нарощується щільність мінно-вибухових та інших загороджень.

У разі раптового нападу противника на об’єкт, який охороняється, чергова зміна охорони (варта), а також підрозділи, що перебувають поблизу об’єкта, відбивають напад вогнем усіх засобів з метою недопущення проникнення противника до об’єкта. Напад противника на об’єкт відбивають рішучими діями за принципами загальновійськового оборонного бою.

Виявлені десанти і диверсійно-розвідувальні групи противника на підступах до об’єкта блокуються, сковуються вогнем підрозділів охорони, а надалі знищуються силами загонів протидесантного резерву та вогнем мобільних вогневих резервів. За сприятливих умов обстановки за рішенням командира батальйону (роти) силами резервів у межах території, що прилягає до об’єкта, який охороняється, можуть проводитися короткі контратаки з метою розгрому противника, що напав на об’єкт, та захоплення його живої сили в полон.

538. Підтримання миру, законності та правопорядку, що покладаються на військове командування, забезпечення (відновлення) надійного функціонування місцевих органів влади здійснюється шляхом участі підрозділів батальйону (роти) сумісно з органами МВС України в охоронних діях, обладнанні районів (місць) розташування ПУ органів влади та об’єктів життєзабезпечення, протидії диверсіям та терористичним актам, супроводженні та охороні під час пересування з наданням транспортних засобів і засобів зв’язку, сприянні у проведенні заходів забезпечення життєдіяльності.

539. Під час підтримання правового режиму в регіонах, де ведеться збройна боротьба або діє правовий режим воєнного стану, підрозділи батальйону (роти) можуть разом з органами і підрозділами ІВФ та ПрО брати участь у таких заходах: встановлення і підтримання комендантської години; контроль за режимом світломаскування; вилучення у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян радіопередавального обладнання, телевізійної, відео- та аудіоапаратури, комп’ютерів і технічних засобів зв’язку; заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними та отруйними речовинами; вилучення у громадян вогнепальної, холодної зброї та боєприпасів, а в підприємств, установ і організацій – також навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин; установлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ; установлення порядку використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення і потреб оборони й інші заходи, передбачені законодавством України про особливий правовий режим в кризових районах (районах бойових дій).

540. Надання допомоги силам цивільного захисту, місцевим органам влади підрозділами батальйону (роти) у взаємодії з органами і підрозділами ІВФ та ПрО у ліквідації наслідків диверсій, терористичних актів, НС техногенного та природного характеру, а також викликаних застосуванням зброї, здійснюється: проведенням охоронних і ізоляційних дій у районах НС; організацією перепускного режиму; пошуком та визволенням постраждалих осіб з-під завалів зруйнованих захисних та інших споруд; наданням постраждалим першої медичної допомоги та евакуацією їх з осередків ураження у лікувальні заклади та безпечні райони; участю у локалізації та ліквідації наслідків аварій і зруйнувань на об’єктах комунального господарства, енергетики, транспорту та зв’язку із залученням штатної інженерної і автомобільної техніки та особового складу батальйону (роти).

9.2. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у специфічних діях

541. Специфічні дії військ (сил) ЗС України – дії військових формувань в АТО, а також у ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру.

Специфічні дії проводяться у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період на території України, а в окремих випадках і за її межами (під час участі в АТО та ММО).

542. Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, які проводяться за єдиним замислом під керівництвом Антитерористичного центру органами і підрозділами СБУ, МВС України, МНС України, ДПС України, ЗС України із залученням сил і засобів інших центральних органів виконавчої влади для попередження, запобігання та припинення злочинних дій, які здійснюються з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізації наслідків терористичного акту.

543. Надзвичайна ситуація (НС) – обстановка на певній території, яка склалася внаслідок аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного або іншого лиха, які призвели до людських жертв та завдали шкоди здоров’ю людей, довкіллю та об’єктам господарювання значних матеріальних збитків і порушили умови життєдіяльності населення.

Ліквідація наслідків НС – комплекс аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які проводяться при виникненні НС і спрямовані на рятування життя та збереження здоров’я людей, зменшення розмірів шкоди довкіллю та матеріальних збитків, а також на локалізацію зон НС, припинення дії характерних для них небезпечних чинників.

544. Надзвичайні ситуації залежно від походження поділяють на техногенні та природні.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням або загрозою викидання небезпечних і шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв’язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо.

Надзвичайна ситуація природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

Залежно від обсягів наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, НС класифікуються як ситуації державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівнів.

545. Батальйон (рота) у ході участі бригади в АТО може виконувати такі завдання: створення сприятливих умов для проведення операції на військових об’єктах (охорона й оборона місць збереження зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин); запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості; реалізація попереджувальних, режимних, організаційних та інших спеціальних заходів; надання відповідним органам управління інших суб’єктів боротьби з тероризмом засобів зв’язку, транспортних та необхідних матеріально-технічних засобів та інформації; евакуація населення з районів здійснення диверсій і терористичних актів.

546. Способами дій батальйону (роти) в цьому випадку можуть бути: охоронні, оборонні, пошукові, розвідувально-пошукові, розвідувально-ударні, штурмові, засадні та ізоляційні дії.

Способи ведення дій підрозділів під час участі в АТО зумовлюються спрямованістю терористичних дій ДРС противника і НЗФ та умовами обстановки.

547. Підрозділи батальйону (роти) під час участі бригади (полку) в АТО, посилюють охорону й оборону об’єктів, беруть участь в ізоляції району терористичного акту, пошуку та затриманні (знищенні) терористичних груп (терористів), а також у ліквідації наслідків терористичного акту. Підрозділи батальйону (роти) можуть входити до складу певних оперативних груп: групи для безпосереднього припинення терористичного акту, яка включає підгрупи ведення переговорів і штурмову (підгрупи захоплення, снайперів, підтримки і прикриття); групи забезпечення дій (підгрупи блокування або оточення, фільтрації, розвідки і ліквідації загрози вибухів) та групи МТЗ.

548. Командир батальйону (роти) зі свого командно-спостережного пункту керує підрозділами батальйону (роти) під час проведення ізоляційних, охоронних, оборонних, пошукових, штурмових, розвідувально-пошукових, розвідувально-ударних, засадних дій.

549. Етапами дій батальйону (роти) під час участі бригади в АТО можуть бути: створення сприятливих умов для проведення операції; участь у виконанні заходів щодо запобігання, виявлення і припинення терористичних актів; евакуація населення з районів здійснення терористичних актів; надання необхідної допомоги потерпілим та проведення заходів щодо ліквідації наслідків терористичного акту.

550. Підготовка підрозділів батальйону (роти) під час участі бригади в АТО може здійснюватися заздалегідь або терміново в разі виникнення (безпосередньої загрози виникнення) терористичного акту. Послідовність, зміст і методи роботи командира і штабу батальйону, командира роти під час підготовки та в ході участі бригади в АТО загалом не відрізняються від підготовки бою, але мають особливості, зумовлені характером завдань, умовами обстановки та наявністю часу.

Під час підготовки до участі в АТО, крім звичайних питань, командир батальйону (роти) повинен враховувати:

під час з’ясування отриманого завдання – замисел командира бригади на участь в АТО; порядок використання сил і засобів; завдання, що будуть виконуватися батальйоном (ротою), порядок спільних дій з іншими підрозділами бригади та підрозділами ІВФ і ПрО та розмежування функцій, завдань (зон, районів);

під час оцінювання обстановки – склад терористичного угруповання, проти якого належить діяти; наявність у нього ОВТ; джерела поповнення ОВТ і запасами МТЗ, наявність командних кадрів, що мають військову освіту та їх підготовленість; здатність ведення тривалих автономних дій; можливість поповнення своїх угруповань за рахунок місцевих жителів, ставлення місцевих жителів до терористичних угруповань; сили і засоби, необхідні для вирішення часткових завдань на різних етапах проведення операції; склад елементів бойового порядку; обмеження щодо застосування зброї; порядок здійснення взаємодії з підрозділами ІВФ і ПрО; суспільно-політична та криміногенна обстановка в районі проведення операції; умови місцевості, що можуть сприяти діям терористичних угруповань, та інші питання.

Особливостями замислу командира батальйону (роти) під час участі бригади в АТО є те, що в першому пункті замислу, залежно від характеру і умов проведення операції, визначаються напрямки дій (основний і допоміжні), які кінцевою метою повинні приводити до головного терористичного угруповання, його розгрому або локалізації.

Далі у замислі на дії батальйону (роти), залежно від характеру завдань, що належить виконувати, командиром можуть визначатися такі питання: локалізація району дій терористичного угруповання, порядок підсилення охорони визначених об’єктів, супроводу колон автотранспорту різного призначення; надання допомоги органам МВС України, патрулювання, ведення розвідувально-пошукових дій, блокування і роззброєння дрібних груп і окремих терористів; ізоляція району дій та перешкоджання поповненню терористичних угруповань боєприпасами і МТЗ; забезпечення особливого режиму пересування транспорту і цивільних осіб у районі проведення АТО та інші питання підтримки відповідного правового режиму.

Під час визначення способів розгрому противника повинні вирішуватися питання щодо блокування і знищення противника, дії щодо перешкоджання його маневру і виходу з району, що блокується; ужиття заходів щодо недопущення втрат серед цивільного населення і руйнування об’єктів інфраструктури. Крім того, більш ретельно повинно бути визначено порядок вогневого ураження груп терористів, обмеження щодо застосування зброї із зазначенням районів, об’єктів (напрямків) і які види зброї заборонено застосовувати.

551. Завдання батальйону (роти) під час участі бригади в АТО вважаються виконаними, якщо терористичний акт припинено та ліквідовано загрозу життю і здоров’ю заручників й інших осіб, які перебували в районі її проведення. Після завершення АТО підрозділи батальйону (роти) можуть надавати допомогу потерпілим та проводити інші заходи щодо ліквідації наслідків терористичного акту.

552. Під час участі батальйону (роти) у ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру підрозділи батальйону (роти) можуть залучатися до виконання таких завдань:

під час ліквідації наслідків НС на вибухо- та пожежонебезпечних військових об’єктах – ізоляція району НС; локалізація осередків та гасіння пожеж на початковій стадії їх виникнення, проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт, ізолювання районів вибухів (пожеж), евакуація населення і персоналу об’єкта, матеріально-технічних засобів, проведення пошуково-рятувальних робіт, надання медичної допомоги потерпілим, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів, очищення прилеглої території, проведення відновлювальних робіт та рекультивації ґрунтів тощо;

під час ліквідації наслідків НС техногенного характеру на об’єктах атомної енергетики, хімічної промисловості, гідротехнічних спорудах – ізоляція району НС; проведення пошуково-рятувальних робіт, транспортування сил і засобів аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) служб і матеріальних ресурсів, евакуація потерпілих, проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт, дезактивація, дегазація ділянок місцевості, споруд, техніки тощо;

під час ліквідації наслідків у районах, які постраждали від стихійного лиха, – ізоляція району стихійного лиха, проведення пошуково-рятувальних, інженерно-технічних робіт, транспортування сил і засобів аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) служб, евакуація потерпілих з небезпечних районів, надання медичної допомоги потерпілим, перевезення вантажів з гуманітарною допомогою, матеріально-технічними засобами, відновлення функціонування об’єктів життєзабезпечення населення тощо;

під час ліквідації наслідків у зонах (районах) епідемії, епізоотії, епіфітотії – ізоляція району НС; надання медичної допомоги потерпілим, проведення профілактичних щеплень, лабораторної діагностики, забезпечення карантинних заходів.

У всіх випадках підрозділи батальйону (роти) можуть залучатися до ізолювання зон (районів) виникнення НС, охорони та оборони об’єктів, забезпечення громадського порядку та участі у виконанні завдань правового режиму надзвичайного стану.

553. Завдання, у разі виникнення НС, батальйон (рота) зазвичай буде виконувати у взаємодії з органами і підрозділами ІВФ і ПрО та Державної спеціальної служби транспорту, установами Міністерства охорони здоров’я, іншими центральними органами державної виконавчої влади. Підрозділи батальйону (роти) у цьому випадку можуть додаватися, підтримувати або передаватися в оперативне підпорядкування відповідних органів управління сил цивільного захисту МНС України.

554. Підготовка дій батальйону (роти) до участі в ліквідації наслідків НС здійснюється за алгоритмами підготовки загальновійськового бою у звичайних умовах. Рішення щодо виконання завдань з ліквідації наслідків НС командир батальйону (роти) приймає, спираючись на заходи завчасного (загального) планування, а в разі зміни обстановки – за уточненим або новим варіантом дій.

555. Під час прийняття рішення, зумовленого завданнями і обстановкою, які не притаманні завданням і обстановці бою у звичайних умовах, усвідомлюється:

під час з’ясування отриманого завдання – у якому правовому режимі, у взаємодії з якими силами й органами місцевої влади необхідно виконувати поставлене завдання; обмеження щодо дій особового складу, на застосування техніки та інших засобів;

під час оцінювання своїх підрозділів і сусідів – які сили і засоби батальйону (роти), органів влади, на якій правовій підставі та в якому обсязі забезпечують виконання поставленого завдання; характер завдань, які виконуються силами і засобами ІВФ і ПрО; порядок підтримання зв’язку і взаємодії з ними;

під час оцінювання району дій – суспільно-політична та криміногенна обстановка в районі ліквідації наслідків НС; можливості місцевої промислової бази, трудових та інших ресурсів, які можуть бути використані в умовах правового режиму надзвичайного стану в інтересах виконання поставлених завдань.

556. Замисел на дії батальйону (роти) щодо ліквідації наслідків НС визначається командиром на підставі висновків з аналізу визначеного завдання, оцінювання обстановки і залежно від характеру отриманого завдання та проведених розрахунків.

У замислі на дії батальйону (роти) щодо ліквідації наслідків НС визначаються: мета дій; завдання, райони та об’єкти, на яких зосереджуються основні зусилля; способи дій під час виконання кожного завдання; райони відповідальності підрозділам, місця розташування базових таборів; порядок висування і розгортання підрозділів у районі виконання завдань та ротації підрозділів, а також райони збору при виході із зони НС, райони спеціальної обробки та відновлення боєздатності.

Крім того, у замислі додатково можуть визначатися: перелік об’єктів, які є екологічно небезпечними; заходи щодо гарантування безпеки населення у районі НС; порядок надання гуманітарної допомоги та евакуації населення тощо.

557. Після визначення замислу командир батальйону (роти) завершує прийняття рішення і визначає завдання, основні питання взаємодії, всебічного забезпечення та управління.

Затвердивши рішення у старшого начальника, командир ставить завдання підрозділам, у яких визначає: склад сил і засобів, які залучаються (передаються як оперативно підпорядковані, додані або ті, які підтримують); райони (об’єкти) організації невідкладних рятувальних робіт та інших дій; місця та порядок розташування сил і засобів, які залучаються до ліквідації (запобігання) НС; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються для проведення дій; термін готовності. Крім того, додатково командир батальйону (зведеного загону, роти) визначає:

підрозділам механізованих військ – порядок участі в першочергових (невідкладних) аварійно-рятувальних і ліквідаційних, а також у режимно-обмежувальних заходах, аварійно-відновлювальних роботах, розшуку та евакуації особового складу, населення та матеріальних цінностей із зони НС;

підрозділам інженерних військ – завдання з інженерної розвідки зони НС; ділянки (маршрути) пророблення проходів у завалах, руйнуваннях; райони зняття забрудненого шару ґрунту; місця підготовки майданчиків для вертольотів; місця обладнання та утримання переправ; маршрути (райони) підготовки та утримання шляхів підвезення (будівництва шляхів); місця (райони) обладнання пунктів польового водопостачання; місця зведення водозахисних споруд; райони (маршрути, послідовність) очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів; будови, конструкції, які є загрозливими і підлягають руйнуванню або закріпленню; райони (маршрути) обладнання протипожежних смуг; місця улаштування захисних споруд від розливу води; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються; термін готовності до дій;

підрозділам РХБ захисту – завдання (заходи) щодо: радіаційного, хімічного і біологічного захисту; виявлення, ізоляції, нейтралізації радіаційно та хімічно небезпечних речовин (об’єктів); аналізу проб радіоактивних та хімічних речовин для їх ідентифікації та нейтралізації; участі у локалізації та гасінні пожеж, райони проведення спеціальної обробки техніки й особового складу, об’єкти (райони), які підлягають дезінфекції, дезінсекції, дератизації; кількість матеріально-технічних засобів, які виділяються; спеціальної обробки військ; термін готовності.

підрозділам МТЗ – завдання щодо своєчасного забезпечення дій підрозділів батальйону (зведеного загону, роти) необхідними матеріально-технічними засобами; порядок евакуації із зони НС запасів зброї, техніки, ракет і боєприпасів, іншого майна та засобів, їх сортування, приведення у безпечний стан та зберігання, місця проведення ремонту техніки; постачання (видачі) запасів матеріальних засобів, заправлення техніки пальним, постачання хліба формуванням, які не мають засобів для випікання хліба, та населенню у зоні НС; порядок підвезення матеріальних засобів, перевезень особового складу, а також евакуації потерпілого населення, хворих, майна.

558. Для ліквідації наслідків НС на базі батальйону (роти) у пунктах постійної дислокації можуть створюватися зведені загони ліквідації наслідків НС з залученням необхідної кількості спеціальної техніки, особового складу та матеріально-технічних засобів та проводитися їх підготовка до дій у ході повсякденної планової підготовки військ.

559. Матеріально-технічне забезпечення дій підрозділів батальйону (роти) під час виконання завдань у зоні НС здійснюється за рахунок запасів бригади (зведеного загону), а також стаціонарних складів, баз (центрів забезпечення) та від постачальників за найближчим місцем дислокації (розташування) формувань, установ, підприємств організацій, незалежно від їх підпорядкованості, форми власності і господарювання.

Для забезпечення заходів щодо евакуації, розміщення і харчування особового складу та мешканців військових містечок за розпорядженням командира бригади на базі батальйону (роти) можуть обладнуватися польові табори з необхідним комплектом наметів, польових меблів, кухонь та іншого обладнання.

Підрозділи батальйону (роти) під час виконання завдань з ліквідації наслідків НС забезпечуються матеріально-технічними запасами з урахуванням необхідності проведення робіт в автономному режимі на термін не менше трьох діб.

560. Управління підрозділами батальйону (роти) під час ліквідації НС командир батальйону (роти) здійснює зі свого командно-спостережного пункту, з прив’язкою до загальної системи управління в районі НС.

561. Для розташування батальйону (роти) або зведеного загону в зоні НС облаштовуються базові табори.

562. Участь батальйону (зведеного загону, роти) у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється з метою пошуку та визволення уражених осіб з-під завалів зруйнованих захисних та інших споруд, надання їм першої медичної допомоги та евакуації їх із зон осередків ураження до лікувальних закладів та небезпечних районів, створення умов для успішного і безпечного проведення подальших рятувальних робіт, забезпеченні життєдіяльності на постраждалій території (об’єкті).

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт здійснюється на підставі даних розвідки та оцінювання стану і можливостей своїх сил з урахуванням пори року та доби, метеорологічних умов та інших чинників, які впливають на хід виконання робіт.