Сніданок 2 страница

У повсякденному житті латиші їдять котлети, рибу і м'ясо різноманітного приготування, свинячї реберця, овочеві салати, а під час латиських свят, жителі повертаються до давніх традицій і в основному на столі сірий горох, пироги, копченості, пиво, сир і житній хліб. У Латвії багато людей самі вирощують продукти, тому існує достатня кількість місць, де можна придбати екологічно чисту продукцію. Так звані "Зелені базарчики" надають свіже молоко, яйця, овочі і т.д.

У столиці Латвії працює ресторан Hospitalis (рис 2.8.), який варто відвідувати тільки гурманам з міцними нервами. Страви, стилізовані під людські органи, перетворюють процес поглинання їжі в справжній гастрономічний екстрим.

Рис.2.8. Інтер’єр ресторану «Hospitalis» в Ризі

Ресторан, що вражає уяву будь-якого відвідувача, обставлений, як госпіталь і пропонує гостям скуштувати страви, виконані як частини людського тіла. Більше того, як столові прилади використовуються хірургічні інструменти. В стерильному приміщенні з новітнім медичним обладнанням мінімалістично одягнені медсестри подають улюблені латиські страви і страхітливий своїм виглядом торт, реалістично увінчаний частинами тіла: пальцями, носами.

Антураж повністю виправдовує назва. Замість традиційних столиків відвідувачам накривають на "колясках" і операційних столах, а роль столових приладів виконують шприци, щипці й скальпелі. Також Hospitalis, господарями якого є справжні місцеві лікарі, може похвалитися баром, за стійкою якого працівники закладу змішують коктейлі в колбочках і пробірках для аналізів. Природно, бармени одягнені в білі халати співробітників лабораторії.

В якості розваги під час їжі гостям демонструють хід божевільних в гамівних сорочках, а також пацієнтів у візках. Все це дійство відбувається під сумні звуки скрипки.

2.11. Литва

Традиції приготування їжі і національні страви литовців. Особливості литовської кухні Використовуються в ній продукти, обумовлені, зокрема, прохолодним і вологим кліматом Литви - це місцеві картопля, капуста, буряк, зелень, жито, ячмінь, гриби і ягоди, молочні продукти. З-за схожості клімату і методів ведення сільського господарства з східноєвропейськими, литовська кухня має багато спільного з кухнями таких країн Східної Європи, як Білорусь, Польща й Україна, а також перегукується з кухнею скандинавських країн, угорською, румунською, грузинською кухнею і кухнею ашкеназі (в Литві проживало і проживає деяке число караїмів, запрошених Великими князями ще в середні часи), але має і свої історично сформовані відмінності.

З місцевих продуктів землеробства найбільш популярний - картопля. Її як відварюють і подають зі сметаною, сиром і молоком, так і використовують для приготування картопляних млинців і популярних млинців "Жямайчю" (картопляні млинці з начинкою, зазвичай м'ясною), галушок, цепелінів, використовують в якості начинки для ведерай (начинені і запечені кишки тварин) та ін.

Користуються популярністю м'ясні супи з капусти і червоний (буряковий) борщ. Серед м'ясних продуктів перше місце займає свинина. Рідше в стравах литовської кухні зустрічається баранина, ще рідше – яловичина, телятина. Широко - пиріжки з начинкою з рубаного м'яса. Користуються популярністю пельмені, рідше - вареники.

З морепродуктів - готується запечена риба в тісті, з Балтійського моря.

Литва славиться своїм хлібом (особливо темними сортами), він довго зберігає аромат і не черствіє. Найбільш відомі й популярні сорти - "Вільнюський", Бочю (з кмином) і сірий "Паланга".

З молочних продуктів перевага віддається сиру, і сметані. Сметана часто використовується для приготування салатів і інших холодних закусок. Відомий литовський холодний борщ готується на основі кефіру з маринованим буряком.

З напоїв популярний квас, з алкогольних - різні настоянки ("999", Starka, Зубрівка), горілка, також традиційні - меді і Крупнікас. Литва вважається пивною державою - проводиться безліч сортів пива, особливо славиться міцними сортами (Біржай).

У Литві можна знайти як ресторани з дуже смачною національною кухнею, так і вишукані ресторани японської, французької, італійської і інших популярних кухонь світу. І в теж час - демократичних кафе, піцерій і ресторанчиків у Вільнюсі та інших литовських містах дуже багато. Причому, саме там - у простих місцевих кафе і подають найсмачніші відомі литовські цепелліни.

У Вільнюсі знаходяться різні кухні світу, кафе, ресторани, трактири, піцерії, гриль-бари, винні льохи, пивні самого різного рівня, однак переважають європейські страви. Сама широка палітра споконвічно національних страв представлена в ресторані "Марцялюкес Клетис" - тут найрізноманітніші борошняні, рибні, овочеві, м'ясні, тушковані, відварені, смажені або приготовані іншим способом страви. Литовські страви і напої можна покуштувати і в кафе мережі "Čili kaimas" і "Forto dvaras". Кілька ресторанів можуть запропонувати сезонну дичину. До речі, якість їжі в Литві дійсно дуже висока. У країні виробляється понад 100 сортів пива, кілька з них завоювали найвищі нагороди на всесвітніх конкурсах. Міцні литовські напої - настоянки на травах. Інтер'єр закладів харчування дуже різноманітний, він залежить від кухні, рівня закладу або винахідливості команди: одні з них оформлені в литовському сільському стилі, інші прикрашені атрибутами країни, чия кухня представлена в даному закладі, треті - стримано елегантні або блищать вишуканою розкішшю. Кафе "Нерінга" в радянський час було улюбленим місцем інтелектуальної богеми. Тут же збиралися і приїзджали в Литву російські дисиденти. Інтер'єр цього кафе - об'єкт історичної спадщини. У спекотні дні приємно пообідати в прохолодному підвалі або влаштуватися на потопає в тіні терасі, милуватися чудовою панорамою, слухати заспокійливе дзюрчання річки.

Ресторан "Авіліс" - не просто один з кращих пивних ресторанів міста, але і міні-пивоварня, що є рідкістю для Литви (рис 2.9.). Відвідувачі можуть спостерігати, як вариться пиво, а потім відразу ж скуштувати його, поки пиво свіже. Приміщення ресторану зі стінами з червоної цегли і приємною атмосферою нагадує пивницю. Спеціальні страви включають в себе пивний суп і пивний грог. Також запропонують м'ясні, рибні страви і супи, де пиво є одним з основних інгредієнтів. Навіть серед десертів можна зустріти такі страви, як "пивне морозиво" і "фрукти в желе з пива".

Рисунок 2.9. Інтер’єр ресторану "Авіліс"

Ресторан "Фрескос" - це відмінний ресторан у театральному стилі, розташований в самому центрі Старого Міста, в будівлі ратуші (рис 2.10.). Він своїм інтер'єром являє собою щось середнє між угорською пивною і кулуарами якого-небудь паризького театру. Настінні розписи в синіх тонах, вік яких перевищує 350 років, ретельно відреставровані, театральні костюми і барвисті ескізи (дар Національної опери) прикрашають стіни. Освітлений свічками простір відображається в старовинних дзеркалах. Характерні риси ресторану - тепла атмосфера і енергійний сервіс. Завдяки своїм іменитим кухарям, серед яких багато лауреатів міжнародних конкурсів, "Фрескос" сьогодні є одним з найзнаменитіших ресторанів Прибалтики. У ресторані часто обідають представники європейських королівських династій, відомі бізнесмени, працівники великих компанії. В ресторані є спеціальна система менеджменту для організації банкетів, презентацій, прийомів і інших заходів, що гарантує чудове обслуговування.

Ресторан "Лакштінгала" - це відмінне місце, де можна насолодитися відпочинком на природі. Ресторан розташований в самому центрі міста, посеред парку Вингіс. Просторі приміщення завжди повні світла. Головним елементом інтер'єру є великі вікна, розташувавшись у яких можна насолоджуватися красою парку.

Рисунок 2.10. Інтерьєр ресторану "Фрескос"

У ресторані "Лакштінгала" два зали - основний і спеціальний зал для проведення заходів. Затишна атмосфера, камін, доброзичливий сервіс, чудова їжа - все це надовго залишиться у Вашій пам'яті. Влітку в ресторані влаштовуються спеціальні розважальні програми, конкурси і танці. Працівники ресторану не забувають і про дітей гостей, для них є спеціальний парк розваг. Меню ресторану пропонує страви європейської кухні, приготовані тільки з натуральних продуктів. Багато страв готуються на вугіллі, за спеціальними рецептами, привезеним з Англії. В цілому в меню близько ста різних страв. Любителі італійської кухні також зможуть знайти в ньому свої улюблені страви. Також Вам запропонують широкий вибір спеціальних страв і десертів для дітей. Керівництво ресторану також організовує шведський стіл, виїзні банкети, обіди і пікніки.

Будинок, в якому зараз розташований ресторан "Локіс", було побудовано в кінці 15 століття для одного з купців і використовувався їм як для торгівлі, так і в якості житла. Через століття готичні підвали цього будинку не раз змінювали власників. Тут розташовувалися магазини, таверни і пивні, поки в 1972 році будівлю не було відреставровано, і там не розмістився мисливський ресторан "Локіс", що став одним із найбільш незвичайних і цікавих закладів міста. Цей ресторан в середньовічному стилі відомий в першу чергу своєю розважальною програмою. Так звані "банкети в середньовічному замку" проводяться згідно з традиціями придворних урочистостей. Гості насолоджуються атмосферою справжнього середньовічного замку. Після того, як всі гості наситяться розкішним частуванням, настає час різних турнірів і змагань, а також старовинних танців під середньовічну музику. Також ресторан "Локіс" знаменитий своїми спеціальними вечорами дегустації вин, які організовуються пері участю кращих литовських експертів з вин. Меню ресторану включає в себе головним чином страви з дичини, однак асортимент страв досить багатий, і кожен гість зможе знайти в ньому для себе що-небудь особливо привабливе. Керівництво ресторану не забуває і про вегетаріанців. Кожну середу, четвер, п'ятницю і суботу в ресторані можна насолодитися живою середньовічною, класичною, джазовою, литовською народною, ретро і кантрі музикою.

Ресторан "Рітос Смукле", або таверна "Рітос", є на сто відсотків литовським, до останньої дрібниці, починаючи з інтер'єру і закінчуючи солонками і керамічними кружками. Все, що не має відношення до литовських традицій, в цьому місці ігнорується. Тому тут замість кока-коли і спрайту пропонують на вибір морквяний або яблучний сік.

У залі, інтер'єр який нагадує традиційну литовську сільську кухню, Ви зможете спробувати всі знамениті страви національної кухні. Вам запропонують великі порції за досить помірними цінами. Особливо гарні традиційні картопляні млинці з м'ясом, з литовським буряковим борщем. Тут можна насолодитися і всіма іншими знаменитими литовськими народними стравами. Атмосфера в ресторані іноді буває дуже жвавою, особливо у вихідні, коли виступають танцювальні фольклорні ансамблі і грає народна музика. В "Рітос Смукле" навіть офіціантки носять традиційні литовські народні костюми.

2.12. Люксембург

Франція, Бельгія, Німеччина оточують цю маленьку державу, а це означає, що всі вони мають значний вплив на кухню народу, який тут проживає. Вона в той же час є дуже простою, але приготування багатьох страв має свої, притаманні тільки люксембуржцям, особливості. Раки, форель, щуку, смажених окунів тут готують так, як ніде в Європі. Особливим приготуванням відзначаються такі страви, як арденський окіст, заливні молочні поросятка, копчений свинячий хребет з бобами та кров'яна ковбаса.

В іншому люксембуржці подібні за характером харчування на жителів тих країн, що їх оточують.

Тут люблять вживати вина вормеланг, крехен, кеміх, ан, єнем, маєтум. Дуже популярні лікери, особливо вишневий, яблучний, грушевий, чорносмородиновий.

Ресторанів в Люксембурзі дуже багато, майже всі вони дуже затишні і милі. Національна кухня Люксембургу підтримує девіз: "французька якість в німецькій кількості". Вона поєднує в собі французькі і німецькі традиції, але цим ніхто не обмежується, і кожен знаходить те, що йому до вподоби. Особливістю місцевих ресторанів є те, що можна спробувати воістину вишукані страви в маленьких затишних містечках Люксембургу.

Крім розкішних ресторанів, в місті представлений великий вибір традиційних англійських барів і пивних. У пабі Britannia можна не тільки спробувати кращі сорти пінного напою, але і подивитися футбольний матч на великому плазмовому екрані. Бар Ecosse оформлений в шотландському стилі і до екзотичних напоїв пропонує замовити не менш оригінальні закуски. Під час проведення спортивних змагань тут завжди транслюють найважливіші спортивні поєдинки, в барі збирається багато відвідувачів.

Молодіжних барів у місті не так багато, найбільш відомим і популярним є The Tube. Його зал оформлений в оригінальному стилі і нагадує лондонське метро, тут неодмінно сподобається відпочивати любителям екзотичних коктейлів і сучасної музики. Цікаву розважальну програму готує відвідувачам кафе-бар Café des Artistes. Крім чудових страв, гості бару можуть насолодитися живою музикою і повечеряти в романтичній обстановці при свічках.

2.13. Нідерланди

У Нідерландах прийнято їсти часто, до шести разів на день, їжа ситна і насичена спеціями.

У Голландії мало лісів, більшість її території покрита чудовими лугами, що сприяє розвитку тваринництва, особливо великої рогатої худоби. Однак її розводять не стільки заради м'яса, як заради молока. Голландія виробляє велику кількість молокопродуктів дуже високої якості, відправляє їх на експорт у всі країни світу.

Добре розвинене землеробство забезпечує вирощування всіх відомих у Європі овочів, зокрема картоплі та зерна, які є основою харчування голландців. У країні з давніх давен добре розвинений рибний промисел, видобуток таких морепродуктів, як мідії. З риби тут споживають оселедця, морського вугра, камбалу, палтуса, дуже полюбляють молюсків.

Відварену рибу голландці поливають розтопленим вершковим маслом і подають її, як правило, з картоплею, смаженою по-англійськи. Біфштекси відбивають несильно і завжди подають з соусом.

Тартинки (різновид тостів) - невід'ємна частина харчування голландців, їх їдять з будь-якими продуктами і в будь-який час. Голландці, як і англійці, мають два сніданки. Другий сніданок (ленч) у них називається «кофієтафель» (кавовий стіл), а за ним подають хліб, шинку, сосиски, сир, варення. Найситніше їдять ввечері, часто це єдине вживання гарячих страв.

Найулюбленіший напій голландців — світле пиво. До речі, пивоваріння є найстарішим заняттям у Голландії. Окрім пива вживають багато молока і холодних напоїв на його основі (наприклад, холодний шоколад з молоком). Туристам з Голландії можна пропонувати страви зі звичайного меню європейських страв. Перші страви слід подавати об'ємом не більше 300 мл.

Кофешоп (coffeeshop) - різновид закладів (в основному, в Нідерландах) котрі мають дозвіл на публічний продаж конопель і продуктів з неї. Діяльність кофешопів регулюється "Опіумним законом" під контролем наркотичної поліції Нідерландів.

У Нідерландах офіційно дозволений публічний продаж легких наркотиків (з метою зниження вживання важких наркотиків). Незважаючи на це, кофешопи повинні дотримуватися наступних правил:

*не розміщувати рекламу;

*не допускати у своєму приміщенні продажу важких наркотиків;

*продавати тільки особам старше 18 років;

*не продавати одній людині більше певної кількості (5 грам);

*не допускати порушень порядку.

Контроль за дотриманням цих правил ведеться дуже суворо.

У ресторанах Амстердама представлені кухні всього світу. Тут ви можете спробувати все від традиційних голландських страв до індонезійських делікатесів. Про вечері в ресторані найкраще подбати заздалегідь, замовивши столик.

2.14. Норвегія

Норвегія — морська держава, тому основу її кухні становлять страви з риби та рибопродуктів.

Багато століть їжа служила для норвежців лише засобом виживання. Ні про яку кулінарну розкіш не було мови. Найсвятковішою стравою вважалася каша зі сметаною. Іноді на святковий стіл подавалася смажена баранина або дичина з капустою. Основним продуктом харчування протягом багатьох століть залишалася риба. Приказка про те, що норвежці їдять оселедця двадцять один раз на тиждень, зовсім не перебільшення (оселедець у різних соусах, слабого посолу і пряного маринаду). Норвезька кухня набула популярності завдяки стравам із морепродуктів. Виняткова чистота природних вод гарантує їх високу якість і добрий смак.

Національна кухня Норвегії мало схильна до сезонних коливань. Весною і влітку однією з найпопулярніших страв є жирний лосось, посипаний свіжим кропом. Подається до столу з гарніром із свіжих овочів, фруктів і ягід. У зимові місяці традиційно типова гаряча страва – це стейк із оленини (яка в свіжому вигляді доставляється з арктичних областей країни).

Рибу вживають у смаженому, копченому та в'яленому вигляді. Це тріска, оселедець, камбала, палтус. Улюблена національна страва “кліп-фікс” — висушена на скелях тріска без голови. Норвежці дуже люблять страви з відвареного лосося та горбуші під білим соусом з овочевим салатом. У скандинавських кухнях використовують м'ясо кита в тушкованому вигляді.

Харчування сільських жителів відрізняється від харчування жителів міста та приморських районів. Сільські жителі найбільше споживають оселедців з відва­реною картоплею, а влітку - житню молочну кашу. Мешканці міст споживають рибу до чотирьох разів на тиждень, їдять супи, часом десерт.

Норвежців гурманами не назвеш, кухні вони приділяють дуже мало уваги і до харчування невибагливі. Сніданок, як правило, ситний, другий сніданок — це дві— три тартинки з молоком або чаєм. Обід проходить о 16 годині, коли тільки за весь день подається гаряча страва.

Норвежці люблять овочеві, рибні, м'ясні, заправлені борошном, супи.

Як і всі скандинави, норвежці люблять пудинги та паштети. Популярний норвезький національний сир, який виготовляють з незбродженого козячого молока, їдять з хлібом та маслом.

Різниця між повсякденним харчуванням та святковим столом у норвежців більш значна, ніж у інших народів Європи, особливо у сільській місцевості. У Норвегії будь-де і в будь-яку пору року продають “смербреди” — бутерброди з вершковим маслом і різними гарнірами. Навіть у ресторанах обід може складатися виключно з бутербродів.

В українській кухні немає страв, які б не можна було подати туристам з Норвегії.

2.15. Німеччина

Німецька кухня - кухня народів Німеччини, варіюється від регіону до регіону. Поняття "Німецька кухня" об'єднує різні стилі кулінарного мистецтва, що набули поширення в Німеччині. Слід зазначити, що в німецькій кухні немає єдності, у кожного регіону є свої особливості. Великою кількістю оригінальних страв у місцевій кухні відрізняються південні райони Баварії і Швабії, які також відомі в Австрії і Швейцарії.

Свинина та яловичина є основними сортами м'яса, споживаного в Німеччині. Особливо популярна в Німеччині свинина. Середній німець споживає в рік 84 кг м'яса

Німеччина славиться величезною кількістю сортів ковбас. Вважається, що в Німеччині виробляється більше 1500 різних видів ковбас.

Овочі вживаються у складі густих супів-пюре або у вареному вигляді в якості гарніру. При цьому найбільше поширення в Німеччині отримали картопля, морква, шпинат, горох, боби і різні сорти капусти, крім цього в німецькій кухні часто використовуються різні сорти салату, помідори та огірки. Підсмажена цибуля часто подається до столу у багатьох м'ясних стравах.

Квашена капуста вважається національним блюдом Німеччини. В англійській мові навіть використовується запозичене з німецького назва "Капусти" (дослівно: кисла капуста). З-за любові до квашеної капусти німці отримали жартівливе прізвисько "Krauts".

У Німеччині налічується близько 300-600 різних сортів хліба, починаючи від білого хліба з пшеничного борошна та "сірого" хліба (нім. Graubrot) і закінчуючи "чорним" хлібом (насправді він темно-коричневий) та житним хлібом (нім. Schwarzbrot). Більшість видів хліба робиться з пшеничного і житнього борошна (звідси Mischbrot, змішаний хліб), Пумперникель, іноді з додаванням насіння соняшнику або гарбуза.

Хліб є важливою частиною німецького столу, його, як правило, їдять на сніданок і у складі бутербродів увечері, в окремих випадках він подається в якості гарніру. Про важливість хліба (нім. Brot) у німецькій кухні свідчать і такі слова, як Abendbrot (вечеря, буквально "вечірній хліб"), і ньому. Brotzeit (закуска, буквально "хлібний час").

У німецькій кухні існують численні варіації тортів і пирогів, які випікаються найчастіше зі свіжими яблуками, сливами, суницею, вишнею або ревенем.

Пиво в Німеччині користується повсюдною популярністю. У більшості районів країни найпопулярнішим сортом пива є Андрогін, проте жителі Південної Німеччини (особливо баварці), воліють інші сорти пива - лагер, або пшеничне пиво. У ряді регіонів виробляються власні сорти місцевого пива, наприклад, по нижній течії Рейна - темний альтбир або кельш (нім. Kölsch) в місті Кельн. З 1990 року в об'єднаній Німеччині отримав поширення сорт пива зі Східної Німеччини - Шварцбир (нім. Schwarzbier (чорне пиво.)). Популярні також змішані напої, наприклад, пиво з лимонадом (нім. Radler) або колою.

Вино також є популярним напоєм у німців. Німецькі вина виготовляються в основному в районах вздовж верхнього та середнього Рейну і вздовж його притоку; холодний клімат півночі країни непридатний для виноградарства. Найвідомішими сортами білого вина є Рислінг і Сильванер.

Кава подається не тільки на сніданок, але і в другій половині дня з десертом.

Мало знайдеться в світі такої країни, як Німеччина, де в такому розмаїтті і великій кількості було представлене пиво. У Німеччині налічується 1300 пивоварних заводів і близько 5000 різних марок пива, 80% всього пивоваріння в Західній Європі припадає на Німеччину. Це становить 10% від загальносвітового виробництва пива. Після Чеської Республіки Німеччина займає друге місце в світі з споживання пива в розрахунку на душу населення (130 літрів на людину).

Загальнонаціональна щорічна подія - це мюнхенський пивний фестиваль Октоберфест, який проводиться в столиці Баварії в кінці вересня і триває два тижні. Свято зародилося в 1810 році, коли з нагоди весілля майбутнього короля Баварії Людовика і принцеси Терези Саксонської було влаштовано народне гуляння, яке стало щорічною традицією.

На фестиваль до Мюнхену з'їжджається велика кількість німців і іноземців - любителів пива. Найбільші пивоварні заводи Баварії (всього їх налічується в цій федеральної землі Німеччини 500; вони виробляють 4000 сортів пива) на відведеному майданчику (називається Терезиновит і пов'язаний він з ім'ям Терези Саксонської) будують величезні намети з широкими рядами дерев'яних столів і лав, а також помостами, для музикантів-виконавців. Поруч споруджуються каруселі та інші атракціони. Організовуються імпровізовані конкурси. Офіційний старт свята дає мер міста Мюнхена. Дерев'яним молотком він повинен вбити зігнутий бронзовий кран в перший пивний барило, що вип'ють на святі. Зробити це непросто - потрібно схитрувати, щоб не облити почесних гостей і журналістів. Після того, як бронзовий кран вбитий і пиво полилося річкою, вважається, що свято офіційно відкрито. Для гостей свята приготовано 70000 сидячих місць в побудованих 14 наметах. Їх обслуговуванням зайняті офіціантки, які мають міцну фігуру. У кожній руці вони стискають, як мінімум, п'ять літрових гуртків з пивом. Під час свята пити пиво, стоячи не можна. Це теж традиція.

Невимушена атмосфера свята супроводжується свистом гостей, які свистять в так звані картонні свистки Якова. За час фестивалю вдячні відвідувачі випивають понад 5 млн. літрів пива, з'їдають 650 тис. курчат, 80 биків; 10 тис. свині. Щорічно фестиваль приваблює в Мюнхен не менше 7 млн. любителів пива.

Німецьке пиво поділяється на чотири самостійних класи. Виділяється низькоалкогольне пиво (Bier mit niedrigen Stammwьrzegehalt), де вміст алкоголю може досягати 2,8%. Бочкове пиво (Schankbier) має вміст алкоголю в межах 2,8-4,6%. Так зване "повне пиво" (Vollbier) містить алкоголю 4,6-5,6%. Міцне пиво (Starkbier) вариться з вмістом алкоголю більше 5,5%. Пиво верхній ферментації (Obergдriges Bier) вариться при вищій температурі, ніж пиво нижній ферментації (Untrgдriges Bier).

Традиційний сніданок у Німеччині зазвичай включає рогалик, вершкове масло, джем, кілька скибочок твердого сиру, кілька скибочок варено-копченої (копченої) ковбаси або шинки, варене яйце, каву або чай.

Ланч - основна трапеза дня в Німеччині. У великих німецьких містах багато ресторанів пропонують бізнес ланч за фіксованою ціною, який зазвичай включає основну гарячу страву, салат, суп і закуску, а також іноді будь-який напій. Практика бізнес-ланчу за фіксованими цінами особливо характерна для ресторанів, розташованих в ділових центрах великих німецьких міст. Інші, прагнучи залучити відвідувачів в ресторани, навмисно розтягують час ланчу до 3-4 годин, а також встановлюють ціну на багато позицій в меню на 33-50% менше, ніж ціна, передбачена на ці страви у вечірній час обслуговування.

Опівдні гості з Німеччини віддають перевагу каві (у маленькій чашці) з тістечками.

Вечеря в німецьких ресторанах може подаватися гостям в інтервалі з 16-ї до 23-ї години. Ціна в меню у вечірній час практично у всіх ресторанах більш висока. Розташування столиків у цих ресторанах у вечірній час дозволяє розсаджуватися гостям поодинці або удвох. Час перебування гостей в ресторані не обмежується. Цілком можливий варіант, коли гость в гордій самоті може просидіти весь вечір, насолоджуючись одним-єдиним замовленим напоєм. Рахунок подається ресторану на першу вимогу гостя.

На вечерю в домашній обстановці німкені віддають перевагу якій то легкій страві, яка складається з сирної тарілки (2-3 видів сиру), шматочків шинки і хліба. Подається також кава або чай.

Дії обслуговуючого персоналу підприємства харчування залежать від категорії закладу. Як правило, за столом карту вин і меню пропонують окремо. У ресторанах вищої категорії вина подають в пляшках, а в закладах середнього класу в декантерах. Подача води має все більше значення. Більшість відвідувачів ресторанів сьогодні замовляють одне блюдо, максимум три на обід або вечерю. Для великих ділових вечерь або сімейних торжеств зазвичай вибирають меню з великою кількістю змін страв і, як мінімум, двома винами. У таких випадках меню складають в традиційному французькому стилі.

Розклад роботи закладу залежить від його класу. Ресторани «швидкого харчування» (бістро) пропонують обмежений вибір страв з ранку до вечора. Класичні ресторани високого класу мають наступний розклад:

Обід з 12.00 до 15.00

Вечеря з 18.00 до 23.00

Ресторани при готелях подають постояльцям сніданок між 6.00 і 11.00 ранку (в залежності від бажання клієнта).

По неділях міські готелі часто пропонують своїм гостям «бранч» тобто пізній сніданок.

Сучасні німецькі сім'ї звикли відвідувати ресторани в святкові дні, однак там страви подаються не приурочені до конкретних свят.

Ресторани. Німецькі ресторани в переважній більшості випадків - це місця естетичного відпочинку і чудовій кухні. Ресторани у Німеччині вимагають від гостей ділового стилю одягу, вечірньої сукні, для жінки. Всі офіціанти одягнені в уніформу. На столах накрохмалена скатертина і серветка. Повне меню. Високий сервіс обслуговування і висока ціна на страви та напої. Помітно, що практично в будь-якої будівлі ратуші, в будь-якому німецькому місті обов'язково є ресторан або пивний ресторан в підвальному (напівпідвальному) приміщенні (Ratskeller). У цих закладах подаються страви традиційної німецької кухні.

Рангом нижче розкутою атмосферою характеризуються гаштети (Gaststдtte). Ці заклади мають своє меню з широким асортиментом страв. В асортименті обов'язково присутні страви, приготовані шефом. Майже кожен гаштет має в своєму розпорядженні літній "пивний сад" (зазвичай розташований у внутрішньому дворі) подаль від сторонніх очей.

Винні погрібці (Weinkellers) - самостійні підприємства масового харчування в Німеччині. Розташовуються вони, як правило, у напівпідвальних приміщеннях і відтворюють атмосферу старого доброго винного погрібця. Пропонують відвідувачам широкий асортимент переважно німецьких вин і відповідну легку закуску.

Пивні погрібці (Bier kellers) - самостійні підприємства масового харчування в Німеччині. Багато в чому аналогічні винним з тією лише різницею, що пропонують гостям широкий асортимент німецького пива.

Бірштубе (Bierstube) "пивна кімната" - є на всій території Німеччини, хоча на південному заході, в традиційних виноробних районах у долині рік Мозеля, Саару і Верхнього Рейну, поряд з "пивною", трапляється ще і "винна кімната" - вайнштубе (Weinstube). Як у вайнштрубе завжди можна випити келих вина, так і в бірнштрубе обов'язково продають кілька сортів пива. Великої різниці між цими двома типами закладів немає. Бір- і вайнштубе займають невелику площу, часто розташовуються в підвальних і цокольних приміщеннях. Головне, щоб сама будівля була стародавньою, з історією і легендою - це обов'язкова умова.