Поняття про асортимент і торгову номенклатуру товарів

Асортимент товарів - сукупність їх видів, різновидів і сортів, об'єднаних або сумісних за певною ознакою. Основними групувальними ознаками товарів є сировинна, виробнича і споживна.

Розрізнюють виробничий і торговий асортимент товарів.

Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Як правило, підприємства-виробники випускають товари вузького асортименту, що дозволяє їм впроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, поліпшувати їх якість. Тому товари, що випускаються ними, потребують подальшого підсортування з урахуванням вимог торгівлі, на підприємствах якої зосереджений широкий асортимент товарів, що являє собою поєднання продукції, виробленої різними виробниками. Таке підсортування, або перетворення асортименту, здійснюється переважно на підприємствах оптової торгівлі, через які проходить основна маса товарів складного асортименту. Деяка частина продовольчих і непродовольчих товарів зазнає підсортування безпосередньо в магазинах та інших підприємствах роздрібної торгівлі.

Торговий асортимент являє собою номенклатуру товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Він включає асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами, і поділяється на дві товарні галузі: продовольчі і непродовольчі товари. Кожна з галузей ділиться на товарні групи, до складу яких входять товари, що об'єднуються за рядом ознак (однорідності сировини і матеріалів, споживчого призначення, міри складності асортименту).

Формування асортименту - процес підбору груп видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення з метою більш повного його задоволення.

Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках руху товарів - від виробництва до споживання. У кожній з них асортимент товарів розрізнений. При цьому як цільова установка формування асортименту в усіх ланках руху товарів виступає торговий асортимент роздрібних торгових підприємств.

Необхідною умовою безперебійного постачання роздрібної торгової мережі товарами в необхідному асортименті є створення оптимального асортименту товарів на оптових підприємствах. Тому правильне, науково обґрунтоване формування асортименту являє собою найважливішу функцію комерційної служби оптових підприємств.

Асортиментні переліки товарів на оптових підприємствах розробляються, як правило, в два етапи.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів. Основою для .його визначення є маркетингові дослідження в області цільового ринку, який представлений оптовими покупцями - магазинами та іншими підприємствами роздрібної торгівлі.

На другому етапі розраховується число різновидів кожного виду товару асортиментного переліку, тобто визначається кількість різновидів товарів, надходження яких обов'язкове у зв'язку із заявками оптових покупців.

Розроблені асортиментні переліки товарів оптового підприємства повинні зазнавати коректування з урахуванням змін купівельного попиту, випуску промисловістю нових товарів, результатів закупівлі на оптових ярмарках та інших чинників.

Головна мета створення обов'язкових асортиментних переліків для оптових торгових баз - контроль за повнотою і стабільністю асортименту товарів на складах і постачанням ними оптових покупців свого цільового ринку.

Асортиментна політика - важлива частина загальної роздрібної стратегії. Одні підприємства прагнуть оптимізувати асортимент шляхом звуження його широти і зменшення глибини, вони торгують лише найбільш популярними і ходовими товарними групами, а в межах груп - найпопулярнішими товарами, які швидко обертаються. Така політика дозволяє зменшити грошові кошти, вкладеш в товарні запаси, і прискорити їх товарооборотність. Наприклад, якщо керівники магазину виявлять, що в товарній групі, що складається з 10 найменувань, 80% обороту дають 4 найменування, то певно, що вони взагалі виключать з асортименту інші 6 найменувань. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати кошти і працю у велику частину товарної групи, яка дає лише 20% обороту; краще зосередити зусилля на торгівлі товарами, що швидко обертаються.

Проведення асортиментної політики вимагає прийняття рішень не тільки про включення нових товарів, але й про зняття товарів з продажу. Фірми - виробники і постачальники товарів постійно оновлюють номенклатуру своєї продукції, прагнучи отримати все нові й нові прибутки. Асортимент же є частиною роздрібної стратегії і зброєю в конкурентній боротьбі, і вже одне це передбачає його безперервну і динамічну зміну. У деяких випадках необхідність виключення певного товару з асортименту є абсолютно очевидною. Однак, часто подібне рішення більш або менш довільне; тоді неодмінно потрібно враховувати критерій рентабельності в його широкому розумінні, тобто задаватися питанням: як виключення з асортименту того або іншого товару відіб'ється на загальному прибутку, що отримується товарним відділом загалом?