Асортимент дерево-кущових порід для снігозахисних насаджень

Для кожного виду озеленення, яке створюється з певною метою, дерева необхідно вибирати за їх зовнішніми параметрами – висотою, формою крони, щільністю і т. ін. При цьому обов"язково необхідно враховувати біологічні властивості порід: морозостійкість, засухостійкість, довговічність, ушкоджуваність шкідниками, хворобами, вимогливість до грунтових умов і догляду.

Ось чому перед створенням зелених насаджень на значній протяжності спочатку детально вивчають грунтово-кліматичні умови місцевості і тільки після цього вибирають асортимент порід дерев і чагарників, які відповідають цим умовам.

У зв"язку з великою різноманітністю грунтово-кліматичних умов території України і необхідністю перегляду деяких положень щодо створення придорожнього озеленення в цілому і снігозахисних лісосмуг зокрема, виникла необхідність розробки і складання лісорайонного асортименту дерево-кущових порід. В основу його розробки повинні закладатись районовані асортименти дерев і кущів, які використовуються для створення снігозахисту і озеленення залізниць і утворення державних та місцевих полезахисних лісосмуг.

Снігозахисні властивості деревних порід визначаються головним чином їх здатністю затримувати ту чи іншу кількість снігу в різні вікові періоди. Найбільшу снігозбірну здатність мають дерева, яким притаманні в молодому віці швидкий ріст і щільність крони. Нижче наведено дані досліджень вищеназваних властивостей окремих порід в насадженнях (табл. 4.6.).

Роль тимчасово допоміжних порід в складі снігозахисних насаджень обмежується періодом не більше 10 років. Потім збільшується висота найбільш довговічних і снігостіких порід: дуба, листвениці, клена гостролистого, ясеня. Головна задача при встановлені асортименту порід для снігозахисних насаджень полягає в тому, щоб за короткий термін після висадки дерев добитись максимального ефекту. Тому працівникам по озелененню доріг необхідно знати характеристику окремих порід за основними показниками біологічних особливостей – швидкості росту, мірі гілкування, стійкості проти сніголому, мірі солевиносливості.

Головні породи – це кістяк захисної смуги, самі стійкі, довговічні і великих розмірів дерева (дуб, ясень, береза, тополь, акація біла, ялинка, сосна, листвениця та ін.).

Супутні породи висаджують між деревами головної породи з метою створення умов для кращого їх росту і підгону. Вони створюють другий ярус по висоті (клени, липа, ільмові, дика груша, горіх волошський та ін.).

Кущі, як було сказано вище, складають польовий узлісок і створюють перешкоду для бур"янів і диких тварин.

Рекомендується ширину міжрядь дерев формувати в межах 2 – 2,5 м для забезпечення можливості механізованої обробки грунту в них, а дерева в рядах висаджувати загущено (0,5 – 0,75 м).

Тіневинсливі дерева і чагарники, хвойні породи – ялинка, яловець, ялиця, тис; листяні породи – бук, граб, липа, вільха, явір, глід колючий, бузина, калина, бузок.

Породи, що створюють кореневі відгалуження для закріплення схилів, ярів, берегів рік і ставків і ін.: айва, акація біла, барбарис, береза, берест, глід колючий, вишня, граб, жасмин, калина, кизил, клен татарський, обліпиха, вільха, горобина, бузок, тополь, шовковиця.

Дерева і кущі для засолених грунтів: абрикос, акація біла і жовта, аморфа, гледичия каспійська, скумнія, шовковиця.

При виборі асортименту дерев і кущів для посадки захисних смуг на певній ділянці необхідно враховувати те, що деякі породи є передавачами грибкових хвороб, які небезпечні для сільськогосподарських культур.

Наприклад, не треба висаджувати барбарис, який передає ржу хлібним злакам, глід і черемуху, які є розсадниками небезпечного шкідника плодових дерев – бояришниці. В районах, де використовують насіння цукрового буряка, не рекомендується висаджувати бересклети.

У зв"зку з тим, що кожна із грунтово-кліматичних зон достатньо широка, в її межах можуть бути інтерзональні умови для вирощування снігозахисних лісних смуг. Тому наведений вище асортимент основних дерев і кущів для створення снігозахисних насаджень не є незмінним. В окремих конкретних умовах його можна змінювати і доповнювати з врахуванням досвіду створення захисних насаджень.

Успіх озеленення автомобільних доріг в значній мірі залежить від правильного поєднання дерев і кущів в насадженнях. Наприклад, не можна допускати сумісну посадку сосни з тополем, смородини і осики, берези з ялиною і лиственицею, горобини з ялівцем. Практика показала, що береза, висаджена біля ялини, пригнічує останню. а гледичію гнітить поряд висаджений клен.

Лекція № 17