Розміщення декоративних насаджень

Типові схеми, асортимент дерев і кущів декоративних насаджень на автомобільних дорогах розроблені Київською агролісомеліоративною експедицією бувшого проектно-вишуковального об"єднання "Агролісопроект" України.

Для декоративних насаджень регулярним способом розроблено п"ять основних типових схем.

1-а схема передбачає однорядну висадку високоштамбових дерев однієї якої-небудь листяної породи по обидві сторони дороги. Це найбільш простий спосіб декоративного озеленення, який може бути рекомендований на ділянках доріг з мальовничою відкритою місцевістю.

2-а схема передбачає однорядну висадку високоштамбових декоративних дерев листяної породи по обидві сторони дороги з включенням через певні інтервали одиничних екземплярів ялини або інших хвойних порід.

3-я схема. За цією схемою посадка декоративних дерев здійснюється у два ряди; у ближньому рекомендовано висаджувати високоштамбові листяні дерева з шаровидною формою крони, в другому – пірамідальні дерева. При такому варіанті між рядами можна влаштовувати доріжку для пішоходів і велосипедистів.

4-а схема передбачає двохрядну посадку високоштамбових дерев листяних порід з двох сторін дороги на незаносимих снігом ділянках. Крім цього варіанту, запропановано ще дві схеми двохрядних посадок декоративних дерев на незаносимих снігом ділянках дороги.

5-а схема являє собою двохрядну посадку високоштамбових дерев листяних порід з включенням через певні інтервали групи з пірамідальної тополі або інших порід з пірамідальною формою крони. Декоративні насадження за цією схемою рекомендується виконувати на під"їздах до міст і населених пунктів.

Розглянуті схеми наведено на рис. 4.12. При проведенні робіт з озеленення доріг необхідно витримувати наведені вище відстані між рядами дерев і в ряду між деревами. Ці відстані залежать від ширини крони дерев, що висаджуються, але вони повинні бути не менше 5 – 6 м.

Для декоративного озеленення доріг ландшафтно-груповим способом розроблено близько двадцяти окремих схем, які тут детально не розглядаються.

У зв"язку з тим, що придорожні алейні насадження часто являють собою суцільно високу стіну, необхідно щоб дерева в них мали глибоку кореневу систему і добре протистояли вітровалу.

Кращі породи для алей – липа, каштан, клен гостролистий, тополя пірамідальна, береза, горіх чорний та медвежий, дуб пірамідальний, туя, ялина, листвениця, піхта; для південних районів кращими є платан східний, акація біла, катальна, клен-явір, горіх волоський та ін.

Пропонований асортимент дерев і кущів для декоративного озеленення з врахуванням грунтово-кліматичних умов природніх зон України [2] наступний.

Для Полісся на дерново-підзолених піщаних грунтах рекомендується висаджувати: дерева – лиственицю сибірську, сосну звичайну, березу бородавчату; кущі – акацію жовту, скумпію, бузину червоноплідну.

На сірих лісних грунтах (піщаних суглинистих): дерева – дуб звичайний, ялину звичайну, лиственицю сибірську і європейську, дуб червоний, ясень звичайний, ясен пухнастий, березу бородавчасту, тополю канадську і парамідальну, липу дрібнолисту, клен гостролистий, бархат амурський, ялину серебристу; кущі – скумпію, яловець звичайний, бузок, жасмін, шипшину, клен татарський, іргу, ліщину, вишню маглебську, жимолость татарську, смородину золотисту.

На дерново-підзолистих супіщаних грунтах рекомендується висаджувати: дерева – сосну звичайну, сосну сосну Веймутову, лиственицю сибірську і європейську, дуб червоний, березу бородавчасту, акацію білу, вербу вавілонську, вербу білу, горобину; кущі – спірею калинолистну, іргу звичайну, скумпію, бузину червону, шипшину.

В лісостеповій зоні для сірих лісних легко і середньосуглинистих грунтів, чорноземів рекомендовано: дерева – дуб черешчастий, ялину звичайну, лиственицю сибірську, березу бородавчасту, тополю пірамідальну, клен гостролистий, липу мілколисту, в"яз звичайний, горобину, бархат амурський, акацію білу, дуб червоний, каштан кінський, вербу вавілонську, клен-явір, горіх чорний, сірий, манчжурський, горіх волоський, граб звичайний, клен серебристий, вербу білу, липу великолисту, ялину серебристу, лиственицю європейську; кущі – смородину золотисту, чубушник, скумпію, кизильник, бузину, калину, жимолость звичайну, черемуху, тую західну, обліпиху,сніжноягодник, форзицію, рябинник рябинолистий.

В степовій зоні на чорноземах звичайних, середньо- і малогумусних, на чорноземах південних і звичайних необхідно висаджувати: дерева – дуб черешчастий, червоний і пірамідальний, гледичію, берест, липу мілколисту і великолисту, тополю пірамідальну і туркестанську, в"яз дрібнолистий, софору японську, каркас західний, бархат амурський, шовковицю білу, акацію білу, горіх чорний і сірий, горіх волоський, вербу білу, вербу вавілонську, платан східний; кущі – бузок, чубушник, скумпію, кизильник, тамариж, форзицію, гордовину, бузину, облепиху, шипшину, свидину, клен татарський.

При створенні ландшафтних декоративних композицій необхідно дотримуватись основних принципів садово-паркової архітектури. Високорослі дерева, як правило, повинні розміщуватись в центральній частині груп, дерева середньої висоти і низької висаджують по периферії груп. Високорослі кущі необхідно розміщувати ближче до дерев, середньорослі і низькі – по краях і узліску груп. Красивоквітучі кущі і такі, що мають яскраве забарвлення листя, необхідно висаджувати по краях групи поверненими до дороги (рис. 4.13).

В розроблених схемах ландшафтних груп наведено рекомендований асортимент дерев і кущів. В практиці створення таких зелених насаджень в окремих випадках можливо допускати заміну їх іншими рівними за значимістю породами, виходячи з асортименту дерев і кущів для декоративного озеленення доріг.