Догляд за системою 902В
Перевірку технічного стану, технічне обслуговування, усунення характерних несправностей й монтаж системи проводити згідно з книгою «Система 902 В. Технічний опис та інструкція по експлуатації», що повинна входити в комплект експлуатаційної документації машини.
Питання для самоконтролю
1. Призначення та будова системи пуску димових гранат 902В.
2. Взаємодія частин і механізмів системи 902В у машині.
3. Вимоги техніки безпеки при роботі з системою.
4. Порядок підготовки системи до роботи.
5. Порядок постановки димової завіси.
6. Догляд за системою.
Розділ 20
ВОДОВІДКАЧУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
Водовідкачувальніі засоби призначені для видалення води з корпуса машини.
До водовідкачувальних засобів відносяться:
- водовідливна система;
- водовідкачувальний електричний насос;
- перепускний клапан;
- клапан для зливання води на суші.
Водовідливна система і водовідкачувальний електронасос працюють незалежно один від одного.
Для сигналізації про наявність у машині води є два сигналізатора: один у бойовому відділенні і один у відділенні силової установки. Кожний сигналізатор складається з підсилювача, датчика і сигнальної лампи. При заповненні корпуса машини водою до рівня датчиків 5 (рис. 20.1) або 14 вода заповняє зазор між контактом датчика 18 і корпусом 19 й вмикає через підсилювач сигнальні лампи 47 (рис.15.20) або 49 на щитку приборів, попереджуючи механіка-водія про наявність води в корпусі машини.
20.1. Водовідливна система.
Водовідливна система є основним відкачувальним засобом під час подолання водної перешкоди. Вона діє за рахунок розрідження, що створюється у водометному рушії при його роботі. При цьому водометний рушій відсмоктує воду з корпуса машини по трубопроводах, що з'єднують внутрішню частину корпуса машини з водометним рушієм.
У водовідливну систему входять: передній 8 (рис. 20.1) і задній 13 клапани відкачування згідравлічними приводами, жолоб 9, перепускна труба 10 і зворотні клапани 12.
Гідравлічні приводи клапанів відкачування вмикають: гідророзподільний апарат 1, трубопроводи 2, гідрозамки 4 і15 ігідроциліндри 1 (рис. 20.2), змонтовані разом з клапанами відкачування.
Будова і робота гідророзподільного апарата, гідроциліндрів і гідрозамків наведені в розд. 12.
Будова клапана відкачування показана рис. 20.2.
При підйомі штоку 3 тарілка 6 клапана відкриє зливний отвір 10.
У піднятому положенні штоки 3 фіксуються гідрозамками 4 (рис. 20.1) і 15.
При відпусканні шток 3 (рис. 20.2) через пружину 5 щільно притискає тарілку 6 клапана до опорного кільця 7 та закриває зливний отвір. При висунутому штоку 3, який застопорений кульковим замком, клапан закритий.
Час, необхідний для відкриття та закриття клапана відкачування, залежить від частоти обертів колінчастого вала двигуна. Чим више частота обертання, тим швидше відкриється або закриється клапан відкачувавння. При частоті обертання 1300 об/хв час для відкриття або закриття клапана складає 5-10 с.
Для відкачування води із бойового відділення необхідно при працюючому водометному рушії відкрити передній клапан 8 (рис.20.1) відкачування.
Рис. 20.2.Клапана відкачування:
1 – гідроциліндр; 2 – кулька замка; 3 – шток гідроциліндра; 4 – кронштейн; 5 – пружина; 6 – тарілка клапана; 7 – опорне кільце; 8 – сферична шайба; 9 – втулка; 10 – отвір для зливання води з жолобу; 11 – захистний ковпак; 12 – жолоб; 13 – болт
Для цього необхідно:
- повернути рукоятку гідророзподільного апарата до установки стрілки рукоятки в зоні таблички КЛАПАН ПЕРЕДН. проти надпису ОТКР.;
- відтягнути рукоятку на себе до упору так, щоб стрілка увійшла в поглиблення панелі, збільшити подачу палива. Через 5 - 10 с відпустити рукоятку.
Після закінчення відкачування води негайно закрити клапан 8, для чого:
- повернути рукоятку гід-ророзподільного апарата до установки стрілки рукоятки в зоні таблички КЛАПАН ПЕРЕДН. напроти напису ЗАКР.;
-
|
Для відкачування води з відділення силової установки необхідно за допомогою гідророзподільного апарата відкрити при працюючому водометному рушії клапан 13 відкачування. Рукоятка гідророзподільного апарата повинна бути в зоні таблички КЛАПАН ЗАДН.
Дії механіка-водія при відкритті і закритті клапана 13 відкачування аналогічні діям при відкритті і закритті клапана 8.
Для одночасного відкачування води з відділення силової установки і з бойового відділення необхідно послідовно відкрити клапани 13 і 8.
Жолоб 9 і труба 10 призначені для відкачування води з бойового відділення, минаючи відділення силової установки. Отвір 10 (рис. 20.2) в жолобі призначений для зливання води, що залишилася в жолобі.
Зворотні клапани 12 (рис. 20.1) призначені для запобігання попаданню води в корпус машини, якщо клапани 8 і 13 виявилися відкритими при непрацюючому водометному рушії.
При роботі водовідливної системи захлопка 2 (рис. 20.3) зворотного клапану потоком відкачуваної з корпуса машини води підтримується у відкритому (піднятому) положенні. З припиненням роботи водометного рушія припиниться і відкачування води з корпуса машини. Захлопка 2 зворотнього клапана під власною вагою і під тиском забортної води опуститься і перекриє клапан, запобігаючи попаданню забортної води в корпус машини через відкриті клапани відкачування.
20.2. Зливний і перепускний клапани
Для зливання води на суші з відділення керування і бойового відділення на днищі корпуса перед сидінням командира встановлений зливний клапан 3 (рис. 20.1).
Рис. 20.4.Зливний клапан:
1 – стержень; 2 – опора; 3 – клапан; 4 – лист днища машини
Будова клапана показана на рис. 20.4. Відкриття клапана здійснюється обертанням маховичка проти годинникової стрілки, закриття – обертанням за годинниковою стрілкою. Для доступу до маховичка клапана в підлозі перед сидінням командира є лючок, що закривається відкидною кришкою.
Після зливання води клапан закрити.
При неможливості зливу води через отвір з відділення силової установки злив можна проводити через перепускний клапан 6 (рис. 20.1). Клапан розташований на днищі корпуса біля заднього торця правого багатомісного сидіння.
Будова цього клапана аналогічна будові зливного клапана.
При відкритті клапана вода з відділення силової установки перетікає в бойове відділення і далі через відкритий зливний клапан зливається з корпуса машини.
Після перепуску води з відділення силової установки в бойове відділення перепускний клапан закрити.
20. 3. Водовідкачувальний насос
Водовідкачувальний насос з електроприводом є допоміжним відкачуваль-ним засобом і служить для видалення води з корпуса машини при непрацюю-чому водометному рушії.
Насос 8 (рис. 20.5) розташований в кормі машини з лівого боку. Вода, що відкачується, відводить-ся за борт по трубі 7, з’єднаній з відвідним па-трубком 2. Трубопровід, що виходить з корпуса машини, закривається зворотним кла-паном 4.
|
Будова насоса показана на рис. 20.6.
Електродвигун насоса вмикається вимикачем ВОДООТКАЧИВАЮЩИЙ НАСОС, розташованим на щитку приборів.
Для забезпечення нормальної роботи електродвигуна і запобігання попадання води в його корпус нижній кінець трубки 1 (рис. 20.5) повинен завжди бути надітий на штуцер 1 (рис. 20.6) електродвигуна, а верхній закріплений на трубі 7 (рис. 20.5), виключаючи попадання води в електронагрівач.
Насос відкачує воду, яка знаходиться тільки у відділені силової установки. Тому для відкачування води з бойового відділення її потрібно перепустити у відділення силової установки, відкривши перепускний клапан 6 (рис. 20.1).
Після відкачування води з бойового відділення перепускний клапан закрити.
20.4. Догляд за водовідкачувальними засобами.
Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні водовідкачувальних засобів, наведений в пп. 25.1.1 і 27.2.7.
20.4.1. Перевірка роботи зворотних клапанів
Для перевірки працездатності зворотних клапанів необхідно:
- зняти захисні решітки 17 (рис. 14.1) водометного рушія;
- перевірити вільне обертання захлопки 2 (рис.20.3) зворотного клапана на осі;
- поставити на місце захисні решітки.
20.4.2. Прокачування гідропривода клапанів відкачування
Після проведення робіт, що призводять до порушення герметичності гідропривода клапанів відкачування води, необхідно видалити повітря з нього шляхом відкриття і закриття клапанів. Цикл відкриття і закриття повторити 5 - 6 разів.
20.5. Можливі несправності водовідкачувальних засобів
Несправність | Причина несправності | Спосіб усунення несправності |
Електродвигун водовідкачувального насоса працює, але вода не відкачується | Засмічення фільтрувальної сітки. | Очистити сітку. |
Самовільне закриття клапанів відкачування. | Наявність повітря в гідросистемі привода клапанів. | Прокачати гідросистему 5-6 –кратним відкриттям і закриттям клапанів. |
Не світиться сигнальна лампа ВОДА в КОРПУСЕ | Не справна лампа. Не справний електри-чний ланцюг: лампа – підсилювач – датчик. Не справний підси-лювач. | Замінити лампу. Відновити ланцюг. Замінити підсилювач. |
Питання для самоконтролю
1. Призначення, технічна характеристика, склад водовідкачувальних засобів.
2. Призначення, технічна характеристика, загальна будова водовідливної системи.
3. Робота водовідливної системи при відкачуванні води з бойового відділення.
4. Робота водовідливної системи при відкачуванні води із силового відділення.
5. Робота водовідливної системи при одночасному відкачуванні води з відділення силової установки і бойового відділення.
6. Призначення, технічна характеристика, загальна будова,робота водовідкачувального насоса.
Розділ 21
ЛЕБІДКА
21.1. Призначення і встановлення лебідки
Лебідка призначена для самовитягування застряглої машини, а також для витягування інших застряглих однотипних машин.
Граничне тягове зусилля на крюку троса при однорядному намотуванні троса на барабан 4400-6000 даН (4400-6000 кгс). Тягове зусилля зменшується у міру збільшення радіуса намотки троса на барабан. З використанням блока, що є в наявності в комплекті ЗІП машини, зусилля подвоюється.
Рис. 21.1.Лебідка:
1 – задня кришка підшипника; 2, 9,17 і 18 – втулки; 3 – кришка редуктора; 4 й 26 – шайби; 5 – прокладка кришки картера; 6 – шпонка; 7 – пробка маслозаливного отвору; 8 – черв’ячне колесо; 10 – вал редуктора лебідки; 11 – кулачкова муфта; 12 – упорне кільце; 13 – планка; 14 – трос; 15 й 16 – прес-маслянка; 19 – траверса; 20 – барабан лебідки; 21 – рукоятка механізму увімкнення барабана; 22 – пластина фіксатора; 23 – пружина фіксатора; 24 – фіксатор; 25 – вилка; 27 – регулювальні прокладки; 28 – кронштейн вилки; 29 – підшипник черв’яка; 30 – передня кришка підшипника; 31 – черв’як; 32 – пробка контрольного отвору; 33 – картер редуктора; 34 – пробка маслозливного отвору
Лебідка (рис.21.1) встановлена в носовій частині корпуса машини. Привод лебідки здійснюється ланцюговою передачею й карданними валами 5 (рис.21.2) і 28 від роздавальної коробки.
Для роботи з лебідкою в носовій частині корпуса машини є два люки: в передньому носовому листі – люк для видачі троса лебідки, по краях якого встановлені напрямні ролики 35, та у верхньому носовому листі (над лебідкою) – люк до доступу до замка 36 кришки люку видачі троса і до рукоятки 3 механізму увімкнення барабана, а також для технічного обслуговування лебідки.
21.2. Загальна будова лебідки
Барабан 20 (рис.21.1) лебідки вільно обертається на валу 10 редуктора на двох втулках 18 і може бути з’єднаний з валом редуктора кулачковою муфтою 11 увімкнення барабана, що переміщується по шліцах вала 10 редуктора. Кулачкова муфта переміщується вилкою 25 увімкнення барабана, яка має рукоятку 21 з фіксатором 24.
При увімкнені або виключені кулачкової муфти рукоятку 21 з фіксатором 24 викрутити вверх й відвести в бік редуктора або в бік лебідки. Кулачкова муфта 11 при цьому ввійде в зчеплення з кулачками барабана або вийде із зачеплення з ним. При опусканні рукоятки пружина 23 опускає фіксатор 24 який входить у зчеплення з пластиною 22, фіксуючи ввімкнене або вимкнене положення кулачкової муфти увімкнення барабана.
При розчепленні барабана і вала редуктора кулачкової муфти пружина натяжного болта 4 (рис.21.3) притискає гальмову колодку 2 до реборди барабана, гальмуючи барабан при розмотуванні троса вручну, що попереджує можливість виникнення петель троса при інтенсивному розкручуванні барабана.
Трос 14 (рис.21.1) планкою 13 і болтами кріпиться на зовнішній стороні реборди барабана. На іншому кінці троса за допомогою клина і коуша закріплений гак 2 (рис.21.2).
21.3. Привод лебідки
Передача крутного моменту від роздавальної коробки до лебідки здійснюється ланцюговою передачею, проміжним карданним валом 28 і переднім карданним валом 5.
Передній і проміжний карданні вали з’єднані через запобіжний палець 10, який зрізується досягаючи гранично допустимого зусилля на крюку троса, оберігаючи лебідку від перевантаження. У разі зрізу запобіжного пальця на його місце ставиться запасний із ЗІП машини.
У ланцюговій передачі застосований дворядний роликовий ланцюг 23 з кроком 15,875 мм.
Стріла А (рис. 21.2) провисання ланцюга в натягнутому положенні повинна бути в межах 2,5 – 4 мм. Регулювання натягнення ланцюга проводиться болтом 14. При цьому необхідно заздалегідь ослабити, а потім затягнути болти кріплення опори.
Вмикається привод лебідки важелем 32.
Регулювання привода ввімкнення лебідки викладене в пр. 8.3.
21.3. Механізм увімкнення барабана:
1 – кулачкова муфта; 2 – колодка гальма; 3 – фрикційна накладка; 4 – болт; 5 – вилка; 6 – рукоятка; 7 – гайка
21.4. Блок лебідки
У комплекті ЗІП машини є блок, що дозволяє збільшити тягове зусилля лебідки удвічі.
У транспортному положенні блок 35 (рис. 23.1) лебідки закріплюється на лівому бічному листі корпуса машини.
Для закладки троса в блок 8 (рис. 21.4) повернути крюк з траверсою на 90° по відношенню до обойми і відкинути сергу 2.
Рис. 21.4.Блок лебідки:
1 – траверса крюка; 2 – відкидна серга; 3 – палець серги; 4 – обойма блока; 5 – вісь блока; 6 – прес – маслянка; 7 – захистний диск; 8 – блок; 9 – гайка; 10 – серга; 11 – крюк.
21.5. Догляд за лебідкою
Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні лебідки, наведений в пр. 27.2.11.
Заміна масла в лебідці
Для заміни масла в лебідці необхідно:
- зняти лист підлоги над лебідкою;
- викрутити пробку 7 (рис. 21.1) маслозаливного отвору і пробку 32 контрольного отвору;
- ослабити пробку 34 маслозаливного отвору і підставити ємність для зливання масла;
- повністю викрутити пробку 34 маслозливного отвору і злити масло в підставлену ємність;
- закрити зливний отвір, затягнувши до кінця пробку 34;
- залити свіже масло через маслозаливний отвір до рівня нижньої кромки контрольного отвору;
- встановити на місце пробки 7 і 32, затягнувши їх до кінця.
21.6. Можливі несправності лебідки
Несправність | Причина несправності | Спосіб усунення несправності |
Привод лебідки ввімкнений, але вал барабана лебідки не обертається. | Зрізаний запобіжний палець у приводі лебідки. | Встановити новий палець. |
Привод і лебідка увімкнені, але під навантаженням барабан лебідки не обертається. Чутно шум у районі роздавальної коробки. | Слабо натягнутий ланцюг привода лебідки. | Підтягнути ланцюг |
Питання для самоконтролю
1. Призначення та будова лебідки.
2. Призначення та будова привода лебідки.
3. Порядок регулювання привода лебідки.
4. Догляд за лебідкою.
5. Можливі несправності лебідки, причини, ознаки та способи усунення.
Розділ 22
СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
22.1. Система обігріву жилих відділень і обдування стекол оглядових люків
Система призначена для підігріву повітря в жилих відділеннях і забезпеченні його циркуляції, а також для обдування теплим повітрям стекол оглядових люків командира і механіка-водія.
Джерелом тепла в системі служить охолоджувальна рідина системи охолодження двигуна.
Опалювачі системи калориферного типу з вентилятором, здійснюючим циркуляцію повітря через радіатори опалювачів.
Один опалювач встановлений в відділенні керування зліва від механіка водія на ніші переднього лівого колеса, два інших – під багатомісним сидінням.
Опалювачі являють собою рідинні радіатори, через які осьовими вентиляторами здійснюється циркуляція повітря. Радіатори входять у систему охолодження двигуна і з’єднані між собою послідовно.
Гаряча рідина із системи охолодження двигуна через краник 10 (рис. 22.1) вимкнення, розміщений на головці блока циліндрів, потрапляє спочатку в радіатор переднього опалювача по підвідних шлангах 12 і 16. Із радіатора переднього опалювача по відвідному шлангу 17 рідина потрапляє в радіатори задніх опалювачів і повертається по відвідній трубі 9 в систему охолодження двигуна.
На кожусі переднього опалювача встановлений відцентровий вентилятор 18 обдування, який по гофрованому шлангу 1 подає тепле повітря для обдування стекол 3 оглядових люків, оберігаючи їх від обмерзання.
Передній опалювач має заслінку 19, яка встановлена на кільці вентилятора і служить для рівномірного розподілення теплого повітря по відділенню керування.
Ефективність дії опалювачів залежить від температури рідини в системі охолодження. Для більш ефективної роботи опалювачів вмикати їх лише після прогріву двигуна.
Увімкнення вентилятора обдування стекол оглядових люків проводити вимикачем 25 (рис. 15.20) ОБДУВ СТЕКОЛ, вентиляторів задніх опалювачів – вимикачем 24 ОТОПИТЕЛЬ ЗАДНИЙ, а вентилятора переднього опалювача – перемикачем 23 ОТОПИТЕЛЬ ПЕРЕДНИЙ.
Теплопередачу переднього опалювача регулювати зміною швидкості обертання електродвигуна вентилятора, шляхом повороту ручки перемикача 23 опалювач передній.
З метою покращення жилих умов у літній період експлуатація системи обігріву повинна бути відключена від системи охолодження двигуна перекриттям краника 10 (рис. 22.1). Жилі умови можливо покращити також за рахунок увімкнення вентиляторів опалювачів.
20.2. Догляд за системою обігріву та обдування стекол оглядових люків
При переході на зимову експлуатацію потрібно продути стиснутим повітрям охолоджувальні пластини радіаторів, прочистити краники, перевірити стан трубопроводів і роботу опалювачів.
Питання для самоконтролю
1. Призначення та будова системи обігріву жилих відділень і обдування стекол оглядових люків.
2. Порядок роботи системи обігріву жилих відділень і обдування стекол оглядових люків.
3. Догляд за системою обігріву та обдування стекол оглядових люків.
Розділ 23
ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ, ІНСТРУМЕНТ І ПРИЛАДДЯ МАШИНИ
Машина укомплектована запасними частинами, інструментом і приладдям згідно з відомістю ЗІП 5903-00000103И, що входить у комплект експлуатаційних документів машини.
Розміщення всередині і зовні машини предметів ЗІП і табельного майна наведенно на рис. 23.1.
До кожної машини додається комплект 5903-1000620, що не возиться (зберігається на складі частини), запасних фільтрувальних елементів двигуна.
З машинами можуть поставлятися групові (на кожних 10 машин) комплекти 5903-3906234 запасних частин. Порядок і умови постачань їх встановлюються договором на постачання машин.
Нижче наведений короткий опис пристроїв і правила експлуатації окремого приладдя та пристосувань.
Домкрат
До машини додається п'ятитонний гідравлічний двоплунжерний телескопічний домкрат.
При експлуатації домкрата необхідно використовувати дерев'яну підставку з комплекту ЗІП машини. У разі слабкого ґрунту під підставку підкласти додаткову підкладку 8 (рис. 23.2) домкрата або міцну дошку.
Для піднімання вантажу необхідно: викрутити рукою гвинт 2 до упору у вантаж, що піднімається, закрутити монтажною лопаткою із ЗІП машини голку 7 повністю, вставити монтажну лопатку у важіль 5 нагнітального плунжера і гойданням важеля підняти вантаж на необхідну висоту. У разі відмови в підйомі відкрити голку 7 і зробити декілька інтенсивних качань важеля для видалення повітря, яке могло попасти в робочу порожнину домкрата.
Для опускання вантажу повільно відкрутити голку 7 на 1-2 оберти.
При експлуатації домкрата дотримуватись наступних правил:
u не підлазити під машину, вивішену на домкраті.
У цьому випадку заздалегідь поставити під корпус машини міцні і стійкі козелки;
u при зберіганні домкрата гвинт 2 має бути вкручений,
плунжери 3 і 6 опущені, а голка 7 відкручена на 1-2 оберти.
Просочування масла в плунжерах і в голці усувається підтягуванням гайок сальників. Підтікання масла у з’єднаних частинах корпуса усувається підтягуванням головки корпуса. При зносі сальників їх слід замінити.
Видалення повітря з робочої порожнини домкрата виконувати шляхом відкручування пробки 10 випускання повітря після кожного підйому плунжерів.
Ознакою наявності повітря в робочій порожнині є відмова в роботі або повільне підіймання вантажу. Щоб уникнути попадання повітря в робочу порожнину домкрата забороняється піднімати робочі плунжери рукою при закритій голці.
Неповне піднімання робочих плунжерів домкрата відбувається через нестачу масла. Рівень масла повинен доходити до заправного отвору, закритого пробкою 9.
Відмова в роботі може бути викликана також попаданням бруду всередину домкрата. Для очищення від бруду необхідно відкрутити головку корпуса, злити масло, залити в основу корпуса чистий гас, зробити прокачування домкрата при відкрученій запірній голці, видалити гас і залити чисте профільтроване масло.
Для домкрата можна застосовувати масло МГЕ-10А або МВП для приладів по ГОСТ 1805-76. Якщо машина буде експлуатуватися в районах, де можлива температура навколишнього повітря нижче мінус 40°С, а домкрат заправлений маслом МВП, то замінити його на масло МГЕ-10А, заздалегідь промивши домкрат гасом, як вказано вище.
23.2. Важільно-плунжерний шприц
Важільно-плунжерний шприц призначений для ручного змащування під тиском вузлів машини, забезпечених прес-маслянками.
Заправку шприца виконувати таким чином:
u відкрутити кришку 3 (рис. 23.3) від корпуса 8;
u втягнути за рукоятку 10 поршень 7 на 1/3 ходу всередину
корпуса 8;
u наповнити за допомогою дерев'яної лопатки порожнину
корпуса мастилом, потім втягнути поршень ще на 1/3 ходу і
знову заповнити порожнину мастилом, втретє перемістити
поршень повністю і заповнити порожнину корпуса мастилом.
У шприці вміщується 340 см3 мастила. При заповненні шприца слідкувати, щоб у порожнині не залишалося повітря, для чого при заправці легко постукувати торцем корпуса шприца по якому-небудь дерев'яному предмету (не пом'яти шприц). Попадання повітря в порожнину Б порушує роботу шприца;
– накрутити кришку 3 на корпус 8.
Для роботи шприцом необхідно ввести шпильку 11 в проріз поршня 7 і повернути рукоятку 10 проти годинникової стрілки, потім натиснути рукою на рукоятку, надіти наконечник 1 шприца на маслянку вузла, що змащується. При цьому змазка з порожнини В шприца через отвір А подає до порожнини плунжера. При гойданні важеля 6 плунжер 4 отримує зворотньо-поступальний рух.
При русі плунжера вгору мастило через отвір А заповнює простір під плунжером. При русі плунжера вниз під тиском, створюваним плунжером, відкривається кульковий клапан 2 і мастило по трубці поступає в наконечник 1. Завдяки великому важелю 6 і невеликому майданчику плунжера в шприці створюється тиск порядку 35 МПа (350 кгс/см2), що забезпечує проходження мастила до всіх змащуваних поверхонь вузла.
Для змащування карданних шарнірів привода лебідки до шприца додається додатковий наконечник 13, який надівається на основний наконечник 1.
Рис. 23.3. Важільно-плунжерний шприц:
1 – основний наконечник; 2 – кульковий клапан; 3 – кришка; 4 – плунжер; 5 – прокладка; 6 – важіль; 7 – поршень; 8 – корпус; 9 – шток; 10 – рукоятка; 11 – шпилька; 12 – пружина; 13 – додатковий наконечник; А – отвір; Б – порожнина
Дата добавления: 2016-11-28; просмотров: 922;