Укривальний брезент

У комплекті ЗІП машини є укривальний брезент. При здійсненні маршу брезент може бути вкладений в згорнутому вигляді усередині машини на підлозі під баштовою установкою (рис. 23.1). Брезент спочатку складається уподовж, як зображено на позиціях 1, 2, 3 рис. 23.7, а потім скручується упоперек (позиції 4, 5, 6).

При зберіганні машини брезент при необхідності використовується за призначенням або зберігається на складі частини.

Рис. 23.7. Схема послідовності згортання накривального брезенту

Питання для самоконтролю

1. Склад запасних частин, інструментів і приладдя машини.

2. Порядок використання домкрата.

3. Розміщення ЗІП в машині.

4. Призначення, порядок заправлення та використання важільно-плунжерного шприца.

5. Порядок використання насосу для ручного переливання палива.

6. Порядок використання пристосування для перевірки натягу пасів.

7. Порядок укладання укривального брезенту.

Розділ 24

ВОДІННЯ МАШИНИ

24.1. Основні правила керування машиною

Правильна експлуатація машини забезпечується знанням особовим складом матеріальної частини, правил технічного обслуговування, а також засвоєнням механіком-водієм правил і техніки водіння машини. Тому до керування машиною допускається тільки водій, що має відповідне посвідчення, який вивчив всю експлуатаційну документацію, що додається до машини, і який здав іспит на право керування даною машиною.

Керування машиною істотно не відрізняється від керування автомобілями підвищеної прохідності. Необхідно, проте, враховувати габаритні розміри і форму корпуса машини при маневруванні, подоланні перешкод, вузьких проходів тощо.

Під час руху машини необхідно уважно слідкувати за дорогою (місцевістю). Швидкість руху машини по дорогах і місцевості з наявністю вибоїн, твердої і глибокої колії тощо, своєчасно знижувати, щоб уникнути поломок і аварій.

Під час руху машини, а також під час стоянки при працюючому двигуні контролювати за показниками контрольних приладів температуру охолоджувальної рідини в системі охолодження, температуру і тиск масла в системах змащування двигуна і роздавальної коробки, частоту обертання колінчастого вала двигуна і величину зарядного струму акумуляторних батарей. Контроль слід здійснювати не тільки за допомогою наявних приладів, але і по відчуттю вібрації, по приємистості машини, зусиллю на рульовому колесі, стійкості на дорозі.

При керуванні машиною не тримати постійно ногу на педалі зчеплення, щоб уникнути пробуксовування і, як наслідок, швидкого зносу або згорання фрикційних накладок.

При маневруванні забороняється тримати в крайньому положенні рульове колесо більше 15 с, щоб уникнути виходу з ладу насоса гідропідсилювача рульового привода.

Не слід вимикати двигун при русі накатом, оскільки при цьому вимикаються гідропідсилювач рульового механізму і компресор, що вкрай утруднює поворот керованих коліс і знижує до мінімуму ефективність робочої гальмової системи. Забороняється робота двигуна без масла в бачку гідронасоса.

Перш ніж приступити до яких-небудь дій на машині, необхідне вивчити розміщення і призначення всіх органів керування машиною, а також засоби і способи поводження з ними.

Схеми фіксованих положень важелів перемикання передач в коробці передач і в роздавальній коробці, важелів вмикання першого і другого мостів, лебідки показані на рис. 24.1 і 24.2, розташування контрольно-вимірювальних приладів, різних вимикачів і тому подібне – на рис. 15.20.

Рис. 24.1. Схема фіксованих положень важеля перемикання передач КП

Рис. 24.2.Схема фіксованих положень важелів перемикання передач роздавальної коробки, вмикання передніх мостів
і блокування міжосьового диференціала, вмикання лебідки:

А – важіль вмикання передніх мостів і блокування диференціала; Б – важіль вмикання лебідки;

В – важіль перемикання передач РК

24.2. Підготовка машини до руху

Підготовка машини до руху полягає в проведенні контрольного огляду (КО), пуску і прогріванні двигуна. Обсяг і послідовність КО наведені в пр. 27.1.

Підготовка двигуна до пуску

Для підготовки двигуна до пуску необхідно:

– переконатися, що рукоятки перемикання паливних кранів встановлені на відповідний паливний бак (правий або лівий), а рукоятка клапана відсмоктування пилу встановлена в положення ОТКР. (при роботі на воді рукоятка переводиться в положення ЗАКР.);

– ввімкнути вимикач акумуляторних батарей і переконатися, що вимикачі 44 (рис. 15.20) і 45 генераторів знаходяться у ввімкненому положенні, а решта вимикачів і перемикачів – у вимкненому положенні;

– переконатися, що важіль перемикання передач КП знаходиться в нейтральному положенні;

– перевести рукоятку ручного привода подачі палива з положення ОСТАНОВ, в положення підготовки двигуна до пуску.

Подальший порядок дій при пуску двигуна залежить від теплового стану двигуна, а також від температури навколишнього повітря.

При температурах навколишнього повітря нижче мінус 5°С для полегшення пуску холодного двигуна користуватися електрофакельним пристроєм (ЕФП). Застосування ЕФП ефективно до температури навколишнього повітря мінус 20°С. При нижчих температурах обов'язкове попереднє прогрівання двигуна передпусковим підігрівачем.

Пуск двигуна без попереднього підігріву

Для пуску двигуна без застосування засобів полегшення пуску необхідно:

– після стоянки машини більше доби прокачати паливну систему ручним паливопідкачувальним насосом до відкриття перепускного клапана паливного насоса високого тиску (до появи характерного звуку);

– витиснути повністю педаль зчеплення і педаль подачі палива;

– натиснути кнопку СТАРТЕР і тримати її в цьому положенні, поки двигун не запуститься, але не більше 15 с. Тільки за наявності регулярних спалахів у циліндрах двигуна допускається безперервна робота стартера протягом 25-30 с. Повторно пускати двигун стартером можна тільки після хвилинної перерви. Якщо після трьох спроб двигун не почне працювати, потрібно знайти та усунути несправність;

– після початку роботи двигуна відпустити кнопку стартера і педаль зчеплення, а педаль подачі палива відпускати поступово до виходу двигуна на стійку роботу, не допускаючи при цьому частоту обертання колінчастого вала вище 1500 об/хв;

– встановити мінімально стійку частоту обертання холостого ходу (550-600 об/хв.) і зафіксувати в цьому положенні педаль подачі палива рукояткою ручного привода, після чого прогріти двигун до температури 40°С, поступово збільшуючи частоту обертання колінчастого вала від мінімальної до 1300-1600 об/хв.