Робота системи електричного пуску БТР- 80.

16. Призначення, структура, склад та основні вимоги до бортових електромереж.

17. Будова, параметри та позначення вузлів передачі електроенергії.

18. Будова, параметри та позначення вузлів розподілу електро-енергії.

19. Будова та робота вузлів комутаційної апаратури.

20. Будова та робота вузлів захисної апаратури.

21. Загальні положення із застосування контрольно-вимірювальних приладів.

22. Будова і робота приладів контролю напруги, струму, тиску та температури.

23. Призначення, склад, технічні характеристики, будова приладів освітлення, світлової та дорожньої сигналізації.

24. Призначення, склад, технічні характеристики приладів зовніш-нього освітлення і сигналізації.

25. Призначення, склад, технічні характеристики приладів внутріш-нього освітлення і сигналізації.

26. Класифікація, технічні параметри і характеристики приладів нічного бачення механіка-водія.

РОЗДІЛ 16

Засоби зв’язку

Машина обладнана засобами зовнішнього і внутрішнього зв’язку. Для забезпечення зовнішнього зв’язку служать радіозасоби, що складаються з радіостанції Р-173 і радіоприймача Р-173П, а для забезпечення внутрішнього зв’язку - переговорний пристрій Р-174 з шоломофонами ТШ4.

Електроживлення засоби зв’язку отримують від бортової мережі машини через запобіжники з табличками РАЦИЯ та ТПУ, розташованими на щитку 7 (див.рис. 15.1).

Радіостанція Р-173 і радіоприймач Р-173П працюють на одну загальну антену.

Склад встановлених на машину засобів зв’язку вказаний у формулярах (або паспортах) на конкретні засоби зв’язку, які входять у комплект експлуатаційних документів машини.

16.1. Радіозасоби

Прийомопередавач радіостанції Р-173 і радіоприймач Р-173П розміщені у відділенні управління праворуч від командира машини на спеціальних кронштейнах. Антенний пристрій та блок антенних фільтрів Р- 173-14 (БАФ) змонтовано в правій задній частині корпуса машини: антена на даху, а БАФ - на бічній стінці ніши акумуляторних батарей.

Ящик ЗІП радіоприймача розміщений на ніші 3-го правого колеса.

Ящик ЗІП радіостанції розміщений між нішами 1-го і 2-го правих коліс під патронними коробками. Над багатомісними сидіннями всередині корпуса машини за допомогою ременів закріплено укладка основних і запасних антенних штирів у чохлі.

Характеристика і загальна будова радіозасобів

Радіостанція Р-173 призначена для забезпечення двостороннього телефонного радіозв’язку між рухливими машинами в русі і на стоянці.

Радіоприймач Р-173П призначений для прийому телефонної інформації. Радіозасоби забезпечують дальність зв’язку на середньопересіченій місцевості при роботі на основну штирову антену завдовжки 3 м, орієнтовно 20 км.

Допускається РАБОТА на штирові 1 і 2 м та аварійну антени на зближених відстанях.

Характеристика

Кількість робочих частот 1840

Кількість заздалегідь підготовлених частот 10

Крок сітки частот, кГц 1

Потужність передавача, Вт, не менше 25

Час перебудови ЗПЧ, с, не більше 3

Маса прийомопередавача радіостанції, кг 30

Маса радіоприймача Р-173П, кг 15

Корпуси прийомопередавача і радіоприймача пилобризгозахищені|. Для захисту від впливу механічних навантажень вони встановлені на амортизаційні рами. Усі органи управління та контролю розташовані на передніх панелях прийомопередавача і радіоприймача.

Загальний вигляд прийомопередавача і розташування органів управління показані на рис. 16.1.

Загальний вигляд радіоприймача і розташування органів управління показані на рис. 16.2.

Підготовка радіозасобів до роботи

Першочергові роботи:

- перевірити наявність усього діючого і запасного майна радіоприймача;

- переконатися в надійності кріплення усіх частин радіозасобів у машині і в разі потреби підтягнути болти;

- переконатися в правильності і надійності підключення усіх кабелів і клем корпусів радіостанції і радіоприймача з корпусом машини відповідно до схеми на рис. 16.3;

- перевірити чистоту та справність антенного амортизатора-ізолятора. При необхідності очистити його за допомогою чистого і сухого ганчір’я;

- зняти заглушку з антенного амортизатора і встановити антену заввишки 3 м, що складається з трьох штирів;

- при установці антени звернути особливу увагу на надійність зчленування замків штирів антени, щоб уникнути втрати штирів при русі машини.

У разі втрати штирів антени або ушкодження антенного ізолятора зв’язок на невелику відстань можна здійснити на аварійну антену, яка входить в поодинокий ЗІП радіостанції (і радіоприймача) і являє відрізком дроту завдовжки 3 м. На одному кінці дроту розпаяний високочастотний роз’єм, а інший - ізольований. Дріт підключається своїм роз’ємом до роз’єму АНТ. ХР1 блока антенних фільтрів Р-173-14 (БАФ) і викидається через будь-який отвір (люк) машини назовні.

Рис. 16.1.Радіостанція Р-173:

1 – пам’ятка УСТАНОВКА ЗПЧ; 2 - табло ЗПЧ ЧАСТОТА кГц для цифрової індикації ЗПЧ і робочої частоти; 3 - світловий індикатор тонального виклику ВИКЛИК; 4 - десять кнопок вибору і підготовки ЗПЧ; 5 - планка для олівцевих позначок; 6 - тумблер МОЩНОСТЬ для переведення радіостанції в режим повної або малої потужності; 7 - світловий індикатор режиму передачі ПРД; 8 - кнопка ТОН для посилання тонального виклику; 9 - тумблер ПОДАВИТЕЛЬ ШУМОВ; 10 - клема корпуса для підключення до корпуса машини; 11 - високочастотний роз’єм ВЧ ХР5 для підключення антени або БАФ; 12 - ручка ГРОМКОСТЬ ПРМ для регулювання гучності сигналу радіоприймача Р-173П; 13 - тумблер увімкнення живлення радіостанції ПИТАНИЕ; 14 - ручка регулятора гучності ГРОМКОСТЬ; 15, 17 і 18 - пробки; 16 - тумблер ПОДАВИТЕЛЬ ПОМЕХ; 19 - фіксатор ЗАПИСЬ-РАБОТА; 20 - кнопка СБРОС для стирання ЗПЧ; 21 - кнопка ТАБЛО для увімкнення табло 2; 22 – роз’єм ПРМ ХРЗ для підключення радіоприймача Р-173П; 23 – роз’єм НЧ ХР2 для підключення переговорного пристрою; 24 – роз’єм ДУ ХР4 для підключення живлення БАФ; 25 – роз’єм БС ХР1 для підключення плюсової шини бортової мережі машини

Рис. 16.2.Радіоприймач Р-173П :

Загальна будова

Переговорний пристрій виконаний у вигляді окремих приладів, електрично сполучених між собою, і засобів радіозв’язку, встановленими у машині, за допомогою кабелів і джгутів дротів, роз’ємів, що закінчуються розетками. Розетки сполучних кабелів і джгутів зчленовуються з відповідними вилками роз'ємів, встановленими на приладах.

Рис. 16.5.Прилад БВ34

Схема електричних з’єднань переговорного пристрою показана на див.рис. 16.4.

Загальний вигляд приладу БВ34 і розташування органів управління показані на див.рис. 16.5.

Загальний вигляд приладу БВ35 і розташування органів управління показані на див.рис. 16.6.

Конструкція приладів має пилобризкозахист. Для оберігання від дії зовнішніх механічних навантажень до корпусів приладів (окрім приладу МТ2) приклепані прокладки з багатошарової прогумованої тканини, що виконують роль амортизаторів.

З’єднання приладів з корпусом машини виконуються через металізовані тросики, що мають кабельні наконечники.

Усі органи управління переговорним пристроєм розташовані на передніх панелях приладів БВ34 і БВ35.

Прилад БВ34 має наступні органи управління;

- перемикач роду робіт на чотири робочих положення : ВС, РСт1, РСт2 і Прм;

- перемикач ВОДИТЕЛЬ, що має два робочих положення, : ВС і РСт1;

- перемикач БС - ОТКЛ., що вмикає живлення на комплект переговорного пристрою;

- посилання виклику на радіостанції;

- регулятор гучності ГРОМК.,що забезпечуючий регулювання напруги, яка подається на телефони абонентів.

Прилад БВ35 має один орган управління - перемикач роду робіт на чотири робочих положення : ВС, РСт1, РСт2, Прм.

		Рис. 16.6.Прилад БВ35

16.2.2. Порядок роботи на переговорному пристрої

Порядок підготовки до роботи:

- переконатися в правильності і надійності підключення усіх кабелів, джгутів і металізованих тросиків;

- підключити роз’єми шнурів шоломофонів до приладів МТ2;

- надіти шоломофони і закріпити їх так, щоб ларингофони щільно прилягали до гортані з обох боків;

- встановити регулятор гучності на приладі БВ34 в крайнє праве положення (на максимум гучності);

- подати живлення на апаратуру, встановивши перемикач БС-ОТКЛ. на приладі БВ34 в положення БС.

Користування переговорним пристроєм.Для зв’язку командира машини або навідника з іншими членами екіпажу необхідно поставити перемикач роду робіт на відповідному приладі (БВ34 і БВ35) в положення ВС.

Члени екіпажу, прилади МТ2 яких підключені до прохідних роз’ємів РП, постійно підключені в мережу внутрішнього зв’язку.

Механік-водій, що працює на приладі БВ37, підключається в мережу внутрішнього зв’язку шляхом установки в положення ВС перемикача ВОДИТЕЛЬ ВС-РСт1 на приладі БВ34.

Для виходу командира машини або навідника на зв’язок із зовнішніми кореспондентами через радіостанцію необхідно встановити перемикач роду робіт на відповідному приладі (БВ34 або БВ35) в положення. РСт1. При цьому відбувається прослуховування приймача радіостанції.

Механік-водій повинен прослуховувати приймач радіостанції при установці перемикача ВОДИТЕЛЬ на приладі БВ34 в положення РСт1.

Для виходу на передачу по радіостанції необхідно натиснути кнопку ПРД на відповідному приладі МТ2 (командир машини, навідник або механік-водій) і вести радіозв’язок відповідно до правил, викладених в пр. 16.1.3.

Для здійснення циркулярного внутрішнього телефонного зв’язку між усіма п’ятьма абонентами необхідно натиснути кнопку ВЫЗ. приладу МТ2, на якому ведеться РАБОТА. При цьому розмовні ланцюги абонентів, що працюють по мережі зовнішнього зв’язку, примусово перемикаються в мережу внутрішнього зв’язку. Викликаючому абоненту необхідно кнопку ВЫЗ. свого приладу МТ2 тримати натиснутою до закінчення переговорів. При відтисканні кнопки ВЫЗ. усі абоненти автоматично повертаються на початкові види зв’язку.

Циркулярним внутрішнім зв’язком необхідно користуватися у виняткових випадках і по можливості короткочасно.

Прослуховування радіоприймача забезпечується членами екіпажа, які працюють на приладах БВ34 і БВ35, при установці перемикача роду робіт на цих приладах в положення ПPM.

Для уникнення самозбудження апаратури при ненадітих і підключених до апаратури шоломофонах ларингофони слід максимально віддаляти від телефонів, щоб забезпечити мінімальний акустичний зв’язок між телефонами і ларингофонами.

Перевірка працездатності.Після увімкнення переговорного пристрою перевірку його працездатності необхідно проводити в режимі ВС, режимі циркулярного внутрішнього зв’язку і при роботі по радіостанції РСт1.

В перевірці повинні брати участь не менше трьох чоловік. При почерговій вимові кожним абонентом гучним голосом кілька разів звуку "А" або рахунку "раз-два-три" мовний сигнал повинен одночасно прослуховуватися усіма абонентами і самим собою.

При перевірці в режимі циркулярного внутрішнього зв’язку перемикачі роду робіт на приладах БВ34 і БВ35 встановлювати в будь-яке положення, окрім ВС.

Кнопки ВЫЗОВ на приладах МТ2 натискаються, і вимова звуку "А" або рахунку "раз-два-три" кожним абонентом робиться по черзі. При відтисканні викликаючим абонентом кнопки ВЫЗОВ приладу МТ2 інші абоненти повинні відключатися від мережі ВС і переходити в ті види зв’язку, які були встановлені перемикачами роду робіт.

Абонент, що вийшов на радіозв’язок, повинен прослуховувати:

- при ненатиснутих кнопках приладу МТ2 - сигнал, що приймається приймачем радіостанції, або його власні шуми;

- при натиснутій кнопці ПРД приладу МТ2 - власну мову.

16.3. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ РАДІОЗАСОБІВ І ПЕРЕГОВОРНОГО ПРИСТРОЮ

При технічному обслуговуванні засобів зв’язку керуватися наступними експлуатаційними документами: "Радіостанція Р-173. Технічний опис та інструкція з експлуатації", "Радіоприймач Р-173П. Технічний опис та інструкція з експлуатації", "Апаратура внутрішнього зв’язку і комутації Р-174. Технічний опис та інструкція з експлуатації".

Технічне обслуговування радіозасобів і переговорного пристрою поєднується з відповідним за часом (пробігом) видом технічного обслуговування машини (див. пр.27.1.1 і 27.2.8).

16.4. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ РАДІОЗАСОБІВ І ПЕРЕГОВОРНОГО ПРИСТРОЮ

Засоби зв’язку машини є складними радіотехнічними системами. Їх ремонт і налаштування вимагають спеціальних приладів і кваліфікації обслуговуючого персоналу.

При виявленні несправностей їх усунення необхідно проводити відповідно до вимог експлуатаційних документів: "Радіостанція Р-173. Технічний опис та інструкція з експлуатації", "Радіоприймач Р-173П. Технічний опис та інструкція з експлуатації", "Апаратура внутрішнього зв'язку і комутації Р-174. Технічний опис і інструкція з експлуатації".

16.5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ ІЗ ЗАСОБАМИ ЗВ'ЯЗКУ

При роботі із засобами зв’язку (внаслідок наявності в них небезпечної високої напруги) дотримуватись наступних вимог безпеки:

- не розкривати блоки при їх вімкненому положенні;

- замінювати згорілі плавкі запобіжники тільки при вимкнених засобах зв’язку;

- не від’єднувати кабелі від вімкнених споживачів;

- не торкатися струмопровідних частин антенного пристрою (особливо антенного вводу);

- не встановлювати і не замінювати антену при роботі радіостанції на передачу;

- оглядати монтаж блока живлення тільки при неробочому його стані і вимкненій радіостанції; перевіряючи ланцюги високої напруги, не торкатися до них руками, перевіряти їх щупами з ізольованими ручками;

- пригинати та укорочувати антену (до одного або двох штирів) при русі машин за населеними пунктами і по місцевості, де є лінії електропередачі.

Питання для самоконтролю

1. Якими засобами зовнішнього та внутрішнього зв’язку оснащені машини?

2. Призначення та будова радіостанції Р-173.

3. Призначення та будова радіоприймача Р-173П.

4. Розкрити порядок підготовки радіозасобів до роботи.

5. Порядок перевірки працездатності радіостанції Р-173.

6. Порядок перевірки працездатності радіоприймача Р-173П.

7. Порядок роботи на радіозасобах.

8. Призначення та будова переговорного пристарію Р-174.

9. Порядок роботи на переговорному пристрою.

10. Технічне обслуговування радіозасобів та переговорного пристрою.

11. Можливі несправності радіозасобів із переговорного пристрою.

12. Вимоги безпеки при роботі з засобами зв’язку.

Розділ 17

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ЗБРОЇ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ

Засоби захисту від зброї масового ураження призначені для захисту бойового розрахунку й обладнання, що знаходяться всередині машини, від впливу ударної хвилі і світлового випромінювання ядерного вибуху, а також від впливу радіоактивних та отруйних речовин і біологічних засобів.

Тактико-технічні характеристики засобів захисту від зброї масового ураження наведені у розділі 3.

До засобів захисту від зброї масового ураження відносяться:

– броньовий захист;

– вузли герметизації;

– фільтровентиляційна установка;

– підпоромір;

– прилади індикації радіоактивних та отруйних речовин і комплект спеціальної обробки.

Захист від ударної хвилі здійснюється спеціальними ущільнювальними пристроями, встановленими на машині, одні з яких постійно ущільнюють корпус машини, а інші закриваються вручну одразу після спостереження бойовим розрахунком світлового випромінювання ядерного вибуху.

Захист від впливу радіоактивного пилу, отруйних речовин і біологічних засобів здійснюється ущільнювальними пристроями, що герметизують жиле відділення машини, очищенням повітря та подачею його в жилі відділення машини в кількості, яке забезпечує створення надлишкового тиску, що виключає попадання в них неочищеного повітря через наявні нещільності в корпусі.

Броньовий захист

Броньовий захист бронетранспортера БТО-80 – протикульовий, протиосколковий. Він забезпечує ослаблення дози радіації за гамма-промінням у 2,3 рази. Броня забезпечує протидію ударній хвилі за рахунок своєї міцності, жорсткості та герметичного виконання.

17.2. Вузли герметизації

Герметизація забезпечує захист від ударної хвилі і запобігає попаданню всередину машини зараженого повітря.

Герметизація досягається за рахунок ущільнень люків, лючків і дверей корпуса, башти, кришки повітроприпливу і повітровідводу, ущільнень погонного пристрою башти, а також за рахунок спеціальних ущільнювачів у перегородці відділення силової установки.

До елементів герметизації корпуса, що закриваються вручну відносяться двері, всі люки і лючки жилих відділень.

17.3. Фільтровентиляційна установка

Фільтровентиляційна установка (ФВУ) (рис. 17.1) призначена для очищення зовнішнього повітря від пилу, радіоактивних та отруйних речовин і біологічних засобів, подачі очищеного повітря в жилі відділення машини та створення в них надлишкового тиску, що запобігає проникненню зовнішнього повітря всередину відділень машини через нещільності в корпусі.

ФВУ розташована у відділенні силової установки на лівому борті корпуса. Органи керування ФВУ розташовані у жилих відділеннях машини.

ФВУ складається з:

- приймального патрубка 5;

- нагнітача 4;

- фільтра 13;

- труб відведення повітря 17 та 22;

- органів керування.

Приймальний патрубок 23 (рис. 17.2) забезпечує надходження зовнішнього повітря в нагнітач при роботі ФВУ. Для перекриття доступу зовнішнього повітря в непрацюючу ФВУ в приймальному патрубку встановлений клапан 18. Пружина 15 забезпечує щільне прилягання клапана до патрубка при його закритті та утримує клапан у верхньому положенні при його відкритті.

Нагнітач призначений для первинного очищення зовнішнього повітря, що поступає по приймальному патрубку, від пилу і аерозолів. Нагнітач є повітряним насосом відцентрового типу з інерційним способом сепарації (очищення) повітря.

Рис.17.2. Нагнітач з клапанною коробкою і прийомним патрубком:

1 – верхній патрубок клапанної коробки; 2, 22, 30 – гайки; 3 – хвостовик нагнітача; 4 – клапанна коробка; 5, 6, 19 – ущільнювальні кільця; 7 – електродвигун; 8 – корпус нагнітача; 9 – ротор; 10 – забірний патрубок нагнітача; 11 – спеціальна гайка; 12 – гвинт; 13 – хомут; 14 – важіль; 15, 34 – пружини; 16 – стержень клапана; 17 – болт; 18 – клапан; 20 – захисний ковпак; 21 – стяжна шпилька; 23 – приймальний патрубок; 24 – з’єднувальний шланг; 25 – обтікач ротора; 26 – напрямний апарат; 27 – шпонка; 28 – лопатка ротора; 29 – кільце очищення повітря; 30 – стяжна шпилька; 32 – клапан клапанної коробки; 33 – важіль валика клапанної коробки

Нагнітач складається з корпуса 8 з кільцем 29 очищення повітря, електродвигуна 7 і встановленого на його валу ротора 9 з напрямним апаратом 26.

Клапанна коробка 4 призначена для керування потоком повітря, що виходить з нагнітача. Клапан 32 клапанної коробки служить для перекриття вихідних отворів клапанної коробки і напряму потоку повітря або по патрубку 21 (рис. 17.1) у фільтр-поглинач (ФПТ) 13, або по патрубках 1, 23 і 22 в жилі відділення машини, минаючи ФПТ. Пружина 34 (рис. 17.2) забезпечує щільне прилягання клапана до сідел отворів у клапанній коробці.

ФПТ призначений для остаточного очищення повітря, що поступає з нагнітача, від радіоактивних та отруйних речовин і біологічних засобів.

Будова і робота ФПТ, а також правила його експлуатації викладені в паспорті фільтра-поглинача ФПТ-200М, що додається до кожного ФПТ і входить у комплект експлуатаційних документів машини.

Патрубки 1 (рис. 17.1), 2, 22 і 23 утворюють обвідну магістраль, по якій повітря подається в жилі відділення, минаючи ФПТ. Патрубки 21, 10 і 17 утворюють магістраль, по якій повітря подається в жилі відділення через ФПТ.

Заглушки 15 і 16 призначені для перекриття повітроводів при непрацюючій ФВУ.

До органів керування ФВУ відносяться: вимикач 36 (рис. 15.20) АЗС-50 НАГНЕТАТЕЛЬ, розташований на щитку приладів механіка-водія, ручка 6 (рис. 17.1) керування клапаном приймального патрубка і ручка 14 керування клапаном клапанної коробки. Обидві ручки розташовано в бойовому відділенні на перегородці відділення силової установки у лівого багатомісного сидіння.

Ручки мають по два фіксованих положення. При знаходженні ручки 6 в положенні I клапан 18 (рис. 17.2) приймального патрубка перекриває отвір у патрубку, а в положенні II – відкриває доступ зовнішнього повітря у ФВУ.

При знаходженні ручки 14 (рис. 17.1) в положенні I клапан 32 (рис. 17.2) перекриває повітропровід патрубка 21 (рис. 17.1)до ФПТ і відкриває доступ повітря в обвідну магістраль, а при знаходженні цієї ручки в положенні II клапан перекриває обвідну магістраль і відкриває доступ повітря у ФПТ через повітропровід патрубка 21.

Робота ФВУ

При експлуатації машини на сильнозиленій місцевості або на плаву, коли люки і лючки жилих відділень машини повинні бути закриті, ФВУ може використовуватись для подачі в жилі відділення свіжого повітря. Такий режим роботи ФВУ називається режимом вентиляції.

Для увімкнення ФВУ в роботу в режимі вентиляції ручку 6 (рис. 17.1) встановити в положення II – витягнути повністю на себе (при цьому клапан приймального патрубка відкриє доступ повітря у ФВУ), зняти заглушку 15 з обвідного патрубка і увімкнути вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ. Зовнішнє повітря, яке засмоктується нагнітачем, потрапляючи на лопатки ротора, що обертається з великою швидкістю, також розкручуватиметься, внаслідок чого пил, який знаходиться в повітрі, під дією відцентрової сили відкидатиметься до стінок корпуса нагнітача і через кільце очищення повітря та боковий патрубок у корпусі по трубі 24 викиду пилу попадають в зону повітряного потоку, що йде до вентилятора системи охолодження двигуна машини. Разом з цим потоком пил викинеться назовні машини. Потік свіжого повітря, очищеного в нагнітачі від пилу, через клапанну коробку по обвідній магістралі поступатиме у жилі відділення.

Для вимкнення ФВУ, що працює в режимі вентиляції, необхідно:

- встановити вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ в положення ВЫКЛ.;

- встановити ручку керування клапаном приймального патрубка в положення I (втиснути до упору);

- надіти на патрубок заглушку.

При експлуатації машини на місцевості, зараженій радіоактивними та отруйними речовинами і біологічними засобами, ФВУ необхідно включити в роботу в режимі фільтровентиляції.

Порядок увімкнення ФВУ в режимі фільтровентиляції:

– встановити ручку 14 в положення II (витягнути її на себе повністю). При цьому клапан клапанної коробки перекриє обвідну магістраль і відкриє магістраль для подачі повітря через ФПТ;

– тільки після установки ручки 14 в положення II встановити в положення II ручку 6. При цьому клапан приймального патрубка відкриє доступ зараженого повітря у ФПТ. Порушення вказаного порядку відкриття клапанів призведе до потрапляння зараженого повітря в обвідну магістраль;

– зняти заглушку 16 (нижню). Верхня заглушка 15 обвідної магістралі повинна бути обов'язково встановлена на патрубок;

– увімкнути вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ. Заражене повітря, пройшовши в нагнітачі попереднє очищення від радіоактивного пилу і аерозолів, через клапанну коробку нагнітатиметься у ФПТ, остаточно очищується від радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів та по перехіднику 10 і трубі 17 нагнітатиметься в жилі відділення машини.

Відразу після вмикання ФВУ в роботу в режимі фільтровентиляції необхідно переконатися в тому, що повітря, яке нагнітається в жилі відділення, створює в них необхідний надмірний тиск (підпір), який визначається спеціальним приладом для контролю надлишкового тиску повітря в жилих відділеннях машини (підпороміром).

Для вимкнення ФВУ після роботи в режимі фільтровентиляції необхідно:

– встановити вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ в положення ВЫКЛ.;

– встановити ручку 6 керування клапаном приймального патрубка в положення I (втиснути до упору);

– з метою вимкнення потрапляння радіоактивних, отруйних і біологічних засобів у жилі відділення ручку 14 керування клапаном клапанної коробки обов'язково залишити в положенні II;

– надіти на патрубок заглушку 16.