Керування роботою ФВУ

 

Дії екіпажу і десанту при вмиканні та вимиканні ФВУ виконуються за командою командира машини (відділення), що передається виконавцям безпосередньо голосом або по переговорному пристрою.

Після отримання команди про ввімкнення ФВУ в роботу в режимі вентиляції:

– мотострілець, який сидить на лівому багатомісному сидінні, переконавшись в тому, що ручка 14 (рис. 17.1) втиснена до упору, витягає на себе повністю ручку 6, знімає заглушку 15 з патрубка і доповідає про виконання команди;

– командир подає команду механіку-водію на ввімкнення нагнітача;

– механік-водій встановлює вимикач 36 (рис. 15.20) НАГНЕТАТЕЛЬ в положення ВКЛ.;

– командир перевіряє наявність надмірного тиску по приладу (підпороміру).

Після отримання команди про вимикання ФВУ, що працює в режимі вентиляції:

– механік-водій встановлює вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ в положення ВЫКЛ.;

– мотострілець після зупинки ротора нагнітача (припинення виходу струменя повітря) втискає до упору ручку 6 (рис. 17.1) і встановлює заглушку 15 на патрубок.

Після отримання команди про ввімкнення ФВУ в роботу в режимі фільтровентиляції:

– мотострілець витягає на себе спочатку ручку 14, а потім ручку 6, знімає заглушку 16 і доповідає про виконання команди;

– командир подає команду механіку-водію на ввімкнення нагнітача;

– механік-водій встановлює вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ в положення ВКЛ.;

– командир перевіряє наявність надмірного тиску по приладу (підпороміру).

Після отримання команди про вимикання ФВУ, що працює в режимі фільтровентиляції:

– механік-водій встановлює вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ в положення ВЫКЛ.;

– мотострілець після зупинки ротора нагнітача (зупинки виходу струменя повітря) втискає до упору ручку 6 (верхню) і встановлює заглушку 16 на патрубок. Ручку 14 (нижню) обов'язково необхідно залишати у витягненому положенні II до проведення робіт по дегазації і дезактивації внутрішніх поверхонь ФВУ і заміни ФПТ.

При експлуатації машини на незараженій місцевості ФВУ повинна бути вимкнена. При цьому вимикач НАГНЕТАТЕЛЬ повинен бути в положенні ВЫКЛ., ручки керування обома клапанами ФВУ повинні бути в положенні I (втиснуті до упору), вихідні отвори повітропроводів повинні бути закриті заглушками.

При зберіганні та експлуатації ФПТ заповнювати відповідні розділи паспорта, що додається до кожного фільтра.

Порядок користування ФВУ при стрільбі наведений у розділі 5.

 

Прилад для контролю надмірного тиску повітря в жилих відділеннях машини (підпоромір)

 

Для контролю надмірного тиску повітря, який створює нагнітач, служить спеціальний прилад – підпоромір. Він встановлений на похилому боковому листі 2 (рис. 17.3) корпуса справа и позаду сидіння командира машини.

Корпус 5 приладу вкручений в вертикальному положенні в спеціальний ковпак 1, уварений у корпус машини.

У корпусі приладу через гумове ущільнювальне кільце 12 за допомогою різьбової пробки 9 встановлена пластмасова прозора трубка 7, в якій під дією тиску повітряного потоку переміщається кулька 8 між верхнім 6 і нижнім 10 обмежувачами. Для освітлення кульки у корпусі приладу є лампочка, що вмикається при ввімкненні нагнітача.

На корпусі приладу нанесена мітка з написом «35 мм вод. ст.». При надмірному тиску, рівному або більшому 33-36 мм вод. ст., кулька повинна знаходитися в крайньому верхньому положенні (притиснена до верхнього обмежувача) як при русі, так і при стоянці машини. При надмірному тиску менше 30 мм вод. ст. кулька лежить на нижньому обмежувачі. При надмірному тиску між 30 і 35 мм вод. ст. кулька знаходиться у врівноваженому стані та при русі машини «плаває» між верхнім і нижнім обмежувачами.

 

 


Рис. 17.3. Прилад для контролю надмірного тиску повітря – підпоромір:

1 – ковпак; 2 – лист корпуса машини; 3 – гвинт; 4 – кронштейн; 5 – корпус приладу; 6 – верхній обмежувач; 7 – трубка; 8 – кулька; 9 – пробка; 10 – нижній обмежувач; 11 – лампа; 12 – ущільнювальне кільце; 13 – гайка

 

З метою запобігання забруднення приладу (попадання води, пилу) канал, що пов'язує прилад із зовнішньою атмосферою, перекривається гвинтом 3. Граничне викручування гвинта-баранчика обмежується кронштейном 4.

Для забезпечення герметичності різьбові частини гвинта 3 і корпуса 5 приладу, що вкручуються в ковпак 1, змащені мастилом АМС-3.

Прилад включається в роботу викручуванням гвинта 3 до упору. При цьому ФВУ повинна бути включена з подачею повітря через ФПТ.

При нормальному надмірному тиску в жилих відділеннях кулька повинна знаходитися у верхньому положенні (притиснена до верхнього обмежувача).

 

Догляд за фільтровентиляційною установкою і приладом контролю надмірного тиску

Перелік робіт, що виконуються при технічному обслуговуванні фільтровентиляційної установки, наведений в пр. 27.2.9.

Змащування стержня клапана приймального патрубка нагнітача ФВУ. Для змащування стержня необхідно:

– викрутити три гвинти 9 (рис. 17.1) і зняти захисний ковпак 8;

– відкрити клапан 18 (рис. 17.2), викрутити болт 17 і зняти клапан та захисний гумовий ковпак 20;

– очистити і змастити висунутий стержень 16, зробити декілька поворотно-поступальних переміщень стержня, видалити зайве мастило;

– встановити деталі на місце в зворотній послідовності.

Заміна фільтра-поглинача ФВУ. ФПТ замінювати у випадах:

– проведення дегазації і дезактивації машини після знаходження її в зараженій зоні;

– появи ознак отруйних і радіоактивних речовин усередині жилих відділень машини за наявності в них необхідного підпору;

– появи вугільного пилу в магістралі на виході з ФПТ;

– появи на корпусі ФПТ вм'ятин завглибшки більше 8 мм або пробоїн.

Для заміни ФПТ необхідно:

– відкрити кришку 7 (рис. 17.1) люка;

– викрутити болти 25 хомутів 11 кріплення ФПТ до кронштейнів;

– ослабити хомути 18 і 20 кріплень з’єднувальних гумових патрубків;

– вийняти ФПТ з машини;

– перед установкою нового ФПТ провести його зовнішній огляд, зняти заглушки з вхідного і вихідного отворів (відкручувати болти всередині фланця вхідного отвору і гайку на дні фільтра категорично забороняється);

– переставити патрубки 10 і 19 з прокладками із замінюваного на новий ФПТ;

– встановити новий ФПТ у зворотній послідовності, перевірити роботу ФПТ і підпор у жилих відділеннях при подачі повітря через ФПТ.

При перевірці ФВУ і герметичності жилих відділень увімкнення ФПТ в роботу повинне бути короткочасним (на 5-10 хв).

Очищення трубки і кульки приладу для контролю надлишкового тиску. При забрудненні очищати трубку і кульку підпороміру ганчір’ям, злегка змоченим у бензині. Для цього, не знімаючи прилад з машини:

– викрутити пробку 9 (рис. 17.3), притримуючи ущільнювальне кільце 12, зняти трубку 7 з кулькою 8 і обмежувачами 6 і 10;

– вийняти з трубки обмежувачі і кульку;

– протерти деталі (трубку прочистити ганчір’ям, намотаним на дерев'яну паличку);

– зібрати прилад в зворотній послідовності.

При необхідності очищення каналів ковпака 1 викрутити корпус 5 приладу і гвинт 3. Для продувки каналів використовувати штатний шланг відбору повітря.

При установці корпуса приладу і гвинта різьбові частини необхідно змащувати тонким шаром мастила АМС-3, виключаючи попадання її в канали приладу. Гвинт закрутити до упору.

 

17.4. Прилади індикації радіоактивних і отруйних речовин

 

Вимірювач потужності дози ИМД-21Б

Вимірювач потужності дози (рис. 17.4) призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання і видачі світлового сигналу про перевищення її граничного значення. Він складається з:

- блока 1 детектування;

- блока 2 вимірювання середньої частоти;

- комплекту ЗІП;

- комплекту монтажних частин.

При вимірюванні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання поза корпусом машини необхідно враховувати коефіцієнт послаблення радіоактивного випромінювання корпусом машини, який для бронетранспортера БТР- 80 дорівнює 2,3.

Тому на роз’єм Ш2 блока 2 вимірювання середньої частоти повинна бути встановлена заглушка 8 з гравіюванням 2, узята із ЗІП приладу.

Блок 2 вимірювання середньої частоти встановлений перед місцем командира таким чином, що за його показниками можуть одночасно спостерігати командир, механік-водій і мотострілець, що сидить на правому одномісному сидінні.

Блок 1 детектування встановлений на листі підлоги праворуч від сидіння командира. Він сполучений з блоком 2 кабелем, який укладений на підлозі і кріпиться скобою.

Живлення вимірювач отримує від бортової мережі машини. Підключається вимірювач до бортової мережі кабелем 7.

У ЗІП вимірювача входять чотири плавкі запобіжники, чотири заглушки блока середньої частоти і пакувальний ящик.

 

 


Рис. 17.4. Вимірювач потужності дози:

1 – блок детектування; 2 – блок вимірювання середньої частоти; 3 – кнопка ПРОВЕРКА; 4 – тумблер увімкнення живлення ламп ТАБЛО; 5 – тумблер увімкнення живлячої мережі; 6 – запобіжник; 7, 9 – кабелі; 8 – заглушка; 10 – дріт КОРПУС; 11 – перемикач піддіапазону вимірювання

Плавкі запобіжники укладаються в ящик ЗІП баштової установки, а пакувальний ящик з трьома заглушками, що не використовуються на цій машині, зберігається в ящику з комплектом 5903-1000620 запасних фільтрувальних елементів двигуна.

Вимірювач забезпечує безперервне цілодобове вимірювання потужності дози.

Докладний опис пристрою, правила підготовки, перевірки, зберігання, технічного обслуговування і вимоги безпеки викладені в керівництві «Измеритель мощности дози ИМД-21Б. Техническое описание и инструкция по експлуатации», що входить у комплект експлуатаційної документації машини.

 

Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР

 

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) (рис. 17.5) використовується для групових і специфічних визначень отруйних речовин.

Ящик з приладом кріпиться на ніші колеса перед лівим багатомісним сидінням.

Прилад може використовуватися як поза машиною, так і всередині неї.

 

 

Рис. 17.5. Військовий прилад хімічної розвідки:

1 – ковпачки для насадки; 2 – насадка до насоса; 3 – протидимний фільтр; 4 – патрони для грілки; 5 – електроліхтар; 6 – корпус грілки; 7 – трубки у касетах; 8 – насос

Опис приладу, прийомів роботи, обслуговування і зберігання ВПХР викладено в керівництві «Войсковой прибор химической розведки. Инструкция по експлуатации», яке знаходиться в ящику приладу.

17.5. Комплект для спеціальної обробки машини

Танковий комплект дегазації

 

Машина укомплектована танковим дегазаційним комплектом (комплект ТДП).

Призначення, склад, будова, принцип дії, спорядження дегазуючим розчином, порядок роботи, вимоги безпеки і технічне обслуговування комплекту ТДП викладені в паспорті, що додається, «Танковый дегазационный комплект (комплект ТДП)».

Два автономні прилади ТДП, що входять в комплект, розміщені у відділенні керування машини на нішах правого і лівого передніх коліс. Кожен прилад закріплений в двох хомутах, скоби яких приварені до верхнього листа ніші колеса.

 

 


Рис. 17.6. Схема спорядження приладу ТДП стислим повітрям:

1 – регулятор тиску; 2 – ковпачок клапана відбору повітря; 3 – перехідний штуцер; 4 – зарядний пристрій; 5 – прилад ТДП; 6 – запобіжний ковпачок приладу ТДП

Зарядний пристрій разом із сумкою для ЗІП комплекту, а також спеціальний перехідний штуцер для з’єднання зарядного пристрою до регулятора тиску повітря при спорядженні приладу ТДП стислим повітрям розміщені в ящику ЗІП машини, встановленому зліва в перегородці відділення силової установки, воронка – в інструментальному ящику, встановленому на правому борту ззовні машини, а дві кружки – в експлуатаційному комплекті 5903-3906234 запасних частин на 10 машин.

Спорядження приладів ТДП стислим повітрям виконувати підключенням зарядного пристрою до регулятора тиску пневмообладнання машини, розташовуючи прилад вентилем вниз, як показано на рис. 17.6.

Порядок спорядження:

– взяти з ящика ЗІП машини зарядний пристрій і перехідний штуцер і з'єднати їх за допомогою розвідного ключа і ключа 17x19 мм;

 


Рис. 17.7.Підключення приладу ДК-4Д:

а – при газорідинній обробці; б – при роботі методом відсмоктування пилу; А – відстань від полотна дороги до дна ємкості; 1 – перехідний патрубок; 2 – ежектор; 3 – корпус ежектора; 4 – загорожа; 5 – гачок; 6 – сережка; 7 – скоба для буксирів машини на воді; 8 – ланка буксирної зчіпки; 9 – рідинний рукав; 10 – кришка клапана; 11 – важіль клапана; 12 – газовідбірник; 13 – ежектор приладу; 14 – газорідинний рукав; 15 – ємкість; 16, 22 – накидні гайки; 17 – подовжувач; 18 – брандспойт; 19 – гайка брандспойта; 20 – щітка; 21 – прокладка; 23 – болт; 24 – гайка

 

– зняти з розпилювача приладу запобіжний ковпачок 6 і приєднати прилад 5 за допомогою ключа 17х19 мм до вільного кінця зарядного пристрою 4, попередньо переконавшись у наявності і справному стані прокладки, укріпленої в ніпелі зарядного пристрою;

– відкрутити ковпачок 2 з клапана відбору повітря регулятора тиску 1 і приєднати до нього зарядний пристрій 4 через перехідний штуцер 3;

– перевірити тиск у повітряному балоні пневмообладнання машини по манометру на щитку приладів. Якщо тиск вище 6,5 кгс/см2, то понизити його відкриттям краника зливу конденсату з балона або натисненнями педалі робочої гальмівної системи;

– запустити двигун і встановити частоту обертання колінчастого вала не менше 1300 об/хв;

– при появі характерного звуку, викликаного виходом повітря через клапан зарядного пристрою, відкрити вентиль приладу для подачі стислого повітря;

– через 20 с закрити вентиль приладу, від'єднати зарядний пристрій з перехідним штуцером від регулятора тиску і накрутити ковпачок на клапан відбору повітря регулятора тиску;

– від'єднати прилад від зарядного пристрою;

– перевірити наявність стислого повітря в приладі, для чого, тримаючи прилад вентилем вгору поза машиною, відкрити вентиль приладу на 0,5-1с. Поява із розпилювача дрібнорозпиленого струменя рідини свідчитиме про наявність стислого повітря в приладі;

– щільно закрити вентиль приладу і накрутити на штуцер розпилювача запобіжний ковпачок;

– вкласти у ящик ЗІП машини зарядний пристрій з перехідним штуцером.

Обладнання для використання комплекту спеціальної обробки машини

 

Машина обладнана пристроями для використання комплекту спеціальної обробки ДК-4Д. Комплект ДК-4Д до складу машини не входить.

До складу пристроїв входять спеціальний перехідний патрубок 1 (рис. 17.7) і спеціальні упорні гайки 24, приварені до загорожі лівої вихлопної труби двигуна.

Перехідний патрубок вкладений в зовнішній інструментальний ящик 12 (рис. 23.1).

Порядок підключення приладу ДК-4Д і робота з ним. Для нормальної роботи комплекту необхідно, щоб система випуску газів машини була справна і не мала пошкоджень (витік вихлопних газів через нещільність призводить до необхідності збільшення частоти обертання колінчастого вала двигуна для забезпечення необхідного протитиску при роботі приладу).

Перед підключенням ДК-4Д необхідно попередньо прогріти двигун до нормального теплового режиму, а потім зупинити його. Для підключення газорідинного приладу необхідно:

– вставити перехідний патрубок 1 (рис. 17.7) в ежектор лівої вихлопної труби двигуна і закрутити два болти 23 в упорні гайки 24, приварені до загорожі 4;

– встановити кришку 10 з клапаном і газовідбірником 12 на перехідній патрубок 1 шляхом накидання сережок 6 кришок на гачки 5 перехідного патрубка з наступним відтягуванням до упору сережок за допомогою гайок-баранчиків 8 (рис. 17.8);

– встановити паронітову прокладку 11;

– повністю відкрити заслінку 13;

– пустити двигун і встановити частоту обертання колінчастого вала 1400-1500 об/хв;

– відрегулювати заслінкою 13 необхідний протитиск в системі випуску газів. Величина необхідного протитиску визначається моментом початку спрацьовування клапана 12, встановленого на кришці. Положення заслінки 13 зафіксувати за допомогою гайки-баранчика 14.

Після проведення регулювання протитиску необхідно:

– зупинити двигун і зібрати газорідинний прилад в послідовності, вказаній в паспорті комплекту. При збірці газорідинного приладу звертати увагу на герметичність всіх з'єднань і наявність прокладок;

– встановити ємність 15 (рис. 17.7) з розчином (водою) на рівні 960-1300 мм від полотна дороги до дна ємкості. Для цього рекомендується використовувати скобу 7 для буксування машини на воді і ланку 8 буксирного зчіпки з комплекту ЗІП машини;

– відкрити запобіжний клапан 12 (рис. 17.8), повертаючи важіль 5 навколо осі;

 

 

 

 


– встановити газорідинний прилад (рис. 17.7, а);

– запустити двигун і після досягнення стійкої роботи на частоті обертання холостого ходу закрити запобіжний клапан;

– плавно збільшити частоту обертання колінчастого вала, перевіряючи подачу газорідинної суміші з брандспойта.

 

Попередження. Подача по газорідинному рукаву відпрацьованих газів без рідини категорично забороняється!

 

17.6. Робота засобів захисту від зброї масового ураження

 

Робота засобів захисту від зброї масового ураження полягає в герметизації жилих відділень машини (щільному закритті всіх люків, лючків і отворів у корпусі машини) і в приведенні в дію фільтровентиляційної установки.

При цьому очищенє від радіоактивного пилу, отруйних і біологічних речовин повітря нагнітається в жилі відділення машини, створюючи в них надмірний тиск, що перешкоджає проникненню зараженого повітря через нещільність в корпусі машини. При першій нагоді машина повинна бути піддана спеціальній обробці.

17.7. Дії бойового розрахунку машини в умовах застосування зброї масового ураження

У передбаченні ядерного удару необхідно закрити кришки всіх люків і лючків жилих відділень машини та відразу ж після сповіщення про ядерний напад або після безпосереднього спостереження світлового випромінювання ядерного вибуху негайно зупинити машину і закрити кришки повітроприпливу і повітровідводу, натиснувши на кнопку 53 (рис. 15.20) ЕКСТР. ЗАКР. ЖАЛЮЗИ, розташовану на щитку приладів.

Після проходження ударної хвилі негайно увімкнути ФВУ в режимі фільтровентиляції в порядку, викладеному в пр. 17.2. Відкрити кришки повітроприпливу і повітровідводу, для чого перевести перемикач 21 привода кришок в положення ЗАКР. і утримувати в цьому положенні до зупинки електродвигуна привода кришок (зупинку електродвигуна контролювати по амперметру), потім перевести перемикач в положення ОТКР. Запустити двигун і продовжувати виконання поставленого завдання.

Подолання машиною місцевості, зараженої як радіоактивними, так і отруйними або біологічними речовинами, повинне проводитися у всіх випадках із закритими кришками всіх люків і лючків у жилих відділеннях, з увімкненою ФВУ в режимі фільтровентиляції і на максимально можливій швидкості.

При русі в суху погоду по ґрунтових дорогах необхідно збільшувати дистанцію між машинами, щоб уникнути попадання радіоактивного пилу на машину, що йде ззаду.

При подоланні зараженої місцевості ведення вогню з кулеметів КПВТ, ПКТ, ПК і автоматів необхідно проводити з урахуванням обмежень, наведених у розділі 5.

Після подолання місцевості, зараженою радіоактивними, отруйними речовинами або біологічними засобами, необхідно виконати часткову або повну дезактивацію, дегазацію або дезінфекцію машини і ФВУ.

Необхідність цих робіт визначається хімічною службою частині.

До дегазації ФВУ і заміни ФПТ подачу повітря в жилі відділення машини виконувати тільки через ФПТ.

Питання для самоконтролю

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова засобів захисту від зброї масового ураження.

2. Призначення, технічна характеристика, загальна будова фільтровентиляційної установки.

3. Робота фільтровентиляційної установки машини.

4. Розкрити керування роботою ФВУ.

5. Призначення, технічна характеристика, загальна будова приладу контролю за надлишковим тиском повітря в жилих відділеннях машини.

6. Визначити основні операції, які проводяться при обслуговуванні фільтровентиляційної установки та приладу контролю надмірного тиску .

7. Призначення, технічна характеристика, загальна будова роздавальної коробки та її привода керування.

8. Розкрити порядок заміни фільтра-поглинача ФПТ.

9. Призначення, технічна характеристика, загальна будова та порядок роботи вимірювача доз ИМД-21Б.

10. Призначення, технічна характеристика, загальна будова та порядок роботи військового приладу хімічної розвідки ВПХР.

11. Розкрити порядок спорядження приладів ТДП стислим повітрям.

12. Розкрити порядок підключення приладу ДК-4Д та його загальну будову.

13. Розкрити дії бойового розрахунку машини в умовах використання зброї масового ураження.


Розділ 18

ПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ

 

Пожежне обладнання (ППО) призначене для швидкої локалізації і ліквідації осередків пожежі. Воно включає автоматичну і напівавтоматичну системи ППО, а також переносні вогнегасники. Причинами виникнення пожежі в бронетранспортері можуть бути пробиття броні, що призводить до займання палива, масла та іншого обладнання, проникнення всередину машини запалювальних речовин, а також технічні несправності систем двигуна та електрообладнання. Система ППО має чотири термодатчики, що сигналізують про осередки пожежі, і розпилювачі, які подають до них вогнегасну суміш. Конструктивно система ППО об’єднана з системою спеціального захисту.

Пожежне обладнання БТР- 80 складається з автоматичної системи ППО, ручного вуглекислотного вогнегасника ОУ-2 та ручного порошкового вогнегасника ОП-10А.

Автоматична система ППО призначена для гасіння пожежі у відділенні силової установки, ручний вогнегасник – для гасіння невеликих вогнищ, а порошковий вогнегасник – для гасіння пожежі ззовні машини.

Тактико-технічні характеристики засобів захисту від зброї масового ураження наведені у розділі 3.

 








Дата добавления: 2016-11-28; просмотров: 990;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.057 сек.