Рис, 1, Загальна схема банківського менеджменту

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Сутність, мета і завдання банківського менеджменту.

Функції та механізм банківського менеджменту

Система забезпечення банківського менеджменту

Сутність, мета і завдання банківського менеджменту.

В умовах ринкової економіки забезпечення конкурентоспроможності будь-яке господарюючого суб'єкта можливе лише за умови ефективного управління рухом його фінансових ресурсів. Що стосується банківської системи, то на теперішньому етапі її розвитку головним завданням є пошук оптимальних шляхів підвищення рівня прибутковості при одночасно забезпеченні відповідного рівня ліквідності та мінімізації ризиків, що дало б змогу підтримувати життєдіяльність банку та відновити довіру доних з боку клієнтів. Успішне досягнення цієї складної проблеми потребує використання цілої системи дієвих методів прийомів, способів та розробки нових підходів щодо управління банком, об'єднані поняттям менеджменту.

У загальному розумінні банківський менеджмент – це система управління відносинами, пов'язаними з фінансово-господарською та маркетинговою діяльністю, стратегічним та тактичними плануванням, аналізом регулюванням і контролем

Схематично механізм здійснення банківського менеджменту представлено на рисунку 1.

Рис, 1, Загальна схема банківського менеджменту

За напрямами діяльності банківський менеджмент поділяють на фінансовий та організаційний. Перша сфера охоплює питання, пов’язані з управлінням фінансовими процесами, що перебувають у компетенції банку і включає управління формуванням, розподілом і використанням його фінансових ресурсів та ефективним кругообігом його грошових коштів. Другий напрям діяльності стосується проблем організації і управління колективом, створення організаційних структур та систем забезпечення діяльності банку.

Менеджмент банку включає управління: активами і зобов’язаннями; капіталом; банківськими ризиками; прибутковістю; ліквідністю та резервами. процесом планування;

Організаційний менеджмент банку включає такі процеси: організацію систем контролю; рганізацію систем безпеки банку; управління кадровим потенціалом; управління інформаційними технологіями.

Менеджмент банкуохоплює питання, пов'язані з управління фінансовими процесами, що перебувають у компетенції банку

Особливістю фінансового менеджменту є відсутність сталої уніфікованої технології управління економічними процесами та організації банківської діяльності в рамках єдиної банківської системи. Одночасно, майже 90% роботи фінансового менеджера регламентується зовнішнім контролем

Організаційна структура менеджменту персоналу банку як система організаційного забезпечення фінансового менеджменту – це взаємопов'язана сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів банку, очолюваних відповідальними особами або груп; осіб, які мають право приймати управлінські рішення і несуть відповідальність ефективність здійснюваного процесу управління. Загальні принципи формування організаційної системи управління передбачає створення двох центрів управління за ієрархічною і функціональною ознаками.

Ієрархічна будова центрів управління банком передбачає виділення різних рівнів управління. Найбільш поширеними є двох або три рівневі системи управління, де перший рівень представлено апаратом управління банком в цілому, а наступні - управлінськими службами його окремих структурних одиниць та підрозділів.

Функціональна будова центрів управління ґрунтується на диференціації за функціями управління або видами діяльності банку. При функціональній будові центрів управління обидва підходи можуть бути використані окремо або в комплексі. Функціональна побудова центрів управління має відмінності у малих, середніх, великих та найбільших банків.

Розмір банку впливає, переважно, не на кількість функцій, а на міру їх складності. Зі збільшенням розмірів банку ускладнюється управління фінансами, тому кожна функція фінансового менеджменту підрозділяється на підфункції, які розподіляються між окремими підрозділами, службами або спеціалістами.

Головна мета банківського менеджменту- знаходження оптимального компромісу між завданнями розвитку, фінансовою стійкістю і конкурентоспроможністю банку та фінансовими можливостями реалізації цих завдань.

Пріоритетне завдання менеджменту, згідно з економічною теорією, полягає в максимізації ринкової вартості фірми, а ринкова ціна акцій вважається найліпшим показником результативності роботи. Вартість акціонерного капіталу залежить від двох основних чинників – чистого прибутку та рівня ризику банківських операцій. Вартість акцій| банку зростатиме, якщо очікується підвищення дивідендних виплат у майбутньому, тоді знижується рівень ризику, який бере на себе банк. Менеджери можуть працювати, маючи на меті збільшити майбутні доходи банку чи знизити ризиковість операцій або поєднувати виконання обох завдань, аби підвищити вартість акцій банку.

Конкретними завдання менеджменту, у цьому контексті,є: стабільне і безперервне ресурсозабезпечення та досягнення цільового прибутку, обумовленого стратегією розвиткуанку; забезпечення фінансової стійкості шляхом оптимізації структури капіталу та його формування на найбільш вигідних умовах; вибір найбільш ефективної сфери використання капіталу власників банку та клієнтських коштів на коротко-і довгострокову перспективу; забезпечення стабільної платоспроможності та запобігання його банкрутства; оптимізація співвідношення між прибутком та ризиком, розробка та впровадження у практику системи методів та дій щодо мінімізації ризиків.