Ергономічні вимоги до організації робочого місця [ 42].

Робоче місце визначають як систему функціонально і просторово організованих засобів праці, що забезпечує працюючому умови для успішного та безпечного протікання трудової діяльності.

Процес ергономічного аналізу й оцінки робочого місця припускає вивчення його організації й оснащення. Організація робочого місця – це система заходів щодо функціонального та просторового розміщення основних і допоміжних засобів праці для забезпечення оптимальних умов здійснення трудового процесу. Оснащення робочого місця включає всі елементи, необхідні для рішення працюючим поставленої перед ним виробничої задачі. До них відносяться технічна документація, основні і допоміжні засоби праці (виробниче устаткування).

Основні засоби праці – це устаткування, за допомогою якого людина виконує трудові операції (верстати, машини, стенди, пульти, лінії і т.д.)

Допоміжні засоби праці поділяються за призначенням на технологічне й організаційне оснащення. Технологічне оснащення забезпечує ефективну експлуатацію основного устаткування на робочих місцях (засоби ремонту, заточення, налагодження, контрольні прилади, джерела енергії, опалубка, монтажне оснащення, вантажозахватні пристрої і т.п.). Організаційне оснащення забезпечує ефективну організацію праці шляхом створення зручності й безпеки в експлуатації й обслуговуванні основного виробничого устаткування. До складу організаційного оснащення входять: робочі меблі, пристрої і пристосування для збереження і транспортування предметів і продуктів праці, засоби сигналізації і зв'язку, засоби освітлення, тара, планшети, аптечка, протипожежні засоби, засоби індивідуального захисту, пристосування для догляду за машиною і прибирання робочого місця.

Під просторовою організацією робочого місця мають на увазі розміщення елементів основного та допоміжного виробничого устаткування стосовно працюючої людини й один до одного у визначеній послідовності й у заданих просторових межах.

Для зручності ергономічного аналізу і розробки відповідних вимог їх класифікують у залежності від характеру виконуваної трудової діяльності, особливостей трудових операцій, розміщення робочих місць і ряду інших ознак.

Параметри робочих місць і їхніх елементів умовно поділяють на 3 групи: габаритні, вільні і компоновані (сполучені). Габаритні розміри робочого місця і його окремих елементів визначають обсяг робочого простору в цілому і його плануванні. У межах габаритних параметрів розглядаються вільні й компоновані параметри. Вільні (незв'язані) – це параметри окремих елементів робочого місця, що не сполучені один з одним. Компоновані параметри забезпечують можливість людині робити робочі рухи в оптимальному діапазоні. В положенні стоячи до них відносяться: параметри робочої поверхні, параметри підставки для ніг, параметри простору для стіп, параметри проходів, параметри досяжності в моторному просторі по довжині, ширині і глибині. У положенні сидячи: параметри робочої поверхні, параметри робочого сидіння, діапазон і крок регулювання кута нахилу спинки і т.д.