Концепції здорового харчування

Значна частина України, як і більшості країн світу, мешкає в екологічно несприятливих умовах, зазнає психоемоційних перевантажень, зумовлених способом життя чи соціальними проблемами. Ці люди слабо адаптовані до дії факторів довкілля і мають ризик виникнення важких захворювань. За даними Інституту харчування України, лише 15…20% людей можна вважати практично здоровими, 15…20% е у стані хвороби, 60…70% балансують між здоров’ям і хворобою доти, поки компенсаторні можливості організму мають достатній резерв.

Концепція позитивного (здорового, функціонального) харчування вперше з’явилася на початку 80-х років у Японії. У 1989 р. у науковій літературі почали використовувати термін «functional foods» – «функціональні харчові продукти» у розумінні «фізіологічно функціональні харчові продукти». До цієї категорії відносять продукти, що містять інгредієнти, корисні для здоров’я людини – такі, що підсилюють опір організму захворюванням, поліпшують багато фізіологічних процесів в організмі, що дає змогу людині тривалий час зберігати активний спосіб життя. Функціональні продукти призначаються усім групам населення, мають вигляд їжі, вживаються регулярно у складі нормального раціону харчування.

У 1991 р. в Японії на підґрунті знань про зв'язок харчування та здоров’я людини було сформульовано концепцію «Харчові продукті, спеціально призначені для підтримки здоров’я» – Foods for Specified Health Use. До цієї групи продуктів відносили продукти, що містили:

– біфідобактерії,

– олігосахариди,

– харчові волокна,

– ейкозопентаєнову кислоту.

У ці ж роки в Європі було доведено зв'язок між вживанням деяких харчових речовин та станом здоров’я, наприклад між

– вживанням вуглеводів і ожирінням,

– вживанням натрію та кров’яним тиском,

– вживанням тваринних жирів та атеросклерозом,

– вживанням харчових волокон і функціонуванням кишечнику,

– вживанням олігосахаридів і карієсом зубів,

– вживанням заліза та анемією.

Це стало підґрунтям для створення концепції здорового харчування у Європі на початку 90-х років. У 1990-1992 рр. Поттер (Potter) зі співавторами запропонували концепцію позитивного харчування, яка передбачала щоденне споживання у складі нормального раціону продуктів та напоїв, корисних для здоров’я, наприклад, такі, що сприяють зниженню рівню холестерину у крові, ризику захворювання деякими формами раку, збереженню нормального стану зубів і кісток тощо. Акцент було зроблено на те, що корисні властивості має нести продукт у цілому, а не окремі інгредієнти, оскільки взаємодія інгредієнтів може звести позитивний ефект нанівець.

У США у 1993-1998 рр. було виявлено зв'язок між одинадцятьма харчовими інгредієнтами і розвитком хронічних інфекційних захворювань. Такі інгредієнти отримали назву «фізіологічно функціональні». Це речовини природного чи ідентичного природному походження, що мають здатність позитивно впливати на організм людини в разі систематичного використання у складі харчування. До цього переліку входять:

1. Харчові волокна.

2. Вітаміни.

3. Мінеральні речовини (передусім, кальцій, залізо, йод, селен).

4. Поліненасичені жирні кислоти.

5. Антиоксиданти (b-каротин, α-токоферол).

6. Олігосахариди.

7. Корисні мікроорганізми.

8. Глюкозиди.

9. Цукри.

10. Амінокислоти, пептиди, білки.

11. Холін.

У країнах СНГ, у т.ч. в Росії та Україні у 1998…2001 рр. запропоновано Концепцію державної політики у галузі здорового харчування, основними напрямами якої є:

– удосконалення нормативної бази, що регулює виробництво, зберігання, транспортування, збут, реалізацію, якість і безпеку харчових продуктів;

– удосконалення виробництва сировини для створення харчових продуктів, у т.ч. трансгенних форм рослин і тварин, створення на їх основі нових сортів і гібридів, порід і ліній з високою стійкістю до екстремальних умов середовища;

– удосконалення біотехнологічних процесів переробки сировини, у т.ч. отримання харчових продуктів спеціального призначення з використанням ферментних препаратів і біологічно активних речовин;

– створення технологій якісно нових харчових продуктів із заданим хімічним складом відповідно до потреб організму людини, продуктів лікувально-профілактичного призначення, у т.ч. для населення екологічно несприятливих зон;

– створення вітчизняного виробництва вітамінів, мінеральних речовин, харчового білка і білкових препаратів, призначених для збагачення харчових продуктів;

– цільове бюджетне фінансування на пріоритетній основі наукових та технологічних розробок і введення системи економічного стимулювання виробників вітчизняних функціональних харчових продуктів;

– систематичне навчання різних груп населення принципам та основним засадам раціонального харчування з широким залученням засобів масової інформації.

Вперше пріоритетні напрями ґрунтуються не на стані розвитку економіки країни, а на параметрах здоров'я населення.