Дискретні випадкові величини
Означення 1. ВВ X називається дискретною, якщо сукупність її можливих значень є скінченною ( x1, x2,..., xn ) або зліченною (x1, x2,..., xn,...).
Прикладами дискретної ВВ є : 1) кількість деталей, що не задовольняють стандарту, серед обраних для контролю 100 деталей; 2) кількість викликив, що надійдуть на станцію швидкої допомоги за добу; 3) кількість перекручених символів у кодовій комбінації, яка передається по каналу зв’язку з перешкодами ; 4) кількість пострілів до першого влучення в мішень .
Набір ймовірностей
(k=1,2,..,n) (або k=1,2,…,n,…) називають розподілом дискретної ВВ X, якасконцентрована в точках xk . Розподіл містить вичерпну інформацію про випадкову величину.
Дискретну ВВ часто представляють таблицею
| X |
|
| … |
|
| P |
|
| … |
|
Якщо у проміжок [c; d) попадають лише значення xi, xi+1,..., xj ВВ X, то
.
| (3) |
Дійсно, подія XÎ[c; d) є сумою попарно несумісних подій {X= xi},
{X= xi+1},…,{X=xj}. Тому на підставі формули (2) розділу 1.2 про ймовірність суми несумісних подій одержимо:
.
Із формули (3) виходять такі наслідки:
1) умова нормування–
(4);
2) Для
(xk; xk+1] значення функції розподілу
, (5)
|
тобто дорівнює сумі ймовірностей подій, для значень
ліворуч точки
.
Приклад 1. Дискретна ВВ X задається таблицею розподілу.Знайти: 1) С; 2) FX (x); 3) P{X > – 0.3}
| X | -1 | |||
| P | 0.3 | 0.1 | С | 0.35 |
; 4) P{X≤ 1.7}.
Розв’язання. 1) Значення С знаходиться із умови нормування (4) :
0.3+0.1+С+0.35=1 Þ С=0.25. 2) Функцію розподілу знаходимо за наслідком 2 ( рис.2.2).
3)P{X > – 0.3} = P{X = 0} + P{X = 2}+ P{X = 5}=
= 0.7.4)P{X≤ 1.7} = =P{X = 0} + P{X = – 1} = 0.4.
|
Рис. 2.2
|
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 726;

.
3)P{X > – 0.3} = P{X = 0} + P{X = 2}+ P{X = 5}=
= 0.7.4)P{X≤ 1.7} = =P{X = 0} + P{X = – 1} = 0.4.
Рис. 2.2