Дискретні випадкові вектори
Означення 14.2. Випадковий вектор називається дискретним, якщо його компоненти є дискретними випадковими величинами.
Найбільш повним імовірнісним описанням випадкового вектору є закон розподілу. У випадку системи двох дискретних випадкових величин закон розподілу найчастіше задається таблицею розподілу (табл. 14.1).
Таблиця 14.1
![]() | ![]() | ||||
![]() | ![]() | … | ![]() | … | |
![]() | ![]() | ![]() | … | ![]() | … |
![]() | ![]() | ![]() | … | ![]() | … |
… | … | … | … | … | … |
![]() | ![]() | ![]() | … | ![]() | … |
… | … | … | … | … | … |
У табл. 14.1 – множина значень
,
– множина значень
,
. Оскільки події
,
1, 2, ...;
1, 2, ... – несумісні та єдино можливі, тобто утворюють повну групу подій, то
.
За таблицею розподілу системи двох випадкових величин можна знайти закони розподілу окремих компонент. Дійсно, розподіл випадкової величини отримаємо, якщо обчислимо ймовірність події
(i= 1, 2, …) як суму ймовірностей несумісних подій
. (14.1)
Аналогічно розподіл випадкової величини отримаємо за формулою
. (14.2)
Отже, для того, щоб за таблицею розподілу системи двох випадкових величин (табл. 14.1) знайти закон розподілу компонент, треба додати ймовірності з відповідного цьому значенню рядка (або стовпця) даної таблиці.
Приклад 14.1. По каналу зв’язку передають два повідомлення, кожне з яких може незалежно бути спотворено або ні. Імовірність того, що спотворюється перше повідомлення дорівнює 0,2, відповідно ймовірність спотворення другого повідомлення дорівнює 0,1. Введемо випадкові величини та
, які набувають таких значень:
, якщо перше повідомлення спотворено;
, якщо перше повідомлення не спотворено і
, якщо друге повідомлення спотворено;
, якщо друге повідомлення не спотворено. Скласти таблицю розподілу системи випадкових величин
та знайти закони розподілу випадкових величин
та
.
Розв’язання. Для побудови таблиці розподілу системи випадкових величин треба знайти ймовірності одночасної появи подій
,
,
та
.
Користуючись теоремою множення ймовірностей для незалежних подій, маємо
=
0,72;
0,08;
;
.
Зробимо перевірку результатів:
Складемо таблицю розподілу системи (табл. 14.2).
Таблиця 14.2
![]() | ![]() | ||
0,72 | 0,18 | ||
0,08 | 0,02 |
За формулами (14.1) та (14.2) складемо ряди розподілу окремих компонент вектора. Наприклад, для того щоб знайти ймовірності , треба скласти ймовірності
, які стоять у таблиці розподілу в стовпці
(табл. 14.2). Для знаходження ймовірностей
додаємо значення
, що стоять у таблиці розподілу в рядку
. Отже, випадкові компоненти
та
мають такі ряди розподілу:
![]() | ![]() | |||||
p | 0,8 | 0,2 | p | 0,9 | 0,1 |
Цей результат безпосередньо випливає також і з умови задачі.
Дата добавления: 2016-11-02; просмотров: 1239;