Підряд на проектні та пошукові роботи

Договір підряду на проектні та пошукові роботи є різновидом підрядних договорів, і на нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше не встановлено окремими законодавчими актами.

Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт відповідно до ст. 887 ЦК України є договором, за яким підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або ін­шу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а за­мовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До проектних робіт для будівництва належать роботи зі складан­ня схем та інших матеріалів щодо розвитку й розміщення галузей економіки та промисловості, техніко-економічних обґрунтувань про­ектування й будівництва підприємств (споруд), з експериментально­го проектування, вивчення та узагальнення вітчизняного й зарубіж­ного досвіду проектування та будівництва, з розробки нових норма­тивних документів і державних стандартів з проектування, будівництва, архітектури, кошторисних нормативів, схем генераль­них планів промислових вузлів; зі складання схем і проектів район­ного планування, проектів планування та забудови міст, селищ місь-

8 3-290

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

кого типу, сільських населених пунктів, роботи з проектування для впровадження у виробництво прогресивних технологічних процесів.

Проектною документацією визнаються затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-пла­нувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні ви­рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових ро­біт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на про­ектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання про­ектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвер­дження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у за­вданні та інших вихідних даних для проектування та виконання по­шукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замо­вника.

З огляду на специфічний характер робіт за даним видом договору кодексом досить детально визначені обов'язки сторін договору.

Так, відповідно до ст. 889 ЦК України, якщо інше не встановле­но договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, замовник зобов'язаний:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення
усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих
етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або
законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію,
одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених догово­
ром, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим
особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди
підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошу­кових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом із підрядником у погодженні готової про­ектно-кошторисної документації з уповноваженими органами дер­жавної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані зі зміною вихідних даних для проектних та пошукових робіт внас­лідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явле­ним до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для прове­дення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із за­мовником, а в разі потреби — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну докумен­тацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну доку­ментацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність в інших осіб права пере­шкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (ст. 890 ЦК України).

ЦК України визначає відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт. Так, відповідно до ст. 891 цього Кодексу під­рядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документа­ції або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобо­в'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документа­цію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наказом Держбуду України від 14 грудня 2000 р. № 285, введе­ним в дію з 1 січня 2001 р.,затверджено Правила визначення варто­сті проектно-пошукувальних робіт для будівництва, що здійснюєть­ся на території України ДБН Д. 1.1—7—2000. Ці норми встановлю­ють основні правила визначення вартості проектно-пошукувальних робіт для нового будівництва, розширення, реконструкції та техніч­ного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту жит­ла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благо­устрою, а також реставрації пам'яток архітектури і містобудуван­ня, що мають обов'язковий характер при визначенні вартості проектно-пошукувальних робіт для будов, будівництво яких здійс­нюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. На будовах, будівництво яких здійснюється із залученням інших джерел фінансування, ці норми мають рекомендаційний характер і їх застосування обумов­люється контрактом. Правила поширюються на підрядний, госпо­дарський та змішаний способи здійснення будівництва.

8'3-290

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Правилами визначено, що вартість проектно-пошукувальних ро­біт — це сума коштів, необхідних для відшкодування прямих та на­кладних витрат, понесених проектною організацією при виконанні зазначених робіт, з урахуванням нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, вільних цін, податків, зборів та обов'язкових платежів, а також економічно обґрунтованого кошторисного при­бутку. При цьому кошторисна вартість проектно-пошукувальних робіт визначається як вартість, визначена на підставі діючих норм з урахуванням усереднених показників вартості складових цих робіт. Правила передбачають визначення кошторисної вартості проектно-пошукувальних робіт за двома методами: 1) на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-пошукувальні роботи із застосу­ванням відповідних коефіцієнтів та індексів для будівництва об'єк­тів усіх галузей і підгалузей народного господарства України; 2) за­стосуванням усереднених відсоткових показників вартості проект­них робіт до вартості будівельно-монтажних робіт для будівництва об'єктів житла і соціальної сфери.

§ 3. Підряд на виконаннянауково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Поняття підряду на виконання НДР і ДКТР. У сучасних умо­вах науково-технічного прогресу однією з важливих цивільно-пра­вових форм організації як створення, так і використання науково-технічних результатів є договори на виконання науково-дослідних (НДР), дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР).

ЦК України зазначеним видам договорів присвячує стат­ті 892-900. Сутність договору на виконання НДР або ДКТР полягає у тому, що підрядник (виконавець) зобов'язується провести за за­вданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та опла­тити її (ст. 892 ЦК України). Як правило, даний договір охоплює весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготов­лення зразків або його окремі етапи.

Сторони договору на виконання НДР і ДКТР називаються, подіб­но до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником. За­мовником може бути будь-яка дієздатна фізична особа, як громадя­нин України, так і іноземний громадянин, особа без громадянства, а також будь-яка юридична особа незалежно від її постійного місце­знаходження.

Виконавцем НДР і ДКТР можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи або групи осіб виконують переважно невеликі

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

за обсягом науково-дослідні роботи. Щодо юридичних осіб, то це, як правило, підприємства будь-якої форми власності — науково-дослід­ні, проектно-конструкторські, технологічні організації, академічні наукові установи, навчальні заклади або наукові центри тощо.

Специфіка наукових досліджень вимагає, щоб виконавець прово­див їх особисто. Він має право залучати співвиконавців НДР лише за згодою замовника. Так само, беручи до уваги сутність ДКТР, їх твор­чий характер, наявність певних специфічних знань та досвіду, вико­навець, якщо бачить доцільність цього, має право залучати інших осіб — субвиконавців до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак можливість залучення інших осіб до ви­конання даного виду договорів має бути зазначена у договорі.

Предметом договору на виконання НДР є проведення наукового по­шуку, а договору на виконання ДКТР — розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, тобто нової технології.

У рамках договорів на виконання НДР ведуться фундаментальні і пошукові теоретичні дослідження, виявляється принципова можли­вість постановки і рішення практичних завдань. Прикладні НДР близькі до робіт конструкторського і технологічного характеру, але не збігаються з ними. ДКТР, на відміну від НДР, мають на меті рішення суто утилітарних питань. Особливістю предмета договорів на виконання НДР і ДКТР є їх обумовленість технічним завданням замовника, яке водночас може розроблятися самим виконавцем. Тех­нічне завдання є документом, що визначає напрямок науково-дослід­ної чи конструкторської розробки. Нечіткість або необґрунтованість цього завдання може призвести до негативних наслідків для роботи в цілому або до виконання марної роботи. Тому замовник доручає роз­робку технічного завдання, як правило, більш досвідченому у відпо­відній галузі виконавцю, а потім погоджує його як основу проведен­ня НДР та ДКТР. Оскільки замовник часто зацікавлений у кінцево­му результаті цілого комплексу робіт, договір з виконавцем може охоплювати повний цикл розробки від проведення досліджень до дослідно-конструкторських розробок і виготовлення зразка виробу.

Інші істотні умови договорів на виконання НДР і ДКТР є або тра­диційними, властивими й іншим договорам (найменування і місце перебування сторін, термін дії і т. п.), або характерні лише для да­ного типу договорів (визначення рівня майбутніх досліджень і роз­робок, ціни договорів, порядку здачі і приймання результатів робіт, розрахунків за них у цілому чи по етапах). Формулювання кожної з цих умов вимагає погодженої роботи багатьох служб виконавця і за­мовника. Треба враховувати технологічний режим конкретної роз­робки, кліматичні чинники роботи майбутніх виробів, терміни при-

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

дбання наукового устаткування, приладів і реактивів, створення спеціальних іспитових установок і стендів тощо.

Важливою умовою будь-якого договору є рівень майбутнього до­слідження чи розробки. Він конкретизується шляхом узгодження сторонами технічного завдання, наукових та економічних вимог за­мовника. Оскільки показники рівня результатів майбутніх НДР і ДКТР у силу самої їхньої природи мають елемент невизначеності, сторони при їх узгодженні керуються не стільки певними технічни­ми умовами, зразками, як, наприклад, у договорі постачання това­рів, скільки досягнутими у тій чи іншій галузі техніки параметра­ми виробів — потужністю, надійністю, швидкістю або запасом від­повідних наукових знань.

Висока імовірність одержання у ході виконання НДР і ДКТР но­вих і комерційно корисних знань визначає включення в договір умови про забезпечення конфіденційності відомостей, що стосують­ся як предмета договору і ходу його виконання, так і отриманих ре­зультатів. У договорі повинен бути визначений обсяг відомостей, визнаних конфіденційними. Правовий режим такої інформації ви­значається нормами ЦК України.

Зміст і виконання договорів на виконання НДР і ДКТР. Зміст договору на виконання НДР і ДКТР складають права й обов'язки виконавця і замовника. Відповідно до ст. 897 ЦК України виконав­ця наділено певними обов'язками, які він має здійснювати у проце­сі виконання НДР або ДКТР:

1) виконання роботи відповідно до погодженої із замовником
програми (техніко-економічних показників) або тематики і пере­
дача замовникові результатів у строк, встановлений договором;

2) додержання вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуаль­
ної власності;

3) утримування від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4) вживання заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформу­вання про це замовника;

5) усунення своїми силами та за свій рахунок допущених з йо­го вини недоліків у технічній документації, які можуть спричи­нити відступи від техніко-економічних показників, передбаче них у технічному завданні замовника або в договорі;

6) негайне інформування замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Глава 12. Спеціальні види договорів підряду

ЦК України (ст. 898) визначає також обов'язки замовника НДР або ДКТР, до яких належать:

1) видача виконавцеві технічного завдання та погодження з ним програми (йдеться про техніко-економічні показники) або те­матики робіт;

2) передача виконавцеві необхідної для виконання робіт інфор­мації;

3) прийняття виконаної роботи та її оплата.

Умови договорів НДР і ДКТР мають відповідати законам та під-законним актам у сфері інтелектуальної власності. Тому викона­вець зобов'язаний погоджувати із замовником питання щодо вико­ристання охоронюваних результатів інтелектуальної діяльності, права на які належать третім особам, а також питання придбання прав на їх використання. Виконавець зобов'язаний гарантувати за­мовнику, що передача отриманих за договором результатів не пору­шить виключні права інших осіб.

Непередбачуваність договорів НДР і ДКТР полягає у покладенні на замовника ризику випадкової неможливості їх виконання. Від­повідно до ст. 899 ЦК України, якщо у ході науково-дослідних робіт виявиться неможливість досягнення результатів з незалежних від виконавця обставин, на замовника покладається обов'язок оплати­ти роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передба­чені договором результати, але не вище відповідної частини ціни ро­біт, визначеної договором.

Якщо у ході виконання ДКТР виявляється неможливість досяг­нення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини вико­навця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

Процес продовження НДР може бути зупинений не з вини вико­навця неможливістю чи недоцільністю продовження робіт. У цьому разі замовник зобов'язаний оплатити витрати виконавця на дослід­но-конструкторські чи технологічні роботи.

ЦК України передбачено певні гарантії прав сторін на результа­ти зазначених робіт. Так, згідно зі ст. 896 ЦК України замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Виконавець також має право використати одержаний ним ре­зультат робіт у своїх інтересах, якщо інше не встановлено догово­ром. Одночасно у договорі може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.

На практиці найбільш гострою є проблема прав сторін на охоро-ноздатні результати робіт, які є об'єктами прав інтелектуальної

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

власності, зокрема на винаходи. Нерідко замовники претендують на автоматичний перехід до них виключних прав на всі охороноздатні результати НДР і ДКТР. Однак законодавство виходить з того, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ст. 430 ЦК України).

З огляду на непередбачуваність результатів багатьох НДР і ДКТР виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору ста­лося не з його вини.

Стаття 900 ЦК України зобов'язує виконавця відшкодувати за­мовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено не­доліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшко­дуванню у межах загальної ціни робіт за договором.

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановле­них законом. Як видно з цієї статті, обсяг відповідальності є обме­женим. Виконавець відшкодовує заподіяні замовнику збитки лише в межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки.

Договори на виконання НДР або ДКТР спрямовані на розв'язан­ня важливих наукових проблем у практичній діяльності замовника силами та можливостями виконавця. їх предметом є творчий по­шук, тому такий договір має стати у майбутньому основним доку­ментом, що регламентує відносини науково-технічних організацій із замовниками науково-технічної продукції.

Рекомендована література:

Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. — М.: БЕК,

2000. — Том II, полутом 1. — С. 611-622.

Брагинский М. И., Витрянскиїї В. В. Договорное право. Книга третья:

Договори о вьшолнении работ и оказании услуг. — М.: Статут, 2002. —

С.185-200.

Кузнецова Н. С. Подрядньїе договори в инвестиционной деятельности в

строительстве. — К., 1993.

Глава 13 Договір про надання послуг

Зобов'язання про надання послуг — це важлива група договір­них зобов'язань, до яких належать перевезення, транспортне експе­дирування, доручення, страхування, комісія, туристичне обслуго­вування, зберігання, інформаційні послуги, позика, кредит, банків-