Відмінні ознаки психіки

3. Соціальні стереотипи щодо статі.(Споч. можна дати завд. написати список найб. характерних чол. і жін. рис)

Студентів попросили сформувати список найбільш характерних чоловічих і жіночих рис, а потім цей список дали іншій групі студентів для оцінки особистості типових чоловіків і жінок (була виявлена згода). Виявлені показники, які свідчать і більш ранні дослідження, дійсно є типовими (див. табл.).

Дж. Уільям і Д. Бест проаналізували статево рольові стереотипи на основі списку із 300 прикметників, що описували особистісні риси. Було з’ясовано, що чоловіки оцінюються як агресивні, підприємливі, домінантні, а жінки як сентиментальні, ніжні, м’якосердечні.

Статево-рольові стереотипи впливають і на психологічні дослідження. Аналіз турботливості й агресивності виявив, що в багатьох випадках психологи ігнорували або зменшували результати, що свідчили про прояв агресивних дій жінками й турботи чоловіками.

Думка про те, що агресивністьє доведеною ознакою маскулиності, детермінованою біологічно, піддав сумніву Т.Тиігер, який на основі аналізу даних дійшов до висновку, що до 6 р. немає відмінностей між хлопчиками й дівчатками на рівні агресивності. Потім агресивна політика починає формуватися під впливом статево рольових стереотипів. Жінки, володіючи більш вираженою емпатією, тривожністю і почуттям провини, подавляють відкриту агресію там, де чоловіки її проявляють. В той же час жінки агресивні не менше за чоловіків, якщо оцінюють свої дії як справедливі або відчувають себе вільними від відповідальності.

Емпатія як риса, що більше притаманна жінкам, дійсно відповідає їх природі. Але соціалізація по-різному впливає на розвиток емпатії. Позитивний зв’язок емпатії з готовністю допомогти іншому виявляється лише у хлопчиків, тому можливе те, що чоловіки навчаються емпатії протягом життя. Зате жінки „розучуються”, оскільки високий рівень емпатії затрудняє психологічну адаптацію, до багато чого зобов’язуючи, тому емпатія „не вигідна” в особистісному плані.

Хоча, в кінцевому результаті, рано чи пізно стверджувати про зрозумілість (ясність) стосовно хоча б 1 параметру, пов’язаного з статевими відмінностями (це за майбутнім диференційної психології).

Лекція (2 год.).

НЕ 2.8. Соціо-економічні, соціокультурні та етнічні відмінності.

Мета: обґрунтувати вплив соціально-економічного статусу на індивідуальний розвиток особистості, а також соціокультурні та етнічні компоненти розвитку.

Ключові поняття: етнопсихологія, етнічна свідомість, етнічна культура.

План

1. Соціоекономічний статус особистості.
2. Соціокультурні та етнічні компоненти розвитку.

Література

1. Вундт В. Психология народов и мас. – М., 1913.

2. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры: избранные психологические труды. – М., 1996.

3. Егорова М.С. Психология индивидуальных различий. – М., 1997.

4. Знаков В.В. Правда и ложь в сознании русского народа и современной психологии познания. – М., 1993.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ

НЕ 2.8. Соціоекономічні, соціокультурні та етнічні відмінності

1. Соціоекономічний статус особистості

Вплив соціального класу або страти, до якої входить індивід, часто проявляється протягом життєвого шляху суб’єкта – від особливостей протікання вагітності матері до становлення зрілої особистості.

Д. Картрайт (1974) виділяє дві взаємозалежні групи ознак, що характеризують ефект впливу на особистість особливостей соціального статусу.

Слід зауважити, що майже кожен з представлених різноманітних груп добре усвідомлює наявність соціальної ієрархії. При цьому чіткі критерії для оцінки власної належності до соціальної групи відсутні. При цьому люди вказують на своїх знайомих, що знаходяться „нижче” або „вище” власного рівня.

Психологи виділили 8 критеріїв, що можуть слугувати критеріями для визначення статусної позиції:

– рівень професії чоловіка з точки зору престижності;

– дохід сім’ї;

– якість домашнього господарювання;

– репутація району проживання;

– зв’язок з суспільними організаціями;

– відвідування церкви;

– освіта чоловіка;

– освіта жінки.

Одним із важливих компонентів, що впливає на прояв індивідуальних відмінностей, є специфіка внутрішньої взаємодії.

Три основні показники СЕС (соціально-економічного статусу):

– рівень освіти матері;

– рівень освіти батька;

– професійний статус батька

пов’язані з вимірюванням оцінки турботи про дітей. Кожний з трьох індикаторів позитивно корелював зі ступенем позитивного впливу на сімейне середовище, а також зі ступенем прояву батьком устремління до розвитку в дитини незалежності й індивідуальної своєрідності. При цьому матері з високим освітнім статусом заохочують ці якості в доньках.

Залежно від ступеню диференціації між сім’ями з різних прошарків суспільства, включаючи відмінності в ціннісних орієнтаціях, цілях і стилях взаємодії, формуються відмінності між дітьми, а пізніше й між дорослими.